Ухвала

від 10.10.2012 по справі 2-а-6261/10/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2-а-6261/10/1570     У Х В А Л А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И 10 жовтня 2012 р.Справа № 2-а-6261/10/1570 Категорія:10.4.Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого: судді Домусчі С.Д.                         суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Тарутинського центру зайнятості на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року в справі за адміністративним позовом скаргу Тарутинського районного центру зайнятості до закритого акціонерного товариства «Красний»про стягнення пені, - ВСТАНОВИВ: Тарутинський центр зайнятості подав апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року, в якій просить  апеляційну скаргу задовольнити, оскаржену постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою  задовольнити адміністративний позов в повному обсязі та стягнути з ЗАТ «Красний»заборгованість по сплаті страхових внесків –пені  в сумі 3 266,54 грн. Постановою від 23 вересня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволені адміністративного позову в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. ЗАТ «Красний»письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав. Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що закрите акціонерне товариство «Красний»зареєстроване Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області 06 березня 2000 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1548120 0000 000336, ідентифікаційний код юридичної особи 00855368 (а.с.17). Згідно копії протоколу № 3 загальних зборів акціонерів ЗАТ «Красний»від 12 грудня 2006 року засновниками товариства прийнято рішення про його ліквідацію та створено ліквідаційну комісію (а.с. 37-39). Згідно довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 25 серпня 2010 року ЗАТ «Красний»знаходиться в стані припинення, але на момент розгляду справи юридичну особу не припинено (а.с. 34-35). Суд першої інстанції встановив, що 17 лютого 2010 року на підставі направлення № 7 від 17 лютого 2010 року проведено планову перевірку ЗАТ «Красний»за період з 01 квітня 2005 року по 31 грудня 2009 року, про що складений акт перевірки №7 від 17.02.2010 року. При проведенні перевірки позивачем встановлено порушення повноти нарахування та своєчасності перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Згідно акту перевірки та додатку № 2 до нього ЗАТ «Красний»нарахована пеня у розмірі 3 266,54 грн. (а.с.8-16). Суд першої інстанції встановив, що відповідач взятий на облік як платник страхових внесків 23 жовтня 1998 року, персональний номер в центрі зайнятості 152300146. Проти цієї обставини сторони у судовому засіданні не заперечували (а.с.9). Згідно розрахунку Центру зайнятості станом на 01 січня 2010 року у відповідача відсутня заборгованість по сплаті страхових внесків перед Фондом та штрафних санкцій за неповне перерахування страхових внесків, та зазначена наявність заборгованості по сплаті пені у розмірі 3 266,54 грн. (а.с.6-7). На час розгляду справи у судовому порядку, сума нарахованої Центром зайнятості пені відповідачем у добровільному порядку не сплачена. Суд першої інстанції встановив, що позовні вимоги Тарутинського районного центру зайнятості Одеської області не підлягають задоволенню. Суд першої інстанції встановив, що сума пені у розмірі 3266,54 грн., яка була заявлена до стягнення позивачем, нарахована 17 лютого 2010 року та сформована у повному обсязі за період з 01 квітня 2005 року по 25 січня 2007 року. Після 22 лютого 2007 року пеня не розраховувалась оскільки позивач регулярно та у повному обсязі сплачував нараховані страхові внески. Стаття 250 Господарського кодексу України встановлює строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Відповідно до вказаної статті адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушень, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Суд першої інстанції встановив, що будь-яких обґрунтувань щодо своєчасного нарахування пені та повідомлення про таке нарахування відповідача - ЗАТ «Красний»- позивач не надав,  а послався лише на ч.2 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття», яка встановлює, що  строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується. Суд першої інстанції встановив, що питання своєчасності застосування Центром зайнятості нарахованих сум пені має принципове значення при вирішенні заявленого позову, з огляду на положення ст.ст. 238, 239, 241, 250 Господарського кодексу України, які регулюють порядок застосування до суб'єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій. Суд першої інстанції встановив, що відповідач дізнався про порушення відповідачем правильності нарахування та сплати страхових внесків під час перевірки та складання акту 17 лютого 2010 року, а тому, відповідно до вимог ст. 250 ГК України неправомірним є сам факт нарахування пені за період з 01 квітня 2005 року по 31 грудня 2009 року оскільки згідно додатку № 2 до акту перевірки остаточна сума пені у розмірі 3 266,54 грн. сформована до 25 січня 2007 року. Після цієї дати пеня на суму недоїмки не нараховувалась, оскільки позивачем у добровільному порядку та регулярно сплачувались суми страхових внесків. З огляду на нарахування суми пені поза межами строків застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій, суд першої інстанції встановив, що вимоги позивача щодо її стягнення не підлягають задоволенню.           Справа призначена до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України. Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена. Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно  дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу  спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Суд першої інстанції правильно встановив та підтверджено матеріалами справи, що сума пені у розмірі 3 266,54 грн., яка заявлена позивачем до стягнення, нарахована 17 лютого 2010 року та сформована у повному обсязі за період з 01 квітня 2005 року по 25 січня 2007 року. Оскільки ст. 250 Господарського кодексу  України встановлює строки застосування адміністративно-господарських санкцій протягом шести місяців з дня виявлення порушень, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом, а позивач не надав обґрунтувань щодо своєчасного нарахування пені та повідомлення про таке нарахування відповідача - ЗАТ «Красний», апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції  щодо пропуску позивачем строку застосування адміністративно-господарських санкцій –пені. Посилання апелянта на ч.2 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття», є помилковим, оскільки зазначена норма закону встановлює, що  строк давності не застосовується у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій, передбачених цією статтею. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова –без змін.           Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Тарутинського центру зайнятості залишити без задоволення. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року залишити без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції. Головуючий: суддя                                                       С.Д Домусчі                       суддя                                                       О.О. Кравець                       суддя                                                       Л.П. Шеметенко