Постанова

від 13.12.2012 по справі 10613/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 грудня 2012 р. Справа № 2-а-10613/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Коваль О.Ю.,

представника відповідача - Корнієвський О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Водснаб" до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Водснаб»(надалі за текстом - ПП "Водснаб", позивач), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, відповідач), в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0007952305 від 12.09.2012 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

Податковим органом проведено планову виїзну перевірку ПП "Водснаб" (код ЄДРПОУ 32947423), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 року, результати якої оформлено актом № 3555/2201/32947423 від 07.09.2012 року та встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства. На підставі висновків зазначеного акту відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Проте, ПП «Водснаб»не погоджується з грошовими зобов'язаннями, визначеними податковим повідомленням-рішенням № 0007952305 від 12 вересня 2012 року, оскільки вважає, що висновки Акту перевірки № 3555/2201/32947423 від 07.09.2012 р., на підставі якого винесено спірне повідомлення-рішення, ґрунтуються на невірному застосуванні норм законодавства України з питань оподаткування з наступних причин.

В якості порушення податкового законодавства в Акті перевірки зазначено, що «Для перевірки не надані документи, які би підтверджували перелік покупців товару, що були знайдені Комісіонерами, а тим більш робітниками підприємства, до посадових обов'язків яких входить прийом замовлень та реалізація товару - води.», але вказаний факт не є порушенням податкового та цивільного законодавства, оскільки позивач при формуванні суми валових витрат дотримався вимог податкового законодавства, а саме: ст. 5.1, 5.3.9, 11.2.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; ст. ст. 1012,1013,1022 Цивільного кодексу України. Крім того, представник позивача зазначив, що законність дій фізичних осіб -підприємців які виступали у якості комітентів у спірних правовідносинах підтверджена нормами ст. 42 Конституції України та ч. 1 ст. 43 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, зазначивши, що всі дії податкового органу у відношенні до ПП "Водснаб" є належним чином обґрунтованими, вчиненими у відповідності до вимог податкового законодавства, на підставах, в межах повноважень та у спосіб, встановлений діючим законодавством України, порушення платником податків встановлено та зафіксовано актом перевірки, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

ПП "Водснаб", місцезнаходження: 61202, пр. Л. Свободи, б. 41, кв. 21, м. Харків, ЄДРПОУ 32947423, зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 05.04.2004 року за № 26488128Ю0031655, взято на облік в органах податкової служби 13.04.2004 року за № 14818, станом на 31.08.2012 року перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС.

Фактичне місцезнаходження платника податків - вул. Роганська, 151, м. Харків, у відповідності до договору оренди від 01.03.2011 року за № 175/11, укладеним між ПП "Водснаб" та ПФ "Галс", ЄДРПОУ 14093531.

Позивач є платником ПДВ, що підтверджується відповідним свідоцтвом від 30.04.2004 року за № 28315513.

На підставі направлень від 09.08.2012 року за №№ 1345, 1346, 1347, 1350 від 10.08.2012 №№ 1362,1363, згідно п. 77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями та наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 25.07.2012 № 1093 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ПП "Водснаб" (код ЄДРПОУ 32947423) -з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 3555/2201/32947423 від 07.09.2012 р., згідно з висновками якого ПП «Водснаб»допустило наступні порушення:

- 1. п. 5.1. пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 328230 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року у сумі 45437 грн., за 4 квартал 2009 року у сумі 52931 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 47927 грн., за 2 квартал 2010 року у сумі 44030 грн., за 3 квартал 2010 року у сумі 42766 грн., за 4 квартал 2010 року у сумі 47523 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 47616 грн..

На підставі висновків зазначеного акту, 12.09.2012 року в.о. начальника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007952305, яким ПП «Водснаб»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на прибуток на суму 410287,50 грн., в т.ч.: на суму 328 230,00 грн. за основним платежем та на суму 82057,50 грн. за штрафними санкціями. Вказане повідомлення-рішення було отримано ПП «Водснаб»12.09.2012 року.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які є предметом спору, врегульовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, з урахуванням вимог «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України).

Відповідно норм п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 зазначеного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Порядок ведення податкового обліку валових витрат врегульовано у ст. 11 Закону України «Про прибуток підприємств», зокрема: п. 11.2.1, відповідно до якого датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи те, що облік валових витрат є складовою частиною податкової звітності, документами, які підтверджують право на валові витрати у випадках, передбачених законодавством, є первинні документи бухгалтерського обліку, які фіксують факти здійснення господарських операцій і мають відповідати вимогам зазначеним у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом під час розгляду справи встановлено, що залучені до матеріалів справи завірені копії договорів комісії на продаж, актів здачі-прийомки виконаних робіт, послуг до договорів комісії, звітів комісіонерів в повному обсязі відповідають викладеним вимогам законодавства.

Положеннями ч. 3 ст. 1012 Цивільного кодексу України передбачено, що істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Відповідно до ст. 1022 ЦК України встановлено, що після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Згідно норм ст. 1013 ЦК України закріплено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Аналізуючи надані суду документи, суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли між позивачем та фізичними особами-підприємцями на підставі договорів комісії на продаж відповідають вимогам цивільного законодавства.

Таким чином, суд констатує, що за договорами комісії, укладеними ПП «Водснаб»з фізичними особами-підприємцями, на підтвердження юридичного факту вчинення правочину за дорученням комітента протягом перевіреного періоду були складені звіти комісіонера, а на підставі цих звітів -акти про надання комісіонером послуг. Звіти комісіонера, акти про надання комісіонером послуг відповідають вимогам законодавства з точки зору вимог до форми та змісту первинного документу. Ці первинні документи складені у повній відповідності до вимог чинного законодавства на підтвердження фактів здійснення господарських операцій. ПП «Водснаб», прийнявши звіти комісіонерів, підписавши акти виконаних робіт, погодилось з сумами комісійної винагороди, що підлягає сплаті комісіонерам за фактично виконані умови договору комісії. Ці суми комісійної винагороди з точки зору приписів закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є валовими витратами підприємства, оскільки вони є витратами у грошовій формі; є компенсацією вартості наданих послуг; придбані з метою використання у власній господарській діяльності; підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Крім того, уповноважений представник податкового органу в ході судового розгляду підтримав висновки акту перевірки без їх змін, доповнень та із зазначенням іншого законодавчого підґрунтя виявлених порушень.

Суд також наголошує, що жоден з наведених фактів не заперечується висновками акту перевірки, отже, валові витрати по сумам комісійної винагороди за договорами комісії з фізичними особами-підприємцями, сформовані ПП «Водснаб»у повній відповідності до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а висновки податкового органу є помилковими.

Податковим органом зазначено, що ПП "ВОДСНАБ" у періоді з 01.07.2009 по 31.03.2011 року здійснювало оптову торгівлю питної води бутильованої ємністю по 19 літрів за договорами комісії, укладеними з фізичними особами-підприємцями, а саме: ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_2) договір №5В від 01.10.2007 року, ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3) договір №6Г від 01.10.2007 року, ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_4) договір №7Д від 01.10.2007 року, ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_5) договір №14-3 від 30.10.2008 року, ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_6), договір №М-15 від 30.11.2008 року, ФОП ОСОБА_8 (код НОМЕР_7) договір № 4Б від 01.10.2007 року, ФОП ОСОБА_9 (код НОМЕР_8) договір № 16Н від 01.04.2010 року, ФОП ОСОБА_10 (код НОМЕР_9) договір №8К від 01.10.2007 року, ФОП ОСОБА_11 (код НОМЕР_10) договір № М 12 від 29.08.2008 року, ФОП ОСОБА_12 (код НОМЕР_11) договір № 10П від 01.10.2007 року, ФОП ОСОБА_13 (код НОМЕР_12) договір № 13-Т від 30.10.2008 року, ФОП ОСОБА_14 (код НОМЕР_13) договір №26/04-07-1 від 26.04.2007 року, ФОП ОСОБА_15 (код НОМЕР_14) договір № 26/04-07 від 26.04.2007 року, ФОП ОСОБА_16 (код НОМЕР_15) договір №26/04-07-2 від 26.04.2007 року, ФОП ОСОБА_17 (код НОМЕР_16) договір № від 01.10.2007 року.

З переліку зазначених фізичних осіб-підприємців, з якими оформлені договори комісії на реалізацію товару, є робітниками підприємства ПП «Водснаб», а саме: ФОП ОСОБА_14 (код НОМЕР_13) - директор, ФОП ОСОБА_15 (код НОМЕР_14) - начальник відділу кадрів, ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_2) - водій-експедитор, ФОП ОСОБА_3. (код НОМЕР_3) - менеджер, ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_4) - водій-експедитор, ФОП ОСОБА_10 (код НОМЕР_9) - водій-експедитор, ФОП ОСОБА_17 (код не зазначено) - водій-експедитор, ФОП ОСОБА_8 (код НОМЕР_7) - менеджер, ФОП ОСОБА_12 (код НОМЕР_11) - менеджер.

Таким чином, на думку податкового органу, в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями підприємством ПП «Водснаб»завищені валові витрати за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року на загальну суму 1312916 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року у сумі 181749 грн., за 4 квартал 2009року у сумі 211722 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 191709 грн., за 2 квартал 2010 року у сумі 176119 грн., за З квартал 2010 року у сумі 171062 грн., за 4 квартал 2010 року у сумі 190093 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 190462 грн.

Суд зазначає, що відповідно до норм ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями ч. 1 ст. 43 Господарського кодексу України, згідно якої встановлено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом, та положеннями трудового законодавства України, які не містять заборони найманим працівникам займатися підприємницькою діяльністю;

Крім того, до матеріалів справи залучені завірені копії посадових інструкцій директора підприємства, начальника відділу кадрів, менеджера, менеджера по організації продажу води, наказів про прийом на роботу працівників та штатних розкладів підприємства позивача, з яких вбачається, що дії які передбачені посадовими інструкціями працівників підприємства які одночасно надавали послуги по договорам комісії не співпадають з їх діями які вони вчиняли виконуючи умови договорів комісії.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що встановлений актом перевірки платника податків факт того, що фізичні-особи підприємці, які мали господарські відносини з ПП "Водснаб", одночасно є працівниками підприємства, не є порушенням чинного законодавства.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо встановлених перевіркою порушень норм податкового законодавства.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами наведеної норми процесуального закону та враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини спірних правовідносин, суд доходить висновку про порушення прав позивача з боку податкового органу, що спричинило порушення охоронюваних законом інтересів під час здійснення останнім владних управлінських функцій.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, приймаючи оскаржуване рішення, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак воно підлягає скасуванню.

Судові витрати суд розподіляє в порядку ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Водснаб" до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлння-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0007952305 від 12.09.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Водснаб" (61103, м. Харків, вул. 23 Серпня, б. 67-а, кв. 1, код ЄДРПОУ 32947423) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20.12.2012 року.

Суддя Супрун Ю.О.