Постанова

від 13.11.2012 по справі 0870/6616/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року Справа № 0870/6616/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання Я.М.Муха

за участю представників сторін :

від позивача - Домбровский Г.М., Холод Ю.М.

від відповідача - Бурашнікова О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» (далі - позивач) до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби ( далі - відповідач), за участю третьої особи - Гуляйпільське відділення Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - третя особа), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000052301 від 15.03.2012.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, вважає, що податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства. Адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі, скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000052301 від 15.03.2012.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в запереченнях. Вважає прийняте податкове повідомлення - рішення правомірним та в межах чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити в повному обсязі.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином. Заяв про розгляд справи без її участі до суду не надходило.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ Гуляйпільського району Запорізької області була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.01.2010 по взаємовідносинах з контрагентами, угоди з якими мають ознаки нікчемності та є нікчемними, за результатами якої складено акт № 003/2300/3073311 від 27.02.2012, яким встановлено порушення:

- п.1.3, п.1.7, п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1, п. п 7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями);

- ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ТОВ «Україна» при придбанні товарів від ТОВ «Енерговосток» у січні 2010 року.

За результатами перевірки складено податкове повідомлення-рішення № 0000052301 від 15.03.2012 на збільшення податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 151 420,00 грн.

Позивач оскаржував податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

За результатами розгляду первинної скарги Рішенням ДПС у Запорізькій області від 23.05.2012 № 37 податкове повідомлення рішення ДПІ у Гуляйпільському районі Запорізької області від 15.03.2012 № 0000052301 залишено без змін та збільшено штрафну санкцію відповідно з вимогами п.123.2 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI, та одночасно зобов'язує Пологівську МДПІ Запорізької області ДПС забезпечити прийняття окремого податкового повідомлення-рішення у відповідності до вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платникам податків (затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №985 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735).

На підставі порушення про розгляд первинної скарги Пологівською МДПІ було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000132301 від 29.05.2012 на збільшення суми штрафних санкцій по податку на додану вартість у сумі 121 136,00 грн.

Державна податкова служба України після розгляду повторної скарги своїм рішенням від 22.06.2012р. № 17417/7/10-2115 залишила без змін рішення ДПС у Запорізькій області.

Судом встановлено, що ТОВ «Україна» сформувало податковий кредит в сумі ПДВ 121 136,18 грн. від контрагента ТОВ «Енерговосток» (код за ЄДРПОУ 36648598) у січні 2010 року, угоди з яким мають ознаки нікчемності.

Підприємством отримано від ТОВ «Енерговосток» податкові та видаткові накладні у січні 2010 року на дизпаливо в кількості 125 753л. на загальну суму 726 817 грн., в т.ч. ПДВ - 121 136 грн. Суми ПДВ відображено у декларації з ПДВ (скорочена) за січень 2010 року та додатку 2 до Декларації. Розрахунки проведено у безготівковій формі платіжними дорученнями: №21 від 13.01.2010р. на суму 217 056,34 грн., №28 від 18.01.2010р. на суму 254 898,00 грн. та №32 від 21.01.2010р. на суму 254 862,72грн.

В акті перевірки зазначено, що до перевірки не надано документи, які б підтверджували факт транспортування товару від ТОВ «Енерговосток» до ТОВ «Україна», що унеможвливлює встановити факт поставки придбаного товару від ТОВ «Енерговосток» до ТОВ «Україна».

Згідно інформації, отриманої від Центральної МДПІ м. Кривий Ріг, стан платника ТОВ «Енерговосток» 8 - «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», свідоцтво платника ПДВ анульовано Центральною МДПІ у м. Кривий Ріг 21.04.2011. За інформацією, що містять бази даних органу ДПС, за 2010 рік на підприємстві працювала 1 особа. До Центральної МДПІ у м. Кривому Розі ТОВ «Енерговосток» не подає декларації з податку на прибуток, та не декларує наявність у підприємства основних засобів.

Враховуючи те, що у ТОВ «Енерговосток» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а підприємство створено з метою умисного ухилення від сплати податків, і за юридичною адресою, вказаною в реєстраційних документах, не знаходилось, згідно частини 1, ч.2 , ч.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, операції з поставки товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Енерговосток» мають ознаки нікчемності.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону у разі коли платник придбаває товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Відповідно до пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР, якщо протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з підпунктом 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону України №168/97-ВР від 04.03.1997р. "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Законом України від 06.07.99р. №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" із внесеними змінами та доповненнями передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством: фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3); відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (пункт 3 статті 8); підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (пункт 1 статті 9).

Статтею 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 визначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (пункт 2.1); первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників (пункт 2.15); забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення (пункт 2.16).

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568, із змінами та доповненнями) визначено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно з пунктами 11.5 та 11.7 зазначених Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно- транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп.54.3.2);

Пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України передбачено, що: «штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України».

Пунктом 115.1 статті 115 Податкового кодексу України передбачено, що у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що: "у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість...".

За наслідками розгляду справи встановлено, що ТОВ «Україна» придбавало у ТОВ "Енерговосток" дизельне пальне, але факт придбання не підтверджено товарно-транспортними накладними. Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97р. №363 (зі змінами та доповненнями), товарно-транспортна накладна (ф.№1-ТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Крім того, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Пунктом 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Отже, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

На підтвердження реальності придбання товару ТОВ «Україна» було надано перевіряючим податкові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення та акти приймання матеріалів.

Але ні до суду, ні під час перевірки позивачем не надано документів складського обліку (саме надходження, а не витрата) дизельного пального, яке придбано саме від його контрагента ТОВ "Енерговосток".

Згідно з п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХГУ (зі змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009р. №207, відповідно до п.1 якої для водія юридичної або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, в наявності серед інших документів мають бути товарно-транспортна накладна (ф.№1-ТН), фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником або ліцензійна картка, подорожній лист вантажного автомобіля (ф.№2) тощо. Застосування зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

В листі Управління Державтоінспекції УМВС в Дніпропетровській області від 19.01.2012 №14640 повідомлено, що відповідно інформації бази даних "Автомобіль" УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області станом на 18.01.2012 за ТОВ «Енерговосток» транспортних засобів не зареєстровано та за період з червня 2009 року до теперішнього часу маршрути перевезення небезпечних вантажів з відділом ОДР та НСД УДАІ Дніпропетровської області не узгоджувалися.

Враховуючи той факт, що отримання податкових накладних та оплата за товар не підтверджує у повній мірі факт реальності господарської операції, тобто придбання товару, тому у судовому засіданні це питання було предметом окремого дослідження. Однак, під час судового розгляду справи не були підтверджені фізичні, технічні можливості контрагента щодо здійснення даної господарської операції, наявність транспортних засобів, ліцензій та дозволів, наявність складських приміщень, що є безумовним доказом відсутності зв'язку між придбання товару, понесеними витратами та господарською діяльністю позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте згідно із діючим законодавством, відповідно, позов про його скасування не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі виготовлено 19 листопада 2012 року.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева