Постанова

від 20.12.2012 по справі 2610/27719/2012

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2610/27719/2012

Провадження №4/2610/5054/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2012 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого-судді Трубнікова А.В.

при секретарі Лабич В.В.

з участю прокурора Потолочної А.І.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві Лисенко М.Б. від 08.10.2012 року в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2012 р. до суду надійшла скарга ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві Лисенко М.Б. від 08.10.2012 року в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України

У скарзі наведено доводи, згідно яких кримінальну справу, щодо його довірителя порушено слідчим без законних на те підстав. Так, за змістом оскаржуваної постанови, слідчим мотивовано рішення щодо порушення кримінальної справи у відношенні особи формальними посиланнями на ст.ст. 94,95,97, 98, 98-2 КПК України, оскільки у дійсності постанова не містить інформації про законний привід та достатні підстави для її винесення. При цьому слідчим у якості належного приводу безпідставно визнано заяву заступника директора ДП «Центр сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій»ОСОБА_4 від 03.09.2012 року, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 95 КПК України, при цьому слідчий також не пересвідчився у наявності у останньої особи повноважень для звернення із заявою в інтересах підприємства. Підтвердженням недостатності даних, які стали підставами для порушення кримінальної справи, є відсутність в описовій частині оскаржуваної постанови викладення обставин на підтвердження існування ознак злочину. передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, а саме,слідчим не зазначено про встановлення відносин між ОСОБА_2 та підприємством чи його представниками, а також про попередню його обізнаність щодо банківських рахунків цього підприємства і знаходження на них грошових коштів, що могло б стати умовою для виникнення мети заволодіти цими коштами. Посилання слідчого у оскаржуваній постанові на обставини нібито вчинення ОСОБА_2 шахрайства шляхом не тільки обману, але й шляхом несанкціонованого втручання у роботу комп'ютерної системи «клієнт-банк»повинно бути обов'язково обґрунтовано зазначенням існування наявності у ОСОБА_2 відповідних знань, рівня підготовки, навичок тощо, у зв'язку із чим вказані обставини є лише необґрунтованими припущеннями слідчого.

У зв'язку із зазначеним слідчим не додержано вимоги ст.ст. 94 та 98 КПК України, оскільки у слідчого були відсутні приводи та підстави для винесення оскаржуваної постанови.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав скаргу та просив її задовольнити, посилаючись на те, що оскаржувана постанова є незаконною.

Прокурор у справі, просив залишити скаргу без задоволення, посилаючись на те, що у постанові про порушення кримінальної справи зазначені приводи і підстави для винесення зазначеної постанови, у зв'язку з чим органом досудового слідства правомірно було порушено справу.

Вивчивши матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, думку прокурора, суд приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 15 статті 236-8 КПК України 1960 р. розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 04.06.2010 р. «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи»розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (частина друга статті 94 КПК), законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (стаття 98 КПК).

Відповідно до частині першій статті 94 КПК України 1960 р. зазначено вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи.

Підставою для порушення кримінальної справи згідно з частиною другою статті 94 КПК є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

Враховуючи те, що кримінальну справу слідчим порушено відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_5, однак скаргу до суду подано лише в інтересах ОСОБА_2, тому суд перевіряє наявність приводів та підстав для порушення даної справи лише в частині, що стосуються останнього.

Так судом встановлено, що 08.10.2012 р. слідчим СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві Лисенко М.Б. винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України

Як вбачається з оскаржуваної постанови так і з матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, приводом для порушення зазначеної кримінальної справи є заява заступника директора ДП «Центр з сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій»ОСОБА_4 від 03.09.2012 року, а підставою - наявність достатніх даних, які вказують, що у діях ОСОБА_2 містяться ознаки злочину, передбачені ч.3 ст.190 КК України, що містяться в матеріалах дослідчої перевірки.

Так, відповідно до постанови, що оскаржується, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, 26 вересня 2012 року, у невстановлений слідством час, знаходячись за місцем мешкання останньої, а саме в будинку АДРЕСА_1, вступили в злочинну змову спрямовану на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ДП «Центр сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій»(ЄДРПОУ 25202325), які містились на розрахунковому рахунку даного підприємства №26005260000749, відкритому в ПАТ «ВіЕйБі Банк» (МФО 380537), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. 31 серпня 2012 року, у невстановлений слідством час та місці, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_5, реалізуючи злочинний намір, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, здійснили несанкціоноване втручання в роботу системи «клієнт-банк» ДП «Центр сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій», та сформувавши завідомо неправдиве платіжне доручення № 236 від 31 серпня 2012 року, здійснили перерахування грошових коштів в сумі 93 840 гривень з розрахункового рахунку вказаного підприємства № 26005260000749, відкритому в ПАТ «ВіЕйБі Банк», на розрахунковий рахунок ФОП «ОСОБА_5»№ НОМЕР_1 відкритому в АТ «УкрСиббанк».

Дані ознаки складу злочину у діях ОСОБА_2, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, слідчим було виявлено у матеріалах дослідчої перевірки, зареєстрованих в ЖРЗПЗ за №29610 від 04.10.2012 р., а саме у випадку порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 стали достатні дані, які слідчим було виявлено у поясненнях ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та інших матеріалах кримінальної справи №10-32722 у їх сукупності.

Таким чином підставами для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 стали дані, які вказують на наявність у його діях ознак складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, які старший слідчий СУ ГУ МВС України в м.Києві капітан міліції Спасов А.О. вважав достатніми.

Вивчивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що на час порушення справи в частині порушення щодо ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України були наявні передбачені статті 94 КПК приводи для порушення кримінальної справи, слідчий, який порушив справу, мав достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину у діях ОСОБА_2

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необґрунтованими доводи особи, яка подала скаргу про відсутність належного приводу для порушення кримінальної справи, оскільки заява заступника директора ДП «Центр сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій»ОСОБА_4 від 03.09.2012 року не відповідає вимогам ст. 95 КПК України, оскільки при дослідженні матеріалів кримінальної справи було встановлено, що на вказаній заяві міститься запис заявника щодо того, що він попереджений про кримінальну відповідальності за ст. 383 КК України, до вказаної заяви долучено підтвердження наявності у останнього повноважень на звернення із відповідною заявою.

Посилання скаржника на те, що слідчим у постанові не зазначено про встановлення відносин між ОСОБА_2 та підприємством чи його представниками, а також про попередню його обізнаність щодо банківських рахунків цього підприємства і знаходження на них грошових коштів, що могло б стати умовою для виникнення мети заволодіти цими коштами, посилання слідчого у оскаржуваній постанові на обставини нібито вчинення ОСОБА_2 шахрайства шляхом не тільки обману, але й шляхом несанкціонованого втручання у роботу комп'ютерної системи «клієнт-банк»повинно бути обов'язково обґрунтовано зазначенням існування наявності у ОСОБА_2 відповідних знань, рівня підготовки, навичок суд не може прийняти до уваги, оскільки суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті. Оцінка доказів, яка повинна здійснюватися судом під час розгляду кримінальної справи по суті, на стадії розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, є недопустимою.

Враховуючи те, що слідчим під час порушення кримінальної справи у повному обсязі було дотримано вимоги ст.ст. 94, 97 та 98 КПК України, кримінальну справу слідчим в частині порушення відносно ОСОБА_2 було порушено на підставі достатніх даних, що вказували на наявність у її діях ознак злочину, передбачених ч.3 ст. 190 КК України, у зв'язку із чим постанова слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві Лисенко М.Б. від 08.10.2012 року в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, скасуванню не підлягає.

У зв'язку із тим, що постановою суду від 12.12.2012 року було зупинено проведення слідчих дій на час розгляду скарги по суті, суд вважає за необхідне відновити проведення слідчих дій у кримінальній справі № 10-32722

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 94-98, 236-8 КПК України 1960 року,

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві Лисенко М.Б. від 08.10.2012 року в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України- залишити без задоволення.

Відновити проведення слідчих дій у кримінальній справі № 10-32722 по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України

На постанову суду протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суд м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя А.В.Трубніков