Постанова

від 13.12.2012 по справі 12317/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 12317/12/2070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання Загребельному В.І.

за участю:

представник позивача - Акопян М.О.

представника відповідача - Корнієвського О.В., Краснікової А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-ПЛАСТ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Т-ПЛАСТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Форми «Р»№0006032305 від 20 липня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення - рішення, прийняте відповідачем за результатами проведення перевірки слід скасувати, оскільки акт перевірки, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення - рішення, ґрунтується на висновках, які суперечать діючому законодавству України, оскільки доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст..198, п.201.1, п. 201.4, ст.201 Податкового кодексу України є необґрунтованими та безпідставними.

Позивач не погоджується з твердженням ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС про відсутність отриманої продукції від ТОВ "Інтехмаш" позивачем, а також вважає, що висновок про здійснення зазначеними компаніями правочинів без мети настання реальних наслідків є незаконним втручанням органів державної влади у господарські відносини ТОВ "Інтехмаш" та ТОВ "Т-ПЛАСТ".

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах та відповідає чинному законодавству. Висновки про порушення ТОВ "Т-ПЛАСТ" вимог податкового законодавства обґрунтовуються тим, що в ході перевірки документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій за березень місяць 2011 р. з ТОВ "Інтехмаш". Відповідач наголошує, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на суперечність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача в судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в запереченні, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Т-ПЛАСТ" зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області 25.11.2003 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи .

Згідно копії довідки АА № 116690 з ЄДРПОУ, ТОВ "Т-ПЛАСТ" має код 32759393. Видами діяльності за КВЕД є: 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань, 51.18.0 посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами, 25.24.0 виробництво інших виробів з пластмас, 36.14.0 виробництво інших меблів, 28.75.0 виготовлення інших готових металевих виробів.

Позивач знаходиться на податковому обліку, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС з 23.12.2003 р. та має індивідуальний податковий номер 327593920304 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №28313300.

Статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Т-ПЛАСТ" (код 32759393) з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Інтехмаш" ( код 37263473) їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом № 2556/2305/32759393 від 07.07.2012 р.

Згідно висновків вказаного акту перевірки за твердженням перевіряючих в діяльності ТОВ "Т-ПЛАСТ" встановлено порушення: вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст..198, п.201.1, п. 201.4, ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 17327,0 грн., в тому числі за березень 2011 р. на суму 17327,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 2556/2305/32759393 від 07.07.2012 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесено податкове повідомлення - рішення №0006032305 від 20.07.2012 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17327,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

Процедуру адміністративного оскарження завершено з отриманням позивачем рішення ДПС України №4130/0/61-12/10-2115 від 23.10.12 р. про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення - рішення №0006032305 від 20.07.2012 р. та рішення ДПС у Харківській області, прийняте за розглядом первинної скарги залишені без змін, скарга - без задоволення.

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для відображення в акті порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст..198, п.201.1, п. 201.4, ст.201 Податкового кодексу України і винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про те, що документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "Інтехмаш" на загальну суму 508239 грн. у т.ч ПДВ 84706,5 грн. за березень місяць 2011 року та не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із покупцями на загальну суму податкових зобов'язань за перевіряємий період 520642,08 грн. у т.ч. ПДВ 86773,68 грн..

Також не доведено факту використання придбаного товару ТОВ "Т-ПЛАСТ" у ТОВ "Інтехмаш" на суму 103962,0 грн., в тому числі ПДВ -17327,0 грн. у фінансово-господарській діяльності.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ "Т-ПЛАСТ" та ТОВ "Інтехмаш" було укладено договір купівлі-продажу № 2012/01 від 20.12.2010 р.

Відповідно до умов вказаного договору продавець, ТОВ "Інтехмаш" зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець, ТОВ "Т-ПЛАСТ", зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах Договору .

Розрахунок по договору відбувався у безготівковій формі з розрахункового рахунку ТОВ "Т-ПЛАСТ" на розрахунковий рахунок ТОВ "Інтехмаш", про що свідчать банківські виписки наявні в матеріалах справи.

Зазначений товар поставлено позивачу про, що свідчать видаткові накладні а саме: 01.03.2011 р. згідно видаткової накладної № 112 було передано продукції на загальну вартість 189 688,13 грн., у тому числі ПДВ -31614,69 грн.; 03.03.2011 р. згідно видаткової накладної № 306 було передано продукції на загальну вартість 174473,28 грн., у тому числі ПДВ -29078,88 грн.; 09.03.2011 р. згідно видаткової накладної № 907 було передано продукції на загальну вартість 95447,60 грн., у тому числі ПДВ -15907,93 грн.; 15.03.2011 р. згідно видаткової накладної № 1503 було передано продукції на загальну вартість 49945,43 грн., у тому числі ПДВ -8324,24 грн.; 28.03.2011 р. згідно видаткової накладної № 2805 було передано продукції на загальну вартість 69040,20 грн., у тому числі ПДВ -11506,70 грн.; 30.03.2011 р. згідно видаткової накладної № 3006 було передано продукції на загальну вартість 33606,36 грн., у тому числі ПДВ -5601,06 грн.

Від ТОВ "Інтехмаш" позивачем отримано податкові накладні №112 від 01.03.11 р., №306 від 03.03.11 р., №907 від 03.03.11 р., №1503 від 15.03.11 р., №2805 від 28.03.11 р., №3006 від 30.03.11 р.

Продукція доставлялась згідно з умовами п.4.1 договору купівлі-продажу -за домовленістю сторін.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Т-ПЛАСТ" та ТОВ Транспортна компанія «САТ»було укладено договір перевезення вантажів №2548 від 10.01.2011 року та відповідно до умов договору клієнт (ТОВ "Т-ПЛАСТ") надає для перевезення вантажі, а перевізник зобов'язується здійснити їх перевезення автомобільним транспортом. Доставка товару здійснювалась на склад покупця, що розташований, згідно з договором оренди нежитлових приміщень №70-10 від 01.06.2010 р., за адресою: м. Харків, пров. Мовчанівський, 29.

Виконання зазначено договору підтверджується накладними та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ХА0003799, №ХА0003071, №ХА0002780.

В подальшому продукція отримана ТОВ "Т-ПЛАСТ" від ТОВ «Інтехмаш»була частково реалізована наступним контрагентам: Державна акціонерна холдингова компанія «Артем»(договір №21 від 07.10.2009 р.), ПП «Профіт-Електро»(договір куплі-продажу №8 від 10.01.2011 р.), ТОВ «Спецснабкомплект»(договір купівлі-продажу №4 від 06.01.2011 р.), ПАО «Волчанський МЕЗ»(договір постачання №443 від 01.09.2010 р.), ТОВ «Індустрія»(договір постачання №1 від 04.01.2011 р.), ТОВ «Гелелектросервіс»(договір купівлі-продажу»№37 від 03.03.2011р.), ТОВ «Аверс плюс»( договір купівлі-продажу № 44 від 24.03.2011 р.), ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат»( договір купівлі-продажу №41 від 21.03.2011 р.), ТОВ «Кабельний завод»(договір купівлі-продажу №40 від 14.03.2011 р.), ВАТ «Сумське НПО ім. М.В.Фрунзе»(договір №21-10 від 19.01.2011 р.), ЗАТ «Северодонецьке об'єднання Азот»( договір № ПФ 26 сн/15-3 від 28.02.2010 р.), ПАТ «Днепропетровський металургійний завод імені Комінтерна»( договір купівлі-продажу №12/828 від 23.02.2011 р.), ВАТ ««Завод «Фіолент»( договір купівлі-продажу №495 від 28.05.2010 р.).

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

В даному випадку виконання угод між позивачем та ТОВ "Інтехмаш" підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) , накладними на вантаж, рахунками-фактури які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із приписів вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично виконаних робіт) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, суд зазначає; що ТОВ "Т-ПЛАСТ" виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару контрагента ТОВ "Інтехмаш", який, в свою чергу, виконав вимоги діючого законодавства, видавши ТОВ "Т-ПЛАСТ" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між ТОВ "Т-ПЛАСТ" та ТОВ "Інтехмаш" угод, та, як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їх виконання. Виконання договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто договір між позивачем і контрагентом мав реальний характер.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Під час укладання спірних договорів та у момент їх виконання, сторони за спірними договорами є зареєстрованими, у встановленому законом порядку, платниками податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами даної адміністративної справи.

Отримані позивачем від контрагента зазначені податкові, видаткові накладні не мають недоліків, відповідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88), що спричиняють втрату ними статусу первинного документа.

Крім того, слід зазначити, що перевіряючі окрім іншого, роблять висновок про не підтвердження реального здійснення господарської операції з ТОВ "Інтехмаш" виходячи з того, що ТОВ "Т-ПЛАСТ" не надано до перевірки документів щодо подальшої реалізації отриманого товару за договором купівлі-продажу № 2012/01 від 20.12.2010 р. на суму 103962 грн., в тому числі ПДВ - 17327 грн.

Однак суд не погоджується з даним твердженням відповідача, та зазначає, що приписи Податкового кодексу України не ставлять в залежність формування податкового кредиту від подальшої реалізації товару та для нарахування податкового кредиту платнику податків не потрібно підтвердження того, чи придбаний товар у повному обсязі був реалізований, тому дані доводи позивача є помилковими.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, підписи уповноважених осіб ТОВ "Інтехмаш", а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, судом встановлено, що спірні правовідносини були здійснені позивачем з дотриманням вимог чинного податкового законодавства та не потягли за собою заниження зобов'язань платника податків за відповідні звітні періоди в цілому.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №0006032305 від 20.07.2012 р. не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Пласт" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби №0006032305 від 20.07.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Пласт" судовий збір у розмірі 173,28 грн. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 18.12.2012 року.