Постанова

від 06.12.2012 по справі 11120/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 грудня 2012 р. № 2-а- 11120/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єгупенко В.В.

за участю секретаря - Вождаєвої М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача - Звєздова С.О.

представника відповідача - Озацької О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Комунального підприємства "Харківводоканал" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство "Харківводоканал", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд позов задовольнити в повному обсязі та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000260047 вад 25.06.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 88792,50 грн., у т.ч. за основним платежем 66167,00 грн. та штрафних санкції 22625,50 грн. та № 0000500047 від 06.09.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 4414,00 грн., яким збільшено суму штрафних санкцій на 4414,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки, наведені в акті перевірки є безпідставними та необґрунтованими, а отже й податкові повідомлення-рішення, які були прийняті на підставі вказаного акту є незаконними, та такими, що винесені з явним порушенням норм діючого законодавства України а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов висновку що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що КП «Харківводоканал» зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 26.01.2012р. № 14801050018010643: Форма власності - комунальна. Ідентифікаційний код 33206804. юридична адреса: м. Харків 61013, вул.. Шевченка, 2, що відповідає фактичному місцезнаходженню. КП «Харківводоканал» зареєстровано у СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові як плідник ПДВ, свідоцтво від 16.02.2012 р., за № 200026649, та має індивідуальний податковий номер 033617120399.

З 27.01.2012р. Комунальне підприємство каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» перейменовано на Комунальне підприємство «Харківводоканал» у відповідності до рішення 12-ї сесії 6-го скликання Харківської міської ради Харківської області № 577/11 від 23.12.2011р.

Фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку КП «Харківводоканал» код ЄДРПОУ 03361715 з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період 1 квартал 2011 року, 2-4 квартали 2011 року, 1 квартал 2012 року та податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Офіс Центр» код ЄДРПОУ 31149734за період з 01.01.2011 року по 30.10.2011 року, ТОВ «Окс» код ЄДРПОУ 32266705 за період з 01.10.2011 по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт від 11.06.2012 р. №174/47-0/03361715, відповідно до висновків якого Перевіркою встановлено порушення КП «ХВК»:

- п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями, КП «Харківводоканал» зайво включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ТОВ «Офіс Центр» вищезазначених товарів на загальну суму 17697 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 17697 грн., в т.ч. у наступних податкових періодах: за січень 2011 р. на суму ПДВ 1083 грн. за лютий 2011 р. на суму ПДВ 1266 грн. за березень 2011р. на суму ПДВ 3027 грн. за квітень 2011 р. на суму ПДВ 1948 грн. За травень 2011 р. на суму ПДВ 1562 грн. за червень 2011р. на суму ПДВ 3204 грн. за липень 2011 р. на суму ПДВ 838 грн. за серпень 2011р. на суму ПДВ 2143 грн. За вересень 2011р. на суму ПДВ 1110 грн. за жовтень 2011р. на суму ПДВ 1516 грн.

- п 198.1 п 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями, КП «Харківводоканал» зайво включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ТОВ «ОКС» вищезазначених товарів на загальну суму 48470 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 48470 грн., в т.ч. у наступних податкових періодах за жовтень 2011р. на суму ПДВ 2463 грн. - за листопад 2011р. на суму ПДВ 12891 грн. за грудень 2011 р. на суму ПДВ 20277 грн. за січень 2012 р. на суму ПДВ 11448 грн. за лютий 2012 р. на суму ПДВ 731 грн. за березень 2012р. на суму ПДВ 660 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту, податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000260047 вад 25.06.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 88792,50 грн., у т.ч. за основним платежем 66167,00 грн. та штрафних санкції 22625,50 грн. та № 0000500047 від 06.09.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 4414,00 грн., яким збільшено суму штрафних санкцій на 4414,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Щодо контрагентів позивача:

ТОВ «Окс» зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 05.02.2003 року (т.1, а.с.200), перебуває на обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова (т.1,а.с.197), є платником податку на додану вартість (т.1,а.с.202).

ТОВ «Офіс центр» зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 22.09.2000 року (т.1, а.с.206), перебуває на обліку в ДПІ у Червонозаводського районі м. Харкова (т.1,а.с.207), є платником податку на додану вартість (т.1,а.с.207).

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Офіс Центр» (постачальник) та Державним комунальним підприємством каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» (покупець) укладено договір поставки №55/4-Пц/08 від 16.04.2008 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві канцелярські товари (далі за текстом Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити цей Товар. (т.1, а.с.70-73).

14.04.2008 року, сторонами підписано орієнтований графік поставки товарно - матеріальних цінностей з зазначенням вартості з ПДВ (т.1, а.с.74).

У зв'язку зі зміною назви та банківських реквізитів «Покупця», сторони дійшли згоди змінити преамбулу Договору поставки №55/4-Пц/08 від 16.04.2008 року, у зв'язку з чим було підписано додаткову угоду №1 до договору 55/4-Пц/08 від 16.04.2008 року (т.1, а.с.75).

29.12.2009 року сторонами було підписано додаткову угоду №2 до договору поставки 55/4-Пц/08 від 16.04.2008 року (т.1, а.с.76), та орієнтований графік поставки з зазначенням строків поставки та сумами з ПДВ (т.1, а.с. 77).

02.02.2012 року у зв'язку з перейменуванням «Покупця» відповідно до рішення 12-ї сесії 6-го скликання Харківської міської ради Харківської області № 577/11 від 23.12.2011р., сторони дійшли згоди змінити преамбулу договору у зв'язку з чим було підписано додаткову угоду №3 до договору поставки 55/4-Пц/08 від 16.04.2008 року (т.1, а.с.78).

18.03.2010 року між ТОВ «Окс» (постачальник) та КП каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» (покупець) укладено договір поставки №45/3-Пц/10 відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві запасні частини до автомобільної та тракторної техніки (далі за текстом Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити цей Товар. (т.1, а.с.79-82).

Необхідність у придбанні запасних частин до автомобільної та тракторної техніки виникла на підставі оперативних заявок на запчастини, матеріали та комплектуючі (т.4. а.с.147-181)

18.03.2010 року, сторонами підписано орієнтований графік поставки товарно - матеріальних цінностей з зазначенням строку поставки та сумами з ПДВ (т.1, а.с.83).

02.02.2012 року, у зв'язку з перейменуванням «Покупця» відповідно до рішення 12-ї сесії 6-го скликання Харківської міської ради Харківської області № 577/11 від 23.12.2011р., сторони дійшли згоди змінити преамбулу договору у зв'язку з чим було підписано додаткову угоду до договору поставки 45/3-Пц/10 від 18.03.2010 року (т.1, а.с.84).

Поставку товарно-матеріальних цінностей за вказаними договорами позивач підтверджує видатковими накладними (т.2, а.с. 74-174).

Прибутковими ордерами позивач підтвердив облік товарно - матеріальних цінностей, що надходили від контрагентів на склад (т.2, а.с.176-222).

Господарські операції були здійснені та зафіксовані у бухгалтерських документах у порядку, передбаченому діючим законодавством України. Під час здійснення господарських операцій були складені та підписані податкові накладні № 27 від 26.01.2011р., № 21 від 21.01.2011р., № 20 від 21.01.2011р., № 22 від 16.02.2011р., № 23 від 16.02.2011р., № 26 від 21.02.20Пр., № 27 від 21.02.2011р., № 9 від 11.03.2011р., № 11 від 11.03.2011р.,Хо4 від 03.03.2011р., № 14 від 16.03.2011р., №24 від 24.03.2011р., №25 від 24.03.2011р., № 33 від 29.03.2011р., № 4 від 05.04.2011р., № 3 від 05.04.2011р., № 7 від 06.042011р., № 6 від 06.04.2011р.,№ 15 від 07.04.2011р., № 14 від 07.04.2011р., №31 від 22.04.2011р., № 6 від 12.05.2011р., № 7 від 12.05.2011р., № 14 від 19.05.2011р., № 15 від 19.05.2011р., № 17 від 19.05.2011р., № 18 вщ 19.05.2011р., № 25 від 25.05.2011р., № 29 від 31.05.2011р., № 28 від 31.05.2011р., № 1 від 01.06.20І1р., № 24 від 20.06.2011р., № 23 від 17.06.2011р., № 30 від 25.06.2011р., № 25 від 21.06.2011р., № 4 від 06.07.2011р., № 5 від 06.07.2011а, № 13 від 13.07.2011р., № 16 від 18.07.2011р., 1 від 01.08.2011р., № 2 від 01.08.2011р., № 6 від 03.08.2011р., № 5 від 03.08.2011р., № 17 від11.08.2011р., № 18 від 11.08.2011р., № 19 від 12.08.2011р., № 25 від 18.08.2011р., № 28 від 19.08.2011р., №27 від 19.08.2011р., № 16 від 09.09.2011р., № 36 від 30.09.2011р., № 35 від 30.09.2011р., № 3 від 07.10.2011р., № 1 від 11.10.2011р., № 2 від 11.10.2011р., №3 від 11.10.2011р., №5 від 12.10.2011р.,№6 від 13.10.2011р., № 7 від 14.10.2011р., № 8 від 14.10.2011р., № 9 від 17.10.2011р., № 10 від 26.10.2011р., № 11 від 26.10.2011р., № 12 від 26.10.2011р., № 13 від 26.10.2011р., № 14 від 27.10.2011р., № 15 від 27.10.2011р., № 16 від 27.10.2011р., № 17 від 31.10.2011р., № 18 від 31.10.2011р., №20 від 31.10.2011р., № 2 від 09.11.2011р., № З від 09.11.2011р., № 4 від 09.11.2011р., № 6 від 10.11.2011р., № 7 від 10.11.2011р., № 8 від 10.11.2011 р., № 9 від 10.11.2011р., № 10 від 10.11.2011р., № 11 від 14.11.2011р., № 15 від 15Л1.2011р., № 16 від 15Л1.2011р., № 17 від 17.11.2011р., № 18 від 18.11.2011р., № 20 від 23.11.2011р., № 21 від 23.11.2011р., № 22 від 23.11.2011р., № 23 від 23.11.2011р., № 24 від 23.11.2011р., № 25 від 28.11.2011р., № 27 від 29.11.2011р., № 30 від 30.11.2011р., № 31 від 30.11.2011р., № 32 від 30.11.2011р., № 33 від 30.11.2011р., № 1 від 02.12.2011р., № 2 від 02.12.2011р., № 3 від 06.12.2011р., № 4 від 06.12.2011р., № 5 від 07.12.2011р., № 6 від 07.12.2011р., № 7 від 19.12.2011р., № 8 від 19.12.2011р., №9 від 19.12.2011р., № 10 від 19.12.2011р., які підтверджують фактичне здійснення господарської операції (т.1, а.с. 100-190).

Відповідно до умов договору поставки № 45/3-ПЦ/10 від 18.03.10р., укладеного між КП «ХВК» та ТОВ «ОКС», у періоді, що перевірявся, на підставі відповідних накладних, копії яких надано до матеріалів справи КП «ХВК» було отримано товарно-матеріальні цінності (автомобільні запчастини) на загальну суму 290822,03 грн. Товарно-матеріальні цінності було отримано з території постачальника відповідальними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на підставі довіреностей ААГ № 424571/671 від 10.11.2011р., ААГ № 424637/737 від 26.10.11 р., № 053 від 09.11.2011 р, №062 від 23.11.11 р., №066 від 06.12.2011 р., ААГ №424418/968 від 14.12.2011 р., та доставлено на склад покупця власними автомобілями КП «ХВК» що підтверджується копіями подорожніх листів та копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (т.3, а.с.63-105, т.4, а.с.105-146).

Відповідно до умов договору поставки № 55/4-ПЦ/08 від 16.04.08р., укладеного між КП «ХВК» та ТОВ «Офіс Центр», у періоді, що перевірявся, на підставі відповідних накладних, копії яких надано до матеріалів справи КП «ХВК» було отримано товарно-матеріальні цінності (канцелярські товари) на загальну суму 106179,70 грн.

Товарно-матеріальні цінності було отримано з території постачальника відповідальною особою ОСОБА_6 на підставі довіреностей ЯПТ № 463125/25 від 17.01.121., 12 ААБ № 385166 від 23.02.11р., 12 ААБ Х» 385194/144 від 09.03.11р., 12 ААБ № 385239/189 від 25.03.11р., ААГ № 424064/214 від 05.04.11р., ААГ № 424124/274 від 27.04.11р., ААГ № 424158/308 від 12.05.11р., ААГ № 424198/348 від 31.05.11р., ААГ № 424246/296 від 16.06.2011, ААГ № 424259/309 від 22.06.11р., ААГ № 424300/350 від 15.07Л1р., ААГ № 424336/486 від 01.08.11р., ААГ № 424492/592 від 13.09.11р., ААГ №424376/526 від 17.08.11р. та доставлено на склад покупця власними автомобілями КП «ХВК» що підтверджується копіями подорожніх листів та копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (т.3, а.с.63-105, т.4, а.с.105-146).

Відповідно до платіжних доручень з відміткою банку, позивачем перераховано повну вартість товарно - матеріальних цінностей (т.1, а.с.218-250, т.2, а.с.1-72, т.4, а.с.2-103).

Також надані позивачем до суду копії актів списання товарно - матеріальних цінностей підтверджують використання придбаного у контрагентів товару (т.2, а.с.223-250, т.3,а.с.1-42).

Оцінивши перелічені первинні документи по господарських відносинах позивача з ТОВ «Офіс Центр» та ТОВ «Окс» за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Таким чином, згадані договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

В силу приписів ПК України акт перевірки, складений органом державної податкової служби України відносно платника податків не є беззаперечним та безумовним доказом вчинення порушень контрагентами такого платника, за умови доведеності платником реальності вчинення господарської операції. При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. З урахуванням викладеного, суд наголошує, що з огляду на реальний характер операції, за наслідком виконання якої позивачем був сформований оспорюваний податковий кредит, порушення контрагентами правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності (як-от відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі тощо) не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Суд також зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що згідно з п. 44.1. ст.41 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно з п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду..

За змістом п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Первинні документи, що були надані представником позивача до суду, повністю підтверджують виконання зобов'язань між сторонами за укладеними між ними правочинами.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень - рішень.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин. За таких умов, факти, вказані в акті 11.06.2012 р. №174/47-0/03361715 щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства, слід вважати недоведеними.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 0000260047 від 25.06.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 88792,50 грн., у т.ч. за основним платежем 66167,00 грн. та штрафних санкції 22625,50 грн. та № 0000500047 від 06.09.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 4414,00 грн., яким збільшено суму штрафних санкцій на 4414,00 грн. підлягають скасуванню, як такі що прийняті з порушенням ч.3 ст.2 КАС України, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Харківводоканал" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 0000260047 від 25.06.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 88792,50 грн., у т.ч. за основним платежем 66167,00 грн. та штрафних санкції 22625,50 грн. та № 0000500047 від 06.09.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 4414,00 грн., яким збільшено суму штрафних санкцій на 4414,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (код ЄДРПОУ 03361715) сплачений судовий збір у розмірі 932.10 грн. (дев'ятсот тридцять дві грн.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 11 грудня 2012 року.

Суддя Єгупенко В.В.