Рішення

від 11.12.2012 по справі 5011-7/14459-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/14459-2012 11.12.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛІЗИНГ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрстальмонтаж»

про стягнення 53 094,07 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: Антоненко І.В. -довіреність б/н від 07.09.2012;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛІЗИНГ»звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрстальмонтаж» про стягнення 53 094,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати згідно умов Договору № 0312-1 оренди крана РДК-25 від 13.03.2012 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 51 572,27 грн. -основного боргу, 1 268,17 грн. -пені, 253,63 грн. -пені, 1 677,00 грн. -судового збору.

Ухвалою від 18.10.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.11.2012.

07.11.2012 представник позивача у судовому засіданні надав документи по справі та оригінали документів, доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні.

07.11.2012 представник відповідача у судовому засіданні зазначив про часткову сплату суми боргу та заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 27.11.2012.

27.11.2012 представник позивача у судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою здійснення уточнення суми боргу.

27.11.2012 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника позивача, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 11.12.2012.

30.11.2012 через канцелярію суду представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд сягнути з відповідача на свою користь 20 020,00 грн. -основного боргу, 1 229,99 грн. -пені, 246,00 грн. -3% річних, 1 677,00 грн. -судового збору.

В судове засідання 11.12.2012 представник позивача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, надсилались позивачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.12.2012 визнає заборгованість перед позивачем в розмірі 10 020,00 грн., в решті позовних вимог просить суд відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛІЗИНГ»(далі по тексту -позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрстальмонтаж»(далі по тексту -відповідач, орендар) було укладено Договір № 0312-1 оренди крана РДК-25 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування кран РДК-25 у башенно-стріловому обладнанні (далі - кран).

Строк оренди крана починається з дати підписання Акту приймання-передачі крана в оренду та діє до 15.05.2012р., проте у будь-якому разі - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором. Строк дії Договору може бути продовжений за взаємною згодою Сторін (п. 1.4. Договору).

Згідно з п. 1.2. Договору кран, що орендується, передається для використання його у повсякденній господарській діяльності Орендаря, зокрема, на Об'єкті будівництва: «Будівництво промтоварних та розподільчих складів з окремо розміщеною будівлею холодильника та благоустрою прилеглої території на території Калинівської сільради Броварського району Київської області»(надалі -Об'єкт).

Відповідно до п. 1.3. Договору технічні характеристики, комплектація крана, що орендується: - заводський № 7082; - вантажопід'ємність - 25 т.; - довжина стріли - 23 м, гусьок - 15,0 м; стропи - 2 комплекти; кабелі живлення 50,0 м (1 шт.).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що кран, що орендується, вважається переданим в оренду та повернутим з оренди з моменту підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі крана на об'єкті орендаря. Акт є невід'ємною частиною цього Договору і є підставою для початку і закінчення нарахування орендної плати.

Відповідно до п. 2.2. Договору оренда оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) за місяць.

Згідно з п. 3.1. Договору орендна плата при роботі крана на електроенергії становить: 120,00 (сто двадцять грн. 00 коп.) грн., в т.ч. ПДВ - 20,00 грн. за 1 маш/год. Вартість включає компенсацію заробітної плати кранівника.

Відповідно до п. 3.4. Договору орендар за оренду крана здійснює попередню оплату (авансовий платіж) у розмірі 12 000,00 (Дванадцять тисяч грн. 00 коп.) грн., включаючи ПДВ, що сплачується до 20 числа кожного місяця (на наступний місяць, а в перший місяць оренди: до початку настання моменту оренди).

Пунктом 3.5. Договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому здійснювалась оренда крана, на підставі рахунків-фактур Орендодавця з вирахуванням раніше сплаченого авансового платежу.

16.03.2012 року на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування кран, на підтвердження чого позивач надав суду Акт № 1 приймання-передачі крана в оренду від 16.03.2012 року (копія Акту № 1 міститься в матеріалах справи).

14.05.2012 року Додатковою угодою № 1 до Договору сторони продовжили дію Договору до 26.05.2012 року.

26.05.2012 року на виконання умов Договору відповідач повернув, а позивач прийняв кран, на підтвердження чого позивач надав суду Акт № 2 приймання-передачі крана з оренди від 26.05.2012 року (копія Акту № 2 міститься в матеріалах справи).

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивач відповідач частково сплатив за оренду крану і має заборгованість перед останнім в розмірі 52 720,00 грн.

На підтвердження свої позовних вимог позивач надав суду Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) які повинен був сплатити відповідач в якості орендних платежів, а саме: № ОУ-0000024 від 31.03.2012 року на суму 13 200,00 грн., № ОУ-0000037 від 30.04.2012 року на суму 24 360,00 грн., № ОУ-0000051 від 26.05.2012 року на суму 26 1600,00 грн.; та рахунки-фактури (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Листом від 27.07.2012 року № 27/07-1 позивач звертався до відповідача з претензією про сплату 54 385,35 грн. заборгованості, однак ні відповіді, ні сплати заборгованості не отримав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування кран на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору частково не сплатив орендну плату.

30.11.2012 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просив припинити провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 30 000,00 грн. в зв'язку з їх сплатою, на підтвердження чого позивачем суду була надана виписка по особовому рахунку позивача за 06.11.2012 року.

Однак, 11.12.2012 року в судовому засіданні відповідач подав платіжне доручення № 1402 від 06.12.2012 про сплату ще 10 000,00 грн. заборгованості.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд дійшов висновку що частину основний борг в розмірі 40 000,00 грн. було сплачено відповідачем, а тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 40 000,00 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутню предмету спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 10 020,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 5.7. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 1 293,56 грн.

Пунктом 5.7. Договору встановлено, що у випадку прострочення сплати орендарем орендної плати (§3 цього Договору) більш ніж на 10 (десять) банківських днів з моменту настання строків, передбачених цим Договором, Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, за обґрунтованим розрахунком суду, підлягають частковому задоволенню в розмірі 987,33 грн.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 246,00 грн. -3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 246,00 грн., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрстальмонтаж»(01001, м. Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ АРХІТЕКТОРА ГОРОДЕЦЬКОГО, будинок 11-В, код ЄДРПОУ 34498596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛІЗИНГ»(03115, м. Київ, Святошинський район, ПРОСП. ПЕРЕМОГИ, будинок 87, код ЄДРПОУ 33305300) 10 020 (десять тисяч двадцять) грн. 00 коп. -основного боргу, 987 (дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 33 коп. -пені, 246 (двісті сорок шість) грн. 00 коп. -3% річних, 1 553 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят три) грн. 70 коп. -судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 17.12.2012 року