Рішення

від 18.12.2012 по справі 5015/4780/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.12 Справа№ 5015/4780/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група компаній «Геліос», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонский оптовый торговый дом-02», м. Львів

про: стягнення заборгованості в сумі 64 875,69 грн. та судових витрат

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

Від позивача: Чулков О.В. - представник (Довіреність б/н від 01.11.2012р.)

Від відповідача: не з"явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області за підсудністю із Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група компаній «Геліос», м. Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонский оптовый торговый дом-02», м. Львів про стягнення заборгованості в сумі 64 875,69 грн. та судових витрат.

Ухвалою суду від 13.11.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.12.2012р.

Ухвалою суду від 03.12.2012р. розгляд справи відкладено на 18.12.2012р., у звязку із неявкою представників сторін у судове засідання.

У судовому засіданні 18.12.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити, з підстав викладених у позовній заяві.

У судове засідання 18.12.2012р. відповідач явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 03.12.2012р. (вручено 05.12.2012р.).

Відповідно до пункту 3.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 (зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

В пункті 11 Інформаційного листа "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом, згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Вказане підтверджується пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році".

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України -за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

18.05.2011р. між позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі-продажу №54, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Сторони узгодили в п. 4.1 Договору, що відповідач зобовязався повністю розрахуватись з позивачем протягом 35 календарних днів з моменту поставки товару.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними: №2722 від 05.03.2012р., №2725 від 05.03.2011р., №3029 від 19.03.2012р., №8690 від 13.08.2012р., долученими до матеріалів справи.

Однак, відповідач своїх зобов'язань по оплаті отриманого товару належним чином в повному обсязі не виконав, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 13864,59грн.

Станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача становить 61540,21грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків за за серпень 2012р., який підписаний та скріплений печатками підприємств.

Відповідач свої зобов'язання за Договором купівлі-продажу №54 від 18.05.2011р. виконав частково, доказів зворотнього суду не надав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач свої зобов'язання щодо передачі товару за Договором купівлі-продажу №54 від 18.05.2011р. виконав повністю, відповідачем оплата за товар здійснена частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 61540,21грн. Відповідач дану обставину не заперечив, доказів зворотнього суду не надав.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 9.1. Договору та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в розмірі 3335,48грн.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 11, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 174, 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82, 84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонский оптовый торговый дом-02»(79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, ідентифікаційний код 32125630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група компаній «Геліос»(02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 35-А, ідентифікаційний код 37500508) 61540,21грн. основного боргу, 3335,48грн. пені та 1609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Деркач Ю.Б.