Рішення

від 02.11.2012 по справі 5011-12/10769-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/10769-2012 02.11.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВИТКИ Ю ЕЙ"

До Приватного акціонерного товариства "Мережа книжкових супермаркетів "Буква"

Про стягнення 108 189,07 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

вВід позивача Харченко М.О. -представник за довіреністю № б/н від 25.07.2012;

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КВИТКИ Ю ЕЙ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Мережа книжкових супермаркетів "Буква" про стягнення 108 189,07 грн. внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за субагентським договором № 2011-10-10 від 10.10.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2012 порушено провадження у справі № 5011-12/10769-2012 та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 31.08.2012.

30.08.2012 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 31.08.2012 представник позивача з'явився, надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Мережа книжкових супермаркетів "Буква" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВИТКИ Ю ЕЙ" заборгованість у розмірі 108 189 грн. 07 коп. в тому числі: сума основного боргу 106 408,96 грн., 3 % річних -297,36 грн., пеня в розмірі -1482,75 грн.

Позивачем в порядку підготовки справи до розгляду, згідно вимог ст. ст. 66, 67 ГПК України, подано заяву про застосування заходів до забезпечення позову, в якому він просить суд накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку відповідача.

Відповідно до вимог ст. ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення та виконання рішення.

Втім, подана позивачем заява не містить належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Враховуючи викладене, суд відмовив в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали господарського суду № 5011-12/10769-2012 від 06.08.2012 не виконав.

З метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд, відклав розгляд справи на 02.11.2012.

02.11.2012 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

За твердженням відповідача, звіти, на підставі яких позивачем було заявлено вимоги про стягнення заборгованості, не містять всіх необхідних реквізитів, а саме відсутнє П.І.Б. представника відповідача, не вказано посаду представника відповідача та документ, на підставі якого він діє. Крім того, відповідач заперечує проти вимог позивача про стягнення витрат на отримання правової допомоги в розмірі 9 600 грн.

В судове засідання 02.11.2012 представник позивача з'явився, надав заяву про уточнення позовних вимог, а також гарантійний лист за підписом виконавчого директора відповідача, відповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 106 408,96 грн., що виникла на підставі договору № 2011-10-10.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив в його задоволенні.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 02.11.2012 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні 02.11.2012 оголошено повний текст рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

10 жовтня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Квитки Ю ЕЙ»(далі - агент, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Мережа книжкових супермаркетів «Буква»(далі - субагент, відповідач) був укладений субагентський договір № 2011-10-10. квитки каса-01 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого субагент від імені та за рахунок організатора, за дорученням якого діє агент, зобов'язується поширювати квитки на концертно-видовищні, культурно-спортивні, видовищні заходи по адресах, зазначених у додатках до даного договору, приєднавшись до електронної системи поширення й замовлення квитків, а агент за належне виконання зобов'язань субагентом зобов'язується виплачувати йому винагороду, у строки й розмірах передбачених даним договором і/або додатками до нього.

Субагент розповсюджує квитки згідно із замовленнями клієнтів із використанням термінала і системи агента (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.4 договору щомісяця субагент надає агентові Звіт за місяць про продані квитки, у якому вказується кількість квитків, розповсюджених субегнтом за місяць, і суми наявних виплат, оплат кредитними картками, кількість повернутих субагенту квитків і їх вартість.

Згідно з п. 4.1 договору гроші, отримані від продажу квитків за минулий тиждень, субагент переводить на рахунок агента, зазначений у розділі «реквізити сторін»щовівторка.

По закінченню місяця агент протягом 5 робочих днів надає субагенту «Місячний звіт з розповсюдження квитків»(п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.4 договору звіт, зазначений у п.4.2 даного договору є основою для одержання субагентом винагороди, згідно з наданим ним рахунком-фактури.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 10.10.2011 по 30.06.2012 на підставі Договору субагентом було реалізовано 1877 квитків на суму 393417,09 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи звітами за місяць про продані квитки № 11 від 30.11.2011, № 12 від 31.12.2011, № 01 від 31.01.2012, № 02 від 29.02.2012, № 3 від 31.03.2012, № 4 від 30.04.2012, № 5 від 31.05.2012, № 06 від 30.06.2012.

З наданих матеріалів справи також вбачається, що агент свої зобов'язання за договором виконав повністю.

Однак, відповідач, в порушення умов договору не перерахував позивачеві грошові кошти за продані протягом червня 2012 квитки в сумі 106 408,96 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 106 408,96 грн. також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2012, що підписаний повноважними представникам сторін та скріплений їх печатками (копія в матеріалах справи), а також гарантійним листом відповідача.

Належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем, відповідач не надав.

11.07.2012 позивач направив відповідачеві претензію № 31 з вимогою погасити наявну заборгованість протягом 10-ти днів з моменту її отримання. Відповідь на претензію відповідач не надав, заборгованість не сплатив.

Судом не приймаються заперечення позивача стосовно підписання звітів не уповноваженими його представниками, оскільки відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Технічні вимоги до розміщення відтиску печатки на документах, встановлені у п. 5.26 ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлювання документів". Відповідно до зазначеного стандарту, відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи. Відповідач у відзиві на позов не посилається на незаконне використання печатки товариства, наявність службового розслідування за фактом незаконного використання печатки, та не надає доказів звернення до правоохоронних органів стосовно встановлення обставин, за яких печатка товариства було проставлена на підписі не уповноваженої на підписання договору особи.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд вважає, що відповідач не довів наявність підстав вважати, що звіти за місяць про продані квитки були підписані не уповноваженими представниками відповідача.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно зі ст. 1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Відповідно до ст. 305 ГК України відносини, що виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання. У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу за реалізовані квитки протягом червня 2012 року (звіт № 06 від 30.05.2012) нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 106408,96 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 297,36 грн. - 3 % річних від суми заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок виконаний вірно, тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю в сумі 297,36 грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення пені за період з 01.07.12 по 03.08.12 в розмірі 1482,75 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Заявляючи вимогу про стягнення пені, позивач посилається на п. 6.4 субагентського договору № 2011-10-10 від 10.10.2011, проте відповідно до п. 8.1 договору, останній діяв до 31.12.2011. Суд зазначає, що автоматична пролонгація договору його умовами не передбачена, а доказів продовження його дії за згодою сторін позивачем не надано, таким чином, договір припинив свою дію 31.12.2011.

За таких обставин, враховуючи відсутність закону, яким би було встановлено розмір неустойки так само як і діючого договору між сторонами щодо розміру штрафних санкцій, суд відмовляє в задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1482 грн. 75 коп.

Крім того, позивач просить суд включити до складу судових витрат витрати позивача на оплату послуг адвоката в сумі 9600,00 грн.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката та оплата інших витрат, пов'язаних із розглядом справи. В контексті цієї норми, зокрема, судовими витратами є витрати на послуги адвоката, пов'язані із розглядом справи, якщо згадані витрати понесені стороною, котрій такі послуги надавались, а їх оплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.07.2012 між позивачем та адвокатом Харченком Михайлом Олександровичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4922 від 27.03.2012) було укладено Договір № 25/07-12 про надання адвокатських послуг.

Відповідно до умов цього договору адвокат Харченко М.О. зобов'язується надавати позивачу адвокатські послуги щодо стягнення з ПрАТ «Мережа книжкових супермаркетів «Буква»коштів за субагентським договором № 2011-10-10. На підтвердження понесення витрат по оплаті послуг адвоката в сумі 9600,00 грн., суду надано копію Акту № 1 прийому-передачі гонорару відповідно до договору № 25/07 про надання адвокатських послуг від 25.07.2012.

Таким чином, суд вважає, що витрати позивача по оплаті послуг адвоката в сумі 9 600,00 грн. є документально підтвердженими та обґрунтованими.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2 142 грн. 17 коп. та витрати на послуги адвоката в розмірі 9 504 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Мережа книжкових супермаркетів «Буква»(04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, ідентифікаційний код 33696497) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квитки Ю Ей»(04112 м. Київ, вул. Дегтярівська, 52, ідентифікаційний код 37535258) основну заборгованість в сумі 106 408 (сто шість тисяч чотириста вісім) грн. 96 коп., 3 % річних в сумі 297 (двісті дев'яноста сім) грн. 36 коп., судовий збір в сумі 2142 (дві тисячі сто сорок дві) грн. 17 коп., витрати за послуги адвоката в сумі 9504 (дев'ять тисяч п'ятсот чотири) грн. 00 коп.

3. В частині стягнення 1 482 грн. 75 коп. пені відмовити

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко