Рішення

від 11.12.2012 по справі 5011-7/16345-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/16345-2012 11.12.12

За позовом Першого заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науріс»

про стягнення 1 450,84 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від прокуратури: Петраковський В.В. -посвідчення № 008189 від 09.10.2012.

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науріс» про стягнення 1 450,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування нерухомим майном згідно умов Договору оренди № 5759 нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.02.2011 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 1 354,67 грн. - основного боргу, 96,17 грн. -пені.

Ухвалою від 21.11.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.12.2012.

В судове засідання 11.12.2012 представники позивача та відповідача не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу та позивачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник прокуратури в судовому засіданні 11.12.2012 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника прокуратури, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2011 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі по тексту -орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науріс»(далі по тексту -орендар, відповідач) було укладено Договір оренди № 5759 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі по тексту - Договір).

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 09.02.2011 року до 09.01.2014 року включно (п. 10.1. Договору), суду не надано жодних доказів припинення дії договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне індивідуально-визначене майно загальною площею 280,90 кв.м. (далі - Майно) на другому поверсі пункту діагностики, літера „Б", реєстровий номер 32909875.1.АААДВИ612, , яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Автотранспортна, 1, що перебуває на балансі Державної організації Комбінат «Прогрес»Державного комітету України з державного матеріального резерву ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14373207 (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на «30» листопада 2010 р. і становить 817 538 грн.

Згідно з п. 3.1. Договору за користування майном орендар сплачує орендну плату, яка становить без ПДВ за базовий місяць оренди -листопад 2010 р. 4 087,69 грн.

Відповідно до п. 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням індексу інфляції, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3. Договору).

09.02.2011 на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування нерухоме майно, на підтвердження чого позивач надав суду Акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул.. Автотранспортна від 09.02.2011 року (копія Акту приймання-передавання від 09.02.2011 року міститься в матеріалах справи).

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати відповідно до умов Договору, у останнього станом на 26.09.2012 року перед позивачем виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 1 354,67 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Листом від 13.09.2012 року вих. № 30-05/8340 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату боргу по орендній платі, однак ні відповіді ні сплати боргу позивач не отримав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування нерухоме майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не в повному обсязі сплатив орендну плату.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 354,67 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись пунктами 3.7. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 96,17 грн.

Згідно п. 3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 96,17 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науріс»(01103, м. Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ ПРОФЕСОРА ПІДВИСОЦЬКОГО, будинок 5, офіс 3, код ЄДРПОУ 37102183) на користь Державного бюджету України 1 354 (одну тисячу триста п'ятдесят чотири) грн. 67 коп. -основного боргу, 96 (дев'яносто шість) грн. 17 коп. -пені (вказані кошти перерахувати до Державного бюджету України: одержувач - УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, р/р 31112093700011, МФО 820019, КЕКД 22080200, назва - плата за оренду майна бюджетних установ.)

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науріс»(01103, м. Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ ПРОФЕСОРА ПІДВИСОЦЬКОГО, будинок 5, офіс 3, код ЄДРПОУ 37102183) на користь Державного бюджету України 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 17.12.2012 року.