Постанова

від 11.12.2012 по справі 2а-5344/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 грудня 2012 року Справа № 2а-5344/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фастівської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтергранітсервіс-М» стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ: Фастівська об`єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергранітсервіс-М»податкового боргу у сумі 121263 грн. 39 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств у вказаному вище розмірі.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів, а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.

У судове засідання, призначене на 11 грудня 2012 року, представники сторін не з`явились. Матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заперечень проти позову суду не надав, про розгляд справи був повідомлений за адресою, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а саме: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Суворова, буд. 19.

До суду повернулись конверти, направлені на адресу відповідача, із відмітками підприємства поштового зв'язку про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергранітсервіс-М»за зазначеною адресою (а.с. 42, 49).

Згідно з частиною восьмою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Цією ж статтею передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтергранітсервіс-М»(ідентифікаційний код 34217686, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Суворова, буд. 19) зареєстроване державним реєстратором Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області як юридична особа 03.05.2006, про що зроблено запис про державну реєстрацію за № 1 361 102 0000 000680 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 475062 (а.с. 7) та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с. 11-12).

Як платник податків відповідач перебуває на обліку в Фастівській об`єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби, що підтверджується даними довідки позивача від 04.05.2006 № 1661 (а.с. 9).

Судом встановлено, що відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 120993 грн. 77 коп.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у березні 2012 року посадовою особою податкового органу на підставі вимог статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-ХII, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтергранітсервіс-М»податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 22.03.2012 № 53/1501-34217686.

Під час перевірки позивачем зафіксовано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтергранітсервіс-М»вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, що полягало у сплаті відповідачем податку на додану вартість у загальному розмірі 1348 грн. 08 коп. із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення -рішення від 22.03.2012 № 0000581501, яким відповідно до приписів пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу, що становить 269 грн. 62 коп.

Вказане вище податкове повідомлення -рішення отримано відповідачем 22.03.2012, про що свідчить підпис його представника на корінці рішення (а.с.29).

Враховуючи вимоги пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу було виставлено податкову вимогу від 05.03.2012 № 25 на загальну суму 41457 грн. 41 коп., яка була отримана його представником 05.03.2012, що підтверджується підписом представника відповідача на корінці вимоги (а.с. 17).

Податковий обов`язок щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у загальному розмірі 121263 грн. 39 коп. у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних непрямих податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

У свою чергу, порядок адміністрування податком на прибуток підприємств визначено розділом III Податкового кодексу України, положення якого в силу приписів пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»цього Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 31.1 статті 31 цього Кодексу визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Згідно з пунктом 35.1 статті 35 Податкового кодексу України, сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 Податкового кодексу України).

Пунктом 152.9 статті 159 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом є календарний квартал.

Відповідно до пункту 49.19 статті 49 цього Кодексу, якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків), подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Сума податку, яка зазначена платником у податковій декларації, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2012 року та податкові декларації з податку на прибуток підприємств за I квартал 2012 року та півріччя 2012 року, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 23-28).

Так, розмір податку на додану вартість, визначений відповідачем у податковій декларації за січень 2012 року, становить 42087 грн. 00 коп.

З урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості у сумі 629 грн. 59 коп., узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 41457 грн. 41 коп. платником податків у строк, визначений законом, сплачено не було.

Згідно з даними податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за I квартал 2012 року та півріччя 2012 року, відповідачем самостійно визначено суму податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті ним за вказані звітні періоди, у загальному розмірі 81964 грн. 00 коп.

Враховуючи часткове погашення платником податків заборгованості за рахунок переплати у сумі 2427 грн. 64 коп., узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 79536 грн. 36 коп. відповідачем у визначений Податковим кодексом строк не сплачено.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, податок, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль -це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Як вже зазначалося судом вище, під час проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтергранітсервіс-М»узгодженої суми податкового зобов`язання, результати якої оформлені актом від 22.03.2012 № 53/1501-34217686, податковим органом виявлено несвоєчасну сплату відповідачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

Так, позивачем встановлено, що грошові кошти у сумі 1348 грн. 08 коп., сплачені відповідачем у січні 2012 року із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи положення вказаних вище норм, суд дійшов висновку, що податковий орган, виявивши при проведенні перевірки 22.03.2012 порушення відповідачем норм податкового законодавства, що полягало у сплаті у січні 2012 року податку на додану вартість у сумі 1348 грн. 08 коп. із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, обґрунтовано застосував до відповідача штрафні санкції на суму 269 грн. 62 коп. (1348 грн. 08 коп. х 20 % = 269 грн. 62 коп.).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Пунктами 56.2, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Оскільки відповідач не оскаржував прийняті податковим органом податкову вимогу від 05.03.2012 № 25 та податкове повідомлення - рішення від 22.03.2012 № 0000581501, податковий борг є узгодженим.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 121263 грн. 39 коп.

Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, та обліковими картками платника податків (зворотній бік) з податку на додану вартість (а.с. 20-21, 53-54) та податку на прибуток підприємств (а.с. 22).

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-ХII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду надано не було.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 121263 грн. 39 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергранітсервіс-М» на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 121263 (сто двадцять одна тисяча двісті шістдесят три) грн. 39 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.