Рішення

від 03.12.2012 по справі 2601/7562/12

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2601/7562/12

Провадження № 2/2601/2575/12

РІШЕННЯ

Іменем України

заочне

03.12.2012 року Голосіївський суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Малоїд Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Унісон»до ОСОБА_1 , Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про визнання права власності,-

встановив :

Позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача про визнання права власності на прибудову - літній майданчик мотивуючи свої вимоги тим , що 30 квітня 2010 року ФОП ОСОБА_2 та Приватне акціонерне товариство «Унісон»уклали договір оренди частини належного відповідачу на праві власності приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 для розміщення підсобних приміщень закладу громадського харчування. Договір було укалдено строком на 11 місяців та у зв'язку з його закінченням 01 квітня 2011 року було укалдено новий договір на тих же умовах.Умовами договору лренди частини нежитлових приміщень орендатору було надано право на реконструкцію орендованих приміщень . Відповідач ОСОБА_2 реалізуючи своє право на реконструкцію орендованих приміщень ,в рамках проведення реконструкції здійснила спорудження літнього майданчика у вигляді прибудови до належного позивачу приміщення , розташованого за адресою АДРЕСА_1 . В даному випадку ОСОБА_2 провеле поліпшення за згодою позивача , однак оскільки поліпшення є невідокремленими від предмета орендованого приміщення , то наймач не має права вимагати за ним права власності на такі поліпшення .

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги за вищевикладеними та просить суд ухвалити рішення , яким визнати за ним право власності на прибудову , літній майданчик біля нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідачі до суду не з"вилися повторно . Судом про дату судуового засідання повідомлені належним чином та у встановлений законом порядок .

На підставі наявних в справі доказах ,суд ухвалив провести заочний розгляд справи .

Вислухавши пояснення сторони позивача , дослідивши матеріали справи , судом встановлено наступне .

Ст. 328 ЦК України, визначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом та ст. 331 ЦК України яка встановлює порядок набуття права власності на новостворену річ. А саме: ч. 1 ст. 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено законом або договором, позивач просить визнати за нею право власності на прибудову -літній майданчик біля нежитлового приміщення розташованого за адресою АДРЕСА_1.

Відповдно до Висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 червня 2012 року літній майданчик не є самостійним обєктом (закладом громадського харчування), а є невідємною частиною нежитлового приміщеня (закладу громадського харчування), що утворена в результаті реконструкції вхідної групи ресторану. Та посилається на ст 187 ЦК України, на підставі якої літній майданчик є складовою частиною речі, яка не може бути відокремлена.

30 квітня 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 та ПрАТ «Унісон»уклали договір оренди частини належного відповідачу на праві власності приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 для розміщення підсобних приміщень закладу громадського харчування. Умовами договору визначено, що ПрАТ «Унісон», зобов'язане підписати та надати позивачу заяви, листи, дозволи, для організації сезонного закладу громадського харчування на літньому майданчику.

Договір було укалдено строком на одинадцять місяців та у зв'язку з його закінченням 01 квітня 2011 року було пролонговано шляхом укладення нового договору на тих же умовах.

Договір оренди було виконано сторонами, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення.

Судом також встановлено, що Відповідачем було надано Позивачу листи-погодження на спорудження літнього майданчика та оренду землі під нього, що підтверджується матеріалами справи.

11 серпня 2010 року ФОП ОСОБА_2 уклала з Голосіївською у м. Києві районною радою договір короткострокової оренди земельної ділянки.

Як вбачається з договору оренди орендатору було надано право на реконструкцію орендованих приміщень.

Позивач на підставі дозволу власника приміщення-орендодавця здійснив реконструкцію орендованих приміщень, а саме проведено спорудження літнього майданчика у вигляді прибудови до належного відповідачу приміщення.

На підставі пояснень відповідача ОСОБА_1, що не суперечать іншим матеріалам справи, та поясненням представника ПрАТ «Унісон», суд дійшов висновку, що вирішення даної справи не впливатиме на права та обов'язки ОСОБА_1, оскільки на час винесення рішення заборгованість ОСОБА_1 виплачена, отже з припиненням основного зобов'язання припинилося і зобов'язання щодо його забезпечення.

За наведеного вище суд дійшов висновку що прибудова -літній майданчик площею 56 метрів квадратних до нежитлового приміщення розташованого за адресою АДРЕСА_1 (біля ресторану «Хатинка») є невід'ємною частиною нежитлового приміщення (закладу громадського харчування), що утворена в результаті реконструкції вхідної групи ресторану.

За таких обставин суд приходить до висновку, позов ПрАТ «Унісон»підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 778 ЦК України наймач має право за згодою наймодавця предмет договору найму і у випадку якщо ці поліпшеня є відокремлюваними, має право на їх вилучення. Якщо поліпшеня невідокремлювані, то наймач має право лише на компенсацію витрат на проведення таких поліпшень.

ФОП ОСОБА_2 здійснила поліпшення орендованого майна з дозволу орендодавця, однак, такі поліпшеня є невідокремлюваними від предмету оренди (орендованого приміщення), отже наймач не має права вимагати визнання за ним права власності на такі поліпшення. Вимога про компенсаціб понесених витрат позивачем не заявлялася.

Відповідно до статті 187 ЦК України літній майданчик є невід'ємною частиною нежитлового приміщення (закладу громадського харчування), що утворена в результаті реконструкції вхідної групи ресторану, отже є складавою частиною основної речі -нежитлового приміщення, яка не може бути відокремлена, а отже є власністю субєкта, що є власником основної речі.

Стаття 386 ЦКУ визначає загальні засади захисту права власності, зокрема, встановлює, що власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Стаття 16 ЦК України встановлює, що захист цивільного права може здійснюватись шляхом його визнання.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. 16, 187, 386 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. 60, 123, 209, 214, 215,226 ЦПК України,суд ,-

вирішив :

Позов приватного акціонерного товариства «Унісон»(код ЄДР 33592951, м. Київ, вул. Червоноармійська, 114, к. 74)до ОСОБА_1 , Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про визнання права власності задовольнити.

Визнати за приватним акціонерним товариством «Унісон»право власності на прибудову -літній майданчик площею 56 квадратних метрів, що є невід'ємною частиною нежилих приміщень з № 1 по № 31 (групи приміщень № 6а), з № 1 по № 28, № І (групи приміщень № 8а), які розташовані в АДРЕСА_1, та належать приватному акціонерному товариству «Унісон»(код ЄДР 33592951) на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності від 18 серпня 2005 року на бланку ЯЯЯ № 355568.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив за письмовою заявою відповідача по справі .

Суддя :