Рішення

від 13.12.2012 по справі 5011-3/14541-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/14541-2012 13.12.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київ-Лада»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобаня»

Про визнання договору № 422/363 від 02.02.2011 недійсним

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Симончук О.М. -по дов. № б/н від 01.07.2012

Від відповідача Мірошніков О.С. -по дов. № б/н від 02.07.2012

Бобошко В.М. -по дов. № б/н від 02.07.2012

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Київ-Лада» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобаня»про визнання договору оренди нежитлового приміщення № 422/363 від 02.02.2011 недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності з приписами п. 14 Статуту ПАТ «Київ-Лада»до виключної компетенції наглядової ради товариства належить прийняття рішення про укладення договорів (правочинів) оренди (найму), застави, придбання та відчуження (продажу, дарування, передачі в управління тощо) нерухомого майна, якщо вартість майна складає до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Згідно з п. 15.6. Статуту право на вчинення дій, що потребують погодження наглядової ради та/або загальних зборів, генеральний директор отримує після отримання письмового повідомлення голови наглядової ради про позитивне вирішення наглядовою радою питання про надання згоди та відповідного протоколу засідання наглядової ради або загальних зборів. При цьому, жодних погоджень на укладення договорів оренди нерухомого майна, що належить товариству, наглядова рада ПАТ «Київ-Лада»не надавала. Таким чином, Голова правління ПАТ «Київ-Лада»не був наділений відповідними повноваженнями та не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності у відповідності до чинного законодавства України та Статуту товариства на підписання договору оренди № 422/363 від 02.02.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/14541-2012 та призначено її до розгляду на 01.11.2012.

Позивачем в судовому засіданні 01.11.2012 подано письмові додаткові пояснення в яких зазначає, що спірний договір був укладений Генеральним директором під час дії податкової застави. На підтвердження факту існування податкової застави складений акт № 530/24-125 від 28.12.2010. Тобто, генеральний директор ЗАТ «Київ-Лада»не мав достатнього обсягу дієздатності на укладення договорів щодо розпорядження майном, що перебувало у податковій заставі, без згоди уповноваженої особи податкового органу. З огляду на викладені обставини ПАТ «Київ-Лада»вважає договір оренди № 421/363 від 02.02.2011 між ЗАТ «Київ-Лада»та ТОВ «Автобаня»таким, що укладений з порушенням норм ч. 2. ст. 203 Цивільного кодексу України, з огляду на що має бути визнаний недійсним на підставі статті 215 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/14541-2012 від 01.11.2012, в зв'язку з не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 19.10.2012, розгляд справи був відкладений на 08.11.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/14541-2012 від 08.11.2012, в зв'язку з не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням відповідачем вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 19.10.2012 та ухвали від 01.11.2012, розгляд справи був відкладений на 20.11.2012.

Відповідач у поданому 20.11.2012 до відділу діловодства суду відзиві проти позову заперечує, оскільки в дійсності за редакцією Статуту товариства ЗАТ «Київ-Лада», чинного на день укладення спірного договору оренди нежитлового приміщення -02.02.2011, повноваження Генерального директора Абалова А.О. обмежені не були. Наступним, дії ПАТ «Київ-Лада»по визнанню договору оренди недійсним зумовлені наміром уникнути негативних наслідків, пов'язаних з свідомим перешкоджанням орендодавця ПАТ «Київ-Лада»господарській діяльності орендаря ТОВ «Автобаня». Як вбачається, генеральний директор ПАТ «Київ-Лада»Абалов А.О. дав вказівки й розпорядження про недопуск до орендованого приміщення та заволодіння автоматичним миючим комплексом (тунельного) типу «Delta Plus» вартістю 1 851 150,00 гри., належного Мірошникову О.C., припинивши таким чином із застосуванням насильства законну господарську діяльність орендаря ТОВ «Автобаня», маючи при цьому свій корисливий мотив й зацікавленість в отриманні більшого розміру доходу (прибутку) підприємством ПАТ «Київ-Лада»від передачі усієї будівлі в оренду ТОВ «Адвентіс»(ТЦ гіпермаркет «Караван»). Складеними протоколом огляду місця події та рапортом працівників міліції Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 21.07.2012 встановлено, що невідомими особами для проведення огляду орендованого приміщення по вул. Сім'ї Сосніних, 17, у м. Києві працівників міліції не допущено (ЖОІ-12322 бід 21.07.2012, ЖРЗПЗ-14981 від 21.07.2012 та ЖРЗПЗ-15015 від 22.07.2012 // № 10740/12 від 02.08.2012). 03.09.2012 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі за позовом ТОВ «Автобаня»до ПАТ «Київ-Лада»про усунення перешкод у користуванні майном (справа № 5011-36/11940-2012). 12.11.2012 зупинено провадження у справі № 5011-36/11940-2012 до вирішення Господарським судом міста Києва спору по суті у справі № 5011- 3/14541-2012. Протягом строку оренди претензій та зауважень з боку ПАТ «Київ-Лада»не надходило. Вимог порушення законодавства контролюючими органами не встановлено. Витрати зі спожитих комунальних послуг відшкодовувалися. Орендна плата приймалася позивачем в повному обсязі, про що свідчать відповідні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/14541-2012 від 20.11.2012, в зв'язку з не з'явленням представника позивача в засідання суду та невиконанням відповідачем вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 19.10.2012 та ухвалах від 01.11.2012, від 08.11.2012, розгляд справи був відкладений на 29.11.2012.

Відповідач у поданих 29.11.2012 до відділу діловодства суду поясненнях з приводу тверджень позивача про те, що на підставі акту № 530/24-125 від 28.12.2012 існувала податкова застава на час укладення спірного договору, а тому генеральний директор ЗАТ «Київ-Лада»не мав достатнього обсягу дієздатності на укладення договорів щодо розпорядження майном без згоди податкового органу зазначає, що згідно ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»право податкової застави підлягає реєстрації в Державному реєстрі рухомого майна, що підтверджується відповідним витягом. При наявність податкової застави, обов'язок отримати згоду на операцію з надання нерухомого майна в оренду покладений зазначеним вище Законом на платника податків, активи якого перебувають в податковій заставі, тобто на ПАТ «Київ-Лада». Обставини, які б свідчили про обізнаність відповідача ТОВ «Автобаня»про те, що надане в оренду нежиле приміщення на момент укладення договору перебувало в податковій заставі, - відсутні. Отже, під час укладення спірного договору відповідач ТОВ «Автобаня»діяв під впливом помилки, не усвідомлюючи, що отримане в оренду майно обтяжене певними зобов'язаннями орендодавця щодо погашення податкового боргу. При цьому така помилка виникла саме внаслідок замовчування цих обставин орендодавцем. В силу вимог ч. 1 ст.229 ЦК України правочин вчинений внаслідок помилки може бути визнаний недійсним тільки за позовом сторони, що діяла під впливом помилки. Орендодавець не має права вимагати визнання недійсним договору оренди, а тому йому в позові слід відмовити. Також вказує на те, що відсутні докази того, що орган державної податкової служби висував до сторін спірного договору вимоги у зв'язку з укладенням його всупереч інтересам держави. Крім того, наслідки порушення положень п. 8.6.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прямо передбачені п. 8.6.4 цієї ж статті - посадова особа такого платника податків, яка прийняла зазначене рішення, несе відповідальність, встановлену законодавством України за ухилення від оподаткування.

В судовому засіданні 29.11.2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 06.12.2012.

Позивач у поданих 05.12.2012 до відділу діловодства суду та поданих в судовому засіданні 06.12.2012 додаткових поясненнях зазначає, що генеральний директор «ЗАТ «Київ-Лада»згідно статуту, зареєстрованого 18.09.2009 та чинного на момент укладення договору, не мав достатнього обсягу дієздатності на укладення договору оренди майна, оскільки згідно п. 8.2.15 статуту угоди мають бути попередньо погодженні спостережною радою. Крім цього, майно перебувало у податковій заставі, тоді як згідно ст.ст. 89, 92 Податкового кодексу України укладення договору оренди майна, що перебуває у податкові заставі можливе лише за умови зміни майна, що вибуває із володіння та користування платника податків на інше майно та лише за згодою уповноваженої особи податкового органу.

Відповідач у поданих 06.12.2012 до відділу діловодства суду поясненнях зазначає, що норми Податкового кодексу України (п. 92.3. та п. 124.1.) не передбачають наслідком недійсності договору оренди з передачі майна, що перебуває у заставі. В задоволенні позову просить відмовити.

Відповідач у поданому 06.12.2012 до відділу діловодства суду клопотанні просить суд витребувати у державного реєстратора Святошинської в м. Києві державної адміністрації станом на 02.02.2011 належним чином засвідчену копію редакції статуту, включаючи внесені зміни ПАТ «Київ-Лада», що містяться в реєстраційній справі.

Суд розглянувши дане клопотання відмовляє в його задоволенні, оскільки представники відповідача в судовому засіданні ознайомились з оригіналом редакції статуту ПАТ «Київ-Лада»чинної на 02.02.2011.

В судовому засіданні 06.12.2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 11.12.2012.

В судовому засіданні 11.12.2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 13.12.2012.

В судовому засіданні 13.12.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.02.2011 між Закритим акціонерним товариством «Київ-Лада», в подальшому перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Київ-Лада»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автобаня»(орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 422/363 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає орендарю, а орендар приймає в тимчасове користування частину виробничого приміщення (автомийка) загальною площею 250 кв. м., розташоване за адресою : м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 17, що визначено у додатку № 1 до договору (далі -об'єкт оренди).

Згідно п. 1.2. договору об'єкт оренди передається орендарю для організації автомийки.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки у генерального директора Закритого акціонерного товариства «Київ-Лада»були відсутні повноваження на його підписання, а також майно, що є об'єктом оренди знаходилось в податковій заставі.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Судом встановлено, що договір від імені Закритого акціонерного товариства «Київ-Лада»підписано Абаловим Анатолієм Олександровичем, посадове становище якого зазначено як генеральний директор.

Між тим, в преамбулі вищевказаного договору зазначено, що генеральний директор Закритого акціонерного товариства «Київ-Лада»Абалов Анатолій Олександрович діє на підставі статуту.

Статтю 154 Цивільного кодексу України визначено, що установчим документом акціонерного товариства є статут. Статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень . У статуті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, передбачені законом.

В матеріалах справи наявна копія статуту Закритого акціонерного товариства «Київ-Лада»(нова редакція), затвердженого протоколом загальними зборами акціонерів від 16.07.2008, редакція якої порівняна судом в судовому засіданні з оригіналом статуту та встановлено, що редакція копії відповідає змісту оригіналу.

Згідно п. 3 ст. 4 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

18.09.2009 за № 10721050006005443 державним реєстратором Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації проведено державну реєстрацію змін до установчих документів -зазначеного статуту Закритого акціонерного товариства «Київ-Лада».

Згідно п. 13 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи здійснюється за процедурами, передбаченими частинами першою -п'ятою статті 25 та частинами другою - третьою статті 27 цього Закону для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Пункт 4 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»встановлює, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

З урахуванням викладеного нова редакція статуту є чинною з моменту її реєстрації державним реєстратором.

В матеріалах справи також наявна копія статуту Публічного акціонерного товариства «Київ-Лада», яка зареєстрована 16.05.2011 державним реєстратором Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації за № 10721050011005443.

Таким чином, на момент укладення спірного договору чинною була редакція статуту Закритого акціонерного товариства «Київ-Лада», зміни до якого внесені 18.09.2009 (далі - статут від 18.09.2009).

Згідно п. 8.2.15 статуту від 18.09.2009 до компетенції спостережної ради товариства відноситься попереднє погодження угод (в тому числі зайому, кредит, застава, порука) або декількох взаємопов'язаних угод, пов'язаних з придбанням, відчуженням або можливістю відчуження товариством прямо або побічно майна, вартість якого складає від 2 до 10% балансової вартості активів товариства , визначеної по даним його бухгалтерської звітності на останню завітну дату.

Відповідно до п. 8.13 статуту від 18.09.2009 питання віднесені до компетенції спостережної ради товариства не можуть бути передані на вирішення генеральному директору товариства.

Згідно з п. 1.1. договору площа, приміщень, що передана в оренду складає 250 кв. м., при цьому загальна площа приміщень складає 11 942,5 кв. м. Отже, площа переданих в оренду приміщень склала 2,09% від загальної площі приміщень, що є єдиним активом Закритого акціонерного товариства «Київ-Лада».

При цьому умовами п. 2.1.10 договору передбачається переважне право орендаря на придбання об'єкту оренди.

Таким чином, фактично умовами договору побічно передбачено право орендаря набути у власність майно товариства, розмір якого перевищує 2% всього майна товариства.

Відповідно до приписів п. 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Пункт 3 даної статті передбачає, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Як зазначалось вище статут Закритого акціонерного товариства «Київ-Лада»від 18.09.2009 містить положення, які обмежують повноваження керівника товариства щодо укладення договорів, зокрема встановлено, що на укладення договорів певного виду (в тому числі оренди) на певну суму обов'язково необхідна згода спостережної ради.

Доказів того, що спостережною радою Закритого акціонерного товариства «Київ-Лада»було надано згоду на укладення спірного договору відсутні.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що генеральний директор Закритого акціонерного товариства «Київ-Лада»Абалов А.О., укладаючи спірний договір, діяв поза межами своїх повноважень, і згода спостережної ради на підписання цього договору є обов'язковою.

Пункт 89.3. ст. 89 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, встановлює, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

В матеріалах справи наявний акт опису активів, які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 17 на які поширюється право податкової застави № 530/24-125 від 28.12.2010, складений податковим керуючим Лук'яненко Олександром Анатолійовичем Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва.

Даний акт містить в своєму переліку виробничий та адміністративний корпус загальною площею 11 942,50 кв. м.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Згідно п. 89.8. ст. 89 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

З наявного в матеріалах справи витягу № 29885620 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна ТЗ № 324051 вбачається, що 29.12.2010 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»внесено реєстраційний запис про публічне обтяження податкової застави активів платника податків -Закритого акціонерного товариства «Київ-Лада»згідно акту опису № 530/24-125 від 28.12.2010.

Згідно п. 92.2. ст. 92 Податкового кодексу України у разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою органу державної податкової служби зобов'язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою органу державної податкової служби за умови часткового погашення податкового боргу.

Пунктом 89.7. ст. 89 Податкового кодексу України передбачено, що заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою органу державної податкової служби.

Отже, позивач маючи намір передати в оренду приміщення за адресою : м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 17, що знаходяться в податковій заставі, спочатку зобов'язаний був за згодою органу державної податкової служби замінити їх іншим майном.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в порушення покладених на нього зобов'язань не звертався до органу податкової служби про отримання згоди на заміну майна, яке перебуває у податковій заставі.

Оскільки, за відсутністю згоди податкового органу зміна предмета застави - приміщень за адресою : м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 17 не відбулась, позивач неправомірно передав частину приміщень в орендну позивачу.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, цивільно-правовий договір, який є основною правовою формою договору, що опосередковує рух цивільного обороту. За своєю правовою природою будь-який цивільно-правовий договір є правочином.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Правочин - це дія особи, спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків (ст. 202 Цивільного кодексу України).

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Враховуючи викладене, судом встановлено наявність правових підстав для визнання договору оренди нежитлового приміщення № 422/363 від 02.02.2011 недійсним.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київ-Лада»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення № 422/363 від 02.02.2011, укладений між Закритим акціонерним товариством «Київ-Лада»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автобаня»з моменту укладення.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобаня»(м. Київ, вул. Лариси Руденко, 6-а, офіс 534, код ЄДРПОУ 36342077) на користь Публічного акціонерного товариства «Київ-Лада» (м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 17, код ЄДРПОУ 00233030) 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 19.12.2012.

Суддя В.В.Сівакова