Постанова

від 29.11.2012 по справі 12697/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 листопада 2012 р. № 2-а- 12697/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Пузовікової К.І.

за участю:

представника позивача -Любімого О.М.

представника відповідача - Буряківського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальність "LEGIO" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «LEGIO», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати наказ Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 27.08.12 № 861;

- визнати незаконними дії Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «LEGIO», код ЄДРПОУ 32947782, з питань реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарським відносинах із ТОВ «ЕЛЕКТРОДИЗЕЛЬ», код ЄДРПОУ 32949132, за лютий 2012р., ТОВ «ІНТЕХЛІС», код ЄДРПОУ 35245557, за грудень 2011р. - січень 2012р. та ПП «ЛАЙНСТАР», код ЄДРПОУ 36626857, за квітень 2012р., за наслідками якої складено акт від 07.09.12р. № 1943/22-104/32947782.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби складено спірний акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «LEGIO», код ЄДРПОУ 32947782, з питань реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарським відносинах із ТОВ «ЕЛЕКТРОДИЗЕЛЬ», код ЄДРПОУ 32949132, за лютий 2012р., ТОВ «ІНТЕХЛІС», код ЄДРПОУ 35245557, за грудень 2011р. - січень 2012р. та ПП «ЛАЙНСТАР», код ЄДРПОУ 36626857, за квітень 2012р., за наслідками якої складено акт від 07.09.12р. № 1943/22-104/32947782. Перевірку призначено згідно наказу від 27.08.12 № 861 та проведено на підставі пп. 20.1.4, пп. 78.1.1, п. 82.2 Податкового кодексу України. В акті перевірки, за судженням позивача, відповідач протиправно визначив, що діяльність позивача має ознаки відсутності фактичного здійснення господарської діяльності, що спричиняє відсутність об'єктів оподаткування податку на додану вартість відповідно до вимог ст. 185 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що відповідач не мав права проводити позапланові виїзні перевірки позивача та складати акти перевірок, зокрема робити висновки щодо відсутності ведення позивачем господарської діяльності.

Позивач також стверджує, що запити відповідача від 20.07.12 № 4674/10/22-407/2.19 та від 30.07.12 № 5068/10/22-407/2.19, в яких містяться вимоги про надання позивачем письмових пояснень та їх документального підтвердження протягом 10 робочих лине з дня отримання запитів, складені з порушенням вимог п. 73.3 Податкового кодексу України та п. 10 постанови КМУ від 27 грудня 2010 року № 1245, і тому позивач у встановлений строк листами від 15.08.12 цілком правомірно повідомив відповідача про відмову від виконання його вимог, викладених в отриманих листах.

Окрім того, оскільки відповідач отримав лише акти про неможливість проведення зустрічних звірок та не отримав жодної інформації на запити від позивача, то необхідної податкової інформації стосовно позивача на момент прийняття рішення про проведення позапланової перевірки відповідач не мав. Тобто, на думку позивача, на момент прийняття спірного наказу від 27.08.12р. № 861, відповідач не мав відповідних даних, які б підтверджували, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового, валютного, та іншого законодавства.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для застосування пп. 78.1.1 Податкового кодексу України, що вказує на незаконність наказу від 27.08.12 № 861 та наступних дій щодо проведення позапланової перевірки та складання акту перевірки від 07.09.12 № 1943/22-104/32947782.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач -Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, позов не визнав. Правом надати письмові заперечення на позов - не скористався.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та стверджував, що дії податкового органу відповідають вимогам діючого законодавства, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «LEGIO», пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 32947782, місцезнаходження: вул.Енгельса, буд. 14, м. Харків, 61012.

Підприємство узято на податковий облік в ДПІ у Ленінському районі м. Харкова 23.04.2004р. за № 91 КН.1, на момент проведення спірної перевірки підприємство перебувало на обліку в Західній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (Ленінська ДПІ м. Харкова).

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

За матеріалами справи, на підставі направлення від 27.08.2012р. № 813, відповідно до наказу від 27.08.2012р. № 813 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «LEGIO», виданного Західною МДПІ ДПС м. Харкова Харківської області ДПС, головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Городко О.С. згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «LEGIO», код ЄДРПОУ 32947782, з питань реальності та повноти відображенняв бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ «ЕЛЕКТРОДИЗЕЛЬ», код ЄДРПОУ 32949132, за лютий 2012р., ТОВ «ІНТЕХЛІС», код ЄДРПОУ 35245557, за грудень 2011р. - січень 2012р. та ПП «ЛАЙНСТАР», код ЄДРПОУ 36626857, за квітень 2012р., за наслідками якої складено акт від 07.09.12р. № 1943/22-104/32947782.

Результати перевірки оформлені актом від 07.09.2012р. № 1943/22-104/32947782.

В згаданому вище акті Відповідачем зроблено висновок про те, що діяльність ТОВ «LEGIO» має ознаки відсутності фактичного здійснення господарської діяльності, що спричиняє відсутність об'єктів оподаткування податку на додану вартість відповідно до вимог ст. 185 Податкового кодексу України.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував, що акт від 07.09.2012р. № 1943/22-104/32947782 складався на підставі інформаційних баз та актів Індустріалдьної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 19.06.2012р. № 384/ 22-207/32949132 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання «ТОВ «ЕЛЕКТРОДИЗЕЛЬ», код ЄДРПОУ 32949132, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.022012 по 29.02.2012», від 22.06.2012р. № 394/22-207/35245557 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання «ТОВ «ІНТЕХЛІС», код ЄДРПОУ 35245557, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2012р.», листа ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 13.07.2012 № 2095/7/22-213-5 та акту від 13.07.2012 № 223/2220/36626857 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «ЛАЙНСТАР», код ЄДРПОУ 36626857 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 30.06.2012».

Також представник відповідача не заперечував, що позивачем листами б/н: вх. ДПІ від 15.08.2012 № 10412/10 та б/н вх. ДПІ від 15.08.2012 № 10412/10, було відмовлено в наданні інформації та її документального підтвердження на запит органу ДПС з питань взаємовідносин з вищеозначеними підприємствами.

Перевіряючи відповідність дій суб'єкта владних повноважень по проведенню спірної перевірки вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне:

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

24.12.2006р. Верховним Судом України винесена постанова у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ "Мрія"до ДПІ у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки.

Згідно з правовими позиціями, які викладені у названому судовому акті, державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та аналогічним вимогам ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. При цьому, Верховний Суд України зазначив, що відповідно до КАС України адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (п. 6 ч. 3 ст. 105); а відтак, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин із зазначенням способу, який, на думку суду, не приводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто захисті права, що порушуються. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

З огляду на приписи ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 244-2 КАС України, окружний адміністративний суд не знаходить правових підстав для залишення згаданої постанови Верховного Суду України поза увагою при розгляді і вирішенні даного спору по суті.

Суд відзначає, що спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань (станом на момент виникнення спірних правовідносин) був визначений Податковим кодексом України.

Так, відповідно до пп. 20.1.4 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна -позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач звернувся до позивача з запитами від 20.07.12р. № 4674/10/22-407/2.19 та від 30.07.12р. № 5068/10/22-407/2.19, в яких просив надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запитів.

Оглянувши згадані вище запити суд відзначає, що дані запити не відповідають вимогам, визначеним п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та п. 10 Постанови КМУ від 27 грудня 2010 року № 1245.

Листами б/н: від 15.08.2012 (вх. ДПІ від 15.08.2012 № 10412/10 та б/н вх. ДПІ від 15.08.2012 № 10412/10), позивач надав відповідь ДПІ про неможливість виконання запитів у зв'язку з невідповідністю запитів вимогам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.

Окрім того, зі змісту акту перевірки від 07.09.12 № 1943/22-104/32947782 вбачається, що на момент проведення перевірки відповідачем не встановлено факти, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства безпосередньо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації. Під час проведення перевірки відповідач використовував інформацію виключно з актів Індустріальної МДПІ від 19.06.2012р. № 384/22-207/32949132 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЕЛЕКТРОДИЗЕЛЬ, код ЄДРПОУ 32949132, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів за період 01.02.2012 по 29.02.2012» та від 22.06.2012р. № 394/22-207/35245557 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ІНТЕХЛИС», код ЄДРПОУ 35245557, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів за грудень 2011р., січень 2012р.», а також Лист ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 13.07.2012 р. № 2095/7/22-213-5 та акт від 13.07.2012 р. № 223/2220/36626857 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «ЛАЙНЕР», код ЄДРПОУ 36626857, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 30.06.2012».

Згідно пп. 73.5 Податкового кодексу України зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки відповідач отримав лише акти про неможливість проведення зустрічних звірок та не отримав жодної інформації на запити від позивача, то необхідної податкової інформації стосовно позивача на момент прийняття рішення про проведення позапланової перевірки відповідач не мав.

Отже, на момент прийняття спірного наказу від 27.08.12 № 861 відповідач не мав відповідних даних, які б підтверджували, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні правові підстави для застосування пп. 78.1.1 Податкового кодексу України, що вказує на незаконність наказу від 27.08.12 № 861 та наступних дій щодо проведення позапланової перевірки ТОВ «LEGIO» та складення акту перевірки від 07.09.12 № 1943/22-104/32947782.

Спірні дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу, котрий має платник податків у податкових правовідносинах, і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав тощо.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, відповідачем не надано суду доказів правомірності своїх дій.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача документально та нормативно обґрунтовані, правомірні, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальність "LEGIO" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування наказу - задовольнити.

Скасувати наказ Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 27.08.12 № 861.

Визнати незаконними дії Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "LEGIO", код ЄДРПОУ 32947782 з питання реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ «ЕЛЕКТРОДИЗЕЛЬ», код ЄДРПОУ 32949132, за лютий 2012 року, ТОВ «ІНТЕХЛІС», код ЄДРПОУ 35245557, за грудень 2011- січень 2012 року та ПП «ЛАЙНСТАР», код ЄДРПОУ 36626857, за квітень 2012 року, за наслідками якої складено акт від 07.09.12 № 1943/22-104/32947782.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 30 листопада 2012 року.

Суддя Панченко О.В.