Рішення

від 11.12.2012 по справі 5011-2/15173-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/15173-2012 11.12.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Екобезпека та Ресурсозбереження» Простягнення 183 799,67 грн. Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Чечотка М.В.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Екобезпека та Ресурсозбереження" про стягнення 183 799,67 грн.

Ухвалою від 31.10.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Представником позивача в судовому засіданні 22.11.2012р. були надані суду документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та додаткові письмові пояснення (по суті - уточнення нормативного обґрунтування позову).

Представники відповідача в призначене судове засідання вдруге не з`явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Вимоги ухвали суду від 31.10.2012р. відповідачем не виконано.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Між сторонами у справі 12 січня 2012 року був укладений договір № 03/12 на виконання роботи «Проектування, монтаж і запуск в експлуатацію вузла комерційного обліку газу на території ПАТ «НВП «Більшовик»з роздільним погодинним витрачанням газу від 0,4 нм 3 куб до 1200 нм куб.».

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору сторони в цей же день підписали Календарний план цієї роботи та Протокол погодження договірної ціни по роботі.

Відповідно до вищевказаного Протоколу загальна вартість робіт становить 156000,00 грн.

Також сторонами була підписана Додаткова угода від 16.01.12р. відповідно до якої відповідач при 100 % попередній оплаті брався виконати роботу впродовж до 30-ти календарних днів з моменту надходження всієї суми.

На виконання п. 3.2. Договору позивач перерахував попередню оплату, що підтверджується платіжними дорученнями № 61 від 21.01.12р.; № 30 від 16.01.12р.; № 123 від 25.01.12р.; № 57 від 31.01.12р.

Отже, за таких обставин відповідач зобов'язаний був виконати роботи в термін до 02.03.12р.

Матеріалами справи свідчать про те, що відповідачем робота з проектування, монтажу і запуску в експлуатацію вузла комерційного обліку газу на території ПАТ «НВП «Більшовик»виконання не була та у зв'язку з чим і відсутні акти виконаних робіт.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 521 ЦК України, ч. 1 статті 651 ЦК України, ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України а також п. 5.7 договору передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання заборонена.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Зважаючи на вищевикладене вимоги позивача щодо повернення попередньої оплати в сумі 156000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки.

Пункт 4.4. договору передбачає, що при невиконанні строків здачі робіт вини Виконавця, з останнього підлягає стягненню пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент виникнення порушення.

На підставі викладеного з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 12081,75 грн.

Відповідно до статті 22 Господарського кодексу України, позивач відноситься до державного сектору економіки, оскільки діє на основі державної власності, а державна частка у статутному фонді ПАТ «НВП «Більшовик» складає 100 відсотків.

Пунктом 3 ч. 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафна санкції застосовуються за порушення строків виконання зобов'язання; за прострочення понад 30 днів стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

За розрахунком позивача сума штрафу, що підлягає стягненню становить 11144,90 грн.

Крім того, згідно ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України з відповідача підлягає стягненню 3 % річних у розмірі 1373,92 грн.

Як вбачається, при сплаті попередньої оплати позивач зайве перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 3200,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦКУ, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Положення глави 83 ЦКУ застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦКУ).

Згідно ст. 1213 ЦКУ, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Отже, виходячи з вищевикладеного вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не ос порені та підлягають задоволенню.

За таких обставин та керуючись ст. 49, 75, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Екобезпека та Ресурсозбереження" (м. Київ, вул. Волинська, 60; код ЄДРПОУ 36629340) на користь Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»(м. Київ, проспект Перемоги, 49/2; код ЄДРПОУ 14308569) 156000 (сто п'ятдесят шість тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 12081 (дванадцять тисяч вісімдесят одна) грн. 75 коп. -пені, 11444 (одинадцять тисяч чотириста сорок чотири) грн. 00 коп. -штрафу, 1373 (одна тисяча триста сімдесят три) грн. 02 коп. -3 % річних, 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. -зайво сплачених коштів та 3675 (три тисячі шістсот сімдесят п'ять) грн. 99 коп. -суму судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.12р.

Суддя І.О. Домнічева