Ухвала

від 04.12.2012 по справі 2а-7656/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р. Справа № 25124/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.

за участю секретаря судового засідання Саламаха О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Галгазотерм» до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2009 року позивач - Відкрите акціонерне товариство «Галгазотерм» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області №0000292320/0/9197 від 13.07.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 122 721,00 грн., в тому числі 81 814,00 грн. основного платежу та 40 907,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі акту від 05.07.2009 року №652/23-1/30336068, яким відповідачем безпідставно не визнано внесення позивачем до складу валових витрат за 2008 рік кошти за виконані контрагентами роботами. Вважає такі висновки безпідставними, посилається на наявність усіх належних підтверджуючих факт здійснення господарських операцій документів, належно оформлених податкових накладних, фактичне виконання своїх договірних зобов'язань контрагентами. Ствердив, що позивач не несе відповідальності за своєчасність подання звітності контрагентами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області №0000292320/0/9197 від 13.07.2009 року.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, банківські виписки, податкові накладні є документами, які підтверджують сплату позивачем податку на

Головуючий у 1-й інст. суддя Костів М.В. рядок ст. зв. № 8.2.1 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 2а-7656/09/1370 справа № 25124/10/9104

додану вартість в ціні товару, та дають йому право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, винесеною із порушенням норм матеріального права, відповідач - Державна податкова інспекція у Жидачівському районі Львівської області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що в процесі проведення перевірки Відкритого акціонерного товариства «Галгазотерм» встановлено безпідставне формування податкового кредиту по податкових накладних, отриманих від ТзОВ «Вододіл», ТзОВ «Профліга» та ТзОВ «Лікмед», оскільки у первинних документах з виконання робіт з даними контрагентами відсутні конкретно виконані роботи та надані послуги, їх вартість, одиниця виміру, що позбавляє можливості прийти до висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використання їх підприємством у власній господарській діяльності.

Апелянт зазначає, що факт одержання послуг від ТзОВ «Профліга» здійснений не з метою, яка випливає з його змісту, а з метою несплати відповідних сум податків, в даному випадку заниження ПДВ, у зв'язку з чим такий правочин є нікчемний. Крім того, протягом 2007-2008 років ВАТ «Галгазотерм» здійснювало господарські взаєморозрахунки із ТзОВ «Вододіл» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ - 31363396) та ТзОВ фірма «Лікмед» (ідентифікаційний код ЄДРПО'У - 238848352), відносно службових осіб яких прокуратурою Львівської області за матеріалами УПМ ДПА у Львівській області порушено кримінальні справи за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що працівниками Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області в період з 29.05.2009 року по 26.06.2009 року проведено планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Галгазотерм», за результатами якої складено акт від 06.07.2009 року №652/23-1/30336068 «Про результати планової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Галгазотерм» код за СДРПОУ 30336068 з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2008 року», на підставі якого винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Під час проведення перевірки було встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на суму 81814 грн., у т.ч. за квітень 2008 року - 9083 грн., за травень 2008 року - 4133 грн., за червень 2008 року - 12878 грн., за липень 2008 року - 24886 грн., за вересень 2008 року - 17667 грн., за жовтень 2008 року - 13167 грн. Зокрема, позивачем безпідставно включено до складу валових витрат за 2008 року 108750 грн., у т.ч. за виконані ТзОВ «Профліга» роботи на суму 88 333,33 грн. (без ПДВ); за виконані ТзОВ «Вододіл» роботи на суму 20 416,68 грн. (без ПДВ); а також внесення до податкового кредиту 81 814 грн., у т.ч. 46897,00 грн. по ТзОВ «Лікмед», 30834,00 грн. - по ТзОВ «Профліга», 4083,00 грн. - по ТзОВ «Вододіл». Як вбачається з матеріалів справи, з березня 2008 року ТзОВ «Профліга» не подає звітності, її місцезнаходження не відоме, а СВ ПМ ДПА України у Львівськиій області розслідується кримінальна справа №141-23252, порушена за фактом розкрадання державних коштів службовими особами ТзОВ «Профліга» за ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст.205, ч. 3 ст.209 КК України. Також порушено кримінальні справи відносно службових осіб ТзОВ «Вододіл» та ТзОВ «Лікмед» за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст.212 КК України. А тому, позивачем, на думку відповідача, порушено п. 1.7, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.3. п. 7.2., пп. 7.3.1. п. 7.З., 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом встановлено, що 10 серпня 2008 року між позивачем та ТзОВ «Профліга» був укладений договір №01/08 на виготовлення проектної документації, згідно із яким ТзОВ «Профліга» зобов'язалось виконати проектні роботи по влаштуванню АГЗС в м. Бориславі Львівської області. Договір фактично виконувався сторонами, що підтверджується, зокрема, робочим проектом «Торговий комплекс з автозаправним пунктом ЗВГ в районі «Трускавецького озера» в м. Бориславі Львівської області, актом виконаних робіт від 30.09.2008 року на суму 106000 грн., копіями банківських виписок про проведену позивачем на користь ТзОВ «Профліга» проплату.

Крім того, на підставі видаткової накладної № РН-0000037 від 31.10.2008 року позивач отримав від ТзОВ «Профліга» автозаправний блок вартістю 79 000,00 грн., що підтверджується зазначеною накладною, накладною на зберігання №2/10 від 31.10.2008 року, банківською випискою про проведену позивачем оплату за автозаправний блок. Позивачем було отримано відповідні податкові накладні № 26 від 30.09.2008 року та № 37 від 31.10.2008 року на загальну суму податку на додану вартість 30834,00 грн.

Встановлено, що ТзОВ «Водоліл» виконувало на користь позивача роботи з очищення та фарбування зовнішньої поверхні чотирьох ємностей 16 куб.м, що підтверджується актом виконаних робіт №4/04 від 24.04.2008 року, банківською випискою про проведення оплати, податковою накладною № 4 від 24.04.2008 року на суму податку на додану вартість 4083,32 грн.

Крім того, відповідно до договору №А-01/02 від 05.02.2008 року, укладеного між позивачем та ТзОВ фірма «Лікмед», останнє зобов'язалось виконати проектні, вишукувальні та будівельно-монтажні роботи. З матеріалів справи вбачається, що договір фактично виконувався сторонами, що підтверджується, зокрема, видатковими накладними на придбання будівельних матеріалів №1752 від 26.03.2008 року, №2054 від 03.04.2008 року, №2058 від 03.04.2008 року, №2116 від 05.04.2008 року, актами виконаних робіт №№ ОУ0000055 від 20.04.2008 року, ОУ0000056 від 29.05.2008 року, ОУ0000075 від 25.06.2008 року, ОУ0000077 від 26.06.2008 року, ОУ0000087 від 22.07.2008 року, відповідними банківськими виписками, податковими накладними №№ 273 від 20.04.2008 року, 273 від 29.05.2008 року, 1000000765 від 25.06.2008 року, 1000000768 від 27.06.2008 року, 1000000781 від 22.07.2008 року, 1000000786 від 25.07.2008 року, 1000000794 від 30.07.2008 року, 1000000792 від 28.07.2008 року на загальну суму податку на додану вартість 46879 грн. Відповідно до накладної №РН-117 від 28.07.2008 року позивач придбав у ТзОВ фірма «Лікмед» матеріальні цінності на суму 30 813,60 грн. Суми податку на додану вартість по податкових накладних включені до декларацій з податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Подані позивачем платіжні доручення, податкові накладні є документами, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару та дають йому право на включення відповідних сум до податкового кредиту, а також на отримання бюджетного відшкодування у порядку, передбаченому п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Отже, позивач, одержавши у встановленому порядку податкові накладні, відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» правомірно включив суму податку на додану вартість до податкового кредиту.

Частиною 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено відповідальність платника податку тільки у випадку включення в податковий кредит сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними. При цьому, вищезазначений Закон не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності іншого платника податків.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не заслуговують на увагу твердження відповідача про те, що сплачений позивачем податок в ціні товару фактично не надійшов до бюджету від контрагентів, оскільки для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету від постачальника чи його контрагентів. Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується саме платника, який згідно цього закону поніс фактичні витрати по сплаті податку, а не його контрагента. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для останнього і зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення відповідних сум до податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Галгазотерм» до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі про скасування податкового повідомлення-рішення, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2010 року у справі № 2а-7656/09/1370 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Галгазотерм» до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі про скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.В. Клюба

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.12.2012 року.