Постанова

від 11.12.2012 по справі 0870/11016/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року 10:05 Справа № 0870/11016/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

до Приватного підприємства «Фріда»

про накладення арешту на кошти ті інші цінності, що знаходяться в банку,

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Фріда» про накладення арешту на кошти ті інші цінності відповідача, що знаходяться в банку.

В судове засідання призначене на 11.12.2012 з'явився представник позивача Сілецький Д.Ю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за адресою зазначеною в у ЄДРПОУ.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами статей 33, 35, 41, 128 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши її обставини та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

Як встановлено матеріалами справи, Приватного підприємства «Фріда» відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру, зареєстроване к юридична особа виконавчим комітетом Запорізької міської Ради 24.09.2009 року за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 126-А.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя. За даними, що надходять до ДПІ з банківських установ, на момент подання позову Відповідач має відкриті рахунки в банківських установах.

Судом встановлено, що згідно розрахунку заборгованості та скороченої облікової кратки платника податків, відповідач має податкову заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1531,14грн., а саме податкове повідомлення-рішення ф «Р» №0001181501 від 11.08.2011, термін сплати 26.08.2011, 1535,00 грн., сплачено п/д №190 від 29.03.2012-4,08 грн. - пені, нарахована з 29.08.2011- по 28.03.2012-0,22 грн.

Таким чином, податковий борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум податкового зобов'язання, нарахованих внаслідок камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України ( далі - ПКУ) у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму додаткового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв'язку з тим, що Відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України, ДПІ на його адресу була направлена податкова вимога №202 від 07.07.2012.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПКУ стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У межах підстав, передбачених ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, ДПІ в Комунарському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби зверталась із поданням до суду про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.12.2011р. по справі №2а- 0870/10609/11 задоволено подання ДПІ до ПП «Фріда», про стягнення коштів з рахунків платника податку у сумі 1535,00 грн. боргу з податку на додану вартість.

З метою погашення податкового боргу Відповідача на виконання рішення суду ДПІ надсилала Інкасові доручення (розпорядження) до установ банку а саме:

- Інкасове доручення (розпорядження) № 40 від 05.10.2012 до філії АТ «Укрексімбанк» м. Запоріжжя, яке повернулось без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку;

- Інкасове доручення (розпорядження) № 20 від 23.08.2012 до філії АТ «Укрексімбанк» м. Запоріжжя, яке повернулось без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку;

- Платіжна вимога № 2 від 10.05.2012 до філії АТ «Укрексімбанк» м. Запоріжжя, яке повернулось без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку.

Статтею 67 Конституції України та підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби України звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Порядок та підстави для застосування арешту майна передбачено статтею 94 Податкового кодексу України.

Статтею 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платників податків визначено як винятковий спосіб забезпечення платником податків його обов'язків, визначених законом, та який застосовується за наявності однієї з обставин, передбачених підпунктами 94.2.1 - 94.2.7 пункту 94.2 зазначеної статті.

Наявність будь-якої з обставин, за якою може бути застосовано арешт коштів на рахунку платника податків, позивачем не доведено.

Крім того, відповідно до абзацу 2 підпункту 94.6.2. пункту 94.6 статті 96 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Окрім того, слід, зазначити, що зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини податкове зобов'язання чи податковий борг впливає на склад майна платника податків шляхом стягнення податків, зборів, штрафних санкцій, у тому числі у випадку обмеження можливості користування шляхом накладення арешту на майно та/або кошти, які є власністю.

З огляду на викладене, звернення податкового органу до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, є зверненням щодо арешту майна, що належить платнику податків.

Тобто, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення, та можливе з урахуванням наявності обставин, передбачених статтею 94 Податкового кодексу України.

З метою виявлення активів Відповідача та їх вартості, ДПІ направлено запити до уповноважених організацій із відповідними запитами. Згідно з отриманими відповідями -(Територіального управління Держгірпромнагляду у Запорізькій області від 24.07.2012 №07/02-21, ВРЕР №3 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області від 12.07.2012 №2695/10/19, Запорізького МБТІ від 31.07.2012 №13865) відсутні відомості про реєстрацію Відповідачем майна та майнових прав.

Проте доказів існування обставин, передбачених статтею 94 Податкового кодексу України, позивачем до суду не надано.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача, як на підставу для застосування виняткового способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків щодо сплати останніх у вигляді накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, лише на наявність у відповідача узгодженого податкового боргу та відсутність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, оскільки контролюючим органом не надано доказів існування обставин, що зумовлюють виникнення у нього такого права.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Фріда», що знаходяться у банку, у зв'язку з чим, позовні вимоги Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) М.С. Лазаренко