Рішення

від 17.12.2012 по справі 5011-33/15158-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-33/15158-2012 17.12.12

Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика"

до товариства з обмеженою відповідальністю "БУ Будмонтаж"

про стягнення 512 893,87 грн.

Представники:

від позивача: Краснокутський В.В.-представник за довіреністю № 220 від 27.10.2012 року

Шульга Е.Ф. -представник за довіреністю № 269 від 14.12.2012 року

від відповідача: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" до товариства з обмеженою відповідальністю "БУ Будмонтаж" про стягнення 512 893,87 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.08.2008 року між акціонерним банком «Банк «Таврика»(далі -позивач, банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "БУ Будмонтаж" (далі -відповідач, позичальник) укладено договір про надання відкличної короткострокової кредитної лінії - овердрафту № 13-О8-О8-ОВ-МСБ (далі - кредитний договір).

Також між банком та позичальником укладені додаткові угоди до кредитного договору, а саме: додаткова угода № 1 від 13.08.2008 року, додаткова угода № 2 від 10.10.2008 року, додаткова угода № 3 від 14.10.2008 року, додаткова угода № 4 від 20.03.2009 року, додаткова угода № 5 від 22.12.2009 року та додаткова угода № 6 від 22.12.2010 року.

Відповідно до умов кредитного договору, з урахуванням додаткових угод, позивач відкрив відповідачу відкличну короткострокову кредитну лінію з лімітом за овердрафтом, який встановлюється банком кожні 60 календарних днів

Процентна ставка за надання відкличної короткострокової кредитної лінії овердрафту встановлюється у додаткових угодах.

В порушення умов договору позичальник не виконує зобов'язання за договором, в зв'язку з чим станом на 29.10.2012 року в останнього утворилась прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 325 000,00 грн., строкова заборгованість по відсоткам в розмірі 6 695,36 грн. та прострочена заборгованість по відсоткам в розмірі 162 995,19 грн.

Відповідно до вищевикладеного, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "БУ Будмонтаж" простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 325 000,00 грн., строкову заборгованість по відсоткам в розмірі 6 695,36 грн., простроченої заборгованості по відсоткам в розмірі 162 995,19 грн., пені за непогашення у строк кредиту в розмірі 11 759,53 грн. та пені за непогашення у строк відсотків в розмірі 6 443,79 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.10.2012 року порушено провадження у справі № 5011-33/15158-2012, розгляд справи призначено на 13.11.2012 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.11.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду, розгляд справи відкладено на 27.11.2012 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.11.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду, розгляд справи відкладено на 17.12.2012 року.

В судове засідання 17.12.2012 року з'явились представники позивача та надали пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримали заявлені позовні вимоги та просять суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БУ Будмонтаж" прострочену заборгованість по кредиту в розмірі 325 000,00 грн., строкову заборгованість по відсоткам в розмірі 6 695,36 грн., прострочену заборгованість по відсоткам в розмірі 162 995,19 грн., пеню за непогашення у строк кредиту в розмірі 11 759,53 грн. та пеню за непогашення у строк відсотків в розмірі 6 443,79 грн., а також судовий збір в розмірі 10 257,88 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належний чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

13.08.2008 року між акціонерним банком «Таврика»(далі -позивач, банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «БУ Будмонтаж»(далі -відповідач, позичальник за договором) укладено договір № 13-08-08-ОВ-МСБ про надання відкличної короткострокової кредитної лінії -овердрафту.

У відповідності до положень п. 1.2 статуту публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»(нова редакція), на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства», відповідно до рішення загальних зборів акціонерів банку від 20.07.2009 року протокол № 45, змінено назву банку на публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика». Публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика»є правонаступником усіх прав та обов'язків акціонерного банку «Таврика».

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Між сторонами укладені додаткові угоди № 1 від 13.08.2008 року, № 2 від 10.10.2008 року, № 3 від 14.10.2008 року, № 4 від 20.03.2009 року, № 5 від 22.12.2009 року та № 6 від 22.12.2010 року до договору № 13-08-08-ОВ-МСБ про надання відкличної короткострокової кредитної лінії -овердрафту від 13.08.2008 року, які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, предметом даного договору є надання банком короткострокового кредиту для здійснення платежів позичальника на суму, що перевищує залишок коштів на його поточному рахунку, у межах встановленого банком ліміту.

Згідно умов кредитного договору встановлено ліміт овердрафту в сумі 350 000,00 грн. на період з 13.08.2008 по 12.08.2009 року включно.

У відповідності до п. 1.2. додаткової угоди № 4 від 20.03.2009 року до кредитного договору, за користування кредитом встановлена плата в розмірі 25 процентів річних.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору, позичальник зобов'язався повернути кредитну заборгованість перед банком в строки зазначені в цьому договорі. Проценти за користування овердрафтом сплачується на рахунок нарахованих доходів щомісячно до останнього дня місяця.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками. Проте, в порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства України, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 29.10.2012 року в останнього виникла прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 325 000,00 грн., строкова заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 6 695,36 грн. та прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 162 995,19 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Банк неодноразово звертався до позичальника з претензіями про сплату заборгованості, а саме: № 05/4946 від 03.12.2008 року, № 05/1032 від 07.05.2009 року, № 05/2755 від 08.10.2009 року, № 2102 від 26.07.2012 року. Проте зазначені претензії залишені відповідача без відповіді та задоволення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, станом на 29.10.2012 року факт наявності заборгованості за договором № 13-08-08-ОВ-МСБ про надання відкличної короткострокової кредитної лінії - овердрафту від 13.08.2008 року по кредиту в розмірі 325 000,00 грн., строкової заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 6 695,36 грн. та простроченої заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 162 995,19 грн., позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором позивач нарахував позичальнику пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 11 759,53 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 6 443,79 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.5. кредитного договору, у разі прострочення терміну повернення заборгованості, передбаченого п. 1.4. цього договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несплаченої заборгованості за кредитом та/або процентами за кожний день прострочки.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вищенаведене та наявність у товариства з обмеженою відповідальністю "БУ Будмонтаж" заборгованості за договором № 13-08-08-ОВ-МСБ про надання відкличної короткострокової кредитної лінії - овердрафту від 13.08.2008 року по кредиту в розмірі 325 000,00 грн., строкової заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 6 695,36 грн. та простроченої заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 162 995,19 грн., суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 6 443,79 грн. та пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 11 759,53 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БУ Будмонтаж" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, ідентифікаційний код 32659889) на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, ідентифікаційний код 19454139) прострочену заборгованість по кредиту в розмірі 325 000 (триста двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп., строкову заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 6 695 (шість тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 36 коп., прострочену заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 162 995 (сто шістдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 19 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 6 443 (шість тисяч чотириста сорок три) грн. 79 коп. та пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 11 759 (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 53 коп., а також судовий збір в розмірі 10 257 (десять тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 88 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 20.12.2012 року.

Суддя С.М.Мудрий