Постанова

від 13.12.2012 по справі 2а-1670/6988/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6988/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі - Лі Н. А.,

за участю:

представника позивача - Ніколаєнко Р.В.,

представника відповідача - Павленко Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Універсал - 2006" до Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

05 листопада 2012 року Приватне підприємство "Універсал - 2006" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області про стягнення коштів у розмірі 6 790 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на положення частини 13 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої суми надмірно сплачених чи помилково сплачених страхових внесків за солідарною системою повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду. Такий механізм встановлено Порядком ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України вiд 27.10.2010 № 988/18283. Зокрема, пунктом 7.2 Порядку визначено, що суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви. У зв'язку з тим, що відповідачем не було здійснено повернення платежів на підставі заяви ПП "Універсал-2006" від 25 травня 2012 року № 137, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області коштів у сумі 6 790 грн. 11 коп.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, свої заперечення обґрунтовував тим, що позивач у період з 2006 -2010 роки перебував на спрощеній системі оподаткування і сплачував єдиний податок, у зв'язку з чим не сплачував страхові внески як страхувальник в розумінні пункту 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" безпосередньо до бюджету Пенсійного фонду України, то і переплата таких страхових внесків у позивача відсутня, отже, на думку відповідача, відсутні підстави для вимоги про повернення переплати на рахунок позивача, а тому посилання ПП "Універсал-2006" на пункт 7 Постанови правління Пенсійного фонду України "Про затвердження порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів" вважаємо безпідставними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-2006" (ідентифікаційний код 34401512) зареєстровано як юридична особа Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області 19.09.2006, номер запису про державну реєстрацію 1 560 102 0000 000410, свідоцтво серії А00 № 706430 /а. с. 11-12/. Позивач перебуває на обліку в УПФУ в Гадяцького району Полтавської області як платник страхових внесків, що підтверджується повідомленням № 307 від 20 вересня 2006 року /а. с. 8/. Згідно свідоцтв № 28 від 12.12.2009, № 27 від 15.12.2008, № 17 від 17 грудня 2007 року та № 51 від 20 грудня 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-2006" зареєстроване платником єдиного податку за ставкою 10% /а. с. 72-75/ .

Оскільки позивач сплачує страхові внески відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі -Закон № 1058-IV) це, на його думку, призвело до утворення переплати, розмір якої на час розгляду даної справи становить 52 694, 45 грн.

Вимога позивача про повернення суми страхових внесків відповідачем перевірялась, що підтверджено Актом № 213 від 17 грудня 2010 року про результати перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-2006" з питань звірки залишку по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування між особовою карткою платника Управління Пенсійного фонду Гадяцького району та оборотно - сальдовою відомістю платника по рахунку 651 станом на 16.12.2010. За результатами звірки залишків по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування між УПФУ в Гадяцькому районі Полтавської області та ПП "Універсал-2006"станом на 16.12.10 р. переплата по страховим внескам особового рахунку УПФУ (розділ І -33,2%) та оборотно-сальдовим відомостям рах. 651 (33,2%) платника співпадає і становить 52694,45 грн. (33,2%).

Позивач листом № 137 від 25 травня 2012 року звернувся до УПФУ в Гадяцькому районі з заявою про повернення суми надміру сплачених страхових внесків в розмірі 52 694 грн. 45 коп. за період з березня 2007 року по грудень 2010 року.

Листом № 4467/03-12 від 25 травня 2012 року УПФУ в Гадяцькому районі повідомив позивача, що останній в період з березня 2007 року по грудень 2010 року перебував на спрощеній системі оподаткування і сплачував єдиний податок, у зв'язку з чим не сплачував страхові внески як страхувальник в розумінні пункту 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" безпосередньо до бюджету Пенсійного фонду України, а, отже, відповідач зробив висновок, що переплата таких страхових внесків у позивача відсутня, і тому відсутні підстави для вимоги про повернення переплати на рахунок ПП "Універсал-2006". Також відповідач зазначив, що питання про зарахування (повернення) частки єдиного податку, яка надходила до Пенсійного фонду в рахунок погашення страхових внесків, розглядалося в судових інстанціях та були прийняті відповідні рішення.

Не погодившись з зазначеною відповіддю УПФУ в Гадяцькому районі, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми переплати по страховим внескам у розмірі 6 790 грн. 11 коп. до суду.

Надаючи оцінку вказаній вимозі, суд виходить з наступного.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" вiд 26.06.1997 № 400/97-ВР, яким, як і Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі по тексту - Закон № 2464-VI) не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування. Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 №2063-III також не встановлює пільг зі сплати страхових внесків або збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників єдиного податку.

Згідно положень частин 3, 4, 6 статті 18 Закону № 1058-ІV, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, обов'язок зі сплати страхових внесків або збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється певним статусом платника податку, нормативні акти, що регулюють діяльність осіб, які сплачують єдиний податок, не звільняють останніх від обов'язку сплати таких внесків.

Згідно пункту 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва); плати (податку) за землю; збору на спеціальне використання природних ресурсів; збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збору до Державного інноваційного фонду; збору на обов'язкове соціальне страхування; відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; комунального податку; податку на промисел; збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів; внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення; плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" вiд 23.03.1996 № 98/96-ВР.

Разом з тим, приписами пункту 15 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV встановлено, що до приведення законодавства у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.

Положення пункту 6 Указу № 727/98 стосовно звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечать закону, а тому застосуванню не підлягають.

Розміри відсотків, які підлягають відрахуванню з сум єдиного податку, порядок і строк їх перерахування чітко визначені цим же Указом, пунктом 2 якого передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Аналіз наведених положень Указу № 727/98 свідчить про те, що позивач не приймає участі в розподілі чи визначенні розміру відрахувань перерахованої ним до держказначейства суми єдиного податку. Даним Указом або іншими нормативними актами не встановлено підстав та порядку зменшення розміру суми відрахування з єдиного податку, перерахованого суб'єктом підприємницької діяльності до держказначейства, а позивач не наділений повноваженнями по здійсненню контролю за перерахованими грошовими коштами.

Відповідно до статті 19 Закону № 1058-IV (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Вказані норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кореспондуються з нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до пунктів 2 та 3 Прикінцевих положень якого позивач є платником єдиного внеску, нараховує та сплачує єдиний внесок відповідно до цього Закону. Дія Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд приходить до висновку, що суб'єкти підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплачують до Пенсійного фонду України страхові внески на загальних підставах, тобто на суми витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, які були здійснені фактично.

Щодо посилання представника позивача на пункт 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України вiд 27.10.2010 № 988/18283, як на підставу для повернення коштів, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку визначено, що суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

З аналізу вказаної норми суд приходить до висновку, що повернення або зарахування в рахунок майбутніх платежів страхових внесків може здійснюватися лише щодо: надміру сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування); помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування).

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач у спірний період припускав надмірну чи помилкову сплату єдиного податку.

Крім того, судом з матеріалів справи встановлено, що контроль за правильністю повернення районними управліннями страхувальникам сум надміру сплачених страхових внесків здійснюється Головним управлінням Пенсійного фонду в Полтавській області відповідно до наказу від 20.04.2005 № 47, яким встановлений порядок, згідно якого районні управління зобов'язані попередньо письмово інформувати Головне управління про надходження заяв платників про повернення коштів, а повернення таких коштів здійснюється у випадку надання Головним управлінням висновку про необхідність їх повернення.

Суд також зауважує, що зазначені обставини підтверджуються також ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2012 року за результатами розгляду касаційної скарги ПП "Універсал-2006" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2011року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства "Універсал-2006"на до управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області про зобов'язання вчинити дії, якою, зокрема, встановлено, що позивач, як платник єдиного податку, не сплачував страхові внески як страхувальник в розумінні пункту 1 статті14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" безпосередньо до бюджету Пенсійного фонду України, а тому переплата таких страхових внесків у позивача відсутня, отже підстави для вимоги про повернення переплати на рахунок позивача відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Універсал - 2006" задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністратвиного позову Приватного підприємства "Універсал - 2006" до Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області про стягнення коштів, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 грудня 2012 року.

Суддя Р.І. Молодецький