Рішення

від 17.12.2012 по справі 5011-1/15818-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-1/15818-2012 17.12.12

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер -2000»

Про стягнення 20 207, 24 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Острова В.В., довіреність № 64-5768 від 31.08.2012

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер -2000»(далі -відповідач) про стягнення 20 207, 24 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору 620820 від 01.11.2000р.

Ухвалою суду від 12.11.2012р. порушено провадження у справі № 5011-1/15818-2012 та призначено розгляд на 07.12.2012 р.

07.12.2012 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по суті спору та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 17.12.2012р., у зв"язку з відсутністю представника відповідача.

17.12.2012рю представник позивача надав додаткові пояснення по суті спору та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами справи.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 16.11.2012р., а саме: 01010, м.Київ, вул. Січневого повстання 3-Б, офіс 197.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі укладеного з теплопостачальною організацією АЕК «Київенерго»договору від 01.11.2000р. № 620820 про постачання теплової енергії у гарячій воді, протягом всього спірного періоду був зобов'язаний проводити розрахунки з виробником теплопостачання через приєднан' мережу, як колективний замовник такої послуги.

Згідно з п. 3.2.3 договору № 620820 абонент (позивач) має право підключати до своїх мереж «субабонентів».

Відповідно до п.2.3.16 договору позивач, як абонент по договору № 620820, зобов'язався безперебійно забезпечувати тепловою енергією власні системи теплопостачання, а також системи інших підприємств, організацій та установ, приєднаних до теплового обладнання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер-2000»(далі - відповідач) є власником нежитлового приміщення за адресою м.Київ, вул.. Райдужна 25.

Згідно пояснень позивача та документів наявних в матеріалах справи, суд встановив, що Договір про надання комунальних послуг укладений із відповідачем не був, але відповідно до умов договору від 01.11.2000р. № 620820 про постачання теплової енергії у гарячій воді з постачальною організацією АЕК «Київенерго», позивач приєднує до своїх мереж субабонентів. Відповідач, як субабонент таких послуг, був приєднаний до внутрішньо будинкових мереж позивача, які перебувають у нього на балансі та є невід'ємною частиною будинку, у зв'язку з чим отримував теплову енергію на опалення приміщення, від даної послуги не відмовлявся.

Позивач не мав змоги відключити відповідача від теплопостачання та припинити надання послуг виходячи з того, що відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" позивач є балансоутримувачем внутрішньо - будинкових мереж. Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні, в тому числі, теплопостачанням. Внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку/споруди.

Теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Будинки вводяться в експлуатацію з комплексом інженерного обладнання, яке передбачається згідно з вимогами СНиП 2.08.01-89 та інших будівельних вимог до інженерного обладнання, в тому числі до системи опалення. В даному будинку передбачено централізоване теплопостачання, яке виконане за схемою, що збалансована в цілому по будинку, отже втручання в працюючу схему шляхом вилучення окремих елементів зумовлює потребу повного коригування загально будинкової системи. У приміщенні, які займає відповідач, стояки опалювальної системи транзитом проходять через всі приміщення будинку. При відключенні тільки опалювальних приладів обігрів приміщення буде здійснюватися від стояків, відключення яких для одного приміщення технічно неможливо.

Згідно проекту забудови будинку у відповідача відсутня відокремлена мережа теплопостачання. Для відокремлення теплопостачання у приміщенні відповідача від загального будинкового необхідно замовити та розробити окремий проект для внесення змін в існуючий проект або розробити нову проектну документації на теплопостачання об'єкту з визначенням теплових навантажень системи опалення частини будинку, та частки теплового навантаження на систему опалення приміщень.

Балансоутримувач внутрішньо будинкових мереж має забезпечити у будинках транспортування теплової енергії до кожного споживача. Балансоутримувач внутрішньо будинкових систем не має права змінювати систему опалення та здійснювати відключення від мереж централізованого опалення, оскільки опалення є системою, яка гідравлічно та теплотехнічно об'єднує всі приміщення в будинку. Будь-яке втручання в систему опалення шляхом зміни гідравлічного опору (від'єднання від системи централізованого опалення) може порушити права інших споживачів.

Відключення теплопостачання у відповідача призвело би до відключення всіх споживачів, які знаходяться в даному будинку, що в свою чергу призвело до обґрунтованих скарг споживачів.

Позивач, на підставі п. 3.2.3 договору № 620820 приєднав до своєї мережі відповідача, як субабонента, та надавав відповідачу послугу з централізованого опалення, а відповідач фактично споживав послугу, але не здійснив оплату за неї, внаслідок чого у відповідача перед позивачем в період з 01.01.2010р. по 28.02.2010р. утворилась заборгованість на суму 20 207,24 грн.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 20 207,24 грн. заборгованості за комунальні послуги та судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.1 ст.1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової територій», суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендованими ними на підставі договору, сплачують комунальні послуги та тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань по оплаті за поставлений позивачем товар доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер -2000»(01010, м.Київ, вул. Січневого повстання 3-Б, офіс 197, код ЄДРПОУ 31112086) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002, м.Київ, вул. Челябінська 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612) 20 207 (двадцять тисяч двісті сім) грн. 24 грн. -боргу за комунальні послуги, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 19.12.2012р. )