Рішення

від 18.12.2012 по справі 5024/1675/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2012 р. Справа № 5024/1675/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Грицай О.С. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР", м.Луцьк

до Приватного підприємства "Бултранс", м.Херсон

про стягнення 36 590 грн. 94 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Заболотна І.В. представник, дов. № 2189 від 16.11.2012р.;

від відповідача - не з'явився.

в с т а н о в и в:

У листопаді 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до приватного підприємства "Бултранс", просило стягнути з відповідача заборгованість в сумі 62 415,34 грн., з якої основний борг 56 008,86 грн., пеня 1081,81 грн., штраф 2800,44 грн., 35% річних 2524,23 грн., посилаючись на порушення умов договору купівлі-продажу паливно -мастильних матеріалів щодо належного розрахування за отримані матеріали.

11 грудня 2012 року, у зв'язку з частковою сплатою боргу відповідачем, позивачем надана заява про зменшення позовних вимог, так, позивач просить стягнути суму основного боргу 32 008,86 грн., пеню 894,49 грн., штраф 1600,44 грн., 35% 2 087,15 грн., всього 36 590,94 грн. (а.с. 50-51). Зазначена заява відповідає вимогам ст.22 ГПК України, тому вона приймається судом, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову - 36 590 грн. 94 коп., в межах якої розглядається спір.

У судовому засіданні 18.12.2012 року представником позивача було надано суду докази направлення відповідачу заяви про зменшення розміру позовних вимог та довідку з банку про часткову сплату заборгованості відповідачем.

Справа розглядалась у судових засіданнях 11.12.2012 року та 18.12.2012 року, у які представник відповідача не з'явився, відповідачем було надано заяви про відкладення розгляду справи, однак доказів у підтвердження поважності причин неявки суду не надано.

Зазначене свідчить про те, що, незважаючи на обізнаність про дату розгляду спору, відповідач ухиляється від явки в засідання суду та подання витребуваних судом документів.

Крім того, відповідач є юридичною особою, яка повинна на свій розсуд реалізувати надані їй права та яка не позбавлена можливості направити у судове засідання іншого представника.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка в засідання суду представника сторони не є обов'язковою підставою відкладення розгляду справи.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від позивача не надходило, відповідачем не обґрунтовано належними доказами підстав відкладення розгляду справи, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника відповідача, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Крім викладеного судом встановлено, що 26.04.2012 року між сторони укладений договір №С12012 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням смарт-карт на АЗС, відповідно до пункту 2.1 якого продавець (позивач) зобов'язується передавати у власність покупця (відповідача) через АЗС, що розміщені на території України з використанням смарт - карт паливно-мастильні матеріали (ПММ), а покупець зобов'язується приймати у власність ПММ та оплачувати їх вартість.

Відповідно до пункту 2.3 договору покупець купує у продавця смарт-карти на умовах та по вартості додатково погоджених сторонами в договорі купівлі-продажу смарт - карт.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що враховуючи періодичність та ритмічність поставок ПММ протягом дії даного договору, накладна на відпуск товарно - матеріальних цінностей та податкова накладна формується продавцем один раз на місяць -останнім числом місяця. При цьому по факту відпуску ПММ продавцем за відповідний період надається покупцю для підписання акт приймання -передачі та видаткова накладна. Акт приймання -передачі підтверджує факт передачі ПММ у власність покупця за відповідний період. Вищевказані документи надаються покупцеві для підписання після 7 робочого числа місяця наступного за звітним.

Оплата покупцем вартості відпущених ПММ здійснюється періодично протягом 3 календарних днів з моменту фактичного отримання покупцем ПММ на АЗС. При цьому оплата здійснюється за ціною встановленою на день відпуску ПММ (пункт 4.4 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачений обов'язок відповідача належно виконувати умови даного договору, в т.ч. вчасно та в повному обсязі здійснювати оплату вартості отриманих ПММ у відповідності до умов розділу 4, та/або відповідних додатків чи доповнень до даного договору.

Дев'ятий розділ договору передбачає відповідальність сторін. Так, у пункті 9.2 зазначено, що у випадку не проведення розрахунків покупцем згідно умов розділу 4 даного договору, покупець зобов'язується на користь продавця сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, покупець зобов'язаний додатково, крім пені, сплатити на користь продавця штраф у розмірі 5% від суми заборгованості. Покупець, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу продавця повинен сплатити проценти в розмірі 35% річних від суми заборгованості за кожен день просрочки згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України (пункт 9.3 договору).

На підтвердження надання паливно - мастильних матеріалів позивачем надані акти приймання -передачі ПММ за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року на суму 25 513,81 грн., за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року на суму 143 295,05 грн., які підписані та мають печатки приватного підприємства "Бултранс" (а.с. 19, 20).

Позивачем також надано видаткові накладні №52158 від 31.08.2012 року на суму 25 513,81 грн. та №59650 від 30.09.2012 року на суму 143 295,05 грн., які також підписані та мають печатки відповідача.

Відповідно до пункту 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

З позовної заяви та заяви про зменшення позову вбачається, що відповідачем було проведено часткову сплату за надані матеріали, першу партію було сплачено у повному обсязі, другу партію - на суму 111 286,19 грн., відтак неоплаченою є сума 32 008,86 грн., що також було перевірено судом.

Крім того, вбачається наявність актів звіряння розрахунків станом на 30.09.2012 року та 31.10.2012 року, які підписані та мають печатку приватного підприємства "Бултранс (а.с. 23,24).

Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір купівлі - продажу, згідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості в розмірі 32 008,86 грн. є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 32 008,86 грн. підлягають задоволенню.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань за договором позивачем, на підставі пункту 9.3 договору, нараховані відповідачу 35% річних у сумі 2 087,15 грн. за період з 03.10.2012 року по 10.12.2012 року (а.с. 53), у зв'язку з чим суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Поряд з цим, сплата процентів річних від простроченої суми (розмір процентів сторони передбачили пунктом 9.3 договору), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 35% річних у розмірі 2087,15 грн., нарахованих на суму заборгованості, господарський суд зауважує, що вказаний розрахунок має помилки та додає свій розрахунок виконаний відповідно до вимог чинного законодавства:

32 008,86 грн. (сума заборгованості) х 35% х 68 (дні прострочки) : 366 (кількість днів у поточному році) = 2081,45 грн.

Розрахунок 35% річних є неточним, оскільки не враховано кількість днів у поточному році, з врахуванням вищенаведеного, судом зроблений самостійних розрахунок 35% річних за період з 03.10.2012 року по 10.12.2012 року, який складає 2081,45 грн.

Водночас, позивачем нарахована пеня в сумі 894,49 грн., відповідно до пункту 9.2 договору від 26.04.2012 року №С12012, нарахування якої є правомірним, оскільки згідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до статті 231 того ж Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Крім того, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 894,49 грн., нарахованих на суму заборгованості, господарський суд зауважує, що вказаний розрахунок має помилки та додає свій розрахунок виконаний відповідно до вимог чинного законодавства:

32008,86 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ х 68 (дні прострочки) : 100 = 892,05 грн.

Розрахунок пені позивача є неточним, оскільки не враховано кількість днів у році (поточному році), з врахуванням вищенаведеного, судом зроблений самостійних розрахунок пені за період з 03.10.2012 року по 10.12.2012 року, яка складає 892,05 грн.

Позивачем нарахований штраф у розмірі 5% від суми простроченого платежу понад 30 днів в сумі 1600,44 грн., відповідно до пункту 9.2 договору від 26.04.2012 року №С12012, нарахування якого є правомірним.

Відповідно до ч. 2 статті 231 Господарського кодексу України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України. Така позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі №3-24гс12.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування штрафу у розмірі 5% від суми простроченого платежу, суд зазначає, що його нарахування є правомірним, тому з відповідача слід стягнути штраф у сумі 1 600,44 грн.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Бултранс" (73000, м. Херсон, вул. 21 Січня, 33/47, кв. 39, ЄДРПОУ 34370076, ІПН 343700721035, свідоцтво ПДВ №100035904, р/р 26001023059470 в ПАТ «ВТБ Банк») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, ідентифікаційний код 37485075, р/р 260001816902 в ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», м. Київ, МФО 380281, ІПН 374250703184, Св. Пл. ПДВ 100336054) -32 008,86 грн. основного боргу, 892,05 - пені, 1600,44 грн. - штрафу, 35% річних - 2081,45 грн. та 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 19 грудня 2012 року

Суддя О.С.Грицай