Рішення

від 03.12.2012 по справі 5006/4/151/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.12.12 р. Справа № 5006/4/151/2012

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - Стефанов О.І. - довіреність від 23.10.2012р.,

від відповідача - не явився.

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»

с. Мазанка Сімферопольського району АР Крим

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Богатирьовв і К» м. Донецьк

про стягнення 52988,60грн. заборгованості, 3% річних, пені, штрафу

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 52988,60грн., з яких: 41275,76грн. - заборгованість, 576,28грн. - 3% річних, які нараховані за періоди з 02.05.2012р. по 25.10.2012р., з 11.05.2012р. по 25.10.2012р., 2881,41грн. - пеня, яка нарахована за періоди з 02.05.2012р. по 25.10.2012р., з 11.05.2012р. по 25.10.2012р. по кожному розрахунковому періоду окремо відповідно до умов п. 4.1 договору, 8255,15грн. - штраф, який нарахований в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару за прострочення понад 30 днів відповідно до п. 4.1 договору.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір поставки № 0413/521 від 22.11.2010р., видаткові накладні № РН-21-026716 від 24.04.2012р. на суму 30002,04грн., № РН-21-028548 від 03.05.2012р. на суму 30573,72грн., по яким уповноважена особа відповідача на підставі генеральної довіреності отримала товар, виписки по банківському рахунку, які підтверджують факт часткової оплати відповідачем за отриманий товар, підписаний сторонами без зауважень та заперечень акт звірки взаєморозрахунків, претензію № 38/08-42Д/13/299 від 23.05.2012р. з вимогою сплатити борг.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора і копія позовної заяви з додатками, так і ухвали суду були направлені стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за юридичною адресою відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах строків, передбачених ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст.75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

2

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору поставки № 0413/521 від 22.11.2010р. товар, а також 3% річних, пені та штрафу, які нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

За своїм змістом та правовою природою договір № 0413/521 від 22.11.2010р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що 22.11.2010р. сторонами підписаний договір поставки № 0413/521, відповідно до пунктів 1.1, 2.4, 2.5, 2.9 якого постачальник (позивач) передає у власність покупця (відповідача) алкогольні та безалкогольні напої в асортименті, партіями згідно накладних, які є невід'ємною частиною договору, на умовах DDP (Інкотермс 2000) - адреса торгівельної точки покупця: м. Донецьк, пр-т Павших Комунарів, 105 протягом 3 робочих днів з моменту узгодження сторонами усного замовлення, а покупець приймає та оплачує товар не пізніше 7 календарних днів з моменту його передачі. Відповідно до п. 2.3 договору ціна договору визначається виходячи з загальної вартості продукції, поставленої на протязі строку дії договору. Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012р. Строк дії договору автоматично продовжується на додаткові однорічні строки у випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення строку дії жодна зі сторін не повідомила іншу письмово про свій намір припинити подальше співробітництво (п. 7.1 договору).

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по накладним № РН-21-026716 від 24.04.2012р. на суму 30002,04грн., № РН-21-028548 від 03.05.2012р. на суму 30573,72грн. позивач передав, а уповноважена особа відповідача на підставі генеральної довіреності отримала обумовлений в договорі товар на загальну суму 60575,76грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 2.9 договору покупець оплачує кожну отриману партію товару не пізніше 7 календарних днів з моменту її передачі.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити отриманий товар по накладним:

- № РН-21-026716 від 24.04.2012р. на суму 30002,04грн. - до 01.05.2012р.,

- № РН-21-028548 від 03.05.2012р. на суму 30573,72грн. - до 10.05.2012р.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідач частково сплатив товар в сумі 19300,00грн., про що свідчить виписки по банківському рахунку, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином на момент розгляду справи судом заборгованість відповідача складає 41275,76грн., що також підтверджується підписаним сторонами без зауважень та заперечень актом звірки взаєморозрахунків.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його часткової не сплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення 41275,76грн. заборгованості в повному обсязі.

3

Враховуючи те, що відповідач не в повному обсязі та з порушенням строків оплатив отриманий товар, позивач просить стягнути з нього 576,28грн. 3% річних, які нараховані за періоди з 02.05.2012р. по 25.10.2012р., з 11.05.2012р. по 25.10.2012р.

Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем товар сплачений лише частково, тому позивачем нарахована сума річних відсотків.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 576,28грн. 3% річних, задовольняє вимоги в цій частині в повному обсязі, оскільки позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його часткової несплати останнім в строки, обумовлені договором.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 2881,41грн. пені, яка нарахована за періоди з 02.05.2012р. по 25.10.2012р., з 11.05.2012р. по 25.10.2012р. по кожному розрахунковому періоду окремо відповідно до умов п. 4.1 договору.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним зобов'язання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 4.1 договору, відповідно до якого, у випадку недотримання строків оплати продукції, вказаних в п. 2.9 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Оскільки сторонами договором: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 2.9 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання (п. 4.1 договору - пеня); в) розмір пені (п. 4.1 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд, перевіривши наданий розрахунок, здійснений позивачем з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, задовольняє вимоги позивача в повному обсязі.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 8255,15грн. штрафу, який нарахований в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару за прострочення понад 30 днів відповідно до п. 4.1 договору, господарський суд виходить з наступного:

В пункті 4.1 договору сторонами самостійно узгоджено, що у випадку, якщо прострочення оплати товару складає більше 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

4

В частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Матеріалами справи доведений факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати товару понад 30 днів, тому позивач правомірно застосував п. 4.1 договору.

Господарський суд перевіривши розрахунок позивача, задовольняє вимоги в частині стягнення 8255,15грн. штрафу в повному обсязі, оскільки сторонами самостійно визначений вид відповідальності та її розмір, позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати товару.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі, сплаченому позивачем при зверненні до господарського суду.

На підставі статей 526,530,546,549-551,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,230,231 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 Господарського процесуального України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» с. Мазанка Сімферопольського району АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю «Богатирьовв і К» м. Донецьк про стягнення 52988,60грн., з яких: 41275,76грн. - заборгованість, 576,28грн. - 3% річних, 2881,41грн. - пеня, 8255,15грн. - штраф в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Богатирьовв і К» м. Донецьк-83023, проспект Павших Комунарів, буд. 105, ЄДРПОУ 37296341 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» с. Мазанка Сімферопольського району АР Крим-97530, вул. Садова, буд. 19 (поштова адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 52), ЄДРПОУ 36499654 заборгованість в сумі 41275,76грн., 576,28грн. - 3% річних, 2881,41грн. - пені, 8255,15грн. - штрафу, 1609,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 03.12.2012року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя Гринько С.Ю.