П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.12.2012 р. №2а- 12254/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В.,
при секретарі судового засідання Загребельному В.І.
за участю:
представника позивача - Мотузенко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТС Енерго" про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТС Енерго", в якому після уточнень просив суд прийняти постанову про накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ "МТС Енерго"(ЄДРПОУ 35477163, №260003002161), який відкритий у гривнях у АТ Банк "Меркурій", м. Харків, МФО 351663 до повного погашення заборгованості у загальній сумі 10060,59 грн., у тому числі з податку на прибуток у розмірі 7858,00 грн. та податку на додану вартість у розмірі 2191,17 грн. та пені у розмірі 11,42 грн.
Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток на суму 7858,00 грн. Органом податкової служби згідно з п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України було складено податкову вимогу №790 від 10.05.2012 р., яка вручена особисто відповідачу, та винесено рішення від 10.05.2012 р. про опис майна у податкову заставу. Позивач просить накласти арешт на кошти відповідача, оскільки у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (п. 20.1.17 ст.20 Податкового кодексу України).
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі .
Відповідач в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МТС Енерго" зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Харківської міської ради 10.108.2007р. за №10028384332, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Розглядаючи справу, суд бере до уваги, що суб'єктом владних повноважень до суду заявлена вимога про накладення арешту на розрахункові рахунки платника податків, тобто вимога, яка передбачена п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
З приписів вказаної норми Кодексу слідує, що судом може бути накладено арешт на кошти та інші цінності платника податків у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг відсутнє майно, та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Сам факт наявності заборгованості по сплаті податків до Бюджету не являється підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків за приписами п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.
Оскільки перелічені підстави не тотожні підставам для застосування адміністративного арешту платника податків згідно з ст.94 Податкового кодексу України, то суд доходить висновку, що накладення арешту на кошти в порядку п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України та арешт коштів в порядку ст.94 Податкового кодексу України є різними процедурами реалізації суб'єктом владних повноважень управлінської функції.
Розв'язуючи спір, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав до суду копію листа КП "Харківське підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" в якому зазначено що за ТОВ"МТС Енерго" право власності на об'єкти нерухомого майна у м. Харкові на зареєстровано.
Також, позивачем було надано копію відповіді з Управління Держкомзему у місті Харкові в якій також зазначено що станом на 28.08.2012 року не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельні ділянки за ТОВ"МТС Енерго" та копію відповіді ВДАІ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області в якій повідомляється, що за даними обліку інформаційного забезпечення "ДАІ 2000" УДАІ ГУМВС в Харківській області транспортних засобів за ТОВ"МТС Енерго" не зареєстровано.
Однак суд зазначає, що наведені вище документи, не свідчать що у платника податків, який має податковий борг відсутнє інше майно, та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, що є обов'язковими умовами для накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача за приписами п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.
Крім того, суд зазначає, що податковим органом долучено до матеріалів справи Акт опису майна № 7 від 10.05.11 р. В подальшому протягом 2011-2012 років податковим органом взагалі не проводився опис майна платника податків ТОВ"МТС Енерго".
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд зауважує, що суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечив належної реалізації владної управлінської функції, адже не подав до суду доказів вжиття передбачених законом дій з проведення перевірки складу та структури активів платника податків.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Означене завдання за правилом ч.3 ст.2 КАС України реалізується адміністративними судами шляхом перевірки чи прийняті суб'єктами владних повноважень рішення та чи вчинені суб'єктами владних повноважень дії або бездіяльність: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Оскільки судовим розглядом виявлено, що заявлена суб'єктом владних повноважень вимога порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків, адже податковим органом висунуто вимогу про накладення арешту на розрахункові рахунки платника податків за відсутності жодної з законодавчо встановлених підстав, то в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в прохальній частині адміністративного позову податковий орган не вказав суму коштів щодо якої позивач просить накласти арешт та в яких банківських установах.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТС Енерго" про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя Бідонько А.В.
Повний текст постанови виготовлений 20.12.2012 року.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2012 |
Оприлюднено | 21.12.2012 |
Номер документу | 28101550 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Бідонько А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні