Рішення

від 13.12.2012 по справі 3923-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.2012Справа №5002-33/3923-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Термінал»

(вул. Героїв Аджимушкая, буд. 5, кв. 11, м. Сімферополь, АР Крим, 95011)

до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Інвестсервіс»

(вул. Дачна, буд. 115-А, с. Перевальне, Сімферопольський район, АР Крим, 97578)

про визнання недійсним договору купівлі - продажу

за зустрічною позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Інвестсервіс»

до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Термінал»

про визнання дійсним договору купівлі - продажу та визнання права власності

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився, ТОВ «ТЕС-Термінал»;

Від відповідача: Доморацький Дмитро Ростиславович, представник, довіреність № б/н від 19.04.12, ТОВ «ТЕС-Інвестсервіс»;

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Термінал» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Інвестсервіс» та просить суд визнати недійсним договір купівлі - продажу № 310112 від 31 січня 2012 року.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем умов договору в частині оплати вартості товару, недосягненням сторонами згоди щодо усіх суттєвих умов договору та обґрунтовані посиланнями на статті 16, 233 Цивільного кодексу України.

04 грудня 2012 року від відповідача по справі до канцелярії господарського суду АР Крим надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до якій він просить суд визнати дійсним договір купівлі - продажу № 310112 від 31 січня 2012 року та визнати право власності на придбане за спірним договором майно.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 04 грудня 2012 року зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Інвестсервіс» до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Термінал» про визнання дійсним договору купівлі - продажу та визнання права власності прийнято до сумісного розгляду із позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Термінал» до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Інвестсервіс» про визнання недійсним договору купівлі - продажу (а.с. 123-124).

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Інвестсервіс» за зустрічним позовом вмотивовані тим, що зобов'язання сторін за договором купівлі - продажу були припинені заліком взаємних однорідних вимог, а отже заборгованість за придбане майно у відповідача відсутня, у зв'язку з чим вказаний договір підлягає визнанню дійсним. Також просив суд визнати право власності на тепловози, передані йому на виконання умов договору купівлі - продажу № 310112 від 312 січня 2012 року.

В судове засідання, призначене на 13 грудня 2012 року, позивач явку свого уповноваженого представника не забезпечив, надіслав на адресу суду клопотання, в якому просив суд розглянути справи у його відсутність.

Зважаючи на вказані обставини, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд визнав за можливе клопотання представника позивача задовольнити та розглянути справу у його відсутність, за наявними у ній матеріалами.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги за зустрічною позовною заявою підтримав та просив їх задовольнити, а в первісному позові відмовити.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

З матеріалів справи вбачається, що 31 січня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Термінал» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Інвестсервіс» (покупець) укладено договір № 310112, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця тепловози для маневрової роботи, комплектуючі, в робочому стані, серії ТГМ4А заводський № 1678 та ТГМ4 заводський № 2342 (в подальшому тепловози), а покупець зобов'язався прийняти тепловози та сплатити їх вартість у відповідності до умов даного договору (а.с. 26-27).

Відповідно до пункту 2.1 ціна договору складає ціну двох тепловозів, яка дорівнює 1 258 800.00 грн. в тому числі ПДВ 209 800.00 грн..

Датою поставки вважається дата акту приймання - передачі тепловозів в порту м. Керч (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору до зобов'язань продавця віднесено одночасно з підписанням договору виставити рахунок покупцю на сплату згідно з договором.

Згідно з пунктом 6.5 договору він набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання угоди.

31 січня 2012 року відповідно до акту приймання-передачі відповідач передав, а позивач прийняв вищезазначені тепловози (а.с. 28).

Так, позивач за первісним позовом стверджує, що зазначений договір не був виконаним відповідачем в частині сплати вартості товару, у з'вязку з чим повинен бути визнаний недійсним, що з'явилося підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що зобов'язання сторін за договором купівлі - продажу були припинені заліком взаємних однорідних вимог, а отже він має бути визнаний дійсним, у зв'язку з чим право власності на тепловози має бути визнано за товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Інвестсервіс», що з'явилося підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом такими, що не підлягають задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом, такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Предметом даної справи є вимоги за первісним позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним та вимоги за зустрічним позовом про визнання вказаного договору дійсним та визнання права власності на передане за договором майно.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом було встановлено, що 31 січня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Термінал» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Інвестсервіс» (покупець) укладено договір № 310112, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця тепловози для маневрової роботи, комплектуючі, в робочому стані, серії ТГМ4А заводський № 1678 та ТГМ4 заводський № 2342 (в подальшому тепловози), а покупець зобов'язався прийняти тепловози та сплатити їх вартість у відповідності до умов даного договору (а.с. 26-27).

Так, у якості підстав для визнання даного договору недійсним, позивач за первісним позовом зазначає невиконання відповідачем своїх зобов'язань за ним щодо оплати вартості товару.

Одночасно, побоюючись невизнання продавцем вчиненої угоди, продавець, відповідач за зустрічним позовом, просив визнати цій договір дійсним, виходячи з факту належного виконання ним своїх обов'язків.

Відповідно до пункту 1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1999 № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Аналогічна позиція викладена у постанові пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними».

Так, підстави недійсності правочину передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України, якою обумовлено, що такими підставами є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Так, як вже зазначалося, у якості підстав для визнання договору недійсним та дійсним сторони по даній справі посилалися на порядок виконання його умов.

Однак, у пункті 1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1999 № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» зазначається про те, що невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків, а не визнання угоди недійсною.

Натомість, правові наслідки порушення зобов'язання визначені статтею 611 Цивільного кодексу України і передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, неналежне або неякісне виконання сторонами договору не є підставою для визнання його недійсним, як і визнання дійсним з приводу належного виконання, а отже у суду відсутні правові підстави для визнання договору купівлі - продажу № 310112 від 31 січня 2012 року недійсним та дійсним з підстав, наведених сторонами у своїх позовах, та задоволення позовів в цій частині.

Одночасно, обґрунтованими є вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання права власності на придбане майно.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 21 квітня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Термінал» придбало у товариства з обмеженою відповідальністю «Євромаркет» тепловози маневрові марки ТГМ 4, заводські номера 1678 та 2342 (а.с. 22-23).

За змістом даного договору до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Термінал» перейшло право власності на вказане майно разом із складанням акту приймання - передачі (а.с. 24).

В свою чергу, 31 січня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Термінал» на підставі оспорюваного по даній справі договору передало товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Інвестсервіс» вищевказані тепловози, що також підтверджується актом приймання - передачі (а.с. 28).

Повне виконання свої обов'язків за договором відповідачем підтверджується актом взаємозаліку сторін № 1 від 29 лютого 2012 року, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Термінал» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Інвестсервіс», а також листом выд 29 лютого 2-12 року (а.с. 87, 88).

Згідно з частиною 1 статті 202, частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України, статті 601 Цивільного кодексу України однієї з підстав припинення зобов'язання є залік зустрічних однорідних вимог.

Частиною 1 статті 147 Господарського кодексу України встановлено, що майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з пунктом 5 статті 12 Цивільного кодексу України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Суд, дослідивши договір купівлі-продажу № 310112 від 31 січня 2012 року вважає, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, зокрема в договорі зазначені предмет, ціна, порядок розрахунків та інші умови.

Крім того, на виконання вищезазначеного договору сторонами був підписаний акт приймання-передачі майна, яке було придбане на підставі цього договору (а.с. 28).

Відповідно до частини 1 статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, виходячи зі змісту вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги за зустрічним позовом в частині визнання права власності на тепловози обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Одночасно, враховуючи, що позивачем за зустрічним позовом не було оплачено судовій збір за вимогу немайнового характеру, суд згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» стягує його з останнього на користь Держбюджету України у зв'язку із відмовою в цій частини.

В судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 18 грудня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. У задоволенні вимог про визнання дійсним договору купівлі - продажу № 310112 від 31 січня 2012 року відмовити.

4. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Інвестсервіс» (вул. Дачна, буд. 115-А, с. Перевальне, Сімферопольський район, АР Крим, 97578, код ЄДРПОУ 33872930) право власності на тепловози ТГМ4А № 1678 та № ТГМ4 № 2342.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Інвестсервіс» (вул. Дачна, буд. 115-А, с. Перевальне, Сімферопольський район, АР Крим, 97578, р/р 26005034556900в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33872930) в дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок № 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) 1073.00 грн. судового збору.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Термінал» (вул. Героїв Аджимушкая, буд. 5, кв. 11, м. Сімферополь, АР Крим, 95011, р/р 26000103816800 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Сімферополь, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35002698) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Інвестсервіс» (вул. Дачна, буд. 115-А, с. Перевальне, Сімферопольський район, АР Крим, 97578, р/р 26005034556900в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33872930) 12 588.00 грн. судового збору.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська