Рішення

від 12.12.2012 по справі 5011-14/15232-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/15232-2012 12.12.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірус Гурт Збут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова хата Аркуш"

про стягнення 27 086,83 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Гнип О.З. за дов.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Папірус Гурт Збут" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова хата Аркуш" про стягнення 27 086,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 779 від 12.09.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.11.12 р.

20.11.12 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.11 р. розгляд справи відкладено на 12.12.12 р.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, свого представника у судове засідання не направив, про дату та час судових засідань повідомлявся належним чином, за адресою вказаною в позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ станом на час розгляду справи.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

В судовому засіданні 12.12.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.09.11 р. між позивачем (надалі -продавець) і відповідачем (надалі -покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 779, відповідно до умов якого позивач зобов'язався в передати у власність, а покупець відповідним чином приймає та оплачує канцтовари, офісне приладдя та ділові аксесуари у кількості, асортименті та за цінами, вказаними у видаткових накладних на товар, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки за товар здійснюються за попередньої оплатою або за домовленістю сторін -з відстрочкою платежу.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними: № ПЗ-0009162 від 30.03.2012р., № ПЗ-0009532 від 04.04.2012р., № П3-0009535 від 04.04.2012р., № ПЗ-0010363 від 12.04.2012р., № ПЗ-0010364 від 12.04.2012р., № ПЗ -0011224 від 23.04.2012р., № ПЗ-0011225 від 23.04.2012р., № ПЗ-0011893 від 03.05.2012р. № ПЗ-0011894 від 03.05.2012р., № ПЗ-0013052 від 17.05.2012р., № П3-0015073 від 07.06.2012р., № ПЗ-0015074 від 07.06.2012р., № ПЗ-0016659 від 25.06.2012р., № ПЗ -0016660 від 25.06.2012р., № ПЗ-0019042 від 19.07.2012р., № ПЗ-0019044 від 19.07.2012р. № ПЗ-0019698 від 25.07.2012р., № ПЗ-0019699 від 25.07.2012р., на загальну суму 24 891,89 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив оплату за товар у частковому обсязі, перерахувавши грошові кошти у розмірі 134,96 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість на час розгляду справи становить 24 756,93 грн.

Між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.12р., відповідно до якого заборгованість відповідача складає 24 756,93 грн.

28.08.12 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 37/167 від 27.08.12 р. з вимогою щодо оплати вартості поставленого товару, яка залишена без відповіді та задоволення.

Згідно з п. 5.1. Договору за порушення термінів оплати Відповідач виплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Згідно з розрахунком позивача, відповідачу за порушення виконання зобов'язань за договором нараховано 1 355,97 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем та не спростованим у встановленому порядку відповідачем, останній має сплатити 271,19 грн. 3 % річних, 24,76 грн. інфляційних втрат.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення 677,98 грн. процентів за користування грошовими коштами, яка не обґрунтована та спростовується матеріалами справи. Суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення процентів за користування грошовими коштами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 24 756,93. заборгованості, 24,76 грн. інфляційних втрат та 271,19 грн. 3 % річних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог належить відмовити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ХАТА АРКУШ»(01011, м. Київ, вул. Лєскова, 3, код ЄДРПОУ 33598314) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАПІРУС ГУРТ ЗБУТ»(08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м.Вишневе, вул. Київська, 2-А, код ЄДРПОУ 37757076) 24 756 (двадцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 93 коп. заборгованості, 1 355 (одну тисячу триста п'ятдесят п'ять) 97коп. пені, 24 (двадцять чотири) грн. 76 коп. інфляційних втрат, 271 (двісті сімдесят одну) грн. 19 коп. 3% річних та 1 569 (одну тисячу п'ятсот шістдесят дев'ять ) грн. 21 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.12.12 р.

Суддя С.М. Мельник