Постанова

від 23.11.2012 по справі 2а-3825/11/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2012 р. 12:06 Справа №2а-3825/11/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючої судді: Алексєєвої Т.В.,

при секретарі Ходус Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача - Решітов В.М.

від відповідача - не з'явився

Обставини справи: Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія») звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.08.2010 р. № 0023092301/0; від 19.11.2010 № 0023092301/1; від 20.01.2011 № 0023092301/2; від 20.01.2011 № 0000502301/0, від 26.08.2010г. № 0023102301/0; від19.11.2010 № 0023102301/1; від 20.01.2011 № 0000512301/2.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем необґрунтовано збільшено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, зареєстрований рішенням Сімферопольської районної державної адміністрації в АР Крим 03.04.2009 р.

Позивача взято на облік в органах державної податкової служби м. Сімферополь 17.12.1999 року за №5582.

За період з 19.07.2010 р. по 12.08.2010 р. ДПІ в м. Сімферополі була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «СТК» (код за ЄДРПОУ 30691999) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 , валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р.

Відповідача було перейменовано у Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим ДПС на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.11 р. №981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби».

За результатами перевірки був складений Акт від 17.08.2010 р. №10917/23- 30691999 (далі Акт).

В Акті ДПІ встановлено порушення ТОВ «СТК» п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону №334, а саме завищення амортизаційних відрахувань за 2009 р. - 1 квартал 2010 р. на 170 983,00 грн. при нарахуванні амортизації на балансову вартість по транспортних засобів, що отримані по операціях фінансового лізингу.

За висновками ДПІ, договори фінансового лізингу, укладені між ТОВ «СТК» та ТОВ «Богдан-Лізинг», не відповідають умовам фінансового лізингу, викладеним у Законі 334, і, відповідно, об'єкти лізингу не є основними фондами підприємства та не підлягають амортизації.

Завищення ТОВ «СТК» амортизаційних відрахувань за 2009 р. - 1 квартал 2010 на 1 170 983,00 грн. мало наслідком: заниження податку на прибуток за 2009 - 1 квартал 2010 р. на 256 497,00 грн.; завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2009 р. та 1 квартал 2010 р. на 145 000,00 грн.

Також, в даному акті встановлено незаконність щодо права користування пільгою з ПДВ.

На підставі Акту № 10917/2302 ДПІ у м. Сімферополь винесло податкові повідомлення-рішення від 26.08.2010 № 0023092301/0 та № 0023102301/0. Рішення були отримані ТОВ «СТК» рекомендованою кореспонденцією 02.09.2010

Не погодившись з результатами актів перевірок та винесеними на його основі податковими повідомленнями рішеннями № 0023092301/0 та № 0023102301/0, ТОВ «СТК» звернулося до ДПІ в м. Сімферополь із скаргою про перегляд вищевказаних податкових повідомлень-рішень. За результатами розгляду скарги ДПІ у м. Сімферополь, податкові повідомлення-рішення залишені без зміни, скарга без задоволення.

Отримавши негативну відповідь по скарзі, ТОВ «СТК» звернулося в ДПА АР Крим про скасування зазначених рішень. За результатами розгляду скарга, була частково задоволена, податкове повідомлення рішення № 0023102301/1, скасовано в частині в іншій частині скарга залишена без задоволення. При цьому за рішенням № 0023092301/1 збільшена сума штрафних санкцій на суму 2031 грн. Відповідь по скарзі отриманий підприємством 12.01.2010 поштою. Також отримані податкові повідомлення рішення від 20.01.2011 № 0023092301/2, від 20.01.2011 № 0000502301/0, від 20.01.2011 № 0000512301/2.

Позивач звернувся з повторною скаргою до ДПА України з проханням скасувати зазначені вище податкові повідомлення рішення в повному обсязі. За результатами розгляду скарги, отримана відповідь ДПА України про залишення скарги без задоволення (вих. від 16.03.2011 № 5200/6/25-045, отримано 22.03.2011 р.)

Вивчивши питання щодо правомірності оскаржуваних повідомлень-рішень судом встановлено наступне.

Відповідач в акті перевірки вказує, що в порушення п.п.1.18.2. п.1.18. ст.1, п.п.8.1.2 п.8.1І Закону №334 ТОВ «СТК» за період 2009 р. - 1 квартал 2010 р. завищено суму амортизаційних відрахувань на 1 170 983,00 грн., що призвело до: ..заниження податку на прибуток за 2009 - 1 кв. 2010 р. на 256 497,00 грн.; ... завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2009 р. та 1 квартал 2010 р. на 145 000,00 грн.

Завищення амортизаційних відрахувань, за висновками ДПІ, пов'язане з тим, що ТОВ «СТК» нараховувало амортизацію на балансову вартість транспортних засобів (автобуси марки «Богдан»), отриманих за договорами фінансового лізингу з ТОВ «Богдан - Лізинг», в той же час, вказані договори не є фінансовим лізингом у розумінні п.п.1.18.2. п.1.18. ст.1 Закону №334, а відтак їх вартість не підлягає амортизації.

З матеріалів справи вбачається, що 24 жовтня 2008 р. між ТОВ «СТК» (Лізингоодержувач) та ТОВ «Богдан - Лізинг» лізингодавець) був укладений генеральний договір фінансового лізингу №041/08- Г.

За вказаним генеральним договором фінансового лізингу Лізингодавець зобов'язується придбати у продавця (Постачальника) у власність майно відповідно до лізингової угоди та передати його у тимчасове володіння і користування лізингоодержувачу на умовах (фінансового лізингу) на термін, визначений у лізинговій угоді за умови сплати Лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів (п.2.1. Договору).

Приймання-передача майна у фінансовий лізинг оформляється шляхом укладання Лізингодавцем та Лізингоодержувачем Акту приймання - передачі майна відповідних Лізингових угод (п.4.2. Договору). Майно є власністю Лізингодавця протягом усього строку дії Лізингової угоди 1.4. Договору).

Лізингова угода - це додаток до Генерального договору, що підписується сторонами та є невід'ємною частиною Генерального договору (п.1 Договору).

На підставі вищезазначеного генерального договору фінансового лізингу між ТОВ «СТК» (Лізингоодержувач) та ТОВ «Богдан - Лізинг» (Лізингодавець) були укладені наступні лізингові угоди: Лізингова угода №01/041/08-АВТ від 24 жовтня 2008 p., умовами якої передбачено придбання Лізингодавцем у Постачальника у власність та передача у фінансовий лізинг Лізингоодержувачу нових автобусів «Богдан» моделі А09202 у кількості 5 штук (п.п.1.1.Угоди); Лізингова угода №03/041/08-АВТ від 16 грудня 2008 p., умовами якої передбачено придбання Лізингодавцем у Постачальника у власність та передача у фінансовий лізинг Лізингоодержувачу нових автобусів «Богдан» моделі А09202 у кількості 15 штук (п.п. 1.1.Угоди).

Строк користування майном становить 36 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п.1.3. Угод).

Вказані транспортні засоби були зареєстровані за юридичною особою ТОВ «Богдан - Лізинг» в Державтоінспекції відповідно до п.27 Постанови №1388, що підтверджується матеріалами справи.

На підставі вищезазначених лізингових угод ТОВ «Богдан - Лізинг» передало ТОВ «СТК» право користування автобусами «Богдан», що знайшло своє підтвердження матеріалами справи.

28 листопада 2008 р. та 05 січня 2009 р. на підставі вищезазначених лізингових угод ТОВ «СТК» прийняло від ТОВ «Богдан - Лізинг» у володіння та користування автобуси марки «Богдан» А09202 у кількості 20 шт. вартістю 3 900 000,00 грн., у т.ч. 650000,00 грн. ПДВ, що підтверджується даними актів приймання-передачі майна б/н.

Експлуатація автобусів марки «Богдан» кількістю 20 шт., що отримані в фінансовий лізинг, здійснювалась ТОВ «СТК» з метою надання послуг пасажирських перевезень, у т.ч.: 18 автобусів використовувались у міських перевезеннях; 2 автобуси використовувались у міжміських перевезеннях.

Діяльність автомобільного регулярного транспорту (код за КВЕД 60.21.1). є основним видом діяльності ТОВ «СТК» згідно Довідки з СДРПОУ №010720 від 17.04.2009 р.

ТОВ «СТК» має Ліцензію №477507 на внутрішні перевезення пасажирів автобусами, видану Міністерством транспорту та зв'язку України 30.06.2009 р.

У відповідності з абз.З ст.35 Закону №2344 між ТОВ «СТК» (Перевізник) та Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради (Замовник) були укладені наступні договори на здійснення перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування:

- №597 від 22.02.2010 p., предметом якого є отримання права ТОВ «СТК» на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті в м. Сімферополі з використанням 12-ох автобусів (маршрутних таксі);

- №598 від 22.02.2010 p., предметом якого є отримання права ТОВ «СТК» на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті в м. Сімферополі з використанням 22-ох автобусів (маршрутних таксі).

На підставі вищевказаних договорів Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради були видані Талони на експлуатацію автобусного маршруту із зазначенням марки автомобіля, державного реєстраційного номеру автомобіля, найменування маршруту.

Судом, встановлено, що 18 лізингових автобусів використовувались ТОВ «СТК» для здійснення пасажирських перевезень у місті Сімферополь по договорах з Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, зокрема, вказані операції були обліковані позивачем відповідно до п.п.5.1.13. п.5.1. ст.5 Закону №168.

Інші 2 лізингових автобуси, а саме автобуси марки «Богдан» з державними номерами АА1407АА та АА1412АА використовуються ТОВ «СТК» на міжміському маршруті на підставі наступних договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування:

- №100 від 28.11.2006 p., предметом якого є отримання права ТОВ «СТК» на перевезення пасажирів по маршруту Сімферополь АС-2 - Миколаївка АС (автобус марки «Богдан» з державним номером АА1407АА);

- №106 від 28.11.2006 p., предметом якого є отримання права ТОВ «СТК» на перевезення пасажирів по маршруту Сімферополь АС-2 - Саки АС (автобус марки «Богдан» з державним номером АА1412АА);

- №859 від 29.06.2010 p., предметом якого є здійснення перевезення пасажирів по маршруту Трудове - Сімферополь (автобус марки «Богдан» з державним номером АА1407АА знаходиться у резервному складі);

- №861 від 29.06.2010 p., предметом якого є здійснення перевезення пасажирів по маршруту м. Євпаторія - м. Сімферополь (автобус марки «Богдан» з державним номером АА1407АА знаходиться у резервному складі).

Відповідно, зазначені автобуси марки «Богдан» з державними номерами 1407АА та АА1412АА використовуються ТОВ «СТК» у операціях з надання послуг перевезенню осіб пасажирським транспортом у міжміському сполученні.

Таким чином, автобуси марки «Богдан» були отримані ТОВ «СТК» у фінансовий лізинг з метою їх використання у власній господарській діяльності з метою отримання доходу від надання послуг з перевезення пасажирів.

Отже, лізингові автобуси марки «Богдан» відповідають поняттю основного фонду, що викладене у п.п.8.2.1. п.8.2. ст.8 Закону №334, а саме: мають первісну вартість більше 1000,00 грн; використовуються в господарській діяльності з метою отримання доходів від надання послуг з пасажирських перевезень; мають строк корисного використання більше 365 днів (п. 1.3. Лізингових угод).

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Правила оподаткування товарів або послуг, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

У період, що перевірявся були чинними Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР та Закон України "Про податок на додану вартість"3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

Згідно з п. 7.9.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій з оренди землі та жилих приміщень; передання майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує валові доходи, а у разі передання у фінансовий лізинг майна, що на момент такого передання перебувало у складі основних фондів орендодавця, - змінює відповідну групу основних фондів згідно з правилами, визначеними статтею 8 цього Закону для їх продажу, а орендар збільшує відповідну групу основних фондів на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів або комісій, нарахованих або таких, що будуть нараховані на вартість об'єкта фінансового лізингу, відповідно до договору) за наслідками податкового періоду, в якому відбувається таке передання. При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує валові доходи, а орендар збільшує валові витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У разі коли у майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, таке передання прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за звичайною ціною, діючою на момент такого зворотного продажу, але не менше первісної вартості такого основного фонду, зменшеної на суму нарахованої амортизації, згідно з нормами статті 8 цього Закону. У разі коли вартість об'єкта фінансового лізингу, що вперше вводиться в експлуатацію, визначається договором у сумі, що є меншою вартості витрат на його придбання або спорудження, податковий орган має право провести позачергову перевірку для визначення рівня звичайної ціни;

У відповідності до п.п.8.5.2. п.8.5. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" балансова вартість відповідної групи основних фондів зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником податку у фінансовий лізинг (оренду) у порядку, передбаченому для продажу основних фондів. При цьому лізингоотримувач (орендар) збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів у порядку, передбаченому для придбання основних фондів.

Як вбачається з матеріалів справи в 4 кварталі 2008 р. - 1 кварталі 2009 р. ТОВ «СТК» у відповідності до п.п.8.5.2. .5. та п.п.8.2.2. п.8.2. ст.8 Закону №334 включило лізингові автобуси до другої групи повних фондів та збільшило балансову вартість другої групи основних фондів на вартість лізингових автобусів у сумі 3 835 000,00 грн.

В 2009 р. ТОВ «СТК» відповідно до п.8.3 ст.8 Закону №334 почало здійснювати зарахування амортизаційних відрахувань на балансову вартість лізингових автобусів марки «Богдан» (у складі сукупної балансової вартості 2 групи основних фондів), у 1 кварталу 2009 р. щодо автобусів, що отримані у листопаді 2008 p.; 2 кварталу 2009 р. щодо автобусів, що отримані у січні 2009 р.

При нарахуванні амортизаційних відрахувань на балансову вартість другої групи основних фондів ТОВ «СТК» відповідно до п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону №334 застосувало норму амортизації у розмірі 10% від балансової вартості на початок періоду.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ТОВ «СТК» за 2009 р. -1 кв.2010 р. обґрунтовано та вірно зарахувало амортизаційні відрахування в сумі 1378561,60 грн. на балансову вартість основних фондів другої групи - двадцяти лізингових автобусів марки «Богдан».

В акті перевірки ДПІ вказує на завищення амортизаційних відрахувань в сумі 70983,00 грн. при амортизації вартості лізингових автобусів.

ДПІ обґрунтовує завищення ТОВ «СТК» амортизаційних відрахувань тим, що лізингові договори з ТОВ «Богдан - Лізинг», за якими ТОВ «СТК» отримало автобуси марки «Богдан», в цілях оподаткування не є фінансовим лізингом, т.я. вони не повідають умовам п.п.1.18.2. п.1.18. ст.1 Закону №334.

В той час, відповідно до п.п.1.18.2 Закону №334 лізинг вважається фінансовим, якщо лізинговий договір містить одну з таких умов: об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 відсотків його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними статтею 8 цього Закону, та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі; сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу; якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 відсотків амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою 90 відсотків від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів, розрахованих виходячи з облікової ставки Національного банку України, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк; майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Для цілей цього підпункту під терміном "строк фінансового лізингу" розуміється строк від дати передання майна лізингоотримувачу (орендарю) до дати набуття права власності на таке майно або здійснення останнього лізингового платежу лізингоотримувачем, залежно від того, яка подія сталася раніше.

Незалежно від того, чи відноситься лізингова операція до фінансового лізингу відповідно до норм цього підпункту чи ні, сторони договору можуть визначити при укладенні договору таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору.

Судом встановлено, що початком строку фінансової оренди (у розумінні п.п.1.18.2. п.1.18. ст.1 Закону 334) за укладеними ТОВ «СТК» лізинговими угодами є: за угодою від 24.10.2008 р. №01/041/08-АВТ- 28.11.08 р. - дата передання об'єктів лізингу згідно актів; за угодою від 16.12.2008 р. №03/041/08-АВТ - 05.01.09 р. - дата передання об'єктів лізингу згідно актів. Сума лізингових платежів за лізинговими договорами з початку фінансової оренди складає 4 818 155,22 грн. з ПДВ, у т.ч. за п.3 угоди №01/041/08-АВТ від 24.10.2008 р. - 1 196 790,50 грн. з ПДВ; за п.3 угоди №03/041/08-АВТ від 16.12.2008 р. - 3 621 364,72 грн. з ПДВ.

В подальшому сума лізингових платежів збільшувалась додатковими угодами. Первісна вартість автобусів марки «Богдан», отриманих ТОВ «СТК» у фінансовий лізинг, складає 3 900 000,00 грн., у т.ч.: ... за п.1 угоди №01/041/08-АВТ від 24.10.2008 р. - 975 000,00 грн. з ПДВ; за п.1 угоди №03/041/08-АВТ від 16.12.2008 р. - 2 925 000,00 грн. з ПДВ.

З початку фінансової оренди по червень 2010 р. ТОВ «СТК» за вказаними лізинговими угодами фактично сплатило на користь ТОВ «Богдан - Лізинг» лізингові платежі у сумі 3 755 300,49 грн., у т.ч.: за угодою №01/041/08-АВТ від 24.10.2008 р. у сумі 1 321 016,03 грн.;. за угодою №03/041/08-АВТ від 16.12.2008 р. у сумі 2 434 284,46 грн.

Отже, лізингові угоди №01 /041/08-АВТ від 24.10.2008 р. та №03/041/08-АВТ від 16.12.2008 р. містять одну з умов, передбачену п.п.1.18.2 Закону №334 для визнання фінансового лізингу в цілях оподаткування, а саме: сума лізингових платежів з початку строку оренди об'єктів лізингу (автобуси марки «Богдан») перевищує первісну вартість об'єктів лізингу.

Натомість ДПІ на стор.17 акта перевірки (а.с. 30) вказує, що «сума орендних платежів з початку строків оренди не перевищує первісної вартості об'єкту лізингу до кінця строку дії лізингового договору (згідно договору останні платежі за об'єкт лізингу здійснюється після закінчення строку лізингу)».

З вказаним твердженням ДПІ суд не може погодитись, бо воно не відповідає умовам лізингових угод та нормам 1.1.18.2 п.1.18. ст.1 Закону №334, виходячи з наступного:

По-перше: лізингові угоди №01/041/08-АВТ від 24.10.2008 р. та №03/041/08-АВТ від 16.12.2008 р. укладені відповідно до Генерального договору фінансового лізингу №041 /08-АВТ від 24.10.2008 р. (преамбула лізингових угод).

Відповідно до п.12.2. Генерального договору фінансового лізингу №041/08-АВТ від 24.10.2008 р. завершенням строку дії лізингових угод є сплата останнього лізингового платежу. І саме після цього здійснюється оформлення права власності лізингоотримувача на об'єкт лізингу.

Отже, останні платежі за об'єкт лізингу сплачуються у межах дії строку лізингу, а не «після закінчення строку лізингу» як зазначено в акті перевірки.

Також, у формулюванні п.п.1.18.2 Закону №334 не встановлено жодних обмежень щодо строку здійснення останнього лізингового платежу, а тому висновки ДПІ з питання дотримання ТОВ «СТК» умов фінансового лізингу є нормативно не обґрунтованими.

Відповідно, висновки ДПІ в частині завищення позивачем вартості амортизаційних платежів є необґрунтованими та не підтверджуються документами бухгалтерського обліку ТОВ «СТК», а також лізинговими договорами.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлено порушення позивачем положень п.п. 5.1.13 п.5.1. ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", ТОВ "СТК" занижена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 2269403 грн.

Такий висновок, відповідно до акту перевірки, зроблений відповідачем виходячи з того, що позивачем було задекларовано у період з 01.04.2007р. по 31.03.2010р. операції, які звільнені від оподаткування (п.п. 5.1.13 п.5.1. ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість") у сумі 12237335 грн.

Суд не може з цим погодитись, та зазначає наступне.

Відповідач, посилаючись на положення ст.35 Закону України "Про автомобільний транспорт" та положення п.п. "а"п.2 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування України" зазначив в акті перевірки, що тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі "маршрутного таксі" підлягають регулюванню органами місцевого самоврядування у разі, якщо вони надаються підприємствами комунальної власності.

Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27.06.08р. №1524 ТОВ "СТК" погодженні існуючі тарифи на проїзд у міських автобусних маршрутах на території м. Сімферополя з 29.08.2005 р.

Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27.06.08р. №1524 ТОВ "СТК" погоджені тарифи на проїзд у міських автобусних маршрутах на території м. Сімферополя.

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СТК"- є суб'єктом господарювання та виконує зобов'язання по перевезенню пасажирів за маршрутами.

Із змісту рішень виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради вбачається, що виконком при їх прийнятті керувався ст. 28, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

У пункті 1 рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 18.06.06. р. №1565 зазначено: "согласовать существующий тариф. на проезд в городских автобусных маршрутах у розмірі 1 грн."

У пункті 1 рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27.06.08р. №1524 зазначено: "согласовать единый тариф -2-00грн. на проезд в городских автобусных маршрутах общего пользования, работающих в режиме маршрутного такси."

Отже, виконкомом було погоджено єдиний тариф на проїзд в міських автобусних маршрутах загального користування, що працюють в режимі маршрутного таксі.

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік оподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Підпунктом 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Підпунктом 2 пункту а) ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

З аналізу вказаних нормативно - правових актів вбачається, що нормою, яка визначає компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів є підпункт 2 пункту а) ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

За таких підстав, суд приходить до висновку, що підпунктом 2 пункту а) ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено у який саме спосіб орган місцевого самоврядування здійснює регулювання, про яке йдеться у підпункті 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме:

- шляхом встановлення тарифів які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади,

- шляхом погодження тарифів з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Таким чином, виконавчий комітет Сімферопольської міської Ради прийнявши рішення №1524 від 27 червня 2008 року погодив єдиний тариф, чим, в розумінні положень підпункту 2 пункту а) ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", у межах встановленої законом компетенції врегулював тарифи перевезення осіб пасажирським транспортом.

Слід відзначити, що норма підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" сама по собі не встановлює компетенцію органу місцевого самоврядування щодо регулювання тарифів перевезення, а відсилає до іншого закону, яким встановлена така компетенція.

Діюче законодавство, крім положень п.п. 2 пункту а) ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", не містить інших норм, що встановлювали б компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів на перевезення пасажирів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вищезгадані рішення прийняті виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради у межах компетенції, у порядок та спосіб, що встановлені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тому тарифи з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом врегульовано органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції шляхом погодження тарифів.

Крім того, суд зазначає, що поняття слова "регулювання", застосоване законодавцем у підпункті 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" слід розуміти, як впорядкування чого-небудь, що також може включати поняття: погоджувати, приймати рішення, встановлювати, визначати, обмежувати та інше.

При використанні терміну "регулювання" необхідно виходити з його значення, а не буквального відображення у тексті при прийнятті рішення.

Отже, виконавчий комітет Сімферопольської міської Ради прийнявши рішення №1565 від 18.06.06. р. та №1524 від 27 червня 2008 року, вчинив дії направлені на впорядкування в межах своєї компетенції тарифів перевезення осіб пасажирським транспортом врегулювавши їх у встановлений законом спосіб.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач мав право використовувати положення підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість при формуванні сум ПДВ у податковій звітності з надання послуг перевезення пасажирів, оскільки керувався тарифами на надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом врегульованими органом місцевого самоврядування.

Суд також зазначає, що перевіркою охоплений період з 01.03.07р. по 28.02.2010р., за який позивачу була нарахована сума ПДВ у зв'язку з встановленням неправомірного застосування ним норми закону, яка передбачає звільнення від оподаткування.

По справі було проведено судову економічну експертизу.

Згідно висновком судового експерта №192/11 по адміністративній справі №2А-3825/11/0170 документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» у повному обсязі не підтверджуються висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі, викладені в акті перевірки №10917/23-2/30691999 від 17.08.2010 p., щодо заниження податку на прибуток за період з 1 кварталу 2009 р. по 1 квартал 2010 р. на 256 497,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2009 р. та 1 квартал 2010 р. на 145 000,00 грн., внаслідок завищення амортизаційних відрахувань на 1 170 983,00 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

В порядку, передбаченому ст. 72 КАС України, відповідачем не надано документів, які б свідчили, про необґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З матеріалів справи вбачається, що сплачено 3.40 грн. судового збору та 12000 грн. витрат на проведення судової експертизи.

В судовому засіданні 23.11.2012 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови, постанову складено в повному обсязі 28.11.2012 року.

Керуючись ст.ст.98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0023092301/0 від 26.08.2010 р., 0023092301/1 від 19.11.10 р., 0023092301/2 від 20.01.11 р., №0000502301/0 від 20.01.11 р. про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та застосування штрафних санкцій.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0023102301/0 від 26.08.2010 р., 0023102301/1 від 19.11.2010 р., №0000512301/2 від 20.01.12 р. про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» 12003.40 грн. судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Алексєєва Т.В.