Рішення

від 03.12.2012 по справі 5011-48/14289-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/14289-2012 03.12.12

За позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Ай-Сі-Ел" простягнення 29 394,80 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Федь В.П. від відповідача:не з'явився

Обставини справи:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області звернулось до господарського суду міста Києва (надалі -"Фонд") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Ай-Сі-Ел" (надалі -"Товариство") про стягнення 29 394,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.04.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 551 на виконання умов якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, а саме: площадку площею 11 000,00 кв.м. натомість відповідач свого грошового зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 27 584,40 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 810,40 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.11.2012 р.

06.11.2012 р. через відділ діловодства надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог згідно якої просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 27 584,40 грн. та пеню в розмірі 2 195,82 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2012 р. розгляд справи відкладено до 03.12.2012 р. у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів та неявкою відповідача.

Позивач в судове засідання 03.12.2012 р. з'явився та надав заяву про збільшення позовних вимог згідно якої просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 27 584,40 грн. та пеню в розмірі 2 490,56 грн.

В судове засідання 03.12.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 03.12.2012 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03164, м. Київ, пров. Приладний, буд. 10, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка містить на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, матеріалами справи та вказано в позові.

Також, судом було додатково відправлено ухвалу суду від 07.11.2012 р. на адресу відповідача: 79039, м. Львів, вул. Золота, 17, кв. 5. що вказана в Договорі оренди нерухомого майна № 551.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2010 р. між позивачем та відповідачем укладено та нотаріально посвідчено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 551 (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, а саме: площадку площею 11 000,00 кв.м. залізничної станції Ягодин Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», яке розташоване за адресою: Волинська область, Любомирський район, с. Римачі, що перебуває на балансі відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень»Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»(далі -"Балансоутримувач") вартість якого визначається згідно із висновком про вартість об'єкта оцінки наданого об'єктом оціночної діяльності ПП «ЕкспертЦентр»станом на 31 10. 2009 р. і становить 1 700 903,00 грн. без врахування ПДВ.

Майно передається в оренду з метою здійснення робіт по завантаженню, розвантаженню та перевантаженню технологічної сировини. (п. 1.3 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору, його державної реєстрації та акта приймання-передавання майна. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на Балансоутримувача після погодження з Орендодавцем (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається за результатами конкурсу на право оренди державного майна та становить 23 000,00 грн. без урахування ПДВ за базовий місяць оренди -лютий 2010 р.

Оренда плата за перший місяць оренди -(квітень-2010 року) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди лютий 2010 р. на індекси інфляції за березень та квітень 2010 р.

В пункті 3.3. Договору сторони визначили, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 3.6. Договору орендна плата нараховується орендарем щомісячно в термін не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним наступним чином:

- 70 % від суми орендної плати до Державного бюджету на розрахунковий рахунок № 311114094700262 Головного управління Державного казначейства України у Волинській області.

- 30 % від суми орендної плати на рахунок балансоутримувача.

Пунктом 5.3 Договору визначено обов'язок орендаря своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Цей договір укладено строком на 9 років 364 дні, що діє з 16.04.2010 р. до 14.04.2020 р. (п. 10.1 Договору).

На виконання умов договору сторонами 16.04.2010 р. було підписано акт приймання-передавання орендованого майна, відповідно до якого балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно: площадку площею 11 000 кв.м. залізничної станції Ягодин ДТГО "Львівська залізниця", що знаходиться за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Римачі та обліковується на балансі ВП "Рівненська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця", що підтверджується актом приймання-передавання орендованого майна, копія якого міститься у матеріалах справи.

Згідно п. 10.7 Договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, приватизації орендованого майна орендарем, загибелі орендованого майна, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, банкрутства орендаря, ліквідації орендаря -юридичною особи,

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.04.2012 р. у справі № 5011-7/3195-2012 розірвано Договір та стягнуто заборгованість по орендній платі за період з 01.08.2011 р. по 29.02.2012 р.

Позивач вказує, що відповідачем зобов'язання зі сплати орендних платежів за березень, квітень 2012 року та за 14 календарних днів травня 2012 року, належним чином не виконано, що призвело до виникнення за ним заборгованості у розмірі 43 684,40 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 16.04.2012 р.) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду та користування ним відповідачем.

Згідно рішення господарського суду міста Києва від 24.04.2012 р. у справі № 5011-7/3195 Договір оренди № 551 від 16.04.2012 р. було розірвано та стягнуто заборгованість по орендним платежам у розмірі 123 824,32 грн за період з 01.08.2012 р. 29.09.2012 р. та пеню за період з 11.09.2012 р. по 05.04.2012 р. у розмірі 6 104,96 грн.

Позивачем за користування майном у березні, квітні та 14-ть днів травня 2012 р. було нараховано відповідачу частину орендної плати, яка згідно п. 3.6 Договору підлягає сплаті до Державного бюджету України у розмірі 43 684,40 грн. (17 828,49 грн. + 17 828,49 грн. + 8 027,42 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

У відповідності з ч. 1 та 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.6 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором на момент розгляду справи настав.

Позивач вказує, що відповідачем згідно платіжного доручення № 281 від 20.05.2010 р. було сплачено завдаток в розмірі 16 100, 00 грн., який згідно п. 3.10 Договору зменшує розмір орендної плати, яка підлягає сплаті після припинення дії договору.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Доказів сплати коштів відповідачем суду не надано таким чином підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті частини орендних платежів нарахованих до сплати до Державного бюджету у розмірі 27 584,40 грн. за березень, квітень 2012 року та 14 календарних днів травня 2012 року на підставі Договору та настання строку виконання такого зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Торговий дім Ай-Сі-Ел»обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовна вимога РВ ФДМУ по Волинській області про стягнення з ТОВ «Торговий дім Ай-Сі-Ел»заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 27 584,40 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 490,56 грн. за період з 11.04.2012 по 04.10.2012 р. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України ), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України ), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546 , 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 цього договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Як вбачається із наданого розрахунку позивач нараховує пеню на суму заборгованості 17 828,49 грн. за період з 11.04.2012 р. по 10.05.2012 р., на суму заборгованості 35 656,98 грн. за період з 11.05.2012 р. по 14.05.2012 р., на суму заборгованості 19 556,98 грн. за період з 15.05.2012 р. по 10.06.2012 р., на суму заборгованості 27 584,40 грн. за період з 11.06.2012 р. по 10.07.2012 р., на суму заборгованості за 27 584,40 грн. за період з 11.07.2012 р. по 10.08.2012 р., на суму заборгованості за 27 584,40 грн. за період з 11.08.2012 р. по 10.09.2012 р., на суму заборгованості за 27 584,40 грн. за період з 11.09.2012 р. по 10.10.2012 р., на суму заборгованості за 27 584,40 грн. за період з 11.10.2012 р. по 10.11.2012 р., на суму заборгованості за 27 584,40 грн. за період з 11.11.2012 р. по 03.12.2012 р. проте, суд здійснює перерахунок пені виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, а відтак правомірним є нарахування пені за прострочення по сплаті орендної плати за квітень 2012 р. з 13.11.2012 р., оскільки 10-те число (останній день строку виконання грошового зобов'язання) в наведеному місяці припадає на вихідний день.

За перерахунком суду, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача в межах визначених позивачем періодів (згідно наданого розрахунку) за прострочення виконання грошового зобов'язання, становить 2 461,15 грн. В іншій частині заявленої до стягнення пені (29,41 грн.) необхідні відмовити, оскільки вона обрахована позивачем невірно (невірний період прострочення згідно ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Ай-Сі-Ел" на користь Державного бюджету України заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 27 584,40 грн. та пені у розмірі 2 461,15 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 29,41 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Ай-Сі-Ел" ( 03164, м. Київ, пров. Приладний, буд. 10 ; ідентифікаційний код 36609606 ) в дохід Державного бюджету України (за реквізитами: розрахунковий рахунок 31114094700262 в головному управлінні Державного казначейства України у Волинській області, одержувач коштів Любомльський район, ідентифікаційний код 21740416, МФО 803014, код платежу 22080300 -плата за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.04.2010 р. № 551) заборгованість у розмірі 27 584 (двадцять сім тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 40 коп., пеню у розмірі 2 461 (дві тисячі чотириста шістдесят одна) грн. 15 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Ай-Сі-Ел" ( 03164, м. Київ, пров. Приладний, буд. 10 ; ідентифікаційний код 36609606 ) на користь Державного бюджету України (за реквізитами: розрахунковий рахунок 35219002007999 в головному управлінні Державного казначейства України у Волинській області, МФО 803014, ідентифікаційний код 13347870) судовий збір у розмірі 1 607 (одна тисяча шістсот сім) грн. 15 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 05.12.2012 р.

Суддя Р.В. Бойко