Рішення

від 13.11.2012 по справі 5023/4732/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р.Справа № 5023/4732/12 вх. № 4732/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

за участю

позивача - Гостіщевої О.В., довіреність від 20.10.2012 року;

відповідача - Боженко А.В., довіреність від 01.01.2012 року;

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Харківське охоронне підприємство", с. Мала Данилівка

до Акціонерного товариства "А.М.Б." м. Харків

про стягнення 143130,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Харківське охоронне підприємство", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "А.М.Б." (надалі - Відповідач) суми заборгованості у розмірі 143130,00 гривень. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням умов договору № 26 про надання охоронних послуг, укладеного між сторонами 01 лютого 2008 року. Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача суму судового збору у розмірі 2862,60 гривень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 жовтня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 листопада 2012року.

12 листопада 2012 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. №18656) витребувані судом документи на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

12 листопада 2012 року Відповідач надав через канцелярію суду заяву (вх.№15988), в якій зазначив, що не згоден з нарахованою заборгованістю, оскільки строк виконання зобов'язання за договором переводу боргу №2406/11 від 23 червня 2011 року не настав та просив суд долучити до матеріалів справи довідку про номери поточних рахунків, відкритих в установах банків. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 13 листопада 2012 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у відкритому судовому засіданні 13 листопада 2012року суму боргу визнає, але пояснює, що не настав строк для виконання виплати боргу, про що надав свої заперечення на позовні вимоги. Зазначав про їх необгрунтованість, вважаючи їх такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, а тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

01 лютого 2008 року між Приватним підприємством "Харківське охоронне підприємство" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕТ" (Боржник) було укладено договір № 26 (надалі - договір). Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін.

Відповідно до умов договору, Позивач зобов'язувався здійснювати спостереження за станом та технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на об'єктах Боржника, а у разі надходження на ПЦО сигналу про спрацювання сигналізації об'єкта, забезпечувати реагування ГЗ ДСО для встановлення причин його надходження, а Боржник, в свою чергу, зобов'язувався своєчасно сплачувати за отримані послуги.

Відповідно до п.2.2. договору, перший платіж за перший місяць спостереження за сигналізацією об'єкту здійснюється Боржником не пізніше 15-го числа кожного місяця за цей місяць. Датою оплати вважається дата зарахування коштів Боржника на банківський рахунок Позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач виконав дане договірне зобов'язання у повному обсязі. Даний факт підтверджується підписаним з обох сторін актом звірки взаєморозрахунків за період з 01 січня 2009 року по 22 червня 2011 року на суму 143130 гривень, а також актами прийому-здачі виконаних робіт, наявними у матеріалах справи (а.с.32-42).

Також, 23 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕТ" та Акціонерним товариством "А.М.Б." було укладено договір № 2406/11 про перевод боргу. Даний договір було підписано повноважними представниками сторін.

Відповідно до умов договору про перевод боргу, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕТ" (Боржник) зобов'язувався протягом трьох календарних днів з моменту підписання данного Договору передати Акціонерному товариству "А.М.Б." (Новий боржник) всі документи, підтверджуючі борг, а також згідно п.2.3 цього Договору зобов'язувався перерахувати Новому боржнику суму 143130,00 гривень у строк 240 банківських днів з моменту підписання данного Договору, що утворився за договором про надання охоронних послуг № 26 від 01 лютого 2008 року між Кредитором та Боржником. В свою чергу Новий боржник, відповідно п. 2.1 Договору №2406/11 про перевод боргу зобов'язувався перерахувати Кредитору на його рахунок загальну суму боргу у розмірі 143130,00 гривень.

За таких обставин, загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за спірними договорами складає 143130,00 гривень, яка до цього часу не погашена.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Суд звертає увагу на той факт, що переведення боргу, як і заміна кредитора у зобов'язанні, свідчить про зміну суб'єктного складу зобов'язаня, але залишає незмінним саме зобов'язання. До того ж, відповідно до умов договору №2406/11 про переведення боргу від 23 червня 2011 року, новий боржник (Відповідач) зобов'язувався негайно виконати перевод боргу на рахунок Кредитора (Позивача), який виник за укладеним договором №26 від 01 лютого 2008 року між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕТ" (первинним боржником), а первинний боржник, в свою чергу, зобов'язувався перерахувати Відповідачеві відповідний борг у розмірі 143130,00 гривень в строк 240 календарних днів згідно п.2.3 договору№2406/11 про переведення боргу від 23 червня 2011 року. Також слід зазначити, що посилання Відповідача на ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України про те, що не настав строк для виконання боржником обов'язку, суд роз'яснює, що ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України закріплює право вимагати виконання обов'язку в будь який час, тобто будь-яке звернення Позивача до боржника є реалізацією його права вимоги на виконання відповідного обов'язку, у тому числі і через суд.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст. 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та впорядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, частина 2 ст.193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи, що Відповідачем не доведено та необгрунтовано свою правову позицію, а також визнано в судовому засіданні сумму боргу, суд визнає вимогу Позивача обгрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення Відповідачем відповідної заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 143130,00 гривень нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача. Судом встановлено, що Позивачем було сплачено у повному обсязі судовий збір. Згідно платіжному дорученню наданому разом із позовною заявою за №642 від 15 жовтня 2012 року останній сплатив 2085,99 грн.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст. 520, 625, 526, 530, 599, 629, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193 Господарського суду України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства «А.М.Б.» (61177, м. Харків, вул. Іжевська, 22-А, код ЄДРПОУ 22723288, п/р 260000135065 в ВАТ «Інпромбанк», МФО 351878) на користь Приватного підприємства «Харківське охоронне підприємство» (62341, Харківська область, Дергачівський район, с. Мала Данилівка, вул. Партизанська, 75, код ЄДРПОУ 32938655, п/р 26000060382583 в ХГРУ «ПриватБанк», МФО 351533) 143130,00 гривень суму основного боргу та 2865,60 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.11.2012 р.

Суддя Калантай М.В.

Справа № 5023/4732/12