Рішення

від 11.12.2012 по справі 3837-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.2012Справа №5002-26/3837-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»,

м. Дніпропетровськ

до відповідача Приватного підприємства «Гранд-99», м. Ялта АР Крим

про стягнення 25520,01 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - Подпльота О.В., представник за довіреністю №2154-О від 13.07.2012 р.,

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Гранд - 99» суми заборгованості за договором №б/н від 19.05.2011р. в розмірі 25520,01 грн, з яких 16000,00 грн - заборгованість за кредитом, 6090,66 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 2264,90 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1164,45 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем договірних зобов'язань при виконанні договору банківського обслуговування в частині належного погашення наданого кредиту в межах кредитного ліміту встановленого на поточному рахунку в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідач жодного разу у судове засідання не з'явився, явку представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив, вимоги суду щодо надання письмового відзиву на позов із документальним обґрунтуванням своїх заперечень, не виконав. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений за адресою вказаній у позовній заяві, що відповідає адресі зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідач жодного разу в судове засідання не з'явився, явку представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив, вимоги суду щодо надання письмового відзиву на позов із документальним обґрунтуванням, не виконав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.05.2011 р. Приватне підприємство «Гранд - 99» складено та підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

Відповідно до заяви ПП «Гранд - 99» підприємство приєдналося до Умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до договору ПП «Гранд - 99» було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26005060753659 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт - банк, інтернет клієнт банк,

sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

12.09.2012 р. ПАТ КБ «Приватбанк» направило на адресу ПП «Гранд - 99» лист 0№4 з претензією, що станом на 12.09.2012 р. за підприємством виникла заборгованість в сумі 25148,46 грн, яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі

16000 грн, простроченої заборгованості за відсотками в сумі 5834,66 грн, заборгованість з комісії за користування кредитом в сумі 1164,45 грн, заборгованість з пені в сумі

2149,35 грн.

Звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом своїх майнових прав позивач вказує, що відповідач не відреагував на надіслану йому претензію та утворену заборгованість, нараховані відсотки та пеню не сплатив, у зв'язку з чим порушує права та інтереси Банку.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Проаналізувавши відносини, що склалися між сторонами у даному спорі суд встановив, що вони походять з кредитних правовідносин, які регулюються, зокрема, параграфами 1 та 2 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Розглядаючи справу по суті суд встановив утворення між сторонами договору банківського обслуговування особливих кредитних правовідносин, а саме, що відносяться до укладення кредитного договору через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт - банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг,

(далі - Умови).

Відповідно до 3.18.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно з ст. З Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За п. 3.18.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надасться на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка га Клієнта.

Пунктом 3.18.1.3 Умов, передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до 3.18,1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).

Згідно з п. 3.18.1.6 Умов зазначено, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Представник позивача пояснив, що станом на 24.09.2012 р. сума простроченої заборгованості Позичальника перед Банком з повернення суми кредиту, нарахованих процентів, пені та комісії за користування кредитом складає 25520,01 грн, яка складається з 16000 грн заборгованості за кредитом, 6090,66 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 2264,90 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1164,45 грн заборгованості по комісії за користування кредитом.

Позивач в суму заборгованості включає відсотки за користування кредитом та обґрунтовує таку вимогу положенням пункту 3.18.4 Умов відповідно до якого, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Можливість отримання відсотків за користування кредитом передбачена також

ч. 1 ст. 1048 ЦК України

Перевіривши розрахунок вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитом та співвіднісши їх з Умовами та правилами надання банківських послуг суд погоджується з заявленою до стягнення сумою відсотків в розмірі 6090,66 грн.

Також, позивач до суми заборгованості включає пеню за порушення строків виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до 3.18.5.1 Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п., п. 3.18.2.2,2, 3.18.4.1, 3.18.4,2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п., п. 3.18.1.8, 3.18.2.2,3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п., п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Частиною 3 статті 549 ЦК України, передбачено, що пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи те, що штрафна санкція у вигляді пені передбачена умовами укладеного між сторонами договору, а також те, що її розмір відповідає розміру встановленому діючим законодавством, вимога про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 2264,90 грн також підлягає задоволенню.

Згідно позовної заяви позивач також нарахував 1164,45 грн заборгованості по комісії за користування кредитом.

Так, відповідно до п. 3.18.1.17 Умов, при перерахуванні Клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь - які рахунки або пластикові карти, держателями якого є сам користувач поточного рахунку або інші пов'язані з цим фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), з суми кожного з проведених в рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода в розмірі 3% від суми перерахувань. Клієнт доручає Банку списувати суми такої комісійної винагороди, які підлягають до сплати Банку, зі свого поточного рахунку.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача складає 25520,01 грн.

На день розгляду справи у суді відповідач не надав суду доказів сплати вказаної вище заборгованості.

Виконання цивільних обов'язків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За вказаних обставин, суд знаходить обґрунтованими вимоги щодо стягнення суми заборгованості в заявленому розмірі.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належний до сплати судовий збір, суд відносить на відповідача, згідно зі ст. 49 ГПК України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні

11.12.2012.

Повний текст рішення складений 13.12.2012.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Гранд - 99» (Україна, 98637, АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 84, кв. 9; Україна, 98637, АР Крим, м. Ялта, вул. Крупської, 22, код ЄДРПОУ 37676757) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (Україна, 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) суму заборгованості за договором б/н від 19.05.2011 р. в розмірі 25520,01 грн та суму судового збору в розмірі 1609,50 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Л. Медведчук