cpg1251
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "18" грудня 2012 р. Справа № 11/5007/1280/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Маріщенко Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Сацункевич Р.Н. ( довіреність від 29.11.12р.)
від відповідача: Слівінський А.О. ( довіреність від 28.11.12р.)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного торгового унітарного підприємства "Еколайнбел" (м. Фаніполь, Дзержинський район, Мінська область)
до Приватного підприємства "Агромакс Трейд" (м. Житомир)
про стягнення 10935,20 доларів США
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача згідно договору поставки №6 від 31.08.2010р. заборгованості в сумі 10935,20 доларів США.
Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що
між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) укладено Контракт №6 від 31.08.2010р. (надалі - Контракт), за умовами якого Відповідач зобов'язується поставити, а Позивач прийняти та оплатити обумовлений сторонами відповідно до специфікацій товар.
Згідно специфікації №6 від 19 жовтня 2010р. до Контракту (надалі-Специфікація) та з урахуванням Додаткової угоди №1 до неї від 21 жовтня 2010р.. Продавець зобов'язався відвантажити, а Покупець прийняти та оплатити крупу пшоно ГОСТ 572-60 в кількості 135,6 тонн за ціною 442 долари за 1 тонну та 67.8 тонни за ціною 511 доларів США за 1 тонну. Загальна вартість специфікації становить 94 581 долари США.
Згідно пункту 3 Специфікації, яким внесено зміни до п.2.2 Договору, Продавець зобов'язується відвантажити товар, який є предметом даного контракту, згідно заявок Покупця.
Не отримавши офіційної заявки від Покупця, Продавець на виконання умов Контракту та перерахованої Покупцем попередньої оплати за товар, відвантажив останньому згідно інвойсу №25 від 26.10.2010р. (є в матеріалах справи) першу партію товару - 67,8 тонн пшона на загальну суму 34645,80 дол. США, яка ним була прийнята, зауважень до якої він не висував.
08.12.2010р. листом за вих.№364/1 Продавець сповістив Покупця про відсутність на даний час у виробника товару пшона в обумовленій кількості та направив Покупцю пропозицію (оферту) про встановлення строків відвантаження першого вагону товару до 06.01.11р. та другого вагону до 15.01.11р. Однак, дана пропозиція Продавця залишилась без відповіді. Таким чином умови Контракту в даній частині не змінились.
В подальшому, враховуючи, що відвантаження товару згідно Специфікації здійснюється на підставі заявок Покупця, та враховуючи відсутність таких, Продавцем відвантаження товару не відбувалось, хоча товар у постачальника був закуплений в повному обсязі.
Надалі, Покупець аргументував свою поведінку з приводу не подачі заявок тим, що у зв'язку з різким падінням ціни на пшоно на продовольчому ринку Білорусії, обумовлена сторонами ціна на товар йому стала не вигідною.
Ідучи на зустріч Покупцю, зазнаючи збитків у зв'язку з реалізацією закупленої для Покупця продукції за цінами нижчими за закупочну, Продавець повернув Покупцю частину коштів.
На даний час, згідно укладеного між сторонами Контракту та Специфікації, у Продавця існує зобов'язання з поставки Покупцю товару на загальну суму 10 935,20 доларів США, після надання Покупцем належним чином оформленої заявки на товарну партію.
В позовній заяві Покупець посилається на порушення строків відвантаження товару Продавцем начебто встановлених Додатковою угодою №2 до Специфікації від 14 грудня 2010р.
Вперше, факт існування даної додаткової угоди згадується Покупцем в його листі за вих. №05/03 від 05 березня 2012р., вже після відповіді Продавця на виставлену йому претензію, в якій Продавець вказує на безпідставність нарахування йому штрафних санкцій за своєчасно не відвантажений товар, адже строку відвантаження такого товару а ні в Контракті, а ні в Специфікації сторонами не обумовлено.
З огляду на викладене, звертаю увагу суду, що сторони знаючи ці положення Контракту, не мають на руках оригіналів Додаткової угоди №2, про існування якої зазначає Позивач.
Звертаю також увагу суду на те, що жодна із сторін з моменту начебто підписання даної додаткової угоди 14 грудня 2010р. не висловила свого бажання щодо обміну підписаними оригіналами з мокрими печатками.
Все це свідчить про те, що Додаткова угода №2 до Специфікації від 14.12.2010р. надана суду є підробленою Позивачем за допомогою факсового апарату, в період з 01 по 05 березня 2012р., адже до 05 березня 2012р. Позивач жодних посилань з приводу порушених строків не робив.
Доводи Позивача про те, що відповідач має перед Позивачем грошове зобов'язання спростовуються тим, що зобов'язання з приводу даної суми має виникати на підставі Контракту, а відповідно до Контракту Відповідач має лише зобов'язання щодо відвантаження товару, й то після поданої Покупцем заявки.
З переписки між сторонами не можна зробити висновок, що між ними досягнуто згоди щодо строку та всіх інших істотних умов, а також порядку повернення попередньої оплати, відтак, правочин з цього приводу між сторонами не укладено.
Відповідач в своїх листах направляв позивачу пропозицію (оферту) щодо укладення з цього приводу правочину, яку останній щоразу відхиляв, не погоджуючи строків повернення попередньої оплати.
Також, відповідач зазначає, що поставка продукції буде здійснена продавцем після належним чином оформленої домовленості сторін щодо строків такого відвантаження та після заявки покупця на відвантаження товару, або в порядку ст. 530 ЦК України.
Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
31.08.10р. між сторонами був укладений контракт № 6 на поставку крупи в асортименті.
Згідно специфікації № 6 від 19.10.10р. та додаткової угоди до вказаної специфікації № 1 від 21.10.10р. Продавець зобов'язався відвантажити, а Покупець прийняти та оплатити крупу пшоно ГОСТ 572-60 в кількості 135,6 тонн за ціною 442 долари за 1 тонну та 67.8 тонни за ціною 511 доларів США за 1 тонну. Загальна вартість специфікації становить 94 581 долари США в строк до 13.12.10р.
14.12.10р. між сторонами була укладена додаткова угода № 2 згідно якої сторони домовились, що поставка буде здійснена до 15.01.11р.
Згідно п. 6 Специфікації № 6 до контракту , покупець зобов'язується провести оплату за товар в доларах США на розрахунковий рахунок продавця в наступному порядку:
- 100% попередньої оплати за товар.
На виконання умов Специфікації, позивач перерахував відповідачу 94581 доларів США за товар, що підтверджується платіжним дорученням № 591 від 21.10.10р.
На виконання умов контракту згідно ж/д накладної № 22345606 від 16.11.10р. та інвойсу №25 від 26.10.2010р. відповідачем було поставлено позивачу 67,8 тон пшениці на загальну суму 34645,80 доларів США.
Таким чином, відповідачем, в установлені додатковою угодою № 2 строки, недопоставлено товару позивачу на суму 59935,20 доларів США.
Відповідачем було частково повернуто суму перерахованої позивачем попередньої оплати за товар в розмірі 49000 доларів США.
Залишок заборгованості становить 10935,20 доларів США.
Позивачем неодноразово направлялись відповідачу претензії з вимогою повернути кошти отримані в якості попередньої оплати за недопоставлений товар.
Відповідач у своїх відповідях борг визнає та зобов'язується повернути кошти в найкоротші строки.
Однак, відповідач борг позивачу не сплатив.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 193 ГК України та ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений час.
Згідно ст. 174 Господарського Кодексу України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.
Відповідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).
Зобов'язання , строк ( термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яке неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Заперечення відповідача стосовно того, що додаткова угода № 2, в якій вказані строки поставки товару є підробленою, суд до уваги не бере, оскільки відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження вказаного факту.
Крім того, відповідачем не надано суду доказів, що вказана угода визнана судом недійсною.
Таким чином, на даний момент додаткова угода № 2, підписана сторонами є чинною.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим, заявленим відповідно до чинного законодавства та таким, що підлягає задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Агромакс Трейд" ( 10029, м. Житомир, вул. Чапаєва, 7, оф. 106, код 32411974) на користь Приватного торгового унітарного підприємства "Еколайнбел" (поштова адреса: 220012, м. Мінськ, вул. Сурганова, 2В, юридична адреса: 222750, Мінська область, Дзержинський район, м. Фаніполь, вул. Заводська, 29-116, номер 690369823) - 10935,20 доларів США боргу, 1748,10 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 20.12.12
Суддя Маріщенко Л.О.
Віддрукувати:
1- в справу
2-3 -4 сторонам
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2012 |
Оприлюднено | 22.12.2012 |
Номер документу | 28128137 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Маріщенко Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні