Рішення

від 12.12.2012 по справі 5011-27/14473-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/14473-2012 12.12.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Фудз» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпоративний фонд «Укртранснафта» простягнення 233 419,47 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Мельников Д.О. від відповідача 1:Мельниченко Н.О. від відповідача 2:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля»(надалі -ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Фудз»(надалі -ТОВ «Арт Фудз») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпоративний фонд «Укртранснафта»(надалі -ТОВ Корпоративний фонд «Укртранснафта») про стягнення 233 419,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №З-14/09/1 від 14.09.2011 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідачі належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконали, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 122 800,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачів пені у розмірі 43 382,92 грн., штрафу у розмірі 48 560,00 грн. та 3% річних у розмірі 8 676,55 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.11.2012 р.

01.11.2012 р. через канцелярію суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на часткове погашення ним заборгованості, що виникла на підставі спірного договору.

В судовому засіданні 01.11.2012 р. оголошувалась перерва до 29.11.2012 р.

Представник відповідача 1 в судове засідання 29.11.2012 р. з'явилася, на розгляд суду надала докази повного погашення заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №З-14/09/1 від 14.09.2011 р.

В судових засіданнях 29.11.2012 р. та 10.12.2012 р. оголошувались перерви до 10.12.2012р. та 12.12.2012 р. відповідно.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, підтвердив надходження коштів від відповідача 1 в якості погашення заборгованості за спірним договором, підтримав позовні вимоги в частині стягнення пені, штрафу та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Представник відповідача 1 в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій визнала.

В судове засідання представник відповідача 2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується підписом представника в розписці в повідомленні про перерву від

10.12.2012 р., а його пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередніх судових засіданнях.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач 2 був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2011 р. між ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля»(постачальник) та ТОВ «Арт Фудз», яке діяло від імені та в інтересах спільної діяльності відповідно до договору про спільну діяльність між ТОВ «Арт Фудз»та Закритим акціонерним товариством «Корпоративний фонд «Укртранснафта», правонаступником якого є ТОВ Корпоративний фонд «Укртранснафта», (покупець) було укладено договір поставки №З-14/09/1 (надалі -«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язаний поставити в обумовлений термін і передати у власність покупця, а покупець -прийняти й оплатити цукор білий кристалічний буряковий ІІІ і IV категорії в мішках по 50 кг, кольоровість якого не повинна перевищувати 0,80 умовних одиниць, який поставляється йому в рамках даного договору. Ціна та кількість визначаються у видаткових накладних та/або специфікаціях до даного договору, а строки відвантаження й поставки товару визначаються специфікаціями до даного договору.

Згідно з п. 2.3 Договору ціна товару встановлюється за згодою сторін і відображається в специфікаціях та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що розрахунки за поставлений товар за цим договором здійснюються протягом 21 календарних днів з дати поставки товару. Оплата поставленого товару проводиться в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок постачальника.

Специфікаціями №1 від 20.10.2011 р., №2 від 15.02.2012 р. та №3 від 28.02.2012 р. до Договору сторони погодили кількість, ціну та строки поставки та оплати товару.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідачі прийняли товар на загальну суму 628 820,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН00-145-00267 від 20.10.2011 р. на суму 143 220,00 грн., №РН00-145-00181 від 16.02.2012 р. на суму

242 800,00 грн. та №РН00-145-00224 від 29.02.2012 р. на суму 242 800,00 грн.

Відповідачі частково розрахувалися за поставлений товар, сплативши на рахунок позивача 506 020,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за спірний період та актом звірки взаємних розрахунків.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачами грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 122 800,00 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача позивачем відповідачам товару за видатковими накладними згідно Договору на загальну суму 628 820,00 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 3.1 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар протягом 21 календарних днів з дати поставки товару.

Відповідачі частково розрахувалися за поставлений товар, сплативши на рахунок позивача у період з 26.02.2012 р. по 25.07.2012 р. 506 020,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за спірний період та актом звірки взаємних розрахунків.

Таким чином, заборгованість відповідачів за поставлений товар становить 122 800,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідачів грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар у розмірі 122 800,00 грн.

В судовому засіданні 29.11.2012 р. представником відповідача 1 подано докази погашення заборгованості перед позивачем, а саме: платіжні доручення №99 від 17.10.2012 р., №99 від 18.10.2012 р., №13 від 19.10.2012 р., №166 від 08.11.2012 р., №188 від 16.11.2012 р., №195 від 21.11.2012 р., №194 від 22.11.2012 р. та №199 від 23.11.2012 р. на загальну суму 122 800,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву №22-09 від 22.09.2012 р. позивачем було подано до суду 16.10.2012 р., що підтверджується відміткою канцелярії господарського суду міста Києва.

Відповідач 1 оплатив суму основної заборгованості у розмірі 122 800,00 грн. у період з 17.10.2012 р. по 23.11.2012 р., тобто після подання позовної заяви.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 122 800,00 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачів пені у розмірі 43 382,92 грн., штрафу у розмірі 48 560,00 грн. та 3% річних у розмірі 8 676,55 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання з 09.03.2012 р. по 22.09.2012 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Викладене підтверджується постановами Верховного Суду України від 28.02.2011 р. у справі №23/225 та 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011.

Відповідно до п. 6.2 Договору у випадку невиконання покупцем грошових зобов'язань, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення зобов'язань, від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання відповідно до умов даного договору, а у випадку постачання товару з відтермінуванням платежу, у разі затримки платежу більше ніж на 10 банківських днів, покупець додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми невиконаного зобов'язання.

Згідно з п. 6.3 Договору у випадку невиконання постачальником умов зазначених в п. 3.2 даного договору, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення зобов'язань, від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення зобов'язання відповідно до умов даного договору.

Таким чином, умовами Договору та Господарського кодексу України передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати пені та штрафу.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання зобов'язання з поставки товару більше ніж на 10 банківських днів, то правомірним є стягнення з відповідачів штрафу у розмірі 48 560,00 грн. (485 600,00 грн.*10%).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснює перерахунок пені та 3% з урахуванням визначеного позивачем періоду прострочення виконання грошового зобов'язання, та часткових оплат заборгованості відповідачами в цей період.

За перерахунком суду розмір пені та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідачів, становить 17 247,95 грн. та 3 448,85 грн. відповідно. В іншій частині пеня

(26 134,97 грн.) та 3% річних (5 227,70 грн.) обраховані невірно.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення солідно з ТОВ «Арт Фудз»та ТОВ Корпоративний фонд «Укртранснафта»на користь ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» штрафу у розмірі 48 560,00 грн., пені у розмірі 17 247,95 грн. та 3% річних у розмірі 3 448,85 грн.

В іншій частині (пеня у розмірі 26 134,97 грн. та 3% річних у розмірі 5 227,70 грн.) необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля»задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Фудз»(04075, м. Київ, вул. М.Юнкерова, 47, кім. 304-А; ідентифікаційний код 35523806) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпоративний фонд «Укртранснафта»(04050, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код 32074529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля»(23700, Вінницька обл., Гайсинський р-н, м. Гайсин, вул. Плеханова, 150; ідентифікаційний код 34009446) штраф у розмірі 48 560 (сорок вісім тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп., пеню у розмірі 17 247 (сімнадцять тисяч двісті сорок сім) грн. 95 коп., 3% річних у розмірі 3 448 (три тисячі чотириста сорок вісім) грн. 85 коп. та судовий збір у розмірі 3 841 (три тисячі вісімсот сорок одна) грн. 14 коп. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 122 800,00 грн. припинити.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.2012 р.

Суддя В.П. Босий