Рішення

від 22.08.2012 по справі 5016/1328/2012(10/44)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2012 р. Справа № 5016/1328/2012(10/44)

за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А

до відповідачів:

1) товариства з обмеженою відповідальністю телерадіокомпанія «Возрождение», 54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Киномир», 54042, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 39-А

3) приватного підприємства «КіноПроект», 54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 84, кв. 72

про стягнення заборгованості в сумі 1 437 727,79 доларів США,

Суддя Алексєєв А.П.

за участю представників:

від позивача -Васильчиков І.В., довіреність № 1643 від 20.06.2012 року

від відповідачів -представники не з'явилися.

Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" (далі -позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю телерадіокомпанія «Возрождение»(далі -відповідач - 1), товариства з обмеженою відповідальністю «Киномир»(далі -відповідач - 2) та приватного підприємства «КіноПроект»(далі -відповідач - 3) заборгованості в сумі 1 437 727,79 доларів США, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі.

Ухвалою від 13.08.2012 року суд відклав розгляд справи у зв'язку з невиконанням позивачем вимоги ухвали від 11.07.2012 року, відповідачі також не з'явилися, позов не заперечили і не спростували, при цьому всі сторони про дату, час і місце розгляду спору були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 22.08.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав і просив задовольнити їх повністю.

Відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, правом участі у судовому засіданні не скористалися, відзиви на позовну заяву не надали, позов не заперечили і не спростували. За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані позивачем докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

12.10.2005 року між закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є позивач та відповідачем - 1 був укладений кредитний договір № 6.6.-61 (далі -основний кредитний договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу - 1 кредит в розмірі 400000 доларів США, а відповідач - 1 зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути позивачу кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені зазначеним кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 основного кредитного договору кредит надається позичальнику у вигляді поновлюваної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування, який визначається відповідно до зазначеного у договорі графіку встановлення ліміту кредитування.

Згідно графіку встановлення ліміту кредитування, наведеного в основному кредитному договорі, розмір ліміту станом на 10.10.2008 року становитиме 0 доларів США.

Відповідно до п.7.2.1 основного кредитного договору відсотки за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 12% річних із розрахунку 360 днів на рік.

Відповідно до п. 6.1 основного кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі у сумі 400000 доларів США згідно наведеного у договорі графіку. Останній платіж за графіком передбачений 10.10.2008 року.

Згодом, між позивачем та відповідачем - 1 були укладені додаткова угода №1 від 14.02.2007 року (далі -додаткова угода-1), додаткова угода № 2 від 11.07.2007 року та додаткова угода № 3 від 20.02.2009 року до основного кредитного договору, які є його невід'ємними частинами.

Так, додатковою угодою № 1 від 14.02.2007 року до основного кредитного договору було збільшено ліміт кредитування відповідача-1 до 1500000 доларів США, а строк погашення кредитної заборгованості пролонговано до 11.01.2010 року.

Згідно з умовами п. 1.1 додаткової угоди № 3 від 20.02.2009 року до основного кредитного договору розмір кредитного ліміту становить вже 835500 доларів США.

Позивач належним чином виконав свої обов'язки за основним кредитним договором та додатковими угодами, відкривши відповідачу -1 позичковий рахунок та надавши йому обумовлені основним кредитним договором грошові кошти в повному обсязі. Позивач своєчасно надавав кредитні кошти, що підтверджується випискою операцій та оборотів за позичковим рахунком відповідача -1, платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 19.02.2007 року, платіжним дорученням в іноземній валюті № 2 від 20.02.2007 року, платіжним дорученням в іноземній валюті № 3 від 14.03.2007 року, платіжним дорученням в іноземній валюті № 4 від 02.04.2007 року, платіжним дорученням в іноземній валюті № 5 від 24.04.2007 року, платіжним дорученням в іноземній валюті № 51 від 20.02.2009 року .

Відповідачем -1 від позивача було отримано кредитних коштів на загальну суму 1279000 доларів США, повернуто -443 500 доларів США.

Зобов'язання відповідача -1 за кредитним договором полягають, зокрема, у поверненні одержаного кредиту в терміни та розмірах, встановлених графіком погашення, сплаті процентів за користування кредитом.

Відповідач - 1 свої зобов'язання за основним кредитним договором та додатковими угодами до нього в частині повернення кредиту належним чином не виконував, здійснивши останню сплату позивачу по тілу кредиту 20.02.2009 року в розмірі 148000 доларів США та 07.08.2009 року -сплативши відсотки за користування кредитом у розмірі 9048 доларів США.

Станом на 24.06.2012 року основний борг відповідача - 1 за основним кредитним договором та додатковими угодами до нього становить 835500 доларів США, а по процентах - у сумі 433070, 75 доларів США.

За ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Несплатою боргу за кредитним договором та суми заборгованості по процентах відповідач-1 порушує права позивача, умови основного кредитного договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а також ст. 526 ЦК України. За вказаними нормами законодавства зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за кредитним договором, у т.ч. порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, сторони статтею 7 основного кредитного договору та додаткових угод встановили умови нарахування і сплати відсотків.

02.07.2009 року позивач направляв на адресу відповідача -1 повідомлення про повернення кредиту № 109/939/119, в якому вимагав повернути всю суму кредиту, нараховані відсотки за користування кредитом, адміністративну комісію та нараховану пеню за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків, в строк не пізніше 3-х днів з дня отримання листа. Відповідач-1 отримав лист 06.07.2009 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні. Однак, вимогу відповідач-1 щодо повного повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 12.1. кредитного договору сторони встановили, що у разі порушення боржником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань відповідач-1 зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем - 1 своїх грошових зобов'язань за основним кредитним договором та додатковими угодами до нього, позивачем було нараховано пеню за період з 26.07.2011 року по 24.06.2012 року в сумі 169157, 04 доларів США.

- пеня за порушення строків виконання зобов'язань відповідачем-1 з повернення основної суми кредиту складає 117 782,64 доларів США.

- пеня за порушення строків виконання зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом складає 51374,40 долари США.

Частиною 2 ст. 345 ГК України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, який укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Із змісту основного кредитного договору та укладених додаткових угод вбачається, що виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідача -2 та відповідача - 3.

Так, 12.10.2005 року між позивачем, відповідачем -2 та відповідачем - 3 укладено договори поруки № 4 та №5 відповідно, за умовами яких відповідач -2 та відповідач -3 на добровільних засадах зобов'язалися відповідати перед позивачем по борговим зобов'язанням відповідача -1, які перелічені в статті 2 цього договору, що виникають з умов кредитного договору, а саме: повернути кредит, сплатити проценти за його користування, неустойку (пеню, штраф) в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором.

В рамках договору поруки №5, між позивачем та відповідачем -2 укладено додаткові угоди №1 від 14.02.2007 року та № 2 від 20.02.2009 року.

В рамках договору поруки №4, між позивачем та відповідачем - 3 укладено додаткові угоди №1 від 14.02.2007 року, № 2 від 11.07.2007 року та № 3 від 20.02.2009 року.

Статтею 1 додаткової угоди №3 до договору поруки №4 та додаткової угоди №2 до договору поруки №5 від 20.02.2009 року п.2.1.2. та п.2.1.3 статті 2 договору поруки викладено в новій редакції, а саме: зобов'язання відповідачів 2,3, що випливають з кредитного договору та всіх додаткових угод до нього щодо повернення кредиту в повному обсязі у сумі 835500 доларів США встановлений сторонами графіком погашення кредиту, який повинен бути повернутий позивачу в строк до 11.01.2010 року включно.

Пунктом 1.3 договору поруки обумовлено, що у випадку невиконання відповідачем -1 всіх або окремих взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, відповідач -2 та відповідач -3 несуть солідарну відповідальність перед позивачем за виконання боргових зобов'язань у тому ж обсязі, що і відповідач-1, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Згідно з п. 3.1 договору поруки в разі невиконання відповідачем -1 своїх зобов'язань, позивач надсилає відповідачу -2 та відповідачу -3 письмову вимогу виконати зобов'язання.

09.09.2009 року позивач направив відповідачу -2 та відповідачу -3 такі вимоги за вих. №109/1157/119 від 04.09.2009 року та вих. № 109/1158/119 від 04.09.2009 року, якими позивач звернувся до відповідача - 2 та відповідача -3 з вимогою виконати зобов'язання, що забезпечене порукою, у повному обсязі.

19.10.2009 року та 20.10.2009 року листи повернуті поштою на адресу позивача. Пунктом 7.3. договорів поруки передбачено, що всі повідомлення, що направляються сторонами одна одній, повинні бути викладені в письмовій формі та будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони відправлені рекомендованим листом. Позивач належним чином повідомив відповідача -2 та відповідача -3 про виконання зобов'язань забезпечених договорами поруки та відповідно до п. 3.2. договорів поруки поручителі, зобов'язані виконати пред'явлені позивачем вимоги в повному обсязі в строк не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги, тобто в строк не пізніше 17.09.2009 року. Проте, станом на день розгляду спору відповідач -2 та відповідач -3 не виконали своїх договірних зобов'язань перед позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою. Так, згідно з 1 та 2 частинами зазначеної статті, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Із змісту договорів кредиту та поруки вбачається, що у відповідачів виник солідарний обов'язок забезпечити виконання зобов'язань за кредитним договором та укладених в його рамках додаткових угод до нього.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві, матеріалами справи підтверджені, відповідачами не заперечені і не спростовані, отже підлягають задоволенню.

Виходячи з положень ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідачів, оскільки спір виник внаслідок їхніх дій у зв'язку із невиконанням обов'язків за основним кредитним договором, додатковими угодами до нього, договорами поруки та додатковими угодами до них.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»(83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А; ідентифікаційний код 14282829) з товариства з обмеженою відповідальністю телерадіокомпанія «Возрождение»(54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1; ідентифікаційний код 31192533), товариства з обмеженою відповідальністю «Киномир»(54042, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 39-А; ідентифікаційний код 31192470) та приватного підприємства «КіноПроект»(54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 84, кв. 72; ідентифікаційний код 32819808) в солідарному порядку 835500 (вісімсот тридцять п'ять тисяч п'ятсот) доларів США - заборгованість за основною сумою кредиту; 433070 (чотириста тридцять три тисячі сімдесят) доларів США 75 центів - відсотки за користування кредитними коштами; 169157 (сто шістдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят сім) доларів США 04 центи - пеня за порушення строків виконання зобов'язань, а також 64380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено і підписано 27 серпня 2012 року.

Суддя А.П.Алексєєв