Ухвала

від 06.12.2012 по справі 1-96/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-96/11

Провадження №11/0290/1170/2012 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Іванченко Я.М.

Доповідач : Мішеніна С. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді Мішеніної С.В.

суддів: Кривошеї А.І., Спринчука В.В.

за участю прокурора Миколайчука Д.Г.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника цивільного позивача Скворцової І.А.

засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянула 06.12.2012 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією зі змінами прокурора, який приймав участь під час розгляду справи у суді першої інстанції Ярошенко О.М., апеляцією з доповненнями захисника ОСОБА_3, апеляцією захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, доповнення до апеляції захисника ОСОБА_2, апеляцією представника цивільного позивача ПАТ «Вінницяобленерго» Скворцової І.А. на вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 23.03.2012 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця смт. Піщанка Вінницької області,

українця, громадянина України, освіта вища,

одруженого, жителя АДРЕСА_1

раніше несудимого,

засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 366, ч.3 ст. 209 КК України та призначено покарання:

- за ч.5 ст. 191 КК України у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності строком на 2 роки та конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч.2 ст. 366 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності строком на 1 рік;

- за ч.3 ст. 209 КК України у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності строком на 3 роки, з конфіскацією майна одержаного злочинним шляхом та конфіскацією майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності строком на 3 роки, з конфіскацією майна одержаного злочинним шляхом та конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_5,

уродженця с.Симонів Гощанського району

Рівненської області, українця, громадянина України,

освіта вища, одруженого, жителя АДРЕСА_2

раніше несудимого,

засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 366, ч.3 ст. 209 КК України та призначено покарання:

- за ч.5 ст. 191 КК України у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності строком на 2 роки, з конфіскацією майна, яке є його власністю;

- за ч.2 ст. 366 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності строком на 1 рік;

- за ч.3 ст. 209 КК України у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності строком на 3 роки, з конфіскацією майна одержаного злочинним шляхом та конфіскацією майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення меш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 8 (вісьми) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності строком на 3 роки, з конфіскацією майна одержаного злочинним шляхом та конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Цивільний позов ВАТ «АК Вінницяобленерго» залишено без розгляду.

Стягнуто в рівних долях з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судові витрати по справі на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області 4960, 17 грн. вартості проведення криміналістичних експертиз.

Долю речових доказів вирішено.

Згідно вироку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнані винними та засуджені за вчинення ряду злочинів за наступних обставин.

ОСОБА_5, перебуваючи на посаді директора Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» та ОСОБА_10, перебуваючи на посаді директора селянсько-фермерського господарства «Деметра» (Вінницька обл., Тиврівський район, с. Маянів), будучи службовими особами, умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинили службове підроблення, після чого використовуючи завідомо підроблені документи, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділи чужим майном - адміністративним будинком із всіма господарськими будівлями в„– 15-А, по вул. Соборній в м. Вінниці, після чого, з метою приховування факту здобуття вказаного майна злочинним шляхом, спільно вчинили дії по легалізації (відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом), передавши вказаний будинок в якості внеску до статутного фонду TOB «АгроНерухомість». В подальшому, на підставі рішення Господарського суду Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою м. Вінниця вул. Соборна, буд. 15-А, за TOB «АгроНерухомість» м. Вінниці, комунальним підприємством «Вінницьке обласне об'єднане БТІ» було здійснено реєстрацію права власності на будівлі за адресою вул. Соборна 15-А у м. Вінниці за TOB «АгроНерухомість» м. Вінниці, в якому ОСОБА_5 належало - 30%, а СФГ «Деметра» - 70 % статутного фонду відповідно, чим було заподіяно шкоди в особливо великих розмірах дійсному власнику вказаного майна - територіальним громадам Вінницької області, що склало 30 566 210 грн. 75 коп. та в результаті заволодіння майна ВАТ «АК «Вінницяобленерго» трансформаторної підстанції ТП-32, що склало 51 646, 35 грн., загальною вартістю 30 617 857, 10 грн., що у 118 904 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Так, в м. Вінниці по вул. Соборній, 15-А у 1981 році Державною комісією введено в експлуатацію лабораторний корпус інформаційно-обчислювального центру об'єднання «Сільгосптехніка», який будувався за рахунок централізованих державних коштів.

У 1986 році на підставі рішення Вінницької обласної Ради вказаний адміністративний будинок передано на баланс Вінницького обласного агропромислового комітету.

В зв'язку з реорганізацією Ради агропромислових формувань 30.09.1992 р., згідно рішення Вінницького обласного управління сільського господарства, вищевказаний цілісний майновий комплекс передано на баланс обласного державного об'єднання «Агромаш», яке пізніше було реорганізоване у Вінницьку корпорацію «Сільгосптехніка» (код юридичної особи 013298604).

02 березня 1998 р. першим заступником голови обласної державної адміністрації Вінницької області ОСОБА_12 видано розпорядження № 54 про передачу адміністративного будинку з господарськими приміщеннями, розташованими по вул. Соборній, 15-А у м. Вінниці з балансу Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» на баланс Управління агропромислового комплексу Вінницької облдержадміністрації, яке особисто було доведено до генерального директора Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» ОСОБА_5

21 березня 2000 року на підставі вказаного розпорядження з балансу Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» було передано на баланс Управління агропромислового комплексу Вінницької ОДА цілісний майновий комплекс, а саме будівлі та споруди, розташовані по вул. Соборній, 15-А у м. Вінниці, про що було складено та підписано авізо-підтвердження про безоплатну передачу вказаного нерухомого майна, балансовою вартістю 1320354,43 грн. та акт прийому-передачі цього адміністративного будинку, який був підписаний членами комісії, у склад якої входили представники Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» (код юридичної особи 013298604). Вказаний акт був погоджений з начальником управління агропромислового комплексу Вінницької ОДА та затверджений першим заступником голови Вінницької облдержадміністрації.

25 березня 2004 року рішенням Вінницької міської ради № 519 видано свідоцтво № 206 від 26.08.2004 року, згідно якого будинок з господарськими приміщеннями, розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А належить територіальним громадам Вінницької області, тобто знаходиться в обласній комунальній власності.

21 травня 2002 року Вінницьку корпорацію «Сільгосптехніка» (код юридичної особи 013298604) постановою Господарського суду Вінницької області визнано банкрутом. Серед залишків товарно-матеріальних цінностей корпорації станом на 01.09.2002 року будь-яке нерухоме майно не значиться. 24 березня 2004 року ухвалою Господарського суду Вінницької області Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» (код юридичної особи 013298604) ліквідована.

Натомість, рішенням засновників Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» (код юридичної особи 013298604), районними відкритими акціонерними товариствами «Агромаш» Вінницької області, під час проведення процедури банкрутства вказаного підприємства, засновано та 26 березня 2002 року зареєстровано в органах державної влади іншу юридичну особу - Вінницьку корпорацію «Облагроремтехпостач» (код юридичної особи 31909696). При цьому, у статуті новоствореної корпорації відсутні будь-які записи про те, що вона являється правонаступником Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» (код юридичної особи 013298604).

26 вересня 2005 року Вінницька корпорація «Облагроремтехпостач» (код юридичної особи 31909696), змінила назву на Вінницьку корпорацію «Сільгосптехніка», про що були внесені зміни у статутні документи. Генеральним директором корпорації був обраний ОСОБА_5

8 лютого 2007 року ОСОБА_5 на засіданні ради директорів корпорації «Сільгосптехніка» було ініційоване перетворення корпорації у TOB «Сільгосптехніка». Протягом лютого - березня 2007 року районні підприємства «Агромаш» вийшли із складу учасників Вінницької корпорації «Сільгосптехніка», загальні збори засновників корпорації з цього питання не проводились.

У лютому 2007 року ОСОБА_5, обіймаючи посаду генерального директора Вінницької корпорації «Сільгосптехніка», будучи службовою особою і виконуючи організаційно-розпорядчі обов'язки, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою заволодіння комунальним майном в особливо великих розмірах, а саме адміністративним будинком із господарськими приміщеннями, розташованими по вул. Соборній, 15-А в м. Вінниці, достовірно знаючи, що це нерухоме майно належить територіальним громадам Вінницької області, вступив в злочинну змову з директором Селянського (фермерського) господарства «Деметра» (с.Маянів Тиврівського району Вінницької області) ОСОБА_6

19 лютого 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_10, зловживаючи службовим становищем, у кімнаті № 408 будинку 15-А по вул. Соборній у м. Вінниці, як службові особи вказаних підприємств, умисно виготовили та підписали завідомо неправдивий протокол № 2 Зборів засновників Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» (на одному аркуші), в який внесли завідомо неправдиві відомості про те, що засновники Вінницької корпорації «Сільгосптехніка», а саме: генеральний директор корпорації ОСОБА_5, директор TOB «Краснянське спеціалізоване підприємство «Агромаш» ОСОБА_13, директор TOB «Тульчинський «Агромаш» ОСОБА_14, директор TOB «Калинівське районне підприємство «Агромаш» ОСОБА_15, директор TOB «Серго-Поділля» ОСОБА_16 та запрошений на збори директор СФГ «Деметра» ОСОБА_10, вирішили перетворити Вінницьку корпорацію «Сільгосптехніка» у товариство з обмеженою відповідальністю «Сільгосптехніка».

В подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_10, зловживаючи службовим становищем, як директори вищевказаних підприємств, у кімнаті № 408 буд. 15-А по вул. Соборній у м. Вінниці, діючи умисно, виготовили та самі підписали завідомо неправдивий протокол № 3 Зборів засновників Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» від 18 квітня 2007 року, в який внесли завідомо неправдиві відомості про те, що засновники ВК «Сільгосптехніка», а саме: генеральний директор корпорації ОСОБА_5, директор TOB «Краснянське спеціалізоване підприємство «Агромаш» ОСОБА_13, директор TOB «Тульчинський «Агромаш» ОСОБА_14, директор TOB «Калинівське районне підприємство «Агромаш» ОСОБА_15, директор TOB «Серго-Поділля» ОСОБА_16 та директор СФГ «Деметра» ОСОБА_10 вирішили: основні засоби, нематеріальні активи, грошові кошти і документи, які належать Вінницькій корпорації «Сільгосптехніка» передати створеній шляхом реорганізації Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» на той час ще не зареєстрованому TOB «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка».

13 серпня 2007 року, продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу, спрямованого на сприяння в заволодінні чужими майном, ОСОБА_10, зловживаючи службовим становищем, умисно, у приміщенні TOB «Торговий Дім «Віктор» (м. Вінниця, вул. І.Богуна, 2), за допомогою юриста вказаного товариства ОСОБА_17, не довівши до відома останнього про свої злочинні дії, виготовив ще один примірник завідомо неправдивого протоколу № 2 Зборів засновників Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» від 19 лютого 2007 року (на двох аркушах), у який вніс завідомо неправдиві відомості про те, що засновники Вінницької корпорації «Сільгосптехніка», а саме: генеральний директор корпорації ОСОБА_5, директор TOB «Краснянське спеціалізоване підприємство «Агромаш» ОСОБА_13, директор TOB «Тульчинський «Агромаш» ОСОБА_14, директор TOB «Калинівське районне підприємство «Агромаш» ОСОБА_15, директор TOB «Серго-Поділля» ОСОБА_16 та запрошений на збори директор СФГ «Деметра» ОСОБА_10, винесли рішення щодо прийняття СФГ «Деметра» до складу засновників ВК «Сільгосптехніка», перетворити ВК «Сільгосптехніка» у товариство з обмеженою відповідальністю «Сільгосптехніка», обрати ліквідаційну комісію та прийняти ОСОБА_5 до складу засновників TOB «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка», після чого ОСОБА_10 та ОСОБА_5 у кімнаті № 408 буд.15-А по вул.Соборній у м. Вінниці підписали цей завідомо неправдивий документ.

При цьому, директор TOB «Краснянське спеціалізоване підприємство «Агромаш» ОСОБА_13, директор TOB «Тульчинський «Агромаш» ОСОБА_14, директор TOB «Калинівське районне підприємство «Агромаш» ОСОБА_15, директор TOB «Серго-Поділля» ОСОБА_16 присутніми на вищевказаних зборах не були, за рішення зазначені у вказаних протоколах ніколи не голосували та їх не приймали.

В подальшому, не провівши державної реєстрації TOB «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка», ОСОБА_5, зловживаючи службовим становищем, з метою незаконного заволодіння адміністративним будинком та господарськими приміщеннями, розташованими по вул. Соборній, 15-А у м. Вінниці та його реєстрації у державних органах, будучи обізнаними щодо дійсного власника вказаного нерухомого майна, у кімнаті № 408 буд. 15-а по вул. Соборній у м. Вінниці, діючи умисно з корисливих мотивів, виготовили завідомо неправдивий акт прийому - передачі від 19 квітня 2007 року, в який внесли завідомо неправдиві відомості про те, що генеральний директор Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» ОСОБА_5 передав, а директор, на той час ще неіснуючого TOB «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» ОСОБА_10, прийняв цілісний майновий комплекс, розташований по вул. Соборна, 15-А у м. Вінниці, після чого підписали його.

Крім того, 07 травня 2007 року ОСОБА_5, обіймаючи посаду генерального директора Вінницької корпорації «Сільгосптехніка», у кімнаті № 408 б. 15А по вул. Соборній у м. Вінниці, умисно, з метою незаконного заволодіння адміністративним будинком та господарськими приміщеннями по вул. Соборній, 15-А в м. Вінниці та його реєстрації у державних органах для надання вигляду законності володіння вказаним адміністративним будинком, будучи обізнаним щодо власника вказаного нерухомого майна, виготовив та підписав завідомо підроблений передавальний акт від 19 квітня 2007 року, у який вніс завідомо неправдиві відомості про те, що він, як генеральний директор Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» передав, а представник на той час ще незареєстрованого TOB «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка», він же, ОСОБА_5, прийняв інженерно-виробничий корпус загальною площею 4 683,85 м. кв., вартістю 1 427 000,00 грн., розташований по вул. Соборна, 15-А у м. Вінниці, який належить Вінницькій корпорації «Сільгосптехніка».

В травні 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_10, реалізуючи свій злочинний умисел, подали до Державного реєстратора Виконавчого комітету Вінницької міської ради разом з іншими документами завідомо неправдиві: протокол № 2 Зборів засновників Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» від 19 лютого 2007 року, передавальний акт від 19 квітня 2007 року, на підставі яких 15 травня 2007 року було здійснено державну реєстрацію TOB «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка».

30 серпня 2007 року, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння комунальним нерухомим майном територіальних громад Вінницької області, з метою незаконного отримання свідоцтва про право власності на цілісний майновий комплекс, розташований по вул. Соборній, 15-А у м. Вінниці, ОСОБА_5, за попередньою змовою із ОСОБА_10, у кабінеті № 408 буд. 15-А по вул. Соборній у м. Вінниці, умисно склав та підписав заяву вих. №502/167 на ім'я Вінницького міського голови ОСОБА_18, у яку вніс завідомо неправдиві відомості про видачу TOB «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» свідоцтва на право власності на будівлі за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А, і разом із заявою подав до виконавчого комітету Вінницької міської ради документи, які містили неправдиву та неповну інформацію: завідомо неправдивий протокол № 2 Зборів засновників Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» від 19 лютого 2007 року; завідомо неправдиву довідку про балансову вартість господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А, де він особисто підробив підпис бухгалтера TOB «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» ОСОБА_19; завідомо неправдивий Акт прийому-передачі адміністративного будинку в„– 15-А по вул. Соборній у м. Вінниці від 19 квітня 2007 року, документи за період з 1977 по 2008 рік, які не в повній мірі відображають інформацію щодо фактичного власника нерухомого майна.

7 вересня 2007 року ОСОБА_6, будучи засновником Селянського фермерського господарства «Деметра», вийшов з засновників Селянського фермерського господарства «Деметра», при цьому, передавши усі права засновника Селянського фермерського господарства «Деметра» ОСОБА_21 (т. 7 а.с. 171).

7 вересня 2007 року ОСОБА_21 прийняв на себе права засновника та керівника Селянського фермерського господарства «Деметра» (т. 7 а.с. 169) та 10.09.2007 року здійснив державну реєстрацію змін до статуту Селянського фермерського господарства «Деметра» (т.7 а.с. 148-157, а.с. 158).

13 вересня 2007 p., на підставі наданих ОСОБА_5 завідомо неправдивих документів, рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №2128 було видано свідоцтво про право власності № 341, згідно якого TOB «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» визнано власником будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А.

Крім цього, на підставі вказаного рішення виконкому, у власність TOB «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» було передано майно ВАТ «Вінницяобленерго», а саме трансформаторну підстанцію ТП-32, розташовану за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна,

15-А.

Таким чином, ОСОБА_5 та СФГ «Деметра», як засновники та фактичні співвласники TOB «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» на підставі свідоцтва про право власності № 341 від

13 09.2007 року були визнані власниками будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А.

Продовжуючи свої злочинні дії, 24 вересня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою, діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, достовірно знаючи про те, що адміністративний будинок, розташований по вул. Соборна, 15-А у м. Вінниці, належить комунальній власності Вінницької області та знаходиться на балансі Головного управління сільського господарства Вінницької облдержадміністрації, а трансформаторна підстанція ТП-32 є майном ВАТ «Вінницяобленерго», у кімнаті № 408 буд. 15-А по вул. Соборній у м. Вінниці, умисно склали та підписали завідомо неправдивий протокол № 3 загальних зборів TOB «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка», на підставі якого ними було прийнято рішення про створення з метою доведення свого злочинного умислу до кінця по заволодінню чужим майном - TOB «АгроНерухомість».

З метою вчинення легалізації, тобто приховання факту незаконності отримання майна - будинку в„– 15-А по вул. Соборній в м. Вінниці, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою, діючи умисно з метою прикриття своєї злочинної діяльності, вчинили незаконну передачу в якості статутного внеску до статутного фонду TOB «АгроНерухомість» вказаного адміністративного будинку та трансформаторної підстанції ТП-32, розташовані по вул. Соборна, 15-А у м. Вінниці.

Цього ж дня, рішенням зборів засновників TOB «АгроНерухомість», директором вказаного підприємства було обрано ОСОБА_22

25 вересня 2007 року директор TOB «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» ОСОБА_5, та ОСОБА_10, за попередньою змовою, з метою легалізації незаконно отриманого майна, у кімнаті № 408 буд. 15-А по вул. Соборній у м. Вінниці, умисно підписали завідомо неправдивий акт прийому-передачі, яким незаконно передано вказане нерухоме майно директору TOB «АгроНерухомість» ОСОБА_20., не довівши до відома останнього про свої злочинні дії.

Після чого, ОСОБА_22 за вказівкою ОСОБА_5, не будучи обізнаним про те, що отримане очолюваним ним товариством нерухоме майно незаконно обернуто на користь засновників TOB «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» у м. Вінниці 18 грудня 2007 року та 14 січня 2008 року (повторно) звернувся із завідомо неправдивими позовними заявами до Господарського суду Вінницької області про визнання права власності за TOB «АгроНерухомість» м. Вінниці на нерухоме майно, розташоване в м. Вінниці по вул. Соборній, 15-А.

14 лютого 2008 року на підставі рішення Господарського суду Вінницької області КП «Вінницьке обласне об'єднане БТІ» здійснило реєстрацію права власності на будівлі та споруди по вул. Соборна, 15-А у м.Вінниці за TOB «АгроНерухомість» м. Вінниці, у якому ОСОБА_5 належало 30% статутного фонду, а також СФГ «Деметра» належало 70% статутного фонду, чим будо заподіяно шкоди в особливо великих розмірах дійсному власнику вказаного майна - територіальним громадам Вінницької області, що згідно висновку експерта №150 від 16.09.08 склала - 30 566 210 грн. 75 коп. та щодо незаконного заволодіння майна ВАТ «АК Вінницяобленерго» трансформаторної підстанції ТП-32, що згідно висновку експерта №20 від 20.01.09 склала - 51 646, 35 грн., загальною вартістю -30 617 857,10 грн., що у 118 904 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Не погодившись з вироком суду першої інстанції, прокурор, який приймав участь під час розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_7 подала апеляцію зі змінами, в якій просила вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 23.03.2012 року щодо ОСОБА_5 змінити, з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, виключивши з кваліфікації дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказівку про легалізацію коштів, здобутих злочинним шляхом.

Представник цивільного позивача ПАТ «Вінницяобленерго» ОСОБА_4 подала апеляцію, просила вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 23.03.2012р. в частині залишення цивільного позову ПАТ «Вінницяобленерго» без розгляду скасувати, постановити новий вирок, яким повернути з безпідставного володіння трансформаторну підстанцію ТП-32 ПАТ «Вінницяобленерго».

Вимоги мотивовані тим, що суд першої інстанції, залишаючи без розгляду цивільний позов ПАТ «Вінницяобленерго», порушив норми матеріального та процесуального права, а саме: належно не повідомив представника цивільного позивача про дату та час розгляду справи, не викликав в судове засідання, в зв'язку з чим вона була позбавлена права бути присутньою під час проголошення вироку, з яким ПАТ «Вінницяобленерго» не погоджується, поскільки у вироку не вирішена доля трансформаторної підстанції ТП-32, яка зареєстрована за ТзОВ «АгроНерухомість» на підставі реєстраційного посвідчення, виданого ВООБТІ 14.02.2008 року, однак, відповідно до витягу з переліку нерухомого майна, яке увійшло до статутного фонду ПАТ «Вінницяобленерго» будівля ТП-32 входить до статутного фонду ВАТ «АК Вінницяобленерго» і станом на сьогоднішній день належить ПАТ «Вінницяобленерго».

Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 подав апеляцію з доповненнями, просив вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 23.03.2012 року скасувати, справу направити прокурору м. Вінниці для організації додаткового розслідування.

Вимоги мотивовано тим, що суд невірно розцінив покази ОСОБА_5 як намагання уникнути кримінальної відповідальності.

Дійшовши висновку щодо належності адмінбудинку за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А територіальним громадам Вінницької області, не прийняв до уваги, що адмінбудинок знаходився на балансі « Агромаш», на кошти якого будувався, не надав оцінку статуту об'єднання «Агромаш» та не врахував, що після виходу з об'єднання у 2007 році районних «Агромаш», єдиним законним користувачем, на той час самовільної будівлі було ТОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка»

Також судом не вказано в чому полягав умисел на заволодіння трансформаторною підстанцією ТП-32.

Не враховано судом, що в діях посадових осіб міськвиконкому вбачається халатність, однак рішення з цього приводу в порядку ст.97 КПК України не приймалось.

Необґрунтоване посилання суду на достовірність акту прийому-передачі адмінбудинку по вул. Соборній, 15-А у м. Вінниці 21.03.2000 року та авізо-підвердження, допустимість яких та відповідність вимогам наказу Міністерства статистики України від 23.12.1995 року № 352 слідством не було перевірено.

Захисник вважає за доцільне з'ясувати коли, ким і на підставі чого були внесені зміни до наданого на реєстрацію свідоцтва про право власності територіальних громад Вінницької області, в якому вказано про право власності на об'єкт 499/500 частки. Чи відбулось відповідне рішення на засіданні виконкому міської ради, для чого слід допитати відповідних працівників міської ради, доцільно провести додаткову перевірку протоколів.

У оскаржуваному вироку не вмотивовано, яким чином ОСОБА_5, будучи службовою особою, директором Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» обернув на свою користь чуже майно, так як фактично було оформлено право власності на самовільно збудовану будівлю, яка не була зареєстрована в БТІ, а момент права власності виникає з часу реєстрації, відповідно ст.182 ЦК України, який набув чинності з 01.01.2004 року.

Також захисник ОСОБА_3 зауважив на тому, що обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у складанні та підписанні 11 завідомо неправдивих документів не підтверджується належними доказами, взв'язку з чим необхідно встановити та допитати всіх осіб щодо суті викладеного в зазначених документах дійсним обставинам і зазначити які саме неправдиві дані містяться в них, що також є однією з підстав направлення справи на додаткове розслідування.

Крім цього під час додаткового розслідування необхідно з'ясувати в чому полягає завідома неправдивість позовних заяв до Господарського суду Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно і чітко зазначити це при пред'явленні обвинувачення.

Також вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч.3 ст. 209 КК України не відповідає обставинам справи, оскільки не зазначено, які саме дії щодо приховання майна здобутого злочинним шляхом вчинено ними.

Захисники ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_8, ОСОБА_9 подали апеляцію, просили вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 23.03.2012 року відносно ОСОБА_6 скасувати як незаконний, постановити новий вирок, яким виправдати останнього за ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 209 КК України, перекваліфікувати дії ОСОБА_6 з ч.2 ст. 366 на ч. 1 ст. 366 КК України, обрати міру покарання не пов'язану з позбавленням волі.

Вимоги мотивовані тим, що на їх думку, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст. 366 КК України, за викладених у вироку обставин не відповідає фактичним обставинам справи, не підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами та підлягає скасуванню. Крім того досудовим слідством та судом, в порушення вимог ст.ст.22, 64 КПК України обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, були дослідженні однобічно та поверхово, а саме не було встановлено момент виникнення умислу на вчинення злочинів у засуджених та не вказано із розподілом ролей та функцій про те, які саме дії були вчиненні для заволодіння чужим майном, як посадових осіб, не зазначено про час виникнення та в чому в діях засуджених полягала суб'єктивна сторона ознак злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України.

ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366. ч.3 ст.209 КК України не визнав, а також не визнав цивільний позов. Їх підзахисному зі слів ОСОБА_5 відомо про належність будинку в„–15-А по вул. Соборній в м. Вінниці TOB "Вінницька корпорація "Сільгосптехніка". З 2001 року ОСОБА_6 виконував обов'язки директора СФГ "Деметра". В 2007 році на балансі Вінницької корпорації "Сільгосптехніка" знаходився майновий комплекс, розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А, директором якого був ОСОБА_5 В змову з останнім він не вступав та наміру на заволодіння будь-яким майном не мав, поскільки всі свої дії вчиняв за вказівкою засновника ОСОБА_21, що підтверджується як показаннями ОСОБА_6 так і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема захисники звернули увагу на показання свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24 ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_16, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, з яких вбачається, що передача адмінбудівлі по вул. Соборна, 15-А у м. Вінниці з балансу корпорації «Сільгосптехніка» на баланс управління Агропромислового комплексу Вінницької облдержадміністрації відбулась 02 березня 1998 року, а ОСОБА_6 до зазначених подій не мав відношення та про це не був обізнаний, поскільки лише у 2007 році, будучи директором СФГ «Деметра» та, виконуючи накази засновника ОСОБА_21, увійшов до складу ВК «Сільгосптехніка». Ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_21 не повідомляли його про належність вказаної будівлі. Даний факт підтверджується даними під час досудового слідства показами свідка ОСОБА_21, який вказав, що він у 2007 році став засновником сільськогосподарського фермерського господарства «Деметра», ОСОБА_6 залишив працювати на посаді директора вказаного підприємства. Ним було особисто надано повноваження ОСОБА_6 бути присутнім на зборах засновників «ВК «Сільгосптехніка» на яких вирішувались питання реорганізації «ВК «Сільгосптехніка» в ТОВ «ВК Сільгосптехніка» та вступ СФГ «Деметра» до складу засновників. Дані покази свідка узгоджуються з показами ОСОБА_6 в частині того, що саме ОСОБА_21 давав накази, де та коли приймати участь на зборах засновників.

Крім того, в апеляції захисники зазначили, що ОСОБА_5 в своїх показах також спростував версію досудового слідства, про змову із ОСОБА_6 щодо незаконного заволодіння адміністративною будівлею по вул. Соборна, 15-А у м. Вінниці, повідомивши, що рішення про приватизацію приймав він особисто, оскільки вважав, що має на це право.

Вважають, що по справі не встановлено намірів ОСОБА_6 на незаконне заволодіння будівлею по вул. Соборна, 15-А у м. Вінниці, відсутні факти про те, що останній діяв з корисливих мотивів та метою незаконного заволодіння чужим майном. Однак, суд у вироку вказує про заволодіння ОСОБА_6 та ОСОБА_5 чужим майном, що належить територіальним громадам Вінницької області, що також протиріче показам свідка ОСОБА_31, з яких вбачається, що на даний час будівля по вул. Соборна, 15-А у м. Вінниці знаходиться у комунальній власності на балансі управління АПК облдержадміністрації, відповідно ним підписувався акт приймання-передачі адмінбудинку з одного балансу на інший, даний документ складений був разом двома сторонами.

Щодо обвинувачення ОСОБА_6 у заволодінні майном ПАТ «Вінницяобленерго», а саме трансформаторної підстанції ТП-32 по вул.Соборній, 15-А у м. Вінниці, захисники вказали, що з показів свідка ОСОБА_32, вказана підстанція перебуває на балансі ВАТ "Вінницяобленерго", що на їх думку, свідчить про факт відсутності потерпілої сторони по справі.

Вважають, що під час судового розгляду справи в діях ОСОБА_6 не знайшла свого підтвердження кваліфікація складу злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, оскільки в його діях відсутня суб'єктивна та об'єктивна сторона злочину.

Крім того, в апеляції захисники зазначили, що суд не прийняв до уваги беззаперечні докази невинуватості вини ОСОБА_6 в інкримінованих йому злочинах, в порушення вимог ст.ст. 22,64 КПК України слідством та судом були однобічно та поверхово дослідженні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, що потягнуло за собою винесення незаконного та необґрунтованого вироку.

Також звернули увагу на те, що в мотивувальній частині вироку суд вказав, що ОСОБА_5 за змовою із ОСОБА_33, будучи службовими особами -директорами та засновниками TOB "Вінницька корпорація "Сільгосптехніка" відповідних підприємств, шляхом зловживання вказаним службовим становищем заволоділи майном комунальної власності -адміністративним будинком в„–15-А по вул. Соборній в м. Вінниці та майном ВАТ "АК Вінницяобленерго" трансформаторною підстанцією ТП-32, поскільки отримали свідоцтво на право власності на вказані об'єкти нерухомого майна на TOB "Вінницька корпорація "Сільгосптехніка" , згідно рішення міської ради від 13.09.07 року № 2128 і тому мали можливість ним розпоряджатись, як засновники вказаного підприємства. Однак, будь які відомості про причетність ОСОБА_6 до вказаних злочинів в мотивувальній частині відсутні.

Також, на думку захисту незрозуміло, на підставі чого суд вважає вчинення ОСОБА_6 злочину по легалізації доходів одержаних злочинним шляхом. Адже останній не підробляв документів, що засвідчують право власності, не отримував фіктивних документів на придбання майна та не вчиняв цивільно-правових угод до вказаного майна. Тому посилання у вироку суду на п.8 Постанови Пленуму Верховного суду № 5 від 15.04.2005 р. « Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» є безпідставними та недоведеними. Недивлячись на те, що суд в мотивувальній частині вироку не зазначив на підставі чого ОСОБА_6 . було визнано винним у скоєнні злочину за ч. 2 ст. 366 КК України, останній на досудовому слідстві та в суді не заперечував підписання протоколів зборів засновників ВК «Сільгосптехніка», які йому надав та наказав підписати його роботодавець ОСОБА_21 За цих підстав, на думку захисників, в діях ОСОБА_6 відсутні обставини, які потягли за собою настання тяжких наслідків, тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 366 КК України.

Крім того, вважають, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину передбачений ст.ст. 191, 209 КК України. Зазначили, що всі сумніви у справі підлягають об'єктивному вивченню, а якщо вичерпані можливості їх усунути, повинні тлумачитися та розв'язуватися на користь обвинуваченого.

Захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9 вказують, що невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи свідчить про необ'єктивність, упередженість органів досудового слідства та суду, порушення ними норм кримінально-процесуального закону, за таких обставин вирок підлягає скасуванню.

Також, просили зважити на те, що відповідно до норм кримінального законодавства, вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, слід прийняти до уваги, що ОСОБА_6 раніше несудимий, позитивно характеризується, обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України по справі не встановлено , та обрати покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Захисник ОСОБА_6 - ОСОБА_2 надав доповнення до апеляції захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, просив вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 23.03.2012 року відносно ОСОБА_6 скасувати, постановити новий вирок, яким ОСОБА_6 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України виправдати, перекваліфікувати дії останнього з ч.2 ст.366 КК України на ч.1 ст.366 КК України, призначити покарання за вчинений злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України не пов'язане з позбавленням волі.

Вимоги мотивовані тим, що вирок в частині засудження ОСОБА_6 за ч.5 ст.191 КК України підлягає скасуванню, поскільки в діях ОСОБА_6 повністю відсутня об'єктивна сторона, обов'язкова для складу злочину, передбаченого ст.191 КК України, так як він не здійснював привласнення чужого майна, яке було у його віданні (майно не перебувало у його відані); не вчиняв розтрату цього майна; не вчиняв привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, оскільки не був наділений правомочностями управління майном через інших осіб, що підтверджується документами щодо реєстрації права власності на адмніністративну будівлю, яку здійснював безпосередньо ОСОБА_5, що підтверджується його поясненнями. Крім того, в суді першої інстанції не було доведено мети ОСОБА_6 щодо незаконного заволодіння адміністративною будівлею по вул. Соборній 15-А у м. Вінниці та трансформаторною підстанцію ТП-32, матеріали кримінальної справи не місять жодного доказу, який би встановив або довів протилежне, що, відповідно, свідчить про відсутність суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ст.191 КК України, тому засуджений ОСОБА_6 в цій частині звинувачення підлягає виправданню.

Зазначив, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину, передбачений ч.3 ст.209 КК України, поскільки суб'єктивна сторона злочину полягає у прямому умислі, якого у останнього не було, а сумлінна помилка щодо походження зазначеного у ч. 1 ст. 209 КК України майна виключає кримінальну відповідальність за цією статтею. Також відсутня об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст.209 КК України, оскільки відсутня будь-яка з форм її вираження, передбачена законодавством.

Захисник ОСОБА_34 звернув увагу на необхідність перекваліфікувати дії ОСОБА_6 з ч.2 ст.366 на ч.1 ст. 366 КК України, поскільки, підписуючи акт приймання-передачі від 19.04.2007 року останній не був службовою особою TOB «ВК «Сільгосптехніка», тому даний документ не може бути підставою для кваліфікації злочину, передбаченого ст.366 КК України, тим більше, що відсутнє настання тяжких наслідків, яке є невідємною складовою ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України. Відтак, вважає, що суд має перекваліфікувати дії ОСОБА_10 з ч.2 ст.366 КК України на ч.1 ст.366 КК України та застосувати більш м'яке покарання, передбачене санкцією частини 1 ст.366 КК України, не пов'язане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора Миколайчука Д.Г., який просив задоволити апеляцію прокурора зі змінами, заперечував проти апеляцій захисників, захисника ОСОБА_3, який просив задоволити апеляцію з доповненнями та звернув увагу на те, що на час розгляду справи закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.366 КК України ОСОБА_5, захисника ОСОБА_2, який просив задоволити його вимоги, викладені у доповненнях до апеляції, погоджених з засудженим ОСОБА_6, представника цивільного позивача ОСОБА_35, яка просила задоволити апеляцію ПАТ «Вінницяобленерго», засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, які підтримали апеляції своїх захисників, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій колегія суддів вважає, що апеляція прокурора зі змінами підлягає задоволенню, апеляція захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9 з доповненнями до апеляції захисника ОСОБА_2 частковому задоволенню, апеляція з доповненнями захисника ОСОБА_3, апеляція представника цивільного позивача ОСОБА_35 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст. 365 КПК України 1960 року вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Як видно зі змісту апеляції з доповненнями захисника ОСОБА_3, останній вважає, що наявні підстави для направлення справи на додаткове розслідування.

Згідно ст. 281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Під час перевірки матеріалів справи встановлено, що висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.3 ст.209 КК України за обставин детально викладених у вироку, ґрунтується на зібраних органом досудового слідства та досліджених у судовому засіданні доказах.

Доводи в апеляції з доповненнями захисника ОСОБА_3, що адміністративний будинок по вул. Соборній 15-А в м. Вінниці будувався за кошти об'єднання «Агромаш», тому законним користувачем будівлі було ТОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» є надуманими та спростовуються зібраними під час досудового слідства та перевіреними під час судового розгляду доказами.

Так, свідки ОСОБА_36, ОСОБА_31, ОСОБА_24, ОСОБА_37, ОСОБА_32, ОСОБА_38, ОСОБА_27, ОСОБА_26 та інші показували, що будинок 15-А по вул. Соборній в м. Вінниці будувався за державні кошти та передавався на баланс агропромислового комплексу Вінницької облдержадміністрації, про що було відомо ОСОБА_5

Також свідки вказували, що приміщення належить територіальним громадам Вінницької області на праві комунальної власності.

При цьому свідок ОСОБА_26 уточнювала, що вона у 1978 році працювала головним бухгалтером Вінницького «Облагропрому» і їй відомо, що в 1978 році розпочалось будівництво приміщення по вул. Соборній 15-А за кошти всіх учасників "Сільгосптехніки", а саме районних об'єднань, відділів сільгосптехніки зі всієї області, які на той час були державними підприємствами, тому будівля була державною. У 1998 році з'явився ОСОБА_5, в тому ж році було прийнято розпорядження про передачу вказаного будинку та згодом передано на баланс управління сільського господарства ОДА.

Свідок ОСОБА_13, який був директором ТОВ «Краснянське спеціалізоване підприємство «Агромаш», яке було одним з засновників Вінницька корпорація «Сільгосптехніка», директором якого був ОСОБА_5 , пояснював, що всі директори знали, що будинок 15-А по вул. Соборній в м. Вінниці був комунальною власностю Вінницької обласної ради.

Свідок ОСОБА_28 показував, що у 1992 році дійсно адмінбудинок 15-А по вул. Соборній в м. Вінниці передавався обласному державному об'єднанню „Агромаш", генеральним директором якого з 1997 року був ОСОБА_5 02 березня 1998 року згідно розпорядження № 54 першого заступника голови обласної державної адміністрації Вінницької області ОСОБА_12 адміністративний будинок з господарськими приміщеннями, розташований за адресою: вул. Соборна, 15-А м. Вінниці було передано з балансу корпорації "Сільгосптехніка", яка трансформувалась з обласного виробничого об'єднання "Агромаш" на баланс Управління агропромислового комплексу Вінницької облдержадміністрації (на даний час Головне управління агропромислового розвитку Вінницької ОДА). Згідно свідоцтва № 206 від 26.08.2004 року вищевказаний будинок з господарськими приміщеннями належить територіальним громадам Вінницької області і на даний час знаходиться на балансі Головного управління агропромислового розвитку Вінницької ОДА.

Свідок звернув увагу, що вважає, що ОСОБА_5 було відомо про передачу адмінбудинку, оскільки останній звертався з листом про передачу у безстрокове користування Вінницькій корпорації «Сільгосптехніка» кімнат.

Покази свідків узгоджуються з сукупністю зібраних та перевірених судом першої інстанції доказів, зокрема документами з архіву, на підставі та відповідно до яких проводилось будівництво за державні кошти будинку в„– 15-А по вул. Соборній в м. Вінниці (т.1 а.с.206-218), розпорядженням першого заступника голови облдержадміністрації ОСОБА_12 від 02.03.1998 року № 54 « Про передачу адміністративного будинку» (т.1 а.с.232), розпорядженням від 16.02.1998 року № 32 про передачу майна обласної комунальної власності на баланс управління по експлуатації адмінбудинків сільського господарства та продовольства Вінницької області облдержадміністрації (т.1 а.с.233), з якими був ознайомлений ОСОБА_5, про що свідчить його підпис, додатком до розпорядження голови облдержадміністрації від 16.02.1998 року № 32, в якому зазначений склад комісії з прийому-передачі майна на баланс управління по експлуатації адмінбудинків, до якої входив ОСОБА_5, який на той час працював генеральним директором Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» (т.1 а.с.234), авізо-підтвердженням, актом прийому-передачі адмінбудинку по вул. Соборній, 15-А в м. Вінниці, підписаним комісією, до складу якої входили свідки ОСОБА_27, ОСОБА_31, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_37, згідно яких, відповідно розпорядження облдержадміністрації від 02.03.1998 року № 54, наказу корпорації «Сільгосптехніка» від 23.02.2000 року № 2, наказу управління АПК від 24.02.2000 року № 19 було передано будинок № 15-А по вул. Соборній в м. Вінниці (т.1 а.с.225-228), копіями документів інвентарної справи по буд.15-А по вул. Соборній в м. Вінниці, згідно яких вказаний будинок належить управлінню АПК (т.1 а.с.9-14), протоколами правлінь районних «Агромаш» за лютий-березень 2007 року, згідно яких вони вирішили вийти зі складу засновників Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» (т.1 а.с. 151-157), копією статуту, балансу та інших документів Вінницького обласного об'єднання «Агромаш» (т.5 а.с. 41-60), договором купівлі-продажу корпоративних прав від 19.06.08 року щодо продажу корпоративних (майнових та не майнових) прав на ТОВ «АгроНерухомість» (т.3 а.с. 49-51), листом управління Агропромислового комплексу Вінницькій ОДА про реєстрацію права власності на будинок № 15-А(т.4 а.с. 33), листом № 1/19 від 09.10.2000 року про те, що генеральний директор ТОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» ОСОБА_5 звертається до першого заступника голови ОДА ОСОБА_28 з проханням в зв'язку з передачею адміністративного будинку по вул. Соборній, 15-А з балансу корпорації «Сільгосптехніка» на баланс управління аграрної політики ОДА, залишити у безстрокове користування Вінницькій корпорації «Сільгосптехніка» кімнати №№ 405, 406, 407, 408, 410, одну кімнату підсобного приміщення та один гараж, що вказує на обізнаність ОСОБА_5 щодо власника будинку (т. 4 а.с.60-76), свідоцтвом про право власності на будівлі та споруди від 26.08.2004 року, виданим на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 25.03.2004 року № 519, згідно якого територіальним громадам Вінницької області на праві комунальної власності належить адміністративна будівля, розташована по вул. Соборній 15-А в місті Вінниці (т.1 а.с.222) протоколом №2 зборів засновників Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» від 19.02.2007 року про перетворення Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» в ТОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» шляхом реорганізації (т.3 а.с. 103-104), висновком будівельної експертизи №150 від 16.09.2008 року НДЕКЦ згідно якого ринкова вартість об'єктів майнового комплексу по вул.Соборній, 15-А в м. Вінниці станом на 14 лютого 2008 року могла становити 6 052 715,00 доларів США з урахуванням ПДВ, в тому числі адмінбудинку з вказаною адресою - 5 835 898 доларів США, відповідно до довідки Управління НБУ у Вінницькій області про курс гривні до долара США - 100 доларів США = 505 грн. (т.6 а.с.67-90, 93), висновком експерта №206 від 19.01.2009 року згідно якого ринкова вартість приміщення трансформаторної підстанції ТП-32 площею 68,5 кв.м., розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А, станом на 14 лютого 2008 року могла становити 51 646,35 грн. (т.6, а.с.262-268) та іншими доказами.

Також суд першої інстанції дав належну оцінку показанням свідка ОСОБА_40, яка пояснювала, що трансформаторна підстанція ТП-32 була помилково включена до свідоцтва про право власності, та перевіривши сукупність доказів, зокрема свідоцтво про право власності від 13.09.2007 року, рішення виконкому Вінницької міської ради від 13 вересня 2007 року № 2128, протокол № 3 загальних зборів учасників ТОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» від 24 вересня 2007 року, акт прийому-передачі від 25 вересня 2007 року, згідно якого генеральний директор ТОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» ОСОБА_5 передав, а директор TOB «АгроНерухомість», створеного за ініціатитвою ОСОБА_5 ОСОБА_20 прийняв об'єкт, який належить ТОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» на підставі свідоцтва про право власності виданого 13.09.2007 року та складається з адмінбудівлі та трансформаторної підстанції ТП-32, дійшов вірного висновку, щодо вчинення ряду дій та наявності умислу на заволодіння трансформаторною підстанцією ТП-32, що зокрема вбачається з протоколу № 3 від 24 вересня 2007 року загальних зборів учасників ТОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка»,відповідально до якого 100% статутного фонду володіють ОСОБА_5 та СФГ «Деметра», згідно якого ТОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» виступила засновником та учасником ТОВ «АгроНерухомість» з майновим внеском до статутного фонду у розмірі 1 427 000 грн., і в якості внеску до статутного фонду внесено об'єкт розташований по вул.Соборній, 15-А у м.Вінниці та трансформаторну підстанцію ТП-32 (т.3 а.с.23),копії статуту ТОВ «АгроНерухомість», зареєстрованого 26.09.2007 року, згідно якого статутний фонд товариства складається з вартості вкладу його засновника 1 427 000 грн., що становить 100% частки засновника, і в рахунок внеску засновник передає до статутного фонду об'єкт розташований по вул.Соборній, 15-А у м.Вінниці та в тому числі трансформаторну підстанцію ТП-32(т.3 а.с.28-37).

Твердження захисника ОСОБА_3 щодо сумнівності акту прийому-передачі адмінбудинку по вул. Соборній 15-а в м. Вінниці та авізо-підтвердження, згідно яких вбачається факт передачі адмінбудинку, спростовуються показами свідків ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_41, інших, які пояснювали, що відповідно акту приймання-передачі була проведена процедура передачі адміністративного будинку по вул. Соборній 15-А в м. Вінниці на баланс Управління агропромислового комплексу.

Свідок ОСОБА_30, який працював на посаді начальника управління агропромислового комплексу Вінницької ОДА, пояснював, що у 1998 році було проблематично виконати розпорядження № 54 від 02.03.1998 року першого заступника голови обласної державної адміністрації Вінницької області ОСОБА_12, в зв'язку з наполяганням податкової адміністрації області про плату корпорацією «Сільгосптехніка» у державний бюджет 20% податку на додану вартість, що становило понад 300 тис. грн., яких не було. Врегулювавши питання щодо безоплатної передачі, відповідно до авізо-підтвердження від 23.02.2000 року та наказу Управління агропромислового комплексу Вінницької ОДА № 19 від 24.02.2000 року було проведено прийом-передачу цілісного майнового комплексу Вінницькій облдержадміністрації. При цьому свідок зауважив, що при передачі був присутній директор корпорації «Сільгосптехніка» ОСОБА_5, який не мав права і не має на вказаний будинок, так як на час передачі майна Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» була державною стуктурою, а ТОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» не має відношення до вищевказаного нерухомого майна, не є правонаступником, являється комерційною недержавною структурою.

Крім того, ОСОБА_5 19.02.02 року особисто підписував авізо-підтвердження, де вказував що не згодний з передачею цілісного майнового комплексу, що спростовує та ставить під сумнів його пояснення (т.1 а.с.224) та свідчить про його обізнаність про передачу майна на баланс управління агропромислового комплексу.

Також акт прийому-передачі погоджений начальником управління агропромислового комплексу облдержадміністрації ОСОБА_30 21.03.2000 року, затверджений першим заступником голови Вінницької облдержадміністрації ОСОБА_28, підписаний головою комісії, членами комісії, завірений печатками Управління агропромислового комплексу Вінницької ОДА та Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» (т.1 а.с. 225-228), авізо-підтвердження датоване 01.07.2000 року завірене відповідними печатками, містить запис від 19.02.2000 р. про прийняття цілісного комплексу на баланс згідно розпорядження Вінницької ОДА від 02.03.98 року (т.1 а.с.224).

Посилання захисника на необхідність з'ясування коли, ким і на підставі чого вносились зміни до наданого у БТІ на реєстрацію свідоцтва про право власності територіальних громад Вінницької області, де зазначено про визнання права власності на об'єкт 499\500 частки, чи відбулось відповідне рішення по змінам на засіданні виконкому міської ради, а також на доцільність додаткової перевірки протоколів засідання виконкому міської ради на предмет дійсності та з'ясування на якій сесії та коли приймалось рішення про визнання права власності на адмінбудинок в„– 15-А по вул. Соборній у м. Вінниці, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки під час судового розгляду вказані питання з'ясовувались та перевірялись.

Вказівка у апеляції, що юридично адміністративний будинок за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна 15-А не існував, а міг рахуватись, як самовільна будівля, оскільки в порушення вимог ст.182 Цивільного кодексу України, який набув чинності з 1 січня 2004 року не був зареєстрований в БТІ, суперечить фактичним обставинам справи.

Так, і під час досудового слідства, і під час судового розгляду встановлено, що адмінбудинок по вул. Соборній 15-А м. Вінниці є майном комунальної власності належить територіальним громадам Вінницької області, трансформаторна підстанція ТП-32 є майном ВАТ «АК « Вінницяобленерго», якими ОСОБА_5 заволодів за попередньою змовою з іншими особами, будучи службовою особою шляхом зловживання службовим становищем.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо намагання ОСОБА_5 уникнути кримінальної відповідальності, оскільки його покази спростовуються сукупністю доказів, які узгоджуються між собою.

Також, колегія суддів вважає, що не потребує додаткового розслідування складання та підписання завідомо неправдивих документів, так як судом першої інстанції належним чином проаналізовані та оцінені всі розглянуті у судовому засіданні докази, щодо вчинення ОСОБА_5 службового підроблення з метою заволодіння чужим нерухомим майном.

При цьому висновки суду про винуватість ОСОБА_5 з достовірністю випливають з матеріалів справи, зокрема: протоколу № 2 зборів засновників Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» від 19.02.2007 року (на одному аркуші) (т.2 а.с.160), протоколу № 2 зборів засновників Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» від 19.02.2007 року (на двох аркушах) (т.2 а.с.17-18), протоколу № 3 зборів засновників Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» від 18.04.2007 року (т.2 а.с.198), довідки про балансову вартість господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А (т.2 а.с.22), акту прийому-передачі інженерно-виробничого корпусу, розташованого по вул. Соборній, 15-А в м. Вінниці від 19.04.2007 року (т.2 а.с.19-21), передавального акту інженерно-виробничого корпусу від 19.04.2007 року(т.2 а.с.199-201), протоколу № 3 загальних зборів ТОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» від 24.09.2007 року (т.1 а.с.327), акту від 25.09.2007 року прийому-передачі нерухомого об'єкту(т.1 а.с.184), висновком експерта № 569-П від 17.10.2008 року з фототаблицею, згідно якого в розпорядженні №54 від 02.03.1998 року, в авізо-підтвердженні від 01.07.2000 року, в заяві №502/167 від 30.08.2007 року, в акті прийому -передачі від 19.04.2007 року в рядку «ОСОБА_5», в протоколі №2 зборів засновників Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» від 19.02.2007 року, в протоколі №1 зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» від 15.05.2007 року в рядку «Голова зборів», напроти прізвища ОСОБА_5 підписи виконані ОСОБА_5, у вказаних документах напроти прізвища ОСОБА_6 підпис виконаний ОСОБА_6, підпис в довідці про балансову вартість господарських будівель та споруд в рядку «Бухгалтер, напроти прізвища «ОСОБА_11І.», виконаний не ОСОБА_11, а іншою особою ( т.6 а.с. 34-52), інших.

Колегія суддів не вбачає підстав для застосування ст.49 КК України, оскільки, як встановлено, ОСОБА_5 закінчив вчиняти злочинні дії, які охоплюються складом злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України, у січні 2008 року, видавши підроблені документи директору ТОВ «АгроНерухомість» ОСОБА_20 для звернення до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою, тому строк давності, визначений кримінальним законом за вчинення вказаного злочину не сплив.

Також, судом першої інстанції перевірено обставини справи та зазначено, які дії були спрямовані на приховання майна, здобутого злочинним шляхом.

Зокрема судом встановлено, що на підставі протоколу № 3 зборів засновників ТОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» у вересні 2007 року було створено ТОВ «АгроНерухомість» виключно не для зайняття підприємницькою діяльністю, що також підтверджується актом ДПІ м. Вінниці від 05.03.09 року за результатами виїзної позапланової перевірки ТОВ «АгроНерухомість», а для передачі до його статутного фонду майнового комплексу за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А, легалізувавши його, що відбулося відповідно акту прийому-передачі від 25.09.07 р. ТОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» - директор ОСОБА_5, а в подальшому реєстрація в БТІ м. Вінниці на підставі рішення Господарського суду Вінницької області про визнання права власності за ТОВ «АгроНерухомість» на будинок зі всіма приміщеннями № 15-А по вул. Соборній в м. Вінниці, до якого ОСОБА_20 звертався з відповідним позовом у грудні 2007 року та у січні 2008 року.

Висновок суду щодо укладення угоди з майном, одержаним злочинним шляхом, було здійснено виключно з метою маскування та приховання обставин його незаконного походження, відповідає фактичним обставинам справи та належним чином мотивовано.

Таким чином ретельний аналіз всіх обставин кримінальної справи, системна оцінка всіх допустимих і належних доказів у сукупності вказує на доведеність вини ОСОБА_5 та відсутність підстав, передбачених ст.281 КПК України 1960 року для додаткового розслідування.

Як убачається зі справи, суд визнав винними ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненого з метою приховання незаконності отримання такого майна.

Однак, кваліфікуючи дії за ч.3 ст.209 КК України, суд вказав про вчинення дій, спрямованих на приховання незаконного походження майна та коштів, здобутих злочинним шляхом, що не відповідає фактичним обставинам справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що з кваліфікації дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягає виключеню вказівка про легалізацію коштів, здобутих злочинним шляхом.

Однак, вирішуючи питання щодо винності ОСОБА_6, суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст.22, 64 КПК України 1960 року поверхово дослідив та перевірив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи в частині обвинувачення останнього за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, не усунувши при цьому неповноту та однобічність досудового слідства.

Як вбачається з матеріалів справи право власності на майновий комплекс переходило від однієї організації до іншої протягом 1998-2007 рр. ОСОБА_6 з 2001 року виконував обов'язки директора СФГ «Деметра», яке було прийнято до складу засновників Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» 19.02.2007 року згідно рішення зборів засновників Вінницької корпорації «Сільгосптехніка», на балансі якої знаходився майновий комплекс, розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А.

07.09.2007 року ОСОБА_6, будучи засновником Селянського фермерського господарства «Деметра», вийшов із засновників та передав усі права засновника вказаного господарства ОСОБА_21 (т. 7 а.с. 171, 169), який здійснив державну реєстрацію змін до статуту (т.7 а.с. 148-157, а.с. 158) та залишив ОСОБА_6 директором, надавши повноваження бути присутнім на зборах засновників Вінницької корпорації «Сільгосптехніка», на яких вирішувалось питання реорганізації Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» в ТОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» та вступ СФГ «Деметра» до складу засновників.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що акти передачі майна від 19.02.2007 року та від 19.04.2007 року ОСОБА_6 підписував за вказівкою ОСОБА_21, а також протокол № 3 від 18.04.2007 року про створення ТОВ «АгроНерухомість».

З показів свідків ОСОБА_36, ОСОБА_24 ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_16, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, інших доказів вбачається, що всі дії щодо адмінбудівлі по вул. Соборній, 15-А в м. Вінниці вчинялися безпосередньо ОСОБА_5, який зокрема звертався з заявою від 30.08.07 року про видачу свідоцтва про право власності.

Свідок ОСОБА_21 не заперечував, що у 2007 році він був засновником СФГ «Деметра», директором якого залишив ОСОБА_6

Тобто вироком суду встановлено, що в результаті злочинних дій ОСОБА_5 30% адміністративного будинку в„–15-А по вул.Соборній в м.Вінниці незаконно перейшла у його власність, а 70% - у власність СФГ «Деметра», засновником якого є ОСОБА_21, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження.

Однак, за таких обставин, ні в пред'явленому обвинуваченні, ні у вироку суду не розкритий мотив ОСОБА_6 при скоєнні привласнення будівлі на користь інших осіб.

Ці обставини справи залишились поза увагою як слідства так і суду, хоча їх з'ясування впливає на наявність в діях ОСОБА_6 складу злочину передбаченого ст.191 ч.5 КК України, оскільки є суб'єктивною стороною, що підлягає обов'язковому доказуванню за умови визнання особи винуватою.

Засуджений ОСОБА_6 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні категорично заперечував будь-яку попередню змову з ОСОБА_5 на заволодіння будівлею по вул.Соборній 15-А в м. Вінниці, що повністю підтвердив і засуджений ОСОБА_5

За таких обставин, колегія суддів вважає, що досудове та судове слідство проведено неповно, а пред'явлене ОСОБА_42 обвинувачення за ч. 5 ст.191 КК України неконкретизовано, так як в обвинуваченні відсутня суть та механізм домовленостей між ним, ОСОБА_5 чи іншими особами на скоєння вказаного злочину.

Також судом першої інстанції не прийнято до уваги, що органами досудового слідства неповно та однобічно перевірено докази, які мають значення для вирішення питаня щодо причетності останнього до вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.209 КК України та не встановлено чітко його роль у вчиненні легалізації майна, здобутого злочинним шляхом, наявність умислу.

Крім того, мотивувальна частина вироку суду першої інстанції не містить формулювання обвинувачення ОСОБА_6, визнаного судом доведеним за ч.3 ст.209 КК України.

В зв'язку зі скасуванням вироку в частині засудження ОСОБА_6 за ст.191 ч.5 КК, підлягає скасуванню і вирок в частині засудження ОСОБА_6 за ст.209 ч.3 КК, оскільки відсутня мета легалізації - прикриття злочинної діяльності.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що органами досудового слідства допущено неповноту, яка не може бути усунута у судовому засіданні, тому справа в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, підлягає поверненню на додаткове розслідування, під час якого слід встановити та дослідити докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення питання щодо винуватості чи невинуватості ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаних злочинів.

Колегія суддів вважає, що висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні службового підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завдомо неправдивих відомостей, а також складання завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки за зазначених у вироку обставин обґрунтовані на тих доказах, які були розглянуті судом, проаналізовані та належним чином оцінені.

Зокрема вина ОСОБА_6 підтверджується протоколом № 2 зборів засновників Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» від 19 лютого 2007 року (на одному аркуші) (т.2 а.с.160), протоколом № 2 Зборів засновників Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» від 19 лютого 2007 року (на двох аркушах) (т.2 а.с.17-18), протоколом № 3 зборів засновників Вінницької корпорації «Сільгосптехніка» від 18 квітня 2007 року(т.2, а.с.198), актом прийому-передачі інженерно-виробничого корпусу, розташованого по вул. Соборна, 15-А м. Вінниці від 19 квітня 2007 року(т.2 а.с.19-21).

При апеляційному розгляді встановлено, що ні під час досудового слідства, ні під час судового розгляду не здобуто доказів, щодо видачі ОСОБА_6 як службовою особою завідомо неправдивих документів.

Так, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що завідомо неправдиві документи, а саме протокол № 3 загальних зборів TOB «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка» від 24.08.2007 року, акт від 25 вересня 2007 року прийому-передачі нерухомого об'єкту, розташованого у м. Вінниці по вул. Соборній, 15-А, підроблені ОСОБА_6 та ОСОБА_5, директору TOB «АгроНерухомість» ОСОБА_20, видавав ОСОБА_5, за вказівкою якого останній з звертався до Господарського суду Вінницької області з позовами 18.12.2007 р. та 14.01.2008 року про визнання права власності на вищевказане майно.

Відповідно, колегія суддів вважає, що з обвинувачення ОСОБА_6 за ч.2 ст.366 КК України слід виключити кваліфікуючу ознаку - видача завідомо неправдивих документів.

Поскільки з часу вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України сплив строк давності - п'ять років, встановлений у кримінальному законі відповідно ст.49 КК України для злочинів середньої тяжкості, до категорії яких відносяться злочини, передбачені ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_6 підлягає звільненню від покарання на підставах, передбачених ст.49 КК України, згідно ст.74 ч.5 КК України.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції, поданої представником цивільного позивача ПАТ «Вінницяобленерго», оскільки, вирішуючи питання про речові докази, суд першої інстанції в дотримання вимог ст.330 КПК України 1960 року, приміщення підстанції ТП-32, загальною площею 68,5 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А, що знаходиться на балансі ВАТ «АК « Вінницяобленерго», передане на відповідальне зберігання працівникам ВАТ «АК « Вінницяобленерго», залишив власнику.

Враховуючи, що ОСОБА_6 більше 10 місяців знаходитися під вартою, колегія суддів приходить до висновку про необхідність змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

Так , ОСОБА_6, якому понад 50 років, раніше несудимий, має постійне місце проживання та позитивно характеризується, тобто підстав вважати, що він намагатиметься уникати суду немає.

Протягом всього досудового слідства ОСОБА_6 не порушувались умови підписки, а прийняте судом рішення про зміну йому запобіжного заходу з підписки про невиїзд на тримання під вартою, в зв'язку з неявкою в судове засідання, не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки останній хворів, про що надав суду відповідні документи.

Крім того, зібрані по справі докази вже були предметом дослідження як на досудовому слідстві, так і в суді, а свідки допитані, тому відсутні також і підстави вважати, що ОСОБА_6 впливатиме на встановлення істини.

Тяжкість пред'явленого обвинувачення сама по собі не є підставою для взяття особи під варту, як і невизнання ним вини, а тому потреба в застосуванні до ОСОБА_6 найбільш суворого запобіжного заходу - взяття під варту, відсутня.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК 1960 року, п.10 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора зі змінами задоволити.

Апеляцію захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9 з доповненнями до апеляції захисника ОСОБА_2 задоволити частково.

В задоволенні апеляції з доповненнями захисника ОСОБА_3 відмовити.

В задоволенні апеляції цивільного позивача ПАТ «Вінницяобленерго» ОСОБА_4 відмовити.

Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 23.03.2012 року змінити.

Виключити з кваліфікації дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч.3 ст.209 КК України вказівку про легалізацію коштів, здобутих злочинним шляхом.

Виключити з кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч.2 ст.366 КК України кваліфікуючу ознаку - видача завідомо неправдивих документів.

В частині засудження ОСОБА_6 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України вирок скасувати, справу в цій частині виділити та повернути прокурору Вінницької області для організації додаткового розслідування.

Звільнити ОСОБА_6 від покарання, призначеного за ч.2 ст.366 КК України на підставі ст. 49, ч.5 ст.74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.

Змінити ОСОБА_6 запобіжний захід, звільнивши з залу суду з-під варти на підписку про невиїзд.

В решті вирок суду залишити без змін.

Судді: