Ухвала

від 12.12.2012 по справі 2а-2892/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2892/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Старової Н.Е.,

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп»до управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі міста Києва, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп»(далі ПАТ «КМП «Текстемп», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі міста Києва (далі УПФУ у Святошинському районі міста Києва, відповідач), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльність УПФУ у Святошинському районі міста Києва, яка полягає у відмові припинити виплату пенсії ОСОБА_3, призначену на підставі недостовірних відомостей; визнання протиправною відмову УПФУ у Святошинському районі міста Києва переглянути право ОСОБА_3 на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі довідки ПАТ «КМП «Текстемп»від 09 лютого 2011 року № 38; зобов'язання УПФУ у Святошинському районі міста Києва переглянути пенсійну справу ОСОБА_3 з урахуванням уточнених відомостей, зазначених в довідці-виправленій від 09 лютого 2011 року № 38, виходячи з періоду роботи гальваніком ОСОБА_3 з 17 липня 1980 року по 31 грудня 1991 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 19.06.2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп», відповідно положень пункту 1 статті 1 Закону України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»несе обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду у Святошинському районі м. Києва.

На підставі довідки № 177 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої 27 квітня 2010 року позивачем, а також заяви про призначення пенсії від 18.05.2010 року ОСОБА_3, відповідно до протоколу № 36755 від 29.06.2010 року, призначено пенсію за віком на пільгових умовах, де зарахований стаж роботи за списком № 2 -склав 12 років 1 місяць 5 днів).

Відповідно даних, наведених у довідці № 177 від 27.04.2010 року, ОСОБА_3 працювала повний робочий день на ВАТ Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп»в період з 17.07.1980 року по 21.08.1992 року і з 22.08.1992 року по 29.05.1998 року і виконувала роботи по покриттю металів гальванічним способом. Професія, посада ОСОБА_3 визначена як гальванік, що передбачена Списком № 2 розділ XV підрозділ 5 код КП 11629, у відповідності до Постанови Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, період з 17.07.1980 року по 21.08.1992 року - 12 років 1 місяць 3 дні. Підставою для видачі довідки є накази, особові рахунки про нарахування заробітної плати, картка Т-2, ЄТКС.

Позивачем направлявся до УПФУ у Святошинському районі міста Києва Лист за № 37 від 09.02.2011 року про допущену помилку при видачі довідки № 177 від 27.04.2010 року, щодо обліку часу роботи ОСОБА_3 у шкідливих умовах праці. До вказаного листа позивачем була додана довідка № 177 від 27.04.2010 року «виправлена», в якій позивачем було виправлено дані щодо періоду роботи за Списком № 2.

ПАТ «КМП «Текстемп»анулювало уточнюючу довідку від 27.04.2010 року № 177 та надало уточнюючу довідку-виправлену від 24.04.2010 року № 177, яка відповідає вимогам законодавства та підтверджує роботу гр. ОСОБА_3 зі шкідливими умовами праці за Списком № 2 по 31.12.1991 року (ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), а також, відповідно до якої, необхідно з 01.03.2011 року визначити право гр. ОСОБА_3 на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з огляду на те, що підстав для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року - немає.

Представником відповідача було надано суду Акт № 49 від 11.04.2012 року (далі по тексту - Акт № 49), яким встановлено, що в січні 1992 року ОСОБА_3 в період часу з 15.01.1992 року по 28.01.1992 року перебувала у відпустці без збереження заробітної плати за сімейними обставинами (наказ № 8-к від 15.01.1992 року); в лютому 1992 року з 05.02.1992 року по 11.02.1992 року - відпустка без збереження заробітної плати (наказ № 17 від 05.02.1992 року); в липні 1992 року з 06.07.1992 року по 17.07.1992 року - відпустка без збереження заробітної плати в зв'язку з відсутністю роботи (наказ № 108-к від 02.07.1992 року); в травні 1992 року з 04.05.1992 року по 11.05.1992 року - відпустка без збереження заробітної плати (наказ № 68).

Обставини, що були встановлені під час перевірки, стали підставою для висновку, що дані пенсіонерки ОСОБА_3 не відповідають даним, наведеним у пільговій довідці від 27.04.2010 року № 177, а саме: період з 06.07.1992 року по 17.07.1992 року, згідно наказу № 108-к від 02.07.1992 року необхідно виключити з довідки про підтвердження пільгового стажу. Відсутність підстав для призначення пільгової пенсії ОСОБА_3 за періоди з 01.01.1992 року по 05.07.1992 року і з 18.07.1992 року по 29.05.1998 року перевіряючими не встановлено.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом «б»частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року № Ч788-ХІІ встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджені Кабінетом Міністрів України. За результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими умовами і особливо важкими умовами праці за Списом № 1 та інших роботах із шкідливими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383) (далі по тексту - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку.

Згідно положеннями ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»також встановлені умови призначення пенсій за віком особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством (до 01 січня 1992 року).

Вищенаведені норми також діяли з моменту введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», не змінювались та не визнавалась такими, що не відповідають Конституції України.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_3, 20.01.1980 року вона була прийнята учнем гальваніка на Київське виробниче об'єднання «Фурнітура», на сьогоднішній день згідно даних ЄДРПОУ - ПАТ «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп») та виконувала роботи гальваніка. 17.07.1980 року їй присвоєно II розряд гальваніка, а 13.05.1981 року - III розряд гальваніка гальванічної ділянки, 01.11.1988 року у зв'язку з введенням нових тарифних умов оплати праці (ЕТКС-2 стр.387) присвоєний III розряд гальваніка. 29.05.1998 року ОСОБА_3 звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Вказані дані підтверджуються і копіями наказів КВО «Фурнітура»від 25.02.1980 року № 53-к, від 01.07.1980 року та іншими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 було передбачено посаду позивача.

Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення»за кодом 2150500а-11629 у Списку № 2 була також передбачена робота гальваніка.

Зазначене передбачено і в п. 5 розділу XIV Списку № 2 виробництв, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких, дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 (в редакції, що діяла на час роботи позивачки) передбачено професію 2150500а-11629 гальваніка (крім зайнятих тільки на підвішуванні та зніманні деталей, а також у автоматичному режимі закритих ванн).

Згідно роз'яснення Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС від 2 квітня 1976 року № 5/8 порядок застосування Списків № 1 та № 2, передбачає, що працівники, які зазначені в даних списках мають право на пільгове пенсійне забезпечення, незалежно від найменування їх професії.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (надалі - Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих.

Пунктом 4 Порядку № 442 встановлено, що атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.

Аналогічна позиція закріплена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 29.01.2008 року № К-32442/06 та від 09.06.2009 року № К-4043/07.

Як вбачається з матеріалів справи, атестація робочих місць за умовами праці була проведена позивачем у 2003 році на підставі наказу № 56 від 06.06.2003 року. Докази на підтвердження проведення атестації робочих місць на підприємстві у період часу з 21 серпня 1992 року по 06 червня 2003 року в матеріалах справи - відсутні.

Як вбачається з виданих ОСОБА_3 довідок від 24.04.2010 року № 177, від 24.04.2010 року № 177 (виправлена) та від 09.02.2011 року № 38, при наведені даних стосовно періоду роботи ОСОБА_3, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу, підприємством не було враховано вимог законодавства щодо можливості включення до пільгового стажу періоду роботи після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 з урахуванням не підтвердження права на пенсію на пільгових умовах результатами атестації, проведеної в червні 2003 року.

Пунктом 20 вищевказаного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З довідки, яка уточнює особливості і характер роботи або умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії від 24.04.2010 року № 177 (виправленої), виданої ОСОБА_3 вбачається, що за період 17.07.1980 року по 31.12.1991 року вона працювала гальваніком (покриття металів гальванічним способом), що передбачено Списком 2 розділом XV підрозділом 5 постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 117.

Достовірність видачі довідки від 24.04.2010 року № 177 (виправленої), яка підтверджує характер виконуваних робіт гальваніка позивачкою, була предметом зустрічної перевірки, що підтверджується Актом перевірки від 24 квітня 2012 року № 49 від 11.04.2012.

Також, в довідках від 24.04.2010 року № 177, від 24.04.2010 року №177 (виправлена) від 09.02.2011 року № 38 зазначено про те, що ОСОБА_3 працювала повний робочий день, що спростовує посилання позивача на протилежне.

Посилання позивача на лист Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України від 08.08.2012 року № 18459/02-20 колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки даний лист для суду не є обов'язковим та не має законної сили.

Отже, суд першої інстанції вірно визнав необгрунтованими доводи позивача про необхідність перегляду пенсійної справи ОСОБА_3 на підставі довідки від 09.02.2011 року № 38.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Старова Н.Е.