Рішення
від 20.12.2012 по справі 0525/12072/2012
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

2/0525/3652/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2012 року Кіровський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Подолянчук І.М.

при секретарі Мінченковій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Донецьку цивільну справу за позовом Комунального підприємства по обслуговуванню адміністративних будинків до ОСОБА_1

Про стягнення суми боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство по обслуговуванню адміністративних будинків звернулося до суду з позовом, вказавши, що 23 травня 2011 р. між Комунальним підприємством по обслуговуванню адміністративних будинків та ОСОБА_1 було укладено договір позики за умовами якого, позивач, в якості позикодавця надав відповідачу -позичальнику грошову суму в розмірі 7 000 грн. стром на 12 місяців, а відповідач зобов'язався на протязі 12 місяців повернути отриману грошову суму. Погашення суми боргу проводилося шляхом вирахування обумовленої договором щомісячної суми -583, 33 грн. із заробітної плати відповідача.

Надання позики робітникам підприємства позивача передбачено п.9.15 розділу 9 колективного договору, зареєстрованого Ворошиловською районною у м. Донецьку радою, реєстраційний номер 51/8 від17.03.2011 р.

Позика надавалася відповідачу за його письмовою заявою від 20.05.2011 р.

23 травня 2011 р. на картковий (зарплатний) рахунок відповідачу була перерахована позика в розмірі 7000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.05.2011 р. № 3854.

З дня отримання позики до 06 жовтня 2011 р. погашення суми позики проводилося у встановленому договором порядку. За період з червня по жовтень 2011 р. відповідачем проведено погашення суми боргу в розмірі 2865, 23 грн. шляхом утримання із заробітної плати, але 06.10.2011 р. від відповідача на адресу позивача надійшла заява про звільнення за власним бажанням.

Позивач, керуючись приписами ст.. 38 КЗпП України за наказом директора позивача звільнив відповідача за власним бажанням. Останнім робочим днем відповідача вважалося 06.10.2012 р.

Сума непогашеної позики на день звільнення відповідача становила 4134, 77 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору позики від 23.05.2011 р. в разі звільнення позичальника до повного погашення суми отриманої позики, позичальник зобов'язується погасити залишок непогашеної суми позики до моменту його звільнення.

Позивач на прохання відповідача повторно пішов на зустріч та 06.10.2011 р. уклав з відповідачем додаткову угоду від 06.10.2011 р. до договору позики від 23.05.2011 р., за умовами якої сторони змінили і подовжили граничний строк повернення суми позики. Відповідач зобов'язався повернути повну суму позики 07.11.2011 р, що підтверджується розпискою відповідача від 06.10.2011 р.

Відповідачем не дотримано умов договору позики від 23.05.2011 р., слідством чого станом на 20 серпня 2012 р. за відповідачем нараховується заборгованість в розмірі 4134, 77 грн.

Керуючись приписами ст.. 625 ЦК України, та умовами п.п.6.1, 6.2 Договору, позивач має право вимагати від відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить:

- основна сума боргу 4134, 77 грн.;

- 3% річних -95, 50 грн.;

- інфляційна складова на суму боргу -8, 19 грн.;

- штраф в розмірі 0, 1 % від загальної суми боргу за кожен день прострочення -1161, 87 грн.;

Загальна сума, що підлягає стягненню становить 5400, 33 грн.

Просили постановити судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь Комунального підприємства по обслуговуванню адміністративних будинків суму боргу в розмірі 5400, 33 грн. та судові витрати, понесені ним при зверненні до суду з цим позовом в сумі 214, 60 грн.

У судове засіданні представник позивача за дорученням з'явився, позовні вимоги підтримав та надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину своєї неявки суду не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав:

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 23 травня 2011 р. між Комунальним підприємством по обслуговуванню адміністративних будинків та ОСОБА_1 було укладено договір позики за умовами якого, позивач, в якості позикодавця надав відповідачу -позичальнику грошову суму в розмірі 7 000 грн. стром на 12 місяців, а відповідач зобов'язався на протязі 12 місяців повернути отриману грошову суму. Погашення суми боргу проводилося шляхом вирахування обумовленої договором щомісячної суми -583, 33 грн. із заробітної плати відповідача.