Рішення

від 20.01.2009 по справі 3/2-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/2-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

20.01.2009                                                                Справа №  3/2-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Людоговської В.В. при секретарі Єпіфанцевій Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпром", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод", м. Херсон  

про стягнення 24374 грн. 17 коп.

за участю представників сторін:

від  позивача: Шистопал Г.М., дов № 05/01-д від 05.01.2009 р., представник;  

від  відповідача: не прибув.   

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метпром»(позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський машинобудівний завод»(відповідач) 23617,14 грн. основного боргу, 151,40 грн. 3 % річних, пені в сумі 605,63 грн. та судових  витрати.

В засідання суду позивач відповідно до статті 22 ГПК України подав заяву про уточнення суми позову. Він просить стягнути з відповідача 23617,14 грн. основного боргу, 106,74  грн. 3 % річних, пеню в сумі 427,04 грн. та судові  витрати. Одночасно з заявою про уточнення позовних вимог позивач надав суду докази направлення вищевказаної заяви відповідачу (квитанція та опис вкладення).

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.30) - 25.12.08. отримав ухвалу про порушення справи); явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не надав. 20 січня 2009 року відповідач надав суду копії правоустановчих документів та акт звірки заборгованості, підписаний тільки відповідачем.

У зв'язку з цим справа відповідно до ст.75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи,  заслухавши представника позивача, - суд

в с т а н о в и в:

Із наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що відповідачем за накладною №453 від 21.08.08. на суму 28980,42 грн. та накладною №505 від 04.09.08. на суму 113434,20 грн. було отримано від позивача товар на загальну суму 142414,62 грн. (Довіреність  ЯОО №405713 від 18.08.08. та Довіреність ЯОО №405779 від 01.09.08.)

Строк виконання зобов'язання в частині сплати ціни товару сторони не встановили. 13 листопада 2008 року позивачем було направлено претензію відповідачу з вимогою протягом 7 календарних днів перерахувати суму основного боргу за поставлену продукцію в розмірі 23617,14 грн.. 19.11.08. відповідач отримав претензію  (а.с. 9), але залишив її без відповіді та реагування.

Таким чином, відповідно до статей 173-174 ГК України, між сторонами виникли господарські зобов'язання на підставі господарського договору, викладеного шляхом отримання відповідачем за накладними та Довіреностями товарно-матеріальних цінностей та рахунків-фактур, які не оплачені відповідачем в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що сторони фактично уклали усну угоду купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За умовами правовідносин зобов'язання сторін відносяться до купівлі-продажу, а тому на них розповсюджується дія глави 54 ЦК України.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії,  відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Згідно зі ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього,  якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог п.п.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 ЦК України зобов'язання сторонами повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору, Господарського та Цивільного кодексів України, інших актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої договірні зобов'язання щодо поставки товару виконав в повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідач свої грошові зобов'язання  виконав частково в сумі 118797,48 грн., сплативши платіжним дорученням №1831 від 29.08.08. суму 57899,99 грн., платіжним дорученням №1833 від 29.08.08. суму 11880,00 грн., платіжним дорученням №1648 від 18.08.08. суму 8200,00 грн. Заборгованість перед позивачем на день розгляду справи становить 23617,14 грн., що підтверджено матеріалами справи. Відповідач також надав суду акт звірки заборгованості (підписаний тільки відповідачем), з якого слідує, що станом на 25.12.2008 р. заборгованість дорівнює сумі 23617,14 грн.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання належним чином своїх зобов'язань щодо добровільної сплати основного боргу.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 23617,14 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 230 ГПК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”№543/96-ВР від 22.11.96. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

За правилами ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції і річних.

У відповідності до п.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги зобов'язання не виконав. Оскільки в матеріалах справи є доказ отримання  відповідачем 19.11.08. вимоги про сплату боргу, семиденний строк на погашення заборгованості закінчився 26.11.08.   

Суд перевірив розрахунки 3% річних та пені і дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 106,74 грн.  та пені в сумі  427,04 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі,  судові витрати покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

В судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі ст.ст.525, 526, ч.2 ст.530, 625, ст.655, ст.691, 692 ЦК України, ст.175, ч.1,7 ст.193 ГК України та керуючись, ст.ст.  49,  75, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський машинобудівний завод»(73026, м.Херсон, вул..Тираспольська, 1, р/р 26007010833 в Філії КБ «Захід інкомбанк»м.Херсон,  МФО 352327, код ЄДРПОУ 34660016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпром»(49044, м.Дніпропетровськ, пров.Шевченко, 3, р/р 26001024669100 в ДОД АППБ "Райффайзен Банк Аваль", м. Дніпропетровськ, МФО 305653, ЄДРПОУ 32723917) 23617,14 грн. основного боргу,  3% річних в сумі 106,74 грн., пеня в сумі 427,04 грн., в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі   241,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

     3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.    

         Суддя                                                                                      В.В.Людоговська

           Дата підписання рішення

           оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                      20.01.2009р.