Ухвала

від 22.11.2012 по справі к/9991/35260/11-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/35260/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.08.2010

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011

у справі № 2а-4864/10/1370 Львівського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС «Техноресурс»

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

про визнання нечинним та скасування акту,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.08.2010, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011, позов задоволено: скасовано акт ДПІ у Франківському районі м. Львова від 14.05.2010 № 480 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТКС «Техноресурс»(ЄДРПОУ 35897674); зобов`язано ДПІ у Франківському районі м. Львова відновити дію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100216860 з моменту його видачі та визнати ТОВ «ТКС «Техноресурс»платником податку на додану вартість з моменту його реєстрації як платника цього податку.

У касаційній скарзі ДПІ у Франківському районі м. Львова просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідач не скористався своїм правом надання заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з підпунктом «ґ»пункту 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР) реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, зокрема, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

У судовому процесі встановлено, що актом № 480, затвердженим 14.05.2010 першим заступником начальником ДПІ у Франківському районі м. Львова, анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «ТКС «Техноресурс»на підставі підпункту «ґ»пункту 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР, а саме: платник протягом останніх дванадцяти місяців звітує про відсутність оподатковуваних поставок (а.с. 8).

За визначенням пункту 1.1 ст. 1 Закону № 168/97-ВР оподатковувана операція за цим Законом -операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 цього Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Наведені норми, як і визначення понять «поставка товарів»та «поставка послуг»у пункті 1.4 ст. 1 Закону № 168/97-ВР, не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки для застосування підпункту «ґ»пункту 9.8 ст. 9 цього Закону, оскільки операція з поставки, що є об'єктом оподаткування, включає в себе як операцію з продажу (для продавця), так і операцію з придбання (для покупця), та підлягає декларуванню кожним із них, при цьому продавцем -в розділі податкової декларації «Податкові зобов'язання», а покупцем -в розділі «Податковий кредит».

Така ж правова позиція щодо застосування підпункту «ґ»пункту 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР висловлена і Верховним Судом України в постанові від 23.05.2011 по справі за позовом приватного підприємства «Саньсун»до Лівобережної МДПІ у м. Дніпропетровську про скасування акта та зобов'язання вчинити дії, яка відповідно до частини першої ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для судів, яких зобов'язано цією нормою привести свою практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, прийнятим за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах.

Враховуючи встановлені у судовому процесі факти придбання товарів (бетонорозчинозмішувальної установки «Mekamix-60 M»у ТОВ «Палладіум»за контрактом від 24.04.2009 № 01/2009, мобільної бетонорозчинозмішувальної установки Euromix 75 у компанії OU AUTOPAINT за контрактом від 09.11.2009 № 09-11), отримання у володіння та користування за договором фінансового лізингу від 25.08.2009 № 090825/ФЛ-01380, укладеного з ТОВ «Астра Лізинг»бетонозмішувального вузлу «PICCINI»та відображення вказаних оподатковуваних операцій у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідний податковий період, а саме: за серпень на загальну суму 100000,00 грн. (у т.ч. ПДВ -20000,00 грн.), вересень 2009 року -на 128333,00 грн. (у т.ч. ПДВ -25667,00 грн.), жовтень 2009 року -на 1375457,00 грн. (у т.ч. ПДВ -275091,00 грн.), - суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про неправомірність анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цього висновку.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.08.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак