КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а/2570/2917/12 Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О. В.
Суддя-доповідач: Міщук М.С.
У Х В А Л А
Іменем України
"13" грудня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: секретар Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Духно І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Ерсте банк»(далі Банк або позивач) до Головного управління юстиції в Чернігівській області (далі ГУЮ або відповідач), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна», товариство з обмеженою відповідальністю «Променергопостач»про визнання протиправним та скасування постанови про арешт майна боржника та акту опису і арешту майна, зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
18 вересня 2012 року ПАТ «Ерсте банк»звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом до ГУЮ в Чернігівській області, треті особи: ТОВ «Далгакиран компресор Україна», ТОВ «Променергопостач».
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 09 жовтня 2012 року позов задовольнив.
В апеляційній скарзі про скасування постанови ТОВ «Далгакиран компресор Україна»посилається на те, що позивач не скористався правом на внесення змін до договору і не зареєстрував нерухоме майно (земельні ділянки) у встановленому законом порядку. Тому статусу предмета іпотеки без внесення в установленому порядку відповідних змін до договору спірні земельні ділянки не набули .
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2011 року заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції (далі ППВР ВДВС ГУЮ) у Чернігівській області Коваль В.О. винесено постанову №669А/3 про арешт майна боржника - ТОВ «Променергопостач та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 23).
На підставі цієї постанови 30.05.2011 року було складено Акт опису й арешту земельних ділянок, які належали ТОВ «Променергопостач з кадастровими номерами №7410700000:04:005:0179, площею 904 кв.м., №7410700000:04:005:0177, площею 2371 кв.м., №7410700000:04:005:0175, площею 42142 кв.м., №410700000:04:005:0178, площею 1575 кв.м. та № 7410700000:04:005:0176, площею 17987 кв.м., які знаходяться за адресою: Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Індустріальна, 10. (а.с.61-62).
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні виконавчих дій порушено права та законні інтереси позивача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ерсте Банк», та ТОВ «Променергопостач»укладено Генеральну кредитну угоду №010-05/990/1 від 21.05.2008 року, в рамках якої були укладені кредитні договори №012-05/991 та №012-05/992. Згідно цих договорів кредитор відкрив позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в сумі відповідно 4170000,00 доларів США та 2085000,00 доларів США в порядку та на умовах, встановлених Генеральною кредитною угодою та кредитними договорами (а.с. 11).
В якості забезпечення виконання ТОВ «Променергопостач»зобов'язань за Генеральною кредитною угодою та кредитними договорами між позивачем та ТОВ «Променергопостач»укладено договір іпотеки №010-05/990/1 від 21.05.2008 року, згідно якого останнім було передало в іпотеку нерухоме майно, нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Індустріальна, 10.
Позивач належним чином виконав умови Генеральної угоди щодо надання іпотекодавцю кредитних коштів в повному обсязі.
Представник відповідача у суді першої інстанції позовні вимоги не визнав та надав заперечення, в яких зазначив, що на виконанні у ВДВС Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області знаходиться зведене виконавче провадження №669А/3, до складу якого входить шість виконавчих документів, а саме: накази №14/224, №14/225 від 28.10.2009 року, наказ №36/283 від 19.11.2010 року, наказ №38/371 від 02.02.2011 року, наказ №61/359 від 02.09.2011 року, наказ №6/284 від 31.10.2011 року, видані Господарським судом м. Києва про стягнення з ТОВ "Променергопостач" на користь ТОВ "Далгакиран компресор Україна" боргів у розмірі 1547401.23 грн. У зв'язку з цим державними виконавцями винесені постанови від 11.01.2011 року, 24.10.2011 року, 01.12.2011 року та 02.06.2012 року про відкриття виконавчих проваджень, копії яких направлені сторонам для виконання та до відома.
31.01.2011року ВДВС Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області винесено постанову про арешт всього рухомого і нерухомого майна боржника та оголошено заборону на його відчуження в межах суми боргу по зведеному виконавчому провадженню. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також акт опису й арешту майна були прийняті державним виконавцем для забезпечення виконання виконавчих документів, що входять до складу зведеного виконавчого провадження.
ПАТ "Ерсте банк" зверталось до Господарського суду Чернігівської області з позовом про зняття арешту з майна, але рішенням суду від 02.10.2012 року у задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі. Тому на підставі вищезазначеного відповідач вважає, що оскаржувана постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та акт опису й арешту майна повністю відповідають чинному законодавству України, є правомірними, а тому скасуванню не підлягають.
Відповідно до статті 54 Закону України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21.04.1999 року (далі Закон № 606-XIV) звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача -заставодержателя. .
Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про іпотеку»№ 898-IV від 05.06.2003 року (далі Закон № 898-IV), іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека або з дня набрання законної сили рішенням суду.
У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом -у черговості їх державної реєстрації.
Згідно з частиною 4 статті 6 Закону № 898-IV якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).
Частиною п'ятою даної статті визначено, що якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані. Після звернення стягнення на передану в іпотеку земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), що належать іншій, ніж іпотекодавець, особі, новий власник земельної ділянки зобов'язаний надати власнику будівлі (споруди) такі ж умови користування земельною ділянкою, які мав іпотекодавець.
Об'єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об'єкта незавершеного будівництва.
Згідно до частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Тобто, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій він розташований являються цілісним, неподільним предметом іпотеки.
Відповідно до пункту 1.2.1 Договору іпотеки в разі набуття іпотекодавцем під час дії цього Договору права власності на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки, така земельна ділянка стає частиною предмета іпотеки, при цьому внесення змін до цього Договору не вимагається, якщо тільки іпотекодержатель не висуне письмову вимогу про інше.
Таким чином, вищий пріорітет згідно Закону № 898-IV на нерухоме майно, що належить ТОВ «Променергопостач» має ПАТ «Ерсте банк», оскільки право вимоги на нерухоме майно, згідно договору іпотеки, встановлене раніше накладеного арешту згідно постанови державного виконавця від 31.01.2011 року, а спірне заставне майно підлягає звільненню з-під арешту та зняттю заборони на його відчуження у зв'язку з тим, що кредитор відкрив позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в сумі відповідно 4170000,00 доларів США та 2085000,00 доларів США, а загальна вартість майна, переданого в заставу за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ «Променергопостач»становить 5134110,24 грн., що не перевищує заборгованості перед заставодержателем.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ТОВ «Далгакиран компресор Україна»-стягувач, який не є заставодержателем, набуде право на звернення стягнення на предмет іпотеки, коли сума заборгованості ТОВ «Променергопостач»згідно кредитних договорів №012-05/991 та №012-05/992 буде меншою вартості заставленого майна, тобто в разі часткового або повного погашення заборгованості по вищезазначеним кредитним договорам.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна»залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2012 |
Оприлюднено | 20.12.2012 |
Номер документу | 28082809 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Міщук М.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні