Рішення

від 12.12.2012 по справі 5011-73/12217-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/12217-2012 12.12.12 Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус РВ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Братекс СТМ"

про стягнення 76 653,22 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кириченко Р.Ю.;

від відповідача: Баскакова І.М.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 12.12.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус РВ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Братекс СТМ" про стягнення 76 653,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару. На виконання умов договору позивачем передано товар, проте за поставлений товар відповідач розрахувався частково у зв'язку із чим виникла заборгованість. Також просить стягнути із відповідача штрафні санкції за прострочення відповідачем виконання зобов'язання.

Відповідач заперечень на позовну заяву не подав, в судове засіданні представник проти позову заперечив, подав копію мирової угоди, яка позивачем не прийнята.

Ухвалою суду від 06.09.2012р. (суддя Баранов Д.О.) порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.10.2012р.

У зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. у відпустці, розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 02.10.2012р., справу №5011-73/12217-2012 передано на розгляд судді Власову Ю.Л.

Ухвалою суду справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.10.2012р.

У зв'язку з виходом судді Баранова Д.О., розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 18.10.2012р. справу №5011-73/12217-2012 передано на розгляд судді Баранову Д.О.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.10.2012р. до 14.11.2012р., до 28.11.2012р., до 12.12.2012р.

07.11.2012р. позивачем подано виправлений текст позовної заяви у зв'язку з допущенням технічної описки у тексті позовної заяви.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2011р. ТОВ «Крокус РВ»(постачальник) та ТОВ «Братекс СТМ»(покупець) було укладено договір №КР-109, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах визначених у цьому договорі поставити та передати у власність покупця товар -харчову продукцію, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти та сплатити за нього грошову суму згідно вимог цього договору.

Відповідно до п. 2.3.1 договору товар передається постачальником та приймається покупцем відповідно до видаткових накладних та товарно-транспортних накладних.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Крокус РВ»поставило ТОВ «Братекс СТМ»товар (продукти харчування) на загальну суму 56 711,80 грн.

Згідно п. 4.4 договору оплата продукції здійснюється покупцем на умовах оплати протягом 7 календарних днів від дати поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково на суму 28 000 грн., у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 28 711,80 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 ЦК України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 цього Кодексу встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем зобов'язання по оплаті товару на час розгляду справи не виконано, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість на 28 711,80 грн., яка підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із пунктом 5.2 договору у разі несвоєчасної оплати покупець повинен погасити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 % від простроченої суми. При цьому, при розрахунку суми боргу не враховуються періоди в яких були дефляційні процеси.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 10 % річних у розмірі 2865,74 грн. та 430,35 грн. інфляційних збитків.

За приписами ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 5.3 договору у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару (прострочення оплати) покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а також покупець сплачує постачальнику штраф за прострочення оплати товару в розмірі 0,5 відсотків від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення.

З врахуванням викладеного відповідачу нараховано 41 131,50 грн. штрафу та 3513,83 грн. пені.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 76 653,22 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про розподіл судових витрат з врахуванням 5000 грн. витрат оплату послуг адвоката, то суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи

Верховний Суд України в постанові №30/63 від 01.10.2002 у справі чітко зазначив, що в контексті статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Позивачем не надано доказів наявності укладеного договору із адвокатом, доказів перерахування коштів за надані юридичні послуги, у зв'язку із чим суд вважає, що дані судові витрати не підтверджені належними доказами.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Братекс СТМ" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 10, офіс 12, ідентифікаційний код: 34002959) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус РВ" (01103, м. Київ, бульв. Дружби Народів, 10, ідентифікаційний код: 36757295) 28 711,80 грн. основного боргу, 2865,74 грн. 10% річних, 430,35 грн. інфляційних збитків., 41 131,50 грн. штрафу та 3513,83 грн. пені, 1609,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Баранов Д.О.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.12.2012р.