Рішення

від 12.12.2012 по справі 5011-32/16312-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/16312-2012 12.12.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина", м. Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Алеко-Сервіс", м. Київ

про визнання договору недійсним

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Алеко-Сервіс", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина", м. Київ

про визнання права власності

за участю представників сторін:

від позивача: Безсмертний О.М. - юрисконсульт

від відповідача: Щеколдін М.Ю. - юрисконсульт

від позивача за зустрічним позовом: Щеколдін М.Ю. - юрисконсульт

від відповідача за зустрічним позовом: Безсмертний О.М. - юрисконсульт

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні з 05.12.2012 року по 12.12.2012 року згідно вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол відповідно до вимог ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Алеко-Сервіс" про визнання недійсним Договору оренди нерухомого майна від 03.09.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з його боку вказаний договір підписаний представником з перевищенням повноважень, передбачених довіреністю на право підписання правочину, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 239 ЦК України.

Відповідач позов не визнав, мотивуючи свої запереченння наступними обставинами:

· наявність печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" на спірному договорі є свідченням скріплення не підпису особи-представника, а самого документу, тобто Договору оренди нерухомого майна від 03.09.2012 року;

· за приписами ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою, яким є той факт, що 05.09.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" прийняло від Публічного акціонерного товариства "Алеко-Сервіс" спірне нерухоме майно за актом приймання-передачі, підписаним від імені позивача генеральним директором Чабаном В.В.;

· перелік та опис нерухомого майна, зазначений в акті приймання-передачі, надає можливість встановити загальну площу майна, яке передане у користування, містить посилання на розмір орендної плати.

До початку розгляду справи по суті від позивача, відповідно до вимог статті 22 ГПК України, надійшла заява про зміну підстав позову, за змістом якої вбачається, що заявник змінює фактичні обставини, пов'язані з підставою для визнання спірного Договору оренди від 03.09.2012 року недійсним з посиланням на наступне, зокрема:

Ш станом на сьогоднішній день Приватне акціонерне товариство "Алеко-Сервіс" в порушення зобов'язань, передбачених п. 1.6 спірного договору, не надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" нотаріально посвідчені копії правовстановлюючих документів на спірне майно та відповідний витяг з Реєстру права власності на нерухоме майно;

Ш Приватне акціонерне товариство "Алеко-Сервіс" не є власником майна, переданого в оренду, оскільки відповідно до вимог п. 1.6. спірного договору оренди у нього відсутні правовстановлюючі документи;

Ш імперативна норма передбачена у ст. 761 ЦК України встановлює право передання майна у найм тільки власником речі або особою, якій належать майнові права;

Ш Приватне акціонерне товариство "Алеко-Сервіс" не є власником нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. 1 травня, 1-А, перелік та характеристика яких зазначена у Додатку № 1 до Договору оренди від 03.09.2012 року, що є його невід'ємною частиною. Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Алеко-Сервіс" не мало права передавати майно в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина", з урахуванням чого спірний правочин, різновидом якого є договір, повинен бути визнаний судом недійсним, за приписами закону.

До початку розгляду спору по суті Приватне акціонерне товариство "Алеко-Сервіс" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" із зустрічним позовом, і намагається, зокрема:

· стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" основний борг в сумі 120 000, 00 грн. за Договором оренди нерухомого майна від 03.09.2012 року;

· визнати право власності на нерухоме майно (нежилі приміщення), а саме: приміщення антресолі (приміщення № 6) літ. "А" площею 431, 3 кв. м; диспетчерську складу для збереження запасних частин (літ. "Г") загальною площею 380, 6 кв. м; приміщення антресолі (приміщення № 5,6,7) літ. "Д" загальною площею 679, 2 кв. м; склад (літ. "Е") площею 161, 8 кв.; склад (літ. "Ж") загальною площею 605, 4 кв. м; салон -магазин (літ. "З") площею 341, 1 кв. м; кузовний цех (літ. "К") загальною площею 633, 4 кв. м; склад агрегатів (літ. "Л") загальною площею 706, 7 кв. м.; охоронну (літ. "М") площею 5,1 кв. м.; охоронну (літ. "Н") площею 10, 9 кв. м.; ангар для збереження запасних частин і автомобілів (літ. "П") загальною площею 2 635, 6 кв. м; склад (літ. "Р") загальною площею 488, 0 кв. м; охоронну (літ. "С") загальною площею 10, 7 кв. м; ангар для збереження автомобілів (літ. "Т") загальною площею 3 506, 3 кв. м; склад (літ. "У") площею 53, 6 кв. м; котельню модульну (літ. "Ф") площею 106, 6 кв. м; охоронну (літ. "X") загальною площею 12 кв. м; склад (літ. "Ц") площею 222, 4 кв. м; службове (літ. "Ч") загальною площею 40, 8 кв. м; склад (літ. "Ш") площею 125, 0 кв. м; склад (літ. "Є") площею 916, 5 кв. м; склад (літ. "Ю") площею 567, 7 кв. м; склад (літ. "Ю1") площею 454, 2 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. 1-го Травня, 1-А (далі - Приміщення).

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши оцінку письмовим поясненням, запереченням позивача та відповідача за первісним та зустрічним позовами, норму права, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд встановив:

Первісний позов , з урахуванням зави про зміну його підстав, обґрунтовано тим, що 03.09.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Алеко-Сервіс" (як Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (як Орендарем) було укладено Договір оренди нерухомого майна (далі Договір) предметом якого (п. 1.1.) є зобов'язання Орендодавця передати, а Орендаря прийняти в тимчасове платне користування нерухоме майно (нежилі приміщення), перелік якого наведений в додатку № 1 до Договору, а саме Приміщення.

Приміщення належить Орендодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності від 25.03.1994 року, виданого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, та до моменту укладення Договору нікому не відчужені, під арештом, іпотекою, податковою заставою не перебувають, як внесок до статутного фонду інших юридичних осіб не внесені, судового спору щодо них немає, прав щодо них третіх осіб за договорами найму, оренди тощо немає, про що зазначено у п. п. 1.2, 1.5. Договору.

Згідно п. 1.6. Договору Орендодавець зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня його укладення надати Орендарю нотаріально посвідчені копії правовстановлюючих документів на Приміщення та відповідний витяг з Реєстру права власності на нерухоме майно.

Оскільки свій договірний обов'язок Орендодавець не виконав, належні документи не надав, а позивач вважає що Приватне акціонерне товариство "Алеко-Сервіс" насправді не є власником всього майна, переданого в оренду, та не має відповідних правовстановлюючих документів на нього, тому Договір від 03.09.2012 року підлягає визнанню недійсним, оскільки, на його думку, він суперечить закону.

Дослідивши правовідносини сторін, які ґрунтуються на Договорі, суд дійшов висновку, що первісний позов не підлягає задоволенню, а доводи позивача спростовуються наступним:

Статтею 761 ЦК України встановлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Частина 2 зазначеної статті передбачає право передання майна у найм власником речі або особою, якій належать майнові права.

Фактичні обставини справи і докази на їх підтвердження свідчать про те, що відповідно до Договору купівлі - продажу № 32 від 02.12.1993 року, укладеного між Фондом державного майна України та Організацією орендарів орендного Українського сервісно-торгівельного підприємства "Алеко-Сервіс", акту прийому-передачі до вказаного договору, останній придбав державне майно цілісного майнового комплексу, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. 1-го Травня. 1-А.

25 березня 1994 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву було видане свідоцтво про право власності на вищезазначене майно цілісного майнового комплексу Орендному Українському сервісно-торгівельному підприємству "Алеко-Сервіс", правонаступником якого на час звернення з позовом до суду, є Приватне акціонерне товариство "Алеко-Сервіс".

21 квітня 2008 року Київська міська рада продала, а Закрите акціонерне товариство "Алеко-Сервіс" придбало земельну ділянку, площею 3,7977 га., яка розташована на вул. Першого травня, 1-А у Дарницькому районі м. Києва для експлуатації та обслуговування виробничого комплексу по випуску автомобільної та сільськогосподарської техніки, на якій знаходиться спірне майно та здійснюється господарська діяльність вказаного суб'єкта господарювання. Право власності на вказану земельну ділянку за Приватним акціонерним товариством "Алеко-Сервіс" підтверджується державним актом від 22.12.2011 року. Таким чином, земельна ділянка не змінила свого цільового призначення, в т. ч. з урахуванням ст. 20 Земельного кодексу України.

Оскільки загальний склад нерухомого майна, придбаного за договором № 32, зазнав змін, а саме була утворена нова група об'єктів, Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухоме майно було видано технічний паспорт від 14.03.2011 року на майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. 1-го Травня, 1-А.

Законодавець визначає, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Цивільний кодекс України встановлює, що підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України ( ч.1 статті 215 ЦК України), зокрема:

§ відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст угоди не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства;

§ зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, окрім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих згідно з Конституцією України (статті 1, 8 Конституції України);

§ згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності угоди є недотримання в момент здійснення угоди стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України;

§ якщо недійсність угоди прямо не встановлена законом, проте одна зі сторін або інша заінтересована особа оспорює її дійсність за підставами, встановленими законом, така угода може бути визнана судом недійсною, що встановлено ч. 3 ст. 215 ЦК України.

Постановою пленуму Верховного суду України № 9 від 6 листопада 2009 року зазначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Позивачем за первісним позовом не доведено суду обставини, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме те, що зміст та форма укладеного правочину, різновидом якого є договір, не відповідає вимогам закону, відсутність у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності та правоздатності. Доводи щодо відсутності у відповідача за первісним позовом правовстановлюючих документів на спірне майно спростовуються наданими останнім доказами про володіння користування та розпорядження спірним майном згідно вимог закону, а саме: договором купівлі-продажу № 32 від 02.12.1993 року, технічним паспортом на майновий комплекс від 14.03.2011 року, договором купівлі-продажу земельної ділянки від 21.04.2008 року, Державним актом на право власності на земельну ділянку від 22.12.2011 року, незалежним звітом про проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій та інженерних мереж нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: місто Київ, Дарницький район, вулиця 1-го Травня, 1-А.

За такими обставинами, у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" до Приватного акціонерного товариства "Алеко-Сервіс" про визнання недійсним Договору оренди нерухомого майна від 03.09.2012 року, слід відмовити, як необґрунтовано заявленого.

Витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову в сумі 1073, 00 грн. покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзапчастина", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрзапчастина" (далі - Орендар), та Приватним акціонерним товариством "Алеко-Сервіс" (далі - Орендодавець), було укладено Договір оренди нерухомого майна від 03.09.2012 року, предметом якого (п. 1.1.) є зобов'язання Орендодавця передати, а Орендаря прийняти в тимчасове платне користування Приміщення, характеристики яких зазначені у Додатку № 1 до вказаного Договору, що є невід'ємною його частиною.

На виконання п. 2.1. Договору Орендодавець, за актом прийому передачі від 05.09.2012 року передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно (нежилі приміщення), за його індивідуально-визначеними ознаками, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. 1-го травня, 1-А.

Позивач за зустрічним позовом наполягає на стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" основного боргу з орендної плати в сумі 120 000, 00 грн., згідно Договору. Додатково Приватним акціонерним товариством "Алеко-Сервіс" заявлені позовні вимоги про визнання за ним права власності на спірне майно, яке є предметом Договору.

Вказані обставини обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором, про які сторони домовилися в п. п. 3.1., 3.3., Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзапчастина" своєчасно не вносить орендну плату, за користування Приміщенням, як це зазначено у ст. 762 ЦК України. З посиланням на приписи ст. 328 ЦК України, позивач за зустрічним позовом наголошує, що 25.03.1994 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву орендному Українському сервісно-торгівельному підприємству "Алеко-Сервіс", було видане відповідне свідоцтво про право власності на майно цілісного майнового комплекс, який знаходиться з адресою: м. Київ, вул. 1-го травня, 1-А, та набуто ним на підставі договору купівлі-продажу № 23 від 02.12.1993 року. Спірне майно, яке входило до складу цілісного майнового комплексу знаходилося у володінні, користуванні та розпорядженні Орендного Українського сервісно-торгівельним підприємством "Алеко-Сервіс" (правонаступником якого є - Приватне акціонерне товариство "Алеко-Сервіс"). Вказане нерухоме майно зазнало істотних змін, а саме: було створено нову групу об'єктів нерухомого майна (нежилих приміщень), у зв'язку з чим 14.03.2011 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна проведена технічна інвентаризація всього майна, що розташовано за адресою м. Київ, вул. 1-го Травня, 1-А. За наслідками інвентаризації було складено технічний паспорт, за змістом якого вбачається, що Приміщення перебуває на балансі Приватного акціонерного товариства "Алеко-Сервіс", і за вимогами закону є самочинним будівництвом.

Приватне акціонерне товариство "Алеко-Сервіс" стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзапчастина" належним чином не виконує свої зобов'язання у частині внесення орендної плати за користування майном. Окрім цього не визнає та оспорює на нього право власності, яке належить Приватному акціонерному товариству "Алеко-Сервіс". Тому, позивач за зустрічним позовом, з посиланням на приписи ст. ст. 375, 376, 629, 726 ЦК України, намагається стягнути з відповідача за зустрічним позовом суму боргу з орендних платежів в розмірі 120 000, 00 грн., який виник за Договором оренди від 03.09.2012 року за період з вересня 2012 року по жовтень 2012 року, визнати на спірне нерухоме майно право власності, яке є предметом зазначеного договору, і підпадає під ознаки самочинного будівництва.

Відповідач зустрічний позов не визнав, мотивуючи свої заперечення тим, що позивачем не виконані вимоги п 1.6 Договору щодо надання протягом 10-ти робочих днів з дня укладення вказаного договору нотаріально посвідчених копій правовстановлюючих документів на майно та відповідного витягу з Реєстру права власності на це майно.

Дослідивши обставини звернення відповідача із зустрічним позовом, мотиви його обґрунтування та заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що він підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Як зазначено вище, між стонами укладено Договір оренди нерухомого майна від 03.09. 2012 року, предметом якого є зобов'язання Орендодавця передати, а Орендаря прийняти в тимчасове платне користування Приміщення.

Відповідно до п. 3.1. Договору Орендар в'язав на себе зобов'язання своєчасно сплачувати орендну плату за користування Приміщенням, розмір якої за один повний календарний місяць визначений п. 3.2., та з урахуванням індексації становить разом до сплати з ПДВ 120 000, 00 грн., а також інші платежі за цим Договором, що кореспондується з п. 3.7. Договору. Термін їх сплати визначений п. 3.3. і становить не пізніше п'ятого числа місяця, що натає за звітним.

Пунктом 3.5. Договору сторони передбачили, що розмір орендної плати може бути переглянутий лише за їх згодою сторін шляхом укладання Додаткової угоди. Натомість, взяті на себе зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзапчастина" не виконало, в зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом наполягає на стягненні заборгованості.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни, строку його дії, предмету оренди,за його індивідуально -визначеними ознаками тощо, а тому він вважається укладеним згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181, ст. 284 ГК України та ст.ст. 627, 628, 638, 759 ЦК України.

Так, пунктом першим ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, що кореспондується положеннями ст. 283 ГК України, як спеціальної норми, яка передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що його права та охоронювані законом інтереси порушені, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрзапчастина" не визнається та оспорюється його право власності на спірне нерухоме майно, в зв'язку наполягає на задоволенні своїх позовних вимог щодо визнання права власності.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про передання на підставі договору купівлі - продажу № 32 від 02.12.1993 року за актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу Орендному Українському сервісно-торгівельному підприємству "Алеко-Сервіс", який знаходиться за адресою м. Київ, вул. 1-го Травня, 1-А. який згодом зазнав істотних змін, зокрема, була утворена нова група об'єктів нерухомого майна (нежилих приміщень). У зв'язку з даним обставинами, чим 14.03.2011 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна була проведена технічна інвентаризація нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. 1-го Травня, 1 -А, та складено технічний паспорт, за яким значиться перелік майна, зокрема: приміщення антресолі (приміщення № 6) літ. "А" площею 431, 3 кв. м; диспетчерську складу для збереження запасних частин (літ. "Г") загальною площею 380, 6 кв. м; приміщення антресолі (приміщення № 5,6,7) літ. "Д" загальною площею 679, 2 кв. м; склад (літ. "Е") площею 161, 8 кв.; склад (літ. "Ж") загальною площею 605, 4 кв. м; салон -магазин (літ. "З") площею 341, 1 кв. м; кузовний цех (літ. "К") загальною площею 633, 4 кв. м; склад агрегатів (літ. "Л") загальною площею 706, 7 кв. м.; охоронну (літ. "М") площею 5,1 кв. м., охоронну (літ. "Н") площею 10, 9 кв. м. ангар для збереження запасних частин і автомобілів (літ. "П") загальною площею 2 635, 6 кв. м; склад (літ. "Р") загальною площею 488, 0 кв. м; охоронну (літ. "С") загальною площею 10, 7 кв. м; ангар для збереження автомобілів (літ. "Т") загальною площею 3 506, 3 кв. м; склад (літ. "У") площею 53, 6 кв. м; котельню модульну (літ. "Ф") площею 106, 6 кв. м; охоронну (літ. "X") загальною площею 12 кв. м; склад (літ. "Ц") площею 222, 4 кв. м; службове (літ. "Ч") загальною площею 40, 8 кв. м; склад (літ. "Ш") площею 125, 0 кв. м; склад (літ. "Є") площею 916, 5 кв. м; склад (літ. "Ю") площею 567, 7 кв. м; склад (літ. "Ю1") площею 454, 2 кв. м., та яке на даний час знаходиться на балансі Приватного акціонерного товариства "Алеко-Сервіс".

Публічним акціонерним товариством "Алеко-Сервіс" не заперечується той факт, що новостворене майно було збудовано без надання в органи технічної інвентаризації дозвільної документації на будівництво та не введено в експлуатацію, однак це не є перешкодою для набуття ним права власності згідно вимог Закону.

За приписами ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил, а особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права на нього.

Статтею 392 ЦК України передбачено можливість звернення за захистом права власності, яке є існуючим, тобто, набуто за встановлених законодавством підстав. Виходячи з аналізу даної статті, а також статей 15, 16, частини 5 статті 11 ЦК України, цивільні права (в тому числі право власності) можуть виникати з рішення суду тільки у випадках, прямо встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту будівництва (створення майна); якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації; якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації, що кореспондується з положенням ст. 376 ЦК України. Так, вказана стаття визначає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п'ятою цієї статті.

Частиною 3 статті 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. З аналізу вказаної норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку лише в тому випадку, якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкту.

За змістом частини п'ятої цієї ж статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Отже, необхідними умовами узаконення самочинно побудованих об'єктів є: відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки; відсутність заперечень з боку власника земельної ділянки; відсутність порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Матеріали справи містять Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.04.2008 року, укладений між Київською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Алеко-Сервіс", який свідчить про придбання останнім земельної ділянки на вул. Першого травня, 1-а у Дарницькому районі м. Києва, площею 3,7977 га. з метою експлуатації та обслуговування виробничого комплексу по випуску автомобільної та сільськогосподарської техніки. Державний акт на право власності цієї земельної ділянки від 22.12.2011 року, виданий Приватному акціонерному товариству "Алеко-Сервіс" відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, і підтверджує її цільове призначення. Таким чином, земельна ділянка не змінювала свого цільового призначення, що відповідає вимогам ст. 20 Земельного кодексу України.

В свою чергу, органи місцевого самоврядування не зверталися до суду з вимогами про вилучення зазначеної земельної ділянки у Приватного акціонерного товариства "Алеко-Сервіс" у зв'язку із використанням її не за цільовим призначенням.

Статтею 375 ЦК України визначено право власника земельної ділянки зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам та набуття ним права власності на зведені будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Спеціальне визнання судом права власності на майно необхідно тоді, коли у нього відсутні належні правовстановлюючі документи, і це право оспорює відповідач. Тобто визнання права власності за своєю правовою природою є превентивною формою захисту права і такі вимоги можуть бути пред'явлені коли право ще не порушено, а існує загроза його порушення. Вказаний позов може бути пред'явлено до будь якої особи, яка словами чи діями завила про свої претензії на річ, яка перебуває у власності іншої особи. Пред'являючи такий позов, особа повинні надати докази вчинення іншою особою дій, в т. ч. висловлювань, які можуть бути розцінені як не визнання чи оспорювання такого права.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем за зустрічним позовом доведено, що у відповідача утворилася заборгованість з орендної плати, яка до наступного часу не сплачена. Крім того, всупереч вимогам ст. 392 ЦК України, відповідачем за зустрічним позовом не визнається право власності на спірне майно. Наявність порушень з боку Приватного акціонерного товариства "Алеко-Сервіс" в результаті проведеного самочинного будівництва, або використання земельної ділянки не за її цільовим призначенням спростовується відсутністю претензій з боку суб'єктів господарювання та органів місцевого самоврядування.

Докази у справи свідчать, що земельна ділянка, площею 3, 79777 га., за кадастровим № 8000000000:90:244:0001, яка належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Алеко-Сервіс", не змінювала свого цільового призначення, була передана у власність для експлуатації та обслуговування виробничого комплексу по випуску автомобільної та сільськогосподарської техніки і використовується вказаним вище підприємством відповідно до виду діяльності.

За такими обставинами, суд дійшов висновку, що зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Алеко-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" обґрунтований та підлягає задоволенню, в зв'язку з чим слід:

· стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзапчастина" основний борг в сумі 120 000, 00 грн. за Договором оренди нерухомого майна від 03.09.2012 року;

· визнати за Приватним акціонерним товариством "Алеко-Сервіс" право власності на нерухоме майно (нежилі приміщення), а саме:

- приміщення антресолі (приміщення № 6) літ. "А" площею 431, 3 кв. м;

- диспетчерську складу для збереження запасних частин (літ. "Г") загальною площею 380, 6 кв. м;

- приміщення антресолі (приміщення № 5, 6, 7) літ. "Д" загальною площею 679, 2 кв. м;

- склад (літ. "Е") площею 161, 8 кв.;

- склад (літ. "Ж") загальною площею 605, 4 кв. м;

- салон -магазин (літ. "З") площею 341, 1 кв. м;

- кузовний цех (літ. "К") загальною площею 633, 4 кв. м;

- склад агрегатів (літ. "Л") загальною площею 706, 7 кв. м.;

- охоронну (літ. "М") площею 5, 1 кв. м.;

- охоронну (літ. "Н") площею 10, 9 кв. м.;

- ангар для збереження запасних частин і автомобілів (літ. "П") загальною площею 2 635, 6 кв. м;

- склад (літ. "Р") загальною площею 488, 0 кв. м;

- охоронну (літ. "С") загальною площею 10, 7 кв. м;

- ангар для збереження автомобілів (літ. "Т") загальною площею 3 506, 3 кв. м;

- склад (літ. "У") площею 53, 6 кв. м;

- котельню модульну (літ. "Ф") площею 106, 6 кв. м;

- охоронну (літ. "X") загальною площею 12 кв. м;

- склад (літ. "Ц") площею 222, 4 кв. м;

- службове (літ. "Ч") загальною площею 40, 8 кв. м;

- склад (літ. "Ш") площею 125, 0 кв. м;

- склад (літ. "Є") площею 916, 5 кв. м;

- склад (літ. "Ю") площею 567, 7 кв. м;

- склад (літ. "Ю1") площею 454, 2 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Першого травня, 1-А.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 11 200, 00 грн. за подання зустрічного позову покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзапчастина", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 12.12.2012 року, згідно ч. 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 203, 215, 328, 331, 375, 376, 392, 599, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 180, 181, 193, 283 ГК України ст. ст. 4 2 , 4 3 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 60, ст. 77, 81 1 , 82, 82 1 , 84, ч. 2 ст. 85, ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" до Приватного акціонерного товариства "Алеко-Сервіс" про визнання недійсним Договору оренди нерухомого майна від 03.09.2012 року - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1073, 00 грн. за подання первісного позову покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина".

3. Зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Алеко-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" про стягнення боргу за Договором оренди нерухомого майна від 03.09.2012 року, визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина", 02088, м. Київ, вул. Першого травня, буд. 1-А. код ЄДРПОУ 30722204, на користь:

- Приватного акціонерного товариства "Алеко-Сервіс", 02088, м. Київ, вул. Першого травня, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 04804439, борг в сумі 120 000, 00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 11 200, 00 грн., видавши наказ.

5. Визнати за Приватним акціонерним товариством "Алеко-Сервіс", 02088, м. Київ, вул. Першого травня, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 04804439, право власності на нерухоме майно (нежилі приміщення), а саме:

- приміщення антресолі (приміщення № 6) літ. "А" площею 431, 3 кв. м;

- диспетчерську складу для збереження запасних частин (літ. "Г") загальною площею 380, 6 кв. м;

- приміщення антресолі (приміщення № 5, 6, 7) літ. "Д" загальною площею 679, 2 кв. м;

- склад (літ. "Е") площею 161, 8 кв.;

- склад (літ. "Ж") загальною площею 605, 4 кв. м;

- салон -магазин (літ. "З") площею 341, 1 кв. м;

- кузовний цех (літ. "К") загальною площею 633, 4 кв. м;

- склад агрегатів (літ. "Л") загальною площею 706, 7 кв. м.;

- охоронну (літ. "М") площею 5, 1 кв. м.;

- охоронну (літ. "Н") площею 10, 9 кв. м.;

- ангар для збереження запасних частин і автомобілів (літ. "П") загальною площею 2 635, 6 кв. м;

- склад (літ. "Р") загальною площею 488, 0 кв. м;

- охоронну (літ. "С") загальною площею 10, 7 кв. м;

- ангар для збереження автомобілів (літ. "Т") загальною площею 3 506, 3 кв. м;

- склад (літ. "У") площею 53, 6 кв. м;

- котельню модульну (літ. "Ф") площею 106, 6 кв. м;

- охоронну (літ. "X") загальною площею 12 кв. м;

- склад (літ. "Ц") площею 222, 4 кв. м;

- службове (літ. "Ч") загальною площею 40, 8 кв. м;

- склад (літ. "Ш") площею 125, 0 кв. м;

- склад (літ. "Є") площею 916, 5 кв. м;

- склад (літ. "Ю") площею 567, 7 кв. м;

- склад (літ. "Ю1") площею 454, 2 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Першого травня, 1-А.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -17.12.2012р.

Суддя Ю.О. Підченко