Ухвала

від 26.07.2012 по справі 9101/69330/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2012 р. справа № 2а-5534/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року у справі №2а-5534/10/0470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ТРЕЙД-ІН»до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про скасування рішення та постанови про застосування штрафних санкцій, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ТРЕЙД-ІН»звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 4110/47-8 від 30.03.2010р. та постанову № 53/42/4/1-ЛК «Про застосування штрафних санкцій за порушення вимог законодавства про фінансові послуги»від 05.02.2010р. В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що визначене відповідачем порушення виникнення змін в інформації, що міститься в реєстраційній картці позивача не мало місця, а отже, застосування штрафних санкцій, є неправомірним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 4110/47-8 від 30.03.2010р. закрито, у зв'язку з тим, що вказане рішення не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржене до адміністративного суду в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року адміністративний позов задоволено: скасовано постанову Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.02.2010 № 53/42/4/1-ЛК «Про застосування штрафних санкцій за порушення вимог законодавства про фінансові послуги». Постанова суду мотивована тим, що факт вчинення позивачем порушення зазначеного у оскаржуваній постанові спростований належними доказами, що є достатньою підставою для скасування постанови відповідача про застосування штрафних санкцій.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України звернулася до суду з апеляційної скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги наданий відповідачем акт, яким зафіксовано факт відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням 08.12.2009р., та станом на 11.01.2010р. інформація щодо повідомлення Товариством про зміну місцезнаходження, зазначеного у Переліку лізингодавців в Держфінпослуг відсутня, що є порушенням п.4.7 Положення щодо надання послуг з фінансового лізингу юридичними особами суб'єктами господарювання, які за своїм

правовим статусом не є фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 22.01.2004 № 21, в частині невиконання Товариством зобов'язання протягом п'ятнадцяти робочих днів після виникнення змін в інформації, яка міститься в реєстраційній картці юридичної особи, надіслати до Держфінпослуг письмове повідомлення про ці зміни та документи, які підтверджують ці зміни.

Сторони в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, в межах доводів апеляційної скарги, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.01.2010р. інспекційною групою Держфінпослуг вжито заходів щодо проведення позапланової інспекції Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ТРЕЙД-ІН» з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, за місцезнаходженням, зазначеним в Переліку лізингодавців (юридичних осіб, які мають право надавати фінансові послуги), що ведеться Держфінпослуг, а саме: 50051, м. Кривий Ріг, вул. Вокзальна, 83, про що складено Акт №53/42/4. Так, відповідачем встановлено відсутність Товариства за місцезнаходженням, зазначеним у Переліку лізингодавців (юридичних осіб, які мають право надавати фінансові послуги), про що складений акт від 08.12.2009 № 1464/42/6. Станом на 11.01.2010, повідомлення щодо зміни місцезнаходження Товариства Держфінпослуг не отримано.

Згідно висновків Акту №53/42/4 від 20.01.2010р., позивачем порушено п.4.7 Положення щодо надання послуг з фінансового лізингу юридичними особами суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 22.01.2004 № 21, в частині невиконання Товариством зобов'язання протягом п'ятнадцяти робочих днів після виникнення змін в інформації, яка міститься в реєстраційній картці юридичної особи, надіслати до Держфінпослуг письмове повідомлення про ці зміни та документи, які підтверджують ці зміни.

За вказане порушення вимог законодавства у сфері надання фінансових послуг постановою Держфінпослуг № 53/42/4/1-ЛК від 05.02.2010 на позивача накладено штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 грн.

Правомірність та обґрунтованість постанови №53/42/4/1-ЛК від 05.02.2010р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення вимог законодавства про фінансові послуги»є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у разі зміни місцезнаходження Товариства, державним реєстратором мав бути вчинений відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Проте, зміни місцезнаходження Товариства в Єдиному державному реєстрі не вчинялися. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відомості щодо місцезнаходження позивача - вул. Вокзальна, 83 у м. Кривий Ріг, які внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними, що виключає їх спростування у спосіб, не встановлений Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлює Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 №2664-III.

Положення про надання послуг з фінансового лізингу юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22 січня 2004 р. N 21 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2004 р. за N 492/9091. Положення розроблене відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", Закону України "Про фінансовий лізинг", Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року N 292, та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини, що виникають у сфері надання фінансових послуг.

Вказане Положення встановлює можливості надання послуг з фінансового лізингу та порядок, якого необхідно дотримуватись при наданні цієї послуги юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначене законами та нормативно-правовими актами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Держфінпослуг) право надавати послугу з фінансового лізингу (далі - юридичні особи).

Пунктом 4.7. Положення встановлено, що юридична особа зобов'язана протягом п'ятнадцяти робочих днів після виникнення змін в інформації, яка міститься у реєстраційній картці юридичної особи (додаток 3), надіслати до Держфінпослуг письмове повідомлення про ці зміни згідно з додатком 5 до цього Положення та надати реєстраційну картку юридичної особи (у паперовому та електронному вигляді) та документи, які підтверджують такі зміни.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення позивачем вимог законодавства у сфері надання фінансових послуг відповідачем встановлено на підставі акту про відсутність Товариства за місцезнаходженням по вул. Вокзальна, 83 у м. Кривий Ріг, складеного інспекційною групою 08.12.2009 за № 1464/42/6 в ході проведення перевірки Товариства.

При цьому, вказаним Актом встановлено факт відсутності 08.12.2009 року посадової особи позивача, яка б надала необхідні документи для проведення позапланової перевірки.

Позивач у своєму позові посилається на те, що згідно штатного розкладу на Товаристві обліковується одна людина -директор Біла Л.С., яка є відповідальною за діяльність з фінансового лізингу. Також зазначила, що на момент проведення перевірки вона була відсутня за місцезнаходженням підприємства, у зв'язку з її відрядженням.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено факту зміни місцезнаходження Товариства, не встановлено факту перебування Товариства за іншою адресою, а зафіксовано лише факт відсутності посадової особи станом на 08.12.2009р., суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність прийнятої постанови про застосування штрафних санкцій.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року у справі №2а-5534/10/0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов