Рішення

від 05.12.2012 по справі 5011-52/15367-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/15367-2012 05.12.12 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Стандард Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Авто" про стягнення 27 037, 98 грн., за участю представників позивача -не з'явились, відповідача -не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 24 339, 32 грн. боргу, 1 800, 44 грн. пені та 898, 22 грн. 3 % річних у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості товару за договором поставки № 333 від 25.05.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.11.2012 року.

19.11.2012 року від позивача через канцелярію суду надійшли витребувані судом докази та клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника позивача у судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання 05.12.2012 року не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника позивача у судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання 05.12.2012 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Стандард Україна" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Авто" (покупець) було укладено договір поставки № 333, за умовами якого продавець (позивач) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю (відповідачеві), а відповідач в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язався прийняти та оплатити оливи моторні, охолоджуючі рідини, акумулятори, автозапчастини та інші автотовари (товар) за ціною, яка визначається згідно видаткових накладних (п. 1.1. договору).

Найменування товару, одиниці виміру і загальна кількість товару, який поставляється за даним договором, визначається на основі пропозицій позивача та окремими замовленнями відповідачая. Сума даного договору визначається сумою видаткових накладних на кожну поставку товару (п. 1.2., п. 1.3. договору).

Згідно з п. 3.1. договору оплата за товар здійснюється шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на банківський поточний рахунок позивача. Відповідач зобов'язався оплатити отриману конкретну партію товару протягом 7 календарних днів з дати оформлення видаткової накладної. За окремою домовленістю сторін умови оплати товару можуть бути змінені, що має бути оформлено письмово додатком до даного договору (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору поставка (відвантаження) товару здійснюється позивачем за місцезнаходженням товару зі складу протягом 14 робочих днів з дати отримання замовлення від відповідача. Транспортування товару здійснюються силами та за рахунок позивача, так і по домовленості сторін силами та за рахунок відповідача (п. 4.2. договору).

Пунктом 5.1. договору сторони встановили, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.5.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2011 р. до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявила про розірвання або внесення до нього змін (п. 5.2. договору).

Доказів припинення дії договору матеріали справи не містять.

Поясненнями позивача та видатковою накладною № 3024 від 12.07.2011 р. на суму 29 339, 32 грн. стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 29 339, 32 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково, і мас заборгованість перед позивачем у сумі 24 339, 32 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та мас перед позивачем заборгованість у сумі 24 339, 32 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості і відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимої цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки № 333 у розмірі 24 339, 32 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 3.3. договору сторони передбачили, що у разі невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем даного договору, відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладені норми закону га умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 1 800, 44 грн. пені та 898, 22 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги в частині стягнення пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати товару за спірним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованими, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 376, 69 грн. за уточненим розрахунком суду, який здійснено відповідно до умов договору та вимог закону, зокрема, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. В іншій частині в позові в частині стягнення пені слід відмовити.

Позов в частині стягнення 898, 22 грн. З % річних зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати вартості товару обгрунтований та підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем позовних вимог.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Авто" (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 97; код 37414257) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Стандард Україна" (81100, Львівська обл., Пустомитівський р-н, м. Пустомити, вул. Богдана Хмельницького, буд. 10 А; код 35775727) 24 339 (двадцять чотири тисячі триста тридцять дев'ять) грн. 32 коп. боргу, 376 (триста сімдесят шість) грн. 69 коп. пені, 898 (вісімсот дев'яносто вісім) грн. 22 коп. 3 % річних та 1 524 (одна тисяча п'ятсот двадцять чотири) грн. 75 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 10.12.2012р.

Суддя С.О. Чебикіна