Постанова

від 05.06.2012 по справі 2а-5189/12/0170/10

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-5189/12/0170/10 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013          ПОСТАНОВА Іменем України 05 червня 2012 р.  Справа №2а-5189/12/0170/10                Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Кудряшової А.М., при секретарі          Левченко Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АРК до Приватного вищого навчального закладу "Сімферопольський економіко-гуманітарний інститут"               про стягнення заборгованості,                                                  ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим до Приватного вищого навчального закладу "Сімферопольський економіко-гуманітарний інститут" із вимогами про стягнення з Приватного вищого навчального закладу "Сімферопольський економіко-гуманітарний інститут" заборгованості з відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим робітникам відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за лютий –квітень 2012 року у розмірі 438,72 гривень. Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином: позивача під розписку, відповідача рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до вимог ст. 33 КАС України. Суд, враховуючі клопотання позивача щодо розгляду справи за їх відсутності, ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача, з урахуванням того, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, а також приймаючі до уваги, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, керуючись ч.4 ст. 122, ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності сторін. Дослідивши подані документи та матеріали справи,  всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне. Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії  чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративного суду  публічно-правовий  спір,  у  якому хоча б однією зі сторін є орган  виконавчої  влади,  орган  місцевого  самоврядування,  їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства,  в  тому  числі  на виконання делегованих повноважень. Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування,  їхня посадова чи службова особа,  інший суб'єкт при  здійсненні  ними  владних  управлінських  функцій  на основі  законодавства,  в  тому  числі  на  виконання  делегованих повноважень. Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України. Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління  Пенсійного  фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду. Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій. Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8  частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АРК, реалізуючи  свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію. Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 5 частини 2 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Із зазначених підстав спір, що виникає між фізичним, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій являється публічно правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.   Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  (що діяв в період виникнення спірних правовідносин) всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування  регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону. Судом встановлено, що Приватний вищий навчальний заклад "Сімферопольський економіко-гуманітарний інститут" (код ЄДРПОУ 30494430, юридична адреса: 95007, АР Крим, Сімферополь, вул. Беспалова, буд. 31-а) являється юридичною особою зареєстрованою 07.02.2006 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 437768, довідкою Головного управління статистки в Автономної Республіки Крим № 05.3-6-06/237. Судом встановлено, що Приватний вищий навчальний заклад "Сімферопольський економіко-гуманітарний інститут" зареєстрований як платник в Управлінні ПФУ в Київському районі АР Крим за № 14-04-5204, у зв'язку з чим відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, відповідач являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991 року №1977 (із змінами та доповненнями), держава встановлює для наукових науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються відповідно до статті 23 Закону Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 року. При цьому різниця між сумою призначеної пенсії за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується в залежності від категорій працівників або за рахунок коштів державного бюджету або за рахунок коштів установ, організацій та закладів. Порядок фінансування зазначеної різниці визначено постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року N 372. Пунктом 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого вказаною постановою Кабінету Міністрів України встановлено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках. З матеріалів справи вбачається, що позивач направив на адресу відповідача повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за січень 2012 року, відповідно до якого визначено суму щомісячної сплати – 146,24 гривень (а.с. 8, 11, 12). В усіх розрахунках вказано, що зазначена сума сплачується щомісяця до 25 числа поточного року. Наступний розрахунок надсилається у разі зміни розміру пенсії або настання зобов'язань, яки впливають на суму відшкодування. Судом встановлено, що дані розрахунки були отримані відповідачем. Таким чином, по даному розрахунку відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу, починаючі щомісяця 146,24 гривень. За таких обставин, при відсутності зміни розміру пенсії або настання зобов'язань, яки впливають на суму відшкодування, відповідач повинен відшкодувати понесені позивачем витрати на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за лютий 2012 року – 146,24 гривень, за березень 2012 року – 146,24 гривень та за квітень 2012 року – 146,24 гривень, а всього 438,72 гривень. Заборгованість відповідача за витратами на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з лютого 2012 року по квітень 2012 року у розмірі 438,72 гривень станом на день судового розгляду не погашена, що підтверджується матеріалами справи, доказів погашення боргу відповідачем у встановленому порядку не надано. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючі, що позивач звільнений від сплати судових витрат, вони не підлягають стягненню з відповідача. На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд -                                                        ПОСТАНОВИВ: 1. Позов задовольнити у повному обсязі. 2. Стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Сімферопольський економіко-гуманітарний інститут" (ідентифікаційний код 30494430, юридична адреса: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Беспалова, 31-А,) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (р/р 2560570445712 в ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 20725930) заборгованість за період лютий 2012 року – квітень 2012 року у сумі 438 (чотириста тридцять вісім) гривень 72 копійки. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.           Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.       Суддя                                                                          Кудряшова А.М.