Ухвала

від 27.11.2012 по справі 2-а-10448/08/0470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2012 р. м. Київ К-33108/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Приходько І.В.

при секретарі судового засідання: Горголь І.С.,

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2010 року

по справі № 2-а-10448/08/0470

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська

за участю Прокуратури Ленінського району м. Дніпропетровська

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001621701/0 від 03.10.2008.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2009 року позов задоволено, визнано недійсним оскаржуване податкове повідомлення-рішення з огляду на правомірність заявлених вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2010 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову, яке вмотивовано висновком про те, що покупець товарів (послуг) немає законодавчих підстав формувати податковий кредит на підставі податкових накладних, виданих продавцем таких товарів (послуг), який не є платником податку на додану вартість.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що оскаржувану постанову було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем по справі була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої було встановлено порушення позивачем п.п.7.2.4., п.п.7.2.1. п.7.2., п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме занижено ПДВ на суму 1 137 946,67 грн., оскільки, контрагент позивача ПП «ВКФ «Степ-Форт», що видав податкові накладні, у той же час не був зареєстрований як платник ПДВ.

На підставі акту перевірки ДПІ Ленінському районі м. Дніпропетровська прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0001621701/0. від 03.10.2008, яким позивачу донараховано податок на додану вартість, у розмірі 1 706 920,01 грн., в тому числі 1 137 946,67 грн. основного платежу та 568 973,34 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 вищезазначеного Закону. Отже, законодавець чітко визначив коло суб'єктів, які мають право складати податкові накладні, зокрема, це юридичні особи та фізичні особи -підприємці, що зареєстровані, як платники податку на додану вартість та отримали свідоцтво платника ПДВ.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що податкові накладні, видані контрагентом позивача ПП «ВКФ «Степ-Форт», є недійсними як такі, що видані іншою особою, ніж платник податку на додану вартість, тому визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень апеляційним судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до ст. 224 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення -без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2010 року по справі № 2-а-10448/08/0470 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписКарась О.В. підписПриходько І.В.

Ухвала складена у повному обсязі 29.11.2012р.