Рішення

від 17.12.2012 по справі 6/5014/2883/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.12 Справа № 6/5014/2883/2012

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМІКС», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Марс», м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 296 017 грн. 72 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача -Писаренко В.О., дов. від 12.11.12;

від відповідача -не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 296 017 грн. 72 коп., в тому числі: заборгованість за договором поставки № 784866 від 31.12.2010 з додатками та протоколом розбіжностей до нього в сумі 293 908 грн. 78 коп., 3% річних в сумі 2 108 грн. 94 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного представника у судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що в тому числі свідчить і підпис повноважного представника відповідача на запису про відкладення розгляду справи від 03.12.2012 (т.3 арк. справи 135). Тобто, в даному випадку, відповідач мав реальну можливість надати пояснення або заперечення по справі.

В той же час від відповідача будь-яких клопотань не надійшло.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між ТОВ «Юмікс»- позивачем у справі («Постачальник»), та ТОВ «ТД «Марс»- відповідачем у справі («Покупець»), був укладений договір поставки № 784866 від 31.12.2010 з додатками та протоколом розбіжностей.

За умовами вказаного договору позивач зобов'язався поставити товар в супермаркети торгівельної мережі покупця згідно заявок останнього в строки, узгоджені додатками до договору. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

На виконання умов договору позивач за відповідними видатковими накладними (т.1 арк. справи 74-150, т. 2 арк. справи 1-150, т. 3 арк. справи 1 -114) поставив, а відповідач прийняв певний товар, який останній в повній мірі не оплатив, у зв'язку з чим за розрахунком позивача залишилась заборгованість в сумі 293 908 грн. 78 коп. З метою отримання зазначеної заборгованості позивач направив відповідачу претензію від 13.11.2012, яка останнім була залишена без відповіді та задоволення.

Оскільки вказана сума відповідачем в добровільному порядку оплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким крім основного боргу просить стягнути 3% річних в сумі 2 108 грн. 94 коп.

Разом з цим, позивач за заявою від 03.12.2012 та поясненнями від 17.12.2012 зазначив, що після подачі позову відповідачем було здійснено часткове повернення товару за відповідними накладними в сумі 16 541 грн. 44 коп., у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 277 367 грн. 34 коп.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як було вказано вище, 31.12.2010 між сторонами у справі було укладено договір № 784866 з протоколом розбіжностей, за умовами якого «Постачальник»- позивач у справі, зобов'язався поставити відповідний товар, а «Покупець»- відповідач у справі, зобов'язався прийняти та оплатити на умовах договору відповідну продукцію.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець -зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю -продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до п. 11.3 договору поставки сторони узгодили, що його дію може бути припинено за взаємним погодженням сторін протягом 30 календарних днів з дати подачі відповідної заяви.

На момент звернення із позовом, доказів припинення дії договору сторонами не надано.

Згідно п. 6.2 договору оплата за товар здійснюється у відповідності до додатку № 1 до договору. Відрахування строку оплати починається з моменту передачі товару і належним чином оформлених супровідних документів.

Згідно додатку № 1 до договору оплата здійснюється на умовах відстрочки платежу строком на 30 календарних днів.

Із матеріалів справи вбачається, що в період травень -вересень 2012 року позивач поставив відповідачу певний товар -продукти харчування, який відповідачем в повному обсязі не оплачений, у зв'язку з чим залишилась заборгованість на суму 293 908 грн. 78 коп.

Відповідач вказаний факт не оспорив, доводи позивача в цій частині не спростував.

Статтею 530 ЦК України згаданого кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку, позивач виступає як кредитор, а відповідач -як боржник.

З метою отримання заборгованості за поставлений товар позивач направив відповідачу претензію від 13.11.2012, яка останнім була залишена без відповіді і задоволення.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі - продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону, а також Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Тобто на момент звернення до суду у позивача виникло право вимоги заборгованості за поставлений товар в сумі 293 908 грн. 78 коп.

Відповідач доказів повної оплати отриманої продукції не надав, доводи позивача не оспорив.

Виходячи з наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими.

В той же час, відповідними накладними підтверджено, що після звернення позивачем до суду із даним позовом відповідач здійснив часткове повернення отриманого товару на загальну суму 16 541 грн. 44 коп., у зв'язку з чим сума боргу склала 277 367 грн. 34 коп. Виходячи з цього, позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 277 367 грн. 34 коп. слід задовольнити. В решті вимог щодо боргу провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 05.06.2012 по 13.11.2012 в сумі 2 108 грн. 94 коп. слід зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, за відповідачем утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 37 657 грн. 90 коп.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, виходячи з наведених вище норм діючого законодавства та фактичних обставин справи вбачається, що позивач правомірно нарахував 3% річних в сумі 2 108 грн. 94 коп. і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 277 367 грн. 34 коп. та 3% річних в сумі 2 108 грн. 94 коп. (усього 279 476 грн. 28 коп.). В решті вимог провадження у справі припинити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в сумі 5 589 грн. 51 коп.

В той же час, відповідно до Закону України «Про судовий збір»позивачу слід повернути судовий збір в сумі 330 грн. 83 коп., сплачений за платіжним дорученням № 1372 від 13.11.2012.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марс», м. Красний Луч Луганської області, Мікрорайон 3, буд. 16 (поштова адреса -м. Луганськ, вул. Лутугинська, 127г), код 30092111, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМІКС», м. Луганськ, вул. Оборонна, 109, код 31673517, заборгованість в сумі 277 367 грн. 34 коп. та 3% річних в сумі 2 108 грн. 94 коп. , витрати зі сплати судового збору в сумі 5 589 грн. 51 коп., видати наказ позивачу.

3. Щодо решти позовних вимог провадження у справі припинити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 21.12.2012.

Суддя Т.А. Василенко