Рішення

від 06.12.2012 по справі 5011-6/14671-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-6/14671-2012 06.12.12

За позовом приватного підприємства «ЛАРА»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор»

Про стягнення 23505,74 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство «ЛАРА» до товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор»про стягнення 23505,74 грн., а саме: 22000 грн. заборгованості, 1505,74 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару.

Ухвалою суду від 15.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-6/14671-2012, розгляд останньої призначено на 19.11.2012 р..

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено до 06.12.2012 р..

На адресу суду надійшла телеграма, відправлена від імені позивача з клопотанням про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

13.09.2011 р. між приватним підприємством «ЛАРА»(покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Алькор» (продавцем) укладено договір купівлі-продажу товару № 13/09 (далі -Договір).

Строк дії Договору сторони визначили до 31.12.2011 р. (розділ 6 Договору).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти та оплатити його.

Найменування товару (п. 1.2 Договору): щебінь фр. 5-20, далі -товар.

Згідно з п. 3.1 Договору порядок розрахунків за даним Договором встановлюється сторонами у специфікаціях (додаток № 1 до Договору).

П. 2.1 додатку № 1 до Договору сторони погодили 100% попередню оплату загальної вартості партії товару.

15.09.2011 р. позивачем частково на суму 22000 грн. оплачено виставлений відповідачем рахунок на суму 59616 грн. за поставку 552 тонн щебеню гранітного фр. 5-20.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 30.03.2012 р. (отримана відповідачем 12.04.2012 р.) про повернення 22000 грн. або про поставку товару на цю суму.

Станом на день розгляду справи товар на суму 22000 грн. не поставлено, кошти не повернуті.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 22000 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну передачу товару продавець сплачує покупцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення такого постачання.

В розумінні ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно або неналежно виконаного зобов'язання. В свою чергу, в силу ч. 3 даної статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, на відміну від штрафу пеня є тривалою неустойкою, яка стягується виключно за порушення грошового зобов'язання за кожен день прострочення, в той час як штрафом є одноразовий платіж.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996, № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Облікова ставка є одним з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк установлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період і є основною процентною ставкою, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку (постанова Національного банку України від 18.08.2004 р. № 389 «Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України»).

Отже, спосіб визначення розміру неустойки виходячи з облікової ставки НБУ свідчить про застосування порядку її нарахування протягом певного періоду, що пов'язаний з простроченням виконання зобов'язання, а тому передбачена п. 7.3 Договору неустойка за своєю природою є пенею, а не штрафом.

За розрахунком позивача, який судом прийнято як вірний, з відповідача підлягає стягненню 1505,74 грн. пені.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор» (03680, м. Київ, вул. Якутська, 7 літ. «А», код 21608504) на користь приватного підприємства «ЛАРА»(79007, м. Львів, вул. Шпитальна, 26, кв. 8, код 22332240) 22000,00 грн. боргу, 1505,74 грн. пені, 1609,50 грн. судового збору.

Рішення підписано 20.12.2012 р.

Суддя С. А. Ковтун