Ухвала

від 18.12.2012 по справі 2а-10615/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 р.Справа № 2а-10615/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. по справі № 2а-10615/12/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергооблік"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Енергооблік" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення - рішення за №0000072241 від 27.04.12р

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.12 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення за №0000072241 від 27.04.12р. Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.12 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме вважає її прийнятою при неправильному дослідженні доказів і встановленні обставин у справі.

Колегія суддів перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі направлення від 30.03.2012 року №55 та згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та наказу від 30.03.2012р. № 91, проведено позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності Приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГООБЛІК" по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за жовтень 2011 року та листопад 2011 року, за результатами якої складено акт № 266/22-417/24662711 від 12.04.2012р.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки № 266/22-417/24662711 від 12.04.2012р:, податковим органом встановлені порушення позивачем п. 44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, у результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 114443,0 грн., у т.ч. за жовтень 2011 - 84218,0 грн. листопад 2011 року 30225,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 266/22-417/24662711 від 12.04.2012р. Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000072241 від 27.04.12р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 171664,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 114443,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 57221,50 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм ч.3 ст.2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до приписів п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами п.п.78.1.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- виявлення фактів, що свідчать про можливе порушення платником податків валютного та іншого законодавства та

- ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Обов'язковою обставиною для призначення та проведення перевірки за п.п.78.1.1 п.78 ст.78 ПК України є не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Колегія суддів зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідь на письмовий запит органу державної податкової служби разом з витребуваними первинними документами, а тому підстави для призначення позапланової виїзної перевірки позивача були відсутні.

Перевіряючи вказані в акті перевірки висновки відповідача і винесене на їх підставі спірний правовий акт індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.З ст.2 КАС України, дослідивши викладені в акті перевірки мотиви судження ДПІ про порушення позивачем вимог п. 44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2011 року між позивачем, ПРАТ «Енергооблік» (в якості Покупця) та ТОВ «Промспец Консалтинг» (код 37091549) ( в якості Продавця) було укладено договір поставки обладнання №28к/2011 від 30.08.2011 р..

В межах згаданого правочину були проведені господарські операції з придбання обладнання, які оформлені видатковими накладними №861 від 04.10.2011 р. на суму 162816,0 грн. та №844 від 03.10.2011 р. на суму 165024,0 грн., податковими накладними ПН № 63 від 04.10.2011 р. на суму 162816,0 грн. (в тому числі ПДВ - 27136,0 грн.), ПН № 21 від 03.10.2011 р. на суму 165024,0 грн. (в тому числі ПДВ - 27504,0 грн.). Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортною накладною ТТН №0410 від 04.10.2011 р. та ТТН №0310 від 03.10.2011 р.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями: ПД №5690 від 13.12.2011 р. на суму 36000,0 грн., ПД №5674 від 09.12.2011 р. на суму 20000,0 грн., ПД №5643 від 07.12.2011 р. на суму 70000,0 грн., ПД №5665 від 08.12.2011 р. на суму 30000,0 грн., ПД №34 від 02.12.2011 р. на суму 30000,0 грн., ПД №5625 від 06.12.2011 р. на суму 80000,0 грн., ПД №5576 від 30.11.2011 р. на суму 70000,0 грн., ПД №5593 від 01.12.2011р. на суму 20000,0 грн. (т. 2, а.с.43-55)

Обладнання було використано при зборці контрольно-вимірювального обладнання ПРАТ «Енергооблік». У вказаному періоді ПРАТ «Енергооблік» реалізовував власну продукцію покупцям: КП "Водоканал" м. Запоріжжя, код (03327121). Поставка ультразвукового витратоміра-лічильника УВР-011 А2.1/Н, згідно договору № 1626/11 від 08.08.2011р.; TOB "Ізодром", м. Київ, код (21591608). Поставка витратоміра лічильника УВР-011 А2.2/В-К, згідно рахунку №3.10/11 від 03.10.2011р.; ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ільїча», м. Маріуполь, код (00191129). Поставка ультразвукового витратоміра-лічильника УВР-011 А2.2/-К, згідно договору №4533 від 17.09.2010 р.; Красноперекопське управління водного господарства, м. Красноноперекопськ, код (01033993). Поставка ультразвукового витратоміра-лічильника УВР-011 А2.2/В-К, згідно договору № 112/3 від 01.10.2011р.; ПАО "Алчевський коксохімічний завод" м. Алчевськ , код (00190816). Поставка витратоміра-лічильника УВР-011А2.1/В-К, згідно договору №22-613 від 06.09.2011 р.

З матеріалів справи також вбачається, що 01.12.2010 року між позивачем, ПРАТ «Енергооблік» (в якості Покупця) та TOB «Промтехноопт» (код 37092055) ( в якості Продавця) було укладено договір поставки електронних компонентів №46к/2010 від 01.12.2010 р. та додаткова угода №17 від 18.08.2011 р.

В межах згаданого правочину були проведені господарські операції з придбання електронних компонентів, які оформлені видатковою накладною №764 від 03.10.2011 р. на суму 89963,70 грн., податковою накладною ПН №31 від 01.11.2011 р. на суму 89963,70 грн. (в тому числі ПДВ - 14993,95 грн.). Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортною накладною ТТН №0310 від 03.10.2011р.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням ПД № 4 від 11.01.2012 р. на суму 89963,70 грн. (в тому числі ПДВ - 14993,95 грн.).

Також встановлено, що 01.12.2010 року між позивачем, ПРАТ «Енергооблік» (код 24662711) (в якості Покупця) та TOB «Промтехноопт» (код 37092055) (в якості Продавця) було укладено до договору №46к/2010 від 01.12.2010 р. додаткова угода №18 від 29.08.2011 р., предметом якого є придбання електронних компонентів.

В межах згаданого правочину були проведені господарські операції з придбання електронних компонентів, які оформлені видатковою накладною №781 від 04.10.2011 р. на суму 87502,67 грн., податковою накладною ПН №137 від 04.10.2011 р. на суму 87502,67 грн. (в тому числі ПДВ - 14583,78 грн.). Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортною накладною ТТН №0410 від 04.10.2011р.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням ПД № 475 від 13.03.2012 р. на суму 87502,67 грн. (в тому числі ПДВ - 14 583,78 грн.). (т.1 а.с.71-90)

З матеріалів справи вбачається, що ПРАТ «Енергооблік» придбав у TOB «Промтехноопт» по цьому договору матеріали для подальшого використання у виробництві. У вказаному періоді ПРАТ «Енергооблік» реалізовував власну продукцію покупцям: ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ільїча», м. Маріуполь, код (00191129). Поставка витратоміра лічильника УВР-011 А2.2/ВК, згідно договору №4533 від 17.09.2010 р.; TOB "Ізодром", м. Київ, код (21591608). Поставка витратоміра лічильника УВР-011 А2.2/В-К, згідно рахунку №3.10/11 від 03.10.2011р.; ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ільїча», м. Маріуполь, код (00191129). Поставка витратоміра лічильника УВР-011 А2.2/ВК, згідно договору №4533 від 17.09.2010 р.; ПАТ "Мотор січ" М.Запоріжжя, код (14307794). Поставка витратоміра - лічильника УВР -011А2.2/Н, згідно договору №22.03/11-Д від 22.03.2011р.; ПАТ "Екоенергія", м. Алчевськ, код (34621464). Поставка витратоміра лічильника УВР-011 А2.1/Н-К-М, згідно договору №1050 від 02.11.2011 р.; ПАО "Алчевський коксохімічний завод" м. Алчевськ , код (00190816). Поставка витратоміра-лічильника УВР-011А2.1/В-К, згідно договору №22-613 від 06.09.2011 р.; ПАТ "Харківгаз", м.Харків, код (03359500). Поставка витратоміра лічильника газу ГУВР-011 Ду-200, Ду-50, Ду-150, обчислювач ВК-011, згідно договору №350 від 01.09.2011 р.; Красноперекопське управління водного господарства, м. Красноноперекопськ, код (01033993). Поставка витратоміра-лічильника УВР-011 А2.1/В-К, згідно договору № 111/3 від 01.10.2011р.; ПАТ "Укрнафта", м.Київ, код (00135390). Поставка витратоміра лічильника УВР-011 Ду 80, Ду-100, Ду-50, згідно договору №20/792-МТР від 13.07.2011 р.; КП "Водоканал" м. Запоріжжя, код (03327121). Поставка витратоміра-лічильника УВР-011 А2.1/Н, згідно договору № 1626/11 від 08.08.2011р.; TOB "Интерпром" м. Харків, код (31036550). Поставка витратоміра газу ГУВР -011А2.1/ВС, згідно договору №05/01-11-26 від 01.04.2011р. (т.1,а.с 190-250, т.2, а.с. 1-41)

З матеріалів справи вбачається, що 14.06.2011 року між позивачем, ПРАТ «Енергооблік» (в якості Покупця) та ТОВ «Опттехконсалтинг» (код 36815629) ( в якості Продавця) було укладено договір субпідряду №1406/1-від 14.06.2011 р., предметом якого є виконання проектних робіт.

В межах згаданого правочину були проведені господарські операції з виконання проектних робіт, які оформлені актами здавання-прийняття робіт: Акт №1406/1 від 14 липня 2011 р. на суму 181350,0 грн., податковою накладною ПН № 16 від 04.11.2011 р. на суму 181350,0 грн. (в тому числі ПДВ - 30225,0 грн.).

Зобов'язання по оплаті вартості виконання проектних робіт були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями: ПД №2 від 10.01.2012 р. на суму 61350,0 грн., ПД №7 від 05.01.2012 р. на суму 40000,0 грн., ПД №184 від 27.12.2011 р. на суму 80000,0 грн.

Отримані роботи за договором №1406/1 від 14.06.2011 року було необхідно ПРАТ «Енергооблік» для виконання зобов'язань за договором №11293/31/116677 від 12.04.2011 року, який укладено між ПРАТ «Енергооблік», як виконавцем та ПАТ «Дніпрогаз», як замовником. ПРАТ «Енергооблік» свої зобов'язання виконав у повному обсязі, що підтверджується актом здавання-прийняття робіт, (т.2, а.с.119-135)

Оцінивши перелічені первинні документи по господарських відносинах позивача з TOB «Промспец Консалтинг», TOB «Промтехноопт» та TOB «Опттехконсалтинг» за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів відзначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що витребувані на виконання вимог ст.11 КАС України та приєднані до справи документи, а саме: платіжні доручення засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, до правового статусу сторін цього договору як платників ПДВ, відповідності спірного правочину вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Також достеменно встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного TOB товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

В акті перевірки податковим органом зроблений висновок, що по TOB «Промспец Консалтинг», TOB «Промтехноопт» та TOB «Опттехконсалтинг» відсутні факти реального вчинення господарських операцій за вересень, жовтень місяць 2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний висновок відсутності фактів реального вчинення господарських операцій контрагентами позивача та як наслідок порушення позивачем податкового законодавства, ґрунтується відповідачем в акті перевірки лише на мотивах складених:

ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова акту від 13.12.2011 року № 251/23-03-05/37093551 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Промспец Консалтинг» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів TOB «ТЕХНОСПЕЦМАРКЕТИНГ» код ЄРПОУ 37093551, їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень, жовтень 201 Іроку;

ДПІ у Жовтневому районі м.Харків акту від 14.12.2011р. №324/23-03-05/37092055 Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Промтехноопт» код ЄДРПОУ 37092055 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів TOB „Агро-Синергетика» (код за ЄДРПОУ 36457295) за період вересень, жовтень 2011р. їх реальності та повноти відображення в обліку;

ДПІ у Жовтневому районі м. Харків складено акт від 16.02.2012р. № 88/23-03-05/36815629 про неможливість проведення, зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Опттехноконсалтинг» (код за ЄДРПОУ 36815629) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів TOB «Техноспецмаркетинг» код ЄДРПОУ 37093551 їх реальності та повноти відображення в обліку за період листопад 2011 року -грудень 2011 року.

Колегія суддів зазначає, що в силу приписів ПК України акт перевірки, складений органом державної податкової служби України відносно платника податків не є беззаперечним та безумовним доказом вчинення порушень контрагентами такого платника, за умови доведеності платником реальності вчинення господарської операції. При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на реальний характер операції, за наслідком виконання якої позивачем був сформований оспорюваний податковий кредит, порушення контрагентами правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності (як-от відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі тощо) не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що вказані акти перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова акту від 13.12.2011 р. № 251/23-03-05/37093551, від 14.12.2011р. №324/23-03- 05/37092055, від 16.02.2012р. № 88/23-03-05/36815629, стосуються документального підтвердження господарських відносин контрагентів позивача з третіми особами.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Слушність наведеного висновку підтверджується правозастосовною практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом TOB "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 44.1. ст.41 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно з п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду..

За змістом п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Первинні документи, що були надані позивачем до суду, повністю підтверджують виконання зобов'язань між сторонами за укладеними між ними правочинами.

Здійснивши аналіз зазначених положень законодавчого акту, а також наведених фактів господарської операції між позивачем та TOB «Промспец Консалтинг», TOB «Промтехноопт» та TOB «Опттехконсалтинг», колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача права на податковий кредит за операціями з вказаними контрагентами за договорами №28к/2011 від 30.08.2011 p., №46к/2010 від 01.12.2010 (додаткові угоди № 17 від 18.08.2011 року та 18 від 9.08.2011р.) та № 1406/Івід 14.06.2011р.

Оскільки висновки ДПІ лише ґрунтуються на актах перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова контрагентів позивача з третіми особами, то слід зробити висновок про недоведеність факту вчинення TOB "ЕНЕРГООБЛІК" податкового правопорушення.

Відповідно до п. 180.1 ст.180 Податкового кодексу України, платник податку - будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному цим Кодексом. Виходячи з приписів Податкового кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.

Таким чином, відповідач фактично застосував до позивача негативні наслідки, які є результатом дій (бездіяльності) інших юридичних осіб.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, колегія суддів доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень - рішень.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.І ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили