Ухвала

від 17.10.2012 по справі 2а-1670/3222/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1670/3222/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гадяцької МДПІ Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2012р. по справі № 2а-1670/3222/12

за позовом ТОВ "Астроінвест-Україна"

до Гадяцької МДПІ Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року адміністративний позов ТОВ "Астроінвест-Україна" до Гадяцької МДПІ в Полтавській області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Гадяцької МДПІ в Полтавській області Державної податкової служби від 20 грудня 2011 року №0000272301. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Україна" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 2146,0 грн.

Гадяцька МДПІ в Полтавській області Державної податкової служби , не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що полягає в неповному з'ясуванні судом обставин справи, не відповідності висновків суду дійсним обставинам справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного від 21.06.2012р., прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції , відповідно до вимог ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України, розглядає дану справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення Гадяцької МДПІ в Полтавській області Державної податкової служби , суд першої інстанції виходив з того , що висновок Гадяцької МДПІ в Полтавській області Державної податкової служби про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4., п.п. 7.7.1,7.7.2 та 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 України "Про податок на додану вартість", з урахуванням пункту 102.5. статті 102 Податкового кодексу України суперечить обставинам справи,тому оскаржуване податкове повідомлення -рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 22.11.2011 по 28.11.2011 Гадяцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Астроінвест-Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, законності виникнення від'ємного значення з ПДВ по декларації за вересень 2011 року, за результати якої складено акт від 15.12.2011 № 1009/23/31389304 .

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4., підпунктів 7.7.1,7.7.2 та 7.7.3 пункту 7.7. статті 7 України "Про податок на додану вартість", з урахуванням пункту 102.5. статті 102 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) по декларації за вересень 2011 року (вхідний від 20.10.2011 №9009185916 Зінківського відділення Гадяцької МДПІ).

На підставі висновків акту перевірки податковим органом 20.12.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 0000272301 яким ТОВ "Астроінвест-Україна" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 681636,0 грн. по декларації за вересень 2011 року вхідний від 20.10.2011 №9009185916.

Вказане податкове повідомлення - рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку. За результатами адміністративного оскарження, рішенням Держаної податкової служби України у Полтавській області № 310/10/10/215 від 22.02.2012р. та рішенням Держаної податкової служби України № 7763/6/10-2115 від 04.05.2012р. залишено без змін податкове повідомлення - рішення № 0000272301 від 20.12.2011, а скаргу без задоволення.

Підставою для зазначеного висновку податкового органу слугувало те, що згідно з поданою ТОВ "Астроінвест-Україна" до податкового органу податковою декларацією з ПДВ за вересень 2011 року (від 20.10.2011 реєстраційний номер 9009185916) залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 12266483 грн., тому числі, зокрема, за липень 2008 року - 357239 грн., за серпень 2008 року - 324397 грн. Гадяцька МДПІ наполягає на тому, що позивачем завищено залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 681636 грн. (за липень та серпень 2008 року), оскільки право на отримання бюджетного відшкодування платником податку у відповідності до пункту 102.5. статті 102 Податкового кодексу України, може бути реалізовано не пізніше 1095 дня, що настає за днем отримання права на таке відшкодування.

Правові відносини з приводу формування від'ємного значення ПДВ у липні-серпні 2008 року регулювалося Законом України "Про податок на додану вартість".

Пунктом 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. "а та б " п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР (у редакції Закону України від 20.05.2010р.N 2275-VI) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно п.п.7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно з вимогами п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Колегія суддів зазначає , що Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить настання права на бюджетне відшкодування в залежність від того, коли (у якому періоді) утворилося від'ємне значення, а визначає, що суми ПДВ повинні бути фактично сплачені в попередніх податкових періодах постачальникам товарів і не повинні брати участь раніше в розрахунку бюджетного відшкодування.

Навіть якщо, в ході перевірок буде встановлено заниження бюджетного відшкодування, то вказані суми повинні бути визначені самим податковим органом та їх відшкодування проводиться на підставі п.п.7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97 , тобто у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних податкових періодах (п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97).

Також, бюджетному відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього (місячного) звітного податкового періоду, а сума від'ємного значення, визначена відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно із підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000, що діяв до 01.01.2011 заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Аналогічний порядок розрахунків платника ПДВ з бюджетом передбачений і Податковим кодексом України, що набув чинності з 01.01.2011.

Відповідно до вимог статті 200 цього Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. А відповідно до пункту 200.8 цієї статті, до декларації додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відповідно пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що згідно наданої декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року та додатку 2 до неї "Довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового періоду" частина від'ємного значення у розмірі 12266483 грн. виникла:, зокрема, 357239 грн. -у липні 2008 року, 324397 грн. -у серпні 2008 року. і позивач своєчасно та правомірно декларував вказані суми податкового кредиту та проводив декларування сум від'ємного значення з ПДВ, яке у свою чергу, відображав у рядках 26 декларацій з ПДВ до 04.03.2011(згідно з наказом ДПА України "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" №166 від 30.05.1997, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054) і в рядках 24 декларацій з ПДВ після 04.03.2011 (згідно з наказом ДПА України "Про затвердження форми та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" №41 від 25.01.2011, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935).

За результатами проведення камеральної перевірки, Гадяцькою МДПІ в Полтавській області Державної податкової служби не встановлено жодного порушення платником податків правових норм, яка безпосередньо регулюють правовідносини щодо проведення платником ПДВ розрахунків з бюджетом.

Перевіркою встановлено та неспростовано сторонами, що частина податкового кредиту, відображеного у поданих деклараціях з ПДВ за липень і серпень 2008 року в сумах 1036640,0 грн. та 498454,0грн., фактично сплачена постачальникам товарів (робіт, послуг) у попередніх звітних періодах.

Судом першої інстанції вірно встановлено , що в матеріалах справи відсутні дані про те, що позивач подавав до податкового органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відображав про таке своє рішення у звітній декларації за вересень 2011 року та складав розрахунок суми бюджетного відшкодування .

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України визначено: "заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування."

Тобто, вказана норма вона може бути застосована лише до правовідносин, які складаються з приводу бюджетного відшкодування ПДВ.

В даному випадку спірні правовідносини склались з приводу формування суми від'ємного значення з ПДВ, що за змістом Податкового кодексу України не є тотожними.

При цьому, Верховний суд України в постанові від 06.02.2012 вказав: "системне тлумачення наведених норм (підпунктів 7.7.1 ,7.7.3. пункту 7.7. статті 7 Закону №168/97-ВР) дає підстави для висновку, що підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону № 2181-ІІІ встановлено граничні строки для подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування, і ця норма не встановлює строків, протягом яких здійснюється зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування шляхом зменшення податкових зобов'язань із цього податку наступних податкових періодів, якщо заява про таке відшкодування подана своєчасно".

Відповідно до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що за нормами Податкового кодексу України, подання заяви про бюджетне відшкодування ПДВ, як надмірно сплаченої до бюджету суми ПДВ, є правом позивача, яким він може скористатися протягом встановленого у пункті 102.5 статті 102 Податкового кодексу України періоду, а не його обов'язком.

Враховуючи вищевикладене , суд першої інстанції правомірно дійшов висновку , що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у тому числі в розмірі 681636,0 грн., яка виникла за липень 2008 року та серпень 2008 року. Таке декларування залишку від'ємного значення позивач має право проводити поза межами строку, встановленого приписами пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.

З огляду на ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4., п.п. 7.7.1,7.7.2 та 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 України "Про податок на додану вартість", з урахуванням пункту 102.5. статті 102 Податкового кодексу України .

Колегія суддів зазначає, що відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином ні у суді першої інстанції ні у суді апеляційної інстанції не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, а заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Гадяцької МДПІ Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2012р. по справі № 2а-1670/3222/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.