Ухвала

від 11.10.2012 по справі 9101/112023/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2012 р. справа № 0870/307/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

за участю:

представника позивача: Краснокутського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі №0870/307/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Виробничо-торгівельна фірма «Селена»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

12.01.2012р. Публічне акціонерне товариство «Виробничо-торгівельна фірма «Селена»(далі по тексту -ПАТ «ВТФ «Селена») звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0004082302 від 13.10.2011, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Запоріжжя, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, яким ПАТ «ВТФ «Селена»було визначено завищення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 354 541грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 88 635,25грн. В обґрунтування своїх вимог посилалося на безпідставність висновків перевіряючих осіб щодо залежності права позивача на бюджетне відшкодування від дотримання вимог податкового законодавства контрагентами та фактичної сплати ними сум ПДВ до бюджету.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя №0004082302 від 13.10.2011р.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Податковим кодексом України встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому ці етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, потім включення відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. Таким чином, заявник апеляційної інстанції вважає, що висновки фахівців ДПІ ґрунтуються на законодавстві, а спірне податкове повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

У судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у її задоволенні, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «ВТФ «Селена»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за липень 2010р., березень-червень 2011р., за результатами якої складено Акт №218/23-2/05502479 від 28.09.2011р.

В Акті перевірки зроблено висновок про те, що на порушення п.п.14.1.18 п. 14.1 ст.14 п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, ПАТ «ВТФ «Селена»завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2011 року на 354 541грн.

У період з 20.03.2012р. по 05.04.2012р. повноважними особами СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі проведено камеральну перевірку ВАТ «Запоріжсталь»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2012 року, за результатами якої складено Акт №23/24-0/00191230 від 05.04.2012р.

На підставі вказаного Акту перевірки, ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1»:

№0004082302 від 13.10.2011р., яким ПАТ «ВТФ «Селена»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 354 541,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 88 635,25грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, позивачем до перевірки надані всі необхідні первинні документи, які свідчать про правомірність формування підприємством податкового кредиту, що вплинуло на виникнення від'ємного значення за рахунок якого, у позивача виникло право на бюджетне відшкодування.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, доводи контролюючого органу про завищення позивачем заявленої до бюджетного відшкодування суми ґрунтуються на тому, що законом не передбачено можливості для платника податків приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на бюджетне відшкодування податку на додану вартість після настання дати виникнення права на таке відшкодування, відтак оскільки позивач на дату виникнення права на відшкодування податку на додану вартість, таким не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати бюджетне відшкодування податку на додану вартість з використанням таких сум податку.

За змістом пп.14.1.18. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу;

Згідно з приписами п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).

Відповідно до п. 200.4 ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Правовий аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що визначальною ознакою для бюджетного відшкодування є фактична сплата сум податків отримувачем товарів (робіт та послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт та послуг).

При цьому Податковий кодекс не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо безпідставності зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011р. на 284 653,50 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням.

Зменшуючи суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 69887,50 грн., податковий орган виходив з того, що на запити щодо проведення зустрічних перевірок з питань взаємовідносин ПАТ «ВТФ «Селена»з контрагентами постачальниками відповіді не отримано. Враховуючи, що Податковим кодексом України встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку, а також не наданням договорів транспортування, товаро-транспортних накладних, дорожніх листів та інших документів, податковий орган дійшов висновку про неправомірність віднесення позивачем вказаної суми до суми бюджетного відшкодування.

Разом з тим, Податковим кодексом, яким регулюються спірні правовідносини, такої підстави для визначення податкових зобов'язань (зменшення бюджетного відшкодування), як неможливість проведення зустрічних перевірок, не передбачено.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про зміст та обсяг господарських операцій між ПАТ «ВТФ «Селена»та його контрагентами, а саме:

- Рахунок №68 від 20.04.2011 від ПП «Промтехполіграф»(код ЄДРПОУ 13616636) на поставку паперової продукції для ведення господарської діяльності ПАТ «ВТФ «Селена»;

- Договір поставки №8 від 11.02.2011 укладений між ПАТ «ВТФ «Селена»та ТОВ «Галкомпласт»( код ЄДРПОУ 23975230);

- Договір №7 від 04.01.2011 укладений між ПАТ «ВТФ «Селена»та ТОВ «Поліпласт»(код ЄДРПОУ 22345878);

- Договір купівлі-продажу №8 від 07.01.2011 укладений між ПАТ «ВТФ «Селена»та ТОВ «Люксона»(код ЄДРПОУ 37311961);

- Договір №К-18/11 від 03.01.2011 укладений між ПАТ «ВТФ «Селена»та ТОВ «Доклас-Ко-Юкрейн»(код ЄДРПОУ 33103487);

- Договір купівлі-продажу нафтопродуктів №22/44 від 30.01.2011 укладений між ПАТ «ВТФ «Селена»та ТОВ «ВТФ «Авіас»(код ЄДРПОУ 32560942);

- Договір №87 від 18.04.2011 укладений між ПАТ «ВТФ «Селена»та ТОВ «Літо»(код ЄДРПОУ 13607028);

- Договір купівлі -продажу №АС-170 від 01.06.2011 укладений між ПАТ «ВТФ «Селена»та ТОВ «Коутс України»(код ЄДРПОУ 31724307).

Висновки податкового органу щодо відсутності первинних документів спростовуються матеріалами справи, а сукупність наданих позивачем первинних, платіжних, звітних документів та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, підтверджує фактичне здійснення господарських операцій та їх реальність та не дає підстав для сумніву у реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення. Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача та його основним видам діяльності.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Акт перевірки не свідчить про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б слугувати для прийняття контролюючим органом, у тому числі, рішень про зменшення сум бюджетного відшкодування з ПДВ.

Позиція податкового органу у спірних правовідносинах щодо залежності наявності права у покупця на бюджетне відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) є необґрунтованою з огляду й на наступне.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищенаведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

А згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на неправомірність висновків ДПІ, які викладено в акті перевірки і відповідно про протиправність податкових повідомлень-рішень, якими зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2012 року та суму бюджетного відшкодування.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі №0870/307/12 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 12.10.2012р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов