Рішення

від 13.12.2012 по справі 1319/11213/2012

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 1319/11213/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2012

Сихівський районний суд м. Львова

в складі : головуючого-судді Борейка С.В.,

при секретарі Калітовській А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності та позовом третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору приватного підприємства «Львів-Стиль»до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про визнання за ним і відповідачем права спільної сумісної власності на павільйон, що знаходиться в АДРЕСА_1 В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 1 жовтня 1988 року він перебуває у шлюбі з відповідачем, який не розірваний, однак взаємовідносини між ними погіршились. За час їхнього шлюбу позивачем і відповідачем був набутий спірний павільйон, який споруджувався відповідачем, документи щодо такого павільйону оформлялись також відповідачем, однак не зважаючи на чиє ім"я одного з подружжя оформлялись документи, спірний споруджений павільйон вважається спільною сумісною власністю сторін. Відповідачем заперечується право спільної сумісної власності на спірний павільйон, у зв»язку з чим позивач змушений був звернутися в суд із даним позовом.

В процесі розгляду справи третя особа з самостійними вимогами щодо предмета спору приватне підприємство «Львів-Стиль»звернулося з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просить визнати за ПП «Львів-Стиль»право власності на нежитлову будівлю позначені в технічному паспорті літ. «В-1», площею 99,6 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1 В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірний павільйон споруджувався ПП «Львів-Стиль»і за рахунок коштів підприємства. Єдиним засновником даного підприємства є ОСОБА_2 24 грудня 2009 року між Львівською міською радою (Орендодавець) та ПП «Львів-Стиль»(Орендодавець) був укладений договір оренди землі, за умовами якого ПП «Львів-Стиль»було передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0112 га строком до 18.12.2012р. Відповідно до додаткової угоди до договору оренди землі від 24.12.2009р., укладеної 07.09.2012р. між Львівською міською радою (Орендодавець) та ПП «Львів-Стиль»(Орендар), були внесені зміни до договору оренди землі від 24.12.2009р., зокрема, п.8 був викладений в наступній редакції: «Договір укладено на 2 (два) роки до 15 грудня 2013 року». На вказаній земельній ділянці, користувачем якої є позивач, ним же було споруджено нежитлову будівлю без необхідної документації та з дотриманням будівельних та інших норм, однак право власності на неї не оформлене. У зв'язку з оспоренням відповідачем права власності, змушений звернутися з вказаним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні первісний позов підтримала повністю з підстав наведених в позовній заяві. Проти позову третьої особи з самостійними вимогами заперечила повністю, в своїх поясненнях представник позивача, зокрема зазначила, що право власності на спірний павільйон на ПП «Львів-Стиль»не оформлене, засновником якого являється відповідач, такий павільйон споруджений відповідачем в період шлюбу, а тому є спільною власністю позивача і відповідача як подружжя.

Представник відповідача і третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору, ПП «Львів-Стиль», проти первісного позову заперечила повністю з тих підстав, що спірна будівля павільйону споруджувалась не відповідачем, а ПП «Львів-Стиль»за кошти підприємства господарським способом. Відповідач є засновником ПП «Львів-Стиль», однак не може набувати у свою власність майно самого підприємства, яке набуте останнім на законних підставах. В задоволенні первісного позову представник відповідача і третьої особи з самостійними вимогами просила суд відмовити повністю.

Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що в первісному позові слід відмовити повністю, а позов третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що з 01 жовтня 1988 року позивач і відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі, який по теперішній час не розірваний. Разом з тим, як визнали самі сторони, вони протягом більш як половини року не проживають однією сім»єю.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 913795 та статуту приватного підприємства «Львів-Стиль», зареєстрованого начальником відділу реєстрації та ліцензування департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради, 28.12.2000р. відповідачем було створене приватне підприємство «Львів-Стиль».

24 грудня 2009 року між Львівською міською радою (Орендодавець) та ПП «Львів-Стиль»(Орендодавець) був укладений договір оренди землі, за умовами якого ПП «Львів-Стиль» було передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0112 га строком до 18.12.2012р. Згідно з умовами п.16 цього договору цільове призначення земельної ділянки (категорія земельної ділянки згідно ст.19 Земельного кодексу України): землі житлової та громадської забудови, категорія земельної ділянки за функціональним призначенням: землі комерційного використання.

Cудом встановлено, що ПП «Львів-Стиль»за адресою: АДРЕСА_1 на місці раніше розміщеного підприємством павільйону було споруджено нежитлову будівлю з метою її використання у своїй підприємницькій діяльності.

З технічного паспорта, складеного на замовлення ПП «Львів-Стиль»обласним комунальним підприємством ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»22.11.2012р., вбачається, що загальна площа спірної нежитлової будівлі становить 99,6 кв.м.

На підставі допоміжної таблиці № 1 для визначення зносу будівель по технічному стану конструктивних елементів і переоцінці будинку АДРЕСА_1 судом встановлено, що спірна будівля відноситься до ІV групи капітальності, технічний стан конструктивних елементів: фундамент, стіни і перегородки, перекриття, покрівля - добрий.

Відповідно до додаткової угоди до договору оренди землі від 24.12.2009р., укладеної 07.09.2012р. між Львівською міською радою (Орендодавець) та ПП «Львів-Стиль»(Орендар), були внесені зміни до договору оренди землі від 24.12.2009р., зокрема, п.8 був викладений в наступній редакції: «Договір укладено на 2 (два) роки до 15 грудня 2013 року».

З матеріалів справи вбачається, що споруджена ПП «Львів-Стиль» спірна нежитлова будівля на АДРЕСА_1 є нерухомим майном та знаходиться в межах земельної ділянки площею 0,0112 га, що на підставі договору оренди землі від 24.12.2009р. із змінами, внесеними додатковою угодою від 07.09.2012р., була передана ПП «Львів-Стиль»в оренду строком до 15.12.2013р.

Відповідно до п.6.2 статуту ПП «Львів-Стиль»джерелами формування майна Підприємства є: грошові та матеріальні внески Засновника, доходи, отримані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності, доходи від цінних паперів, кредити банків та інших кредиторів, капітальні вкладення, придбання або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян, інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.

Ч.1 ст.331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Ст.328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.325 ЦК України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Ч.1 ст.113 ГК України визначено, що приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці.

Згідно з вимогами ч.2 ст.66 ГК України джерелами формування майна підприємства є, зокрема, джерела не заборонені законодавством України.

З огляду на встановлені судом обставини щодо спорудження ПП «Львів-Стиль»нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка була передана в користування ПП «Львів-Стиль»на умовах оренди, а також враховуючи, що технічний стан конструктивних елементів такої будівлі: фундамент, стіни і перегородки, перекриття, покрівля є добрий, суд дійшов висновку, що право власності на спірну будівлю набуте ПП «Львів-Стиль»на законних підставах, а тому у зв»язку із невизнанням позивачем за первісним позовом права власності ПП «Львів-Стиль» на таку будівлю, позов ПП «Львів-Стиль»слід задоволити.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При цьому, виходячи із вимог ст.ст. 66, 113 ГК України, ст.325 ЦК України майно, набуте підприємством є власністю самого підприємства, а не засновника такого підприємства. Разом з тим, в підтвердження обставин щодо набуття спірної будівлі позивачем чи відповідачем за первісним позовом як подружжям і за рахунок коштів подружжя позивачем не надано суду відповідних доказів.

Із зазначених підстав та враховуючи висновок суду щодо задоволення позовних вимог ПП «Львів-Стиль», які є взаємовиключними з первісним позовом ОСОБА_1 суд вважає, що в задоволенні первісного позову слід відмовити повністю.

Згідно з ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 66, 113 ГК України, 325, 328, 331, 392 ЦК України, ст.ст.15, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності відмовити повністю.

Позов третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору приватного підприємства «Львів-Стиль»до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності задоволити.

Визнати за приватним підприємством «Львів-Стиль»(ідентифікаційний код юридичної особи 31291678) право власності на нежитлову будівлю площею 99,60 кв.м, позначену літ.«В-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Судові витрати по сплаті 214,60 гривень судового збору за подання позову третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору покласти на ОСОБА_1.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному суді Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий С.В.Борейко